ПОСТАНОВА
іменем України
18 серпня 2026 року м. Кропивницький
справа № 391/865/25
провадження № 22-ц/4809/1270/26
Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах Чельник О.І. (головуючий, суддя-доповідач), Єгорової С.М., Мурашка С.І.
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 09 квітня 2026 року у складі судді Гришака А.М.,
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (далі по тексту - ТОВ «Юніт Капітал») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовної заяви посилалося на те, що 04.08.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Макс Кредит» (далі по тексту - ТОВ «Макс Кредит») та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №00-9889272 у формі електронного договору з використанням електронного підпису на загальну суму 5000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах надання грошових коштів у позику.
17.02.2025 між ТОВ «Макс Кредит» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» (далі по тексту - ТОВ «Макс Кредит») укладено договір факторингу №17022025-МК/Юніт Капітал, відповідно до умов якого ТОВ «Макс Кредит» відступило ТОВ «Юніт Капітал» своє право вимоги заборгованості до відповідача за вказаним кредитним договором.
Оскільки ОСОБА_1 свої зобов`язання за вказаним договором не виконує просило суд стягнути на свою користь заборгованість у сумі 19017,50 грн, з яких 5000 грн 00 коп - заборгованість за основною сумою боргу (тілом кредиту), 13267 грн 50 коп - заборгованість за відсотками, 750 грн - заборгованість за нарахованою та несплаченою комісією.
Рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 09 квітня 2026 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором від 04.08.2024 №00-9889272 у сумі 19017,50 грн з яких 5000 грн 00 коп - заборгованість за основною сумою боргу (тілом кредиту), 13267 грн 50 коп - заборгованість за відсотками, 750 грн - заборгованість за нарахованою та несплаченою комісією. Вирішено питання судових витрат.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушенням норм матеріального та процесуального права, просила вказане рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову ТОВ «Юніт Капітал».
ТОВ «Юніт Капітал» направило до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просило зменшити розмір стягнутої з ОСОБА_1 суми заборгованості до 14562,50 грн у зв`язку зі здійсненим перерахунком процентів відповідно до Закону України «Про споживче кредитування».
Відповідно до вимог ч.1 ст.368, ч.1 ст.369 ЦК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
У зв`язку з розглядом справи за відсутності її учасників, відповідно до ч.13 ст.7, ч.2 ст.247 ЦПК України судове засідання не проводиться і фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Крім того, згідно з ч.ч.4, 5 ст.268 та ст.383 ЦПК України постанова не проголошується, а датою її ухвалення є дата складання повного тексту судового рішення.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції - зміні в частині суми заборгованості та судових витрат.
Судом встановлено та підтверджено письмовими доказами по справі, що 04.08.2024 між ТОВ «Макс Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №00-9889272, який відповідачем підписано з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Згідно з умовами кредитного договору відповідач отримав кредит у сумі 5000 грн зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором. Загальний строк кредитування складає 360 днів, а саме з 04.08.2024 по 30.07.2025. У пункті 2.8. договору зазначено, що кредитодавець зобов`язаний надати кредит у дату надання/видачі кредиту: 04 серпня 2024 року. Сума кредиту перераховується кредитодавцем в сумі 5000,00 грн на рахунок позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) № НОМЕР_1 . Відповідно до пункту 3.1. договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на щоденній основі, починаючи з дати перерахування коштів у розмірі суми кредиту з поточного рахунку кредитодавця до дня фактичного повного повернення кредиту протягом строку дії кредитної лінії. Відповідно до пункту 3.5. позичальник зобов`язаний здійснити оплату комісії та повернути суму кредиту в останній день строку кредитування, яка є датою остаточного повернення кредиту, а саме 30 липня 2025 року. Згідно з пунктом 6.4. договору у разі невиконання та/або неналежного виконання зобов`язань за цим договором, сума кредиту за яким перевищує розмір однієї мінімальної заробітної плати, кредитодавець має право нарахувати, а позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю неустойку у вигляді штрафу у такому порядку: на другий день невиконання та/або неналежного виконання зобов`язання штраф у розмірі 250,00 грн; на п`ятий день невиконання та/або неналежного виконання зобов`язання штраф у розмірі 500,00 грн; на десятий день невиконання та/або неналежного виконання зобов`язання штраф у розмірі 750,00 грн; на двадцять перший день невиконання та/або неналежного виконання зобов`язання штраф у розмірі 1500,00 грн; на сороковий день невиконання та/або неналежного виконання зобов`язання штраф у розмірі 2000,00 грн; на п`ятдесятий день невиконання та/або неналежного виконання зобов`язання штраф у розмірі 2500,00 грн; на шістдесятий день невиконання та/або неналежного виконання зобов`язання штраф у розмірі 2500,00 грн (а.с.9-13, 22-25).
Також між цими сторонами було підписано паспорт споживчого кредиту, який підписаний ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 72919. У паспорті споживчого кредиту викладені основні умови кредитування: тип кредиту - кредитна лінія, сума кредиту - 10000,00 грн, строк кредитування - 360 календарних днів; мета отримання кредиту - на споживчі потреби; спосіб та строк надання кредиту - безготівкове перерахування кредитодавцем коштів у рахунок кредиту на рахунок позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) споживача; процентна ставка - 529,25 % річних знижена процентна ставка - 1,45 % за кожен день користування кредитом (а.с.19-20).
Зі змісту довідки про ідентифікацію, складену директором ТОВ «Макс Кредит» Корбут Г.В., убачається, що клієнт ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , з якою укладено договір від 04.08.2024 №00-9889272, ідентифікована ТОВ «Макс Кредит» (а.с.21).
Згідно з даними підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів за підписом директора ТОВ «ПрофітГід» О.Король, в рамках договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів від 28.07.2023 №ПГ-714 та на підставі платіжних інструкцій (замовлень) відправника, товариством з обмеженою відповідальністю «ПрофітГід» було здійснено успішні перекази грошових коштів на рахунки отримувачів. Надавач платіжних послуг: ТОВ «ПрофітГід», код ЄДРПОУ: 39932827, ліцензія на переказ коштів без відкриття рахунку Національного банку України №21/991-рк від 29 травня 2023. Платник: ТОВ «Макс Кредит», код 42806643 перелік успішних переказів грошових коштів вказаний у додатку №1 на 75 аркушах, згідно з даними якого за порядковим номером 246 вказано переказ 04.08.2024 17:34:15 год у сумі 5000,00 грн на платіжну картку № НОМЕР_1 , код авторизації 165304 (а.с.22-25).
Згідно з наданим позивачем розрахунком залишок заборгованості відповідача за кредитним договором від 04.08.2024 №00-9889272 складає 21517,50 грн, з яких 5750 грн - сума заборгованості за тілом кредиту; 13267,50 грн - заборгованість за відсотками; 2500 грн - заборгованість за штрафними санкціями (а.с.41-42,43).
17.02.2025 між ТОВ «Макс Кредит» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу №17022025-МК/ЮнітКапітал, відповідно до якого ТОВ «Макс Кредит» відступило на користь ТОВ