Справа № 314/1726/26
Провадження № 2/314/1612/2026
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.08.2026 м.Вільнянськ
Вільнянський районний суд Запорізької області у складі головуючого судді Мануйлової Н.Ю., секретар судового засідання Рясна А. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу № 314/1726/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
До Вільнянського районного суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 169500 грн.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 02.05.2025 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір № 536376-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями.
02.05.2025 ТОВ «Бізнес Позика» направило ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти договір № 536376-КС-001 про надання кредиту, яку ОСОБА_1 прийняла 02.05.2025 на умовах, визначених офертою.
У свою чергу, ТОВ «Бізнес Позика» направило ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-9011, на номер телефону НОМЕР_1 , який зазначено позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті.
Відповідно до п. 1 договору кредиту, ТОВ «Бізнес Позика» надала позивачу грошові кошти в розмірі 50000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та Правилами про надання грошових коштів у кредит.
Зважаючи на ті обставини, що ОСОБА_1 належним чином не виконує свої зобов`язання за кредитним договором, у боржника станом на 13.03.2026 утворилась заборгованість за договором № 536376-КС-001 про надання кредиту в розмірі 169500,00 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 50000,00 грн; суми прострочених платежів по процентах - 84500,00 грн; суми заборгованості по штрафам - 0,00 грн; суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України - 25000,00 грн; суми прострочених платежів за комісією - 10000,00 грн.
Ухвалою суду 06.04.2026 було відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача у позовній заяві просив суд проводити розгляд справи без його участі, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, шляхом публікації оголошення про виклик на сайті Судової влади, причини неявки суду не повідомив, не скористався правом подати до суду відзив на позовну заяву, тому суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи. За згодою позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, враховуючи таке.
Судом встановлено, 02.05.2025 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір № 536376-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями.
02.05.2025 ТОВ «Бізнес Позика» направило ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти договір № 536376-КС-001 про надання кредиту, яку ОСОБА_1 прийняла 02.05.2025 на умовах, визначених офертою.
У свою чергу, ТОВ «Бізнес Позика» направило ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-9011, на номер телефону НОМЕР_1 , який зазначено позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті.
Відповідно до п. 1 договору кредиту, ТОВ «Бізнес Позика» надала позивачу грошові кошти в розмірі 50000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та Правилами про надання грошових коштів у кредит.
Зважаючи на ті обставини, що ОСОБА_1 належним чином не виконує свої зобов`язання за кредитним договором, у боржника станом на 13.03.2026 утворилась заборгованість за договором № 536376-КС-001 про надання кредиту в розмірі 169500,00 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 50000,00 грн; суми прострочених платежів по процентах - 84500,00 грн; суми заборгованості по штрафам - 0,00 грн; суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України - 25000,00 грн; суми прострочених платежів за комісією - 10000,00 грн.
До матеріалів справи долучено копію паспорта споживчого кредиту, підписано відповідачкою електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA3371, копію договору № 536376-КС-001 про надання кредиту від 02.05.2025, підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора UA9011, що свідчить про ознайомлення відповідача з істотними умовами кредитування.
Отже, між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлено сторонами в електронній формі з використанням електронного цифрового підпису. Після підписання кредитного договору у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема, у ТОВ «Бізнес Позика» виникло зобов`язання щодо надання кредитних коштів, а у відповідача - зобов`язання з повернення кредитних коштів.
04.05.2026 на виконання ухвали суду АТ КБ «ПриватБанк» надано відомості про те, що на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , в банку емітовано карту № НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ), та надано виписку до зазначеного рахунку за період з 02.05.2025 - 17.10.2025, з якої встановлено, що 02.05.2025 на зазначений рахунок зараховані кошти в розмірі 50000,00 грн. Також із зазначеної виписки встановлено, що відповідач користувався зазначеними кредитними коштами.
Згідно зі ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.2 ст.1050, ч.2 ст.1054 ЦК України, наслідками порушення боржником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.
За положеннями ч. 1 ст. 13 Закону України «Споживче кредитування», зазначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.
За положеннями ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом є оригіналом такого документа (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
За правилами ч. 1ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».
Згідно ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання, а в ч.1 ст. 625 ЦК України зазначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Стаття 1054 ЦК України вказує, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст. 638 ЦК України). Договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі (ч. 2 ст. 639 ЦК України). Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. ст. 205,207 ЦК України).
За приписами ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Встановлено, що відповідач, в порушення умов договору, вчасно, в порядку та на умовах, визначених договором, кредитні кошти не повернув.
Розмір заборгованості за кредитним договором відповідно до розрахунку, наданого позивачем, відповідачем не спростовано. Заперечень щодо суми заборгованості по кредитному договору суду не надано.
Таким чином, встановивши дані обставини, враховуючи, що відповідачем грошові кошти отримано, але в порядку та на умовах договору не повернуто, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 134500,00 грн, яка складається із: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 50000,00 грн; суми прострочених платежів по процентах - 84500,00 грн.
Щодо стягнення комісії в розмірі 1000,00 грн, суд зазначає таке.
Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше ніж один раз на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин 1, 2 ст.11, ч. 5 ст.12 цього Закону.
Тому у цій частині позову слід відмовити.
Крім того, щодо стягнення суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України в розмірі 25000,00 грн. суд зазначає таке.
У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120-IX від 15 березня 2022 року, яким, зокрема розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» доповнено пунктом 6-1 такого змісту: «6-1. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит, споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Норми цього пункту поширюються, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем».
Пункт 6-1 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» виключено на підставі Закону України № 3498-IX від 22 листопада 2023 року, який набрав чинності 24 грудня 2023 року.
Також, згідно із Законом № 2120-IX від 15 березня 2022 року розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пункт 18 такого змісту: У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З огляду на зазначене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні вимоги про стягнення заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно з ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи у разі часткового задоволення позову покладають на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем заявлені позовні вимоги на загальну суму 169500,00 грн, однак позов підлягає задоволенню на суму 134500,00 грн (134500,00 х100): 169500,00), тобто на 79%, тому й сума судового збору, яка підлягає стягненню, складає (2662,40х79):100= 2103,30 грн.
Керуючись ст. 12, 81, 141, 263, 265 ЦПК України, ст.ст. 525, 526, 530, 629, 634, 638, 639, 1050, 1054 ЦК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (код ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 411):
- заборгованість за договором №536376-КС-001 про надання кредиту від 02.05.2025 в розмірі 134500,00 грн, яка складається із: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 50000,00 грн; суми прострочених платежів по процентах - 84500,00 грн.
- витрати по сплаті судового збору 2103,30 грн.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Запорізького апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Наталія Юріївна Мануйлова
04.08.2026