ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 серпня 2026 року справа №200/3928/25
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Сіваченка І.В., Казначеєва Е.Г., розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Отрох Алли Володимирівни в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 7 травня 2026 року у справі № 200/3928/25 (головуючий І інстанції Крилова М.М.) за позовом Отрох Алли Володимирівни в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльність протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 25 серпня 2025 року, яке залишено без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 12.02.2026 року, позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльність протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невключення до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", при обчисленні розміру грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток.
Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошової компенсації ОСОБА_1 за невикористані дні оплачуваних відпусток в загальній кількості 121 день, обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", та провести її виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
2 березня 2026 року видано виконавчий лист по справі.
19 березня 2026 року до Донецького окружного адміністративного суду від представника позивача надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, в якій просить суд:
- встановити судовий контроль за виконанням рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 серпня 2025 року у справі № 200/3928/25;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 надати звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 серпня 2025 року по адміністративній справі №200/3928/25 у встановлений законодавством строк.
В обґрунтування заяви зазначає, що Військової частиною НОМЕР_1 дотепер не виконано рішення суду.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 30 березня 2026 року зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 подати звіт про виконання судового рішення суду від 25 серпня 2025 року у справі № 200/3928/25 та встановлено Військовій частині НОМЕР_1 строк для надання звіту про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 серпня 2025 року у справі № 200/3928/25 один місяць з дня отримання цієї ухвали суду.
На виконання вимог ухвали суду від 30.03.2026 року, відповідачем подано звіт від 27 квітня 2026 року про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25.08.2025 у справі № 200/3928/25, в обґрунтування якого зазначає, що ОСОБА_1 нарахована додаткова винагорода як військовослужбовцю який перебував у полоні, згідно постанови КМУ від 28.02.2022 № 168, за період з 01.05.2023 по 31.05.2023, що в загальній кількості становить 31 день. У зв`язку з чим при виключенні зі списків особового складу та всіх видів забезпечення у зв`язку зі звільненням позивача, з ним здійсненні остаточний розрахунок, та виплачено грошову винагороду відповідно до Постанови КМУ від 28.02.2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" в сумі - 100000,00 грн. Відповідно розрахунок додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168 становить 100000,00 грн/31 к.д.=3225,81 грн.
На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25.08.2025 у справі № 200/3928/25 Військовою частиною НОМЕР_1 в межах свої повноважень здійснено наступний розрахунок грошової компенсації за дні оплачуваних відпусток ОСОБА_1 , з урахуванням додаткової винагороди передбаченої Постановою № 168, а саме: 2022 рік (15 к.д.) - 3225,81/30*15 =1612,91 грн.; 2023 рік (35 к.д.) - 3225,81/30*35 =3763,45 грн.; 2024 рік (15 к.д.) - 3225,81/30*15 =1612,91 грн.; відпустка як учаснику бойових дій за 2021-2024 роки - 56 к.д. - 3225,81/30*15 = 6021,51 грн. Всього донараховано грошову компенсацію за невикористані дні оплачуваних відпусток - 13010,78 грн.
Після утримання податків та зборів (13010,78 грн.- 2341,94 грн. (ПДФО-18%) + 2341,94 грн. (одночасна компенсація ПДФО-18%)-195,16 грн. (ВЗ-1,5%)=12815,62 грн.) на банківський рахунок позивача перераховано суму донарахованої компенсації у розмірі 12815,62 грн.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 7 травня 2026 року прийнято звіт Військової частини НОМЕР_1 від 27 квітня 2026 року про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 серпня 2025 року у справі № 200/3928/25.
Завершено процедуру судового контролю за виконанням рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 серпня 2025 року у справі № 200/3928/25.
Представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу суду від 7 травня 2026 року у справі № 200/3928/25; направити справу №200/3928/25 для продовження розгляду до Донецького окружного адміністративного суду.
Апелянт зазначає, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25.08.2025 у справі № 200/3928/25 Військовою частиною НОМЕР_1 в межах свої повноважень здійснено наступний розрахунок грошової компенсації за дні оплачуваних відпусток ОСОБА_1 , з урахуванням додаткової винагороди передбаченої Постановою № 168, а саме: 2022 рік (15 к.д.) - 3225,81/30*15 =1612,91 грн.; 2023 рік (35 к.д.) -3225,81/30*35 =3763,45 грн.; 2024 рік (15 к.д.) -3225,81/30*15 =1612,91 грн.; відпустка як учаснику бойових дій за 2021-2024 роки - 56 к.д. - 3225,81/30*15 = 6021,51 грн.
Всього донараховано грошову компенсацію за невикористані дні оплачуваних відпусток - 13010,78 грн., що відображено у довідці-розрахунку від 25.04.2026 № 09/49712/26-Вн.
Проте, відповідно до довідки про грошове забезпечення за 2024 рік, виданою Військовою частиною НОМЕР_1 , вбачається нарахування ОСОБА_1 у місяць звільнення додаткової грошової винагороди у розмірі 100 000 грн (за період перебування у полоні), крім того як відомо з довідок про грошове забезпечення за 2022 та 2023 роки ОСОБА_1 також нараховувалась додаткова грошова винагорода.
Отже, на думку апелянта, у розрахунках компенсації за невикористані дні відпустки Військової частини НОМЕР_1 вбачається, що неправомірно двічі застосовано ділення суми додаткової грошової винагороди. Визначений денний розмір додаткової грошової винагороди шляхом ділення 100000 грн на кількість календарних днів 31 день, отримана сума - 3225,81 грн.
Однак, відповідачем було повторно здійснено ділення вже визначеної денної суми на 30, що у свою чергу призвело до суттєвого зменшення розміру грошової компенсації.
Апелянт наводить власний розрахунок з урахуванням сум додаткової грошової винагороди за таким алгоритмом: 100000,00грн/31*121 = 390 322, 581 грн.
100000,00 грн - як нарахована додаткова грошова винагорода; 121 день невикористаної відпустки основної та додаткової відпустки за період 2021 по 2024 рік.
Враховуючи раніше виплачену суму за довідкою про грошове забезпечення за 2024 рік: компенсація щорічної невикористаної відпустки (50128,65 грн), компенсація невикористаної додаткової відпустки як учаснику бойових дій (43187,76) та виплачена сума за довідкою-розрахунок у розмірі (12815,62 грн), що підтверджується платіжною інструкцією від 15.04.2026 №6018. Донарахування становить - 284190, 551 грн.
Відтак, у позивача закінчились шляхи реалізації свого права на отримання додаткової грошової винагороди, оскільки відповідач безпідставно ухиляється від виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25.08.2025 у справі №200/3928/25.
Саме тому, позивач вважав за необхідне звернутися до суду із заявою про встановлення судового контролю.
Так, станом на дату подання апеляційної скарги 13.05.2026 рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25.08.2025 року по справі №200/3928/25 залишається не виконаним у повному обсязі.
У зв`язку із тривалим не виконанням Військовою частиною НОМЕР_1 своїх обов`язків, було подано заяву про встановлення судового контролю, оскільки це єдиний можливий метод впливу після багаторазових спроб звернення до відповідача та вищестоящих фінансових розпорядників бюджетних коштів.
Апеляційним судом витребувано у Донецького окружного адміністративного суду справу, який надіслав матеріали справи, які сформовані в електронній формі та частково в паперовій формі.
За ч.ч. 1, 4 ст. 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
За пп. 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі (пп. 15.1); розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі (пп. 15.3).
Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 9 ст. 18 КАС України).
Процесуальні та інші документи і докази в паперовій формі зберігаються в додатку до справи в суді першої інстанції та у разі необхідності можуть бути оглянуті учасниками справи чи судом першої інстанції або витребувані судом апеляційної чи касаційної інстанції після надходження до них відповідної апеляційної чи касаційної скарги (ч. 10 ст. 18 КАС України).
За пп. 5.2 п.5 розділу І Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, електронна копія паперового документа - документ в електронній формі, що містить візуальне подання паперового документа, отримане шляхом сканування (фотографування) паперового документа. Відповідність оригіналу та правовий статус електронної копії паперового документа засвідчуються кваліфікованим електронним підписом особи, що створила таку копію.
Відповідно до ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, вивчив доводи апеляційної скарги, перевірив їх за матеріалами справи у змішаній формі (електронно-паперовій) і дійшов висновку про відсутність підстав для скасування рішення, виходячи з наступного.
Судові рішення відповідно до статті 124 Конституції України є обов`язковими до виконання на всій території України. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
За ч.ч. 2, 3 статті 14 КАС України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
За ст. 2, ч. 1 ст. 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" від 05.06.2012 року № 4901-VI (далі Закон № 4901-VI) держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган; державні підприємство, установа, організація.
Виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень, шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
За п. 1 статті 7 Закону № 4901-VI виконання рішень суду про зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
Зазначені приписи чинного законодавства свідчать, що судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок.
Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому ст. 8 Конституції України принципу верховенства права.
За ч.ч. 2, 3 ст. 382-2 КАС України звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається звіт; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); 4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення; 5) відомості про виконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання; 6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб`єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення; 7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.
До звіту додаються: 1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо звіт поданий представником і такі документи раніше не подавалися; 2) докази направлення копій звіту та доданих до нього матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Судом встановлено, що звіт Військової частини НОМЕР_1 відповідає вимогам ч. 2 та ч. 3 ст. 382-2 КАС України та поданий у встановлений судом строк.
Згідно із частиною першою статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 382-3 КАС України суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення. Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.
За ч.ч. 3, 4 статті 382-3 КАС України у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення. Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.
Частиною п`ятою статті 382-3 КАС України визначено, що суд за клопотанням суб`єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб`єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними. Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Аналізуючи наведені вище процесуальні норми у сукупності, Верховний Суд при розгляді звіту про виконання судового рішення, що стосується виплати заборгованості з пенсії (ухвала від 13.03.2025 у справі № 640/16655/21), висловив позицію про те, що встановлення судового контролю за виконанням судових рішень є заходом превентивного впливу на відповідача у справі з метою своєчасного виконання зобов`язань у межах відповідної справи. Наслідком відмови у прийнятті звіту про виконання судового рішення є накладення на керівника суб`єкта владних повноважень штрафу, а також можливість встановлення нового строку для подання звіту про виконання судового рішення чи зміна способу і порядку його виконання. Будь-якого альтернативного варіанту дій у такому випадку у суду немає.
Одночасно в іншій ухвалі від 03.03.2025 у справі № 160/5259/20 Верховний Суд відзначив, що за усталеною судовою практикою сформовано правову позицію, відповідно до якої для застосування інституту судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду мають бути наявні відповідні правові умови.
У свою чергу, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.
В ухвалі від 03.04.2025 у справі № 560/1080/19 Верховний Суд вважав за необхідне зазначити, що накладення штрафу за невиконання судового рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності останнього за невиконання покладеного на нього зобов`язання. Застосування такого заходу судового контролю як штраф у випадку відмови у прийнятті звіту про виконання судового рішення є обов`язком суду й направлено на забезпечення повної реалізації відповідного судового рішення.
При цьому визначальною умовою для накладення зазначеного штрафу є невиконання судового рішення без поважних причин. У свою чергу в залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання за судовим рішенням, що підлягає виконанню боржником, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.
Зокрема, перелік таких обставин при виконанні судового рішення, яке стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), визначений у частині п`ятій статті 382-3 КАС України. А саме це відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду без поважних на те причин тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами статті 382-3 КАС України.
А тому, вирішуючи питання щодо прийняття або відмови у прийнятті звіту про виконання судового рішення з подальшим застосуванням таких заходів судового контролю як встановлення нового строку для подання звіту й накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень (боржника), судом має бути встановлений факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Зокрема, суд повинен з`ясувати, чи вживалися суб`єктом владних повноважень (зокрема в особі його керівника) всі необхідні та вичерпні заходи для своєчасного і повного виконання судового рішення, та які саме заходи; чи діяв зазначений керівник при вжитті тих чи інших заходів добросовісно, пропорційно, своєчасно та обґрунтовано; чи існували документально підтверджені поважні обставини, які ускладнюють виконання судового рішення.
Необхідність встановлення судом цих обставин під час розгляду звіту про виконання судового рішення, ухваленого у справі, яка стосується здійснення пенсійних (соціальних та ін.) виплат, випливає безпосередньо зі змісту частин другої і п`ятої статті 382-3 КАС України.
При розгляді звіту суд враховує, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 25 серпня 2025 року зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошової компенсації ОСОБА_1 за невикористані дні оплачуваних відпусток в загальній кількості 121 день, обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", та провести її виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
На виконання рішення судом Відповідачем здійснено наступний розрахунок грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток ОСОБА_1 :
- розрахунок додаткової винагороди від 28.02.2022 року № 168 , "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (100000,00 грн/31к.д.=3225,81 грн);
- за 2022 рік (15 к.д.) - (3225,81/30*15)=1612,91 грн;
- за 2023 рік (35 к.д.) - (3225,81/30*35)=3763,45 грн;
- за 2024 рік (15 к.д.) - (3225,81/30*15)=1612,91 грн;
- УБД за 2021-2024 роки (56 к.д.) - (3225,81/30*56)=6021,51 грн.
Усього - 13010,78 грн.
Відповідно до платіжної інструкції № 6018 від 15.04.2026 позивачу виплачено грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки, з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" в сумі 12815,62 грн.
Суд першої інстанції, дослідивши поданий відповідачем звіт про виконання рішення суду та зміст доданих відповідачем до звіту документів, дійшов вірного висновку, що відповідачем виконано рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 серпня 2025 року у справі № 200/3928/25, а саме, здійснено перерахунок грошової компенсації ОСОБА_1 за невикористані дні оплачуваних відпусток в загальній кількості 121 день, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" та здійснено виплату такої компенсації.
З урахуванням встановлених обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що рішення суду виконане відповідачем у межах покладених зобов`язань.
Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
На підставі викладеного, апеляційний суд погоджує висновок суду першої інстанції про: прийняття звіту Військової частини НОМЕР_1 від 27 квітня 2026 року про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 серпня 2025 року у справі № 200/3928/25; завершення процедури судового контролю за виконанням рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 серпня 2025 року у справі № 200/3928/25.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції ухвала прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого підстави для скасування ухвали суду відсутні.
Керуючись ст. ст. 241, 250, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 382, 382-2, 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Отрох Алли Володимирівни в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 7 травня 2026 року у справі № 200/3928/25 за позовом Отрох Алли Володимирівни в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльність протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Повний текст постанови складений 19 серпня 2026 року.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий І.В. Геращенко
Судді І.В. Сіваченко
Е.Г. Казначеєв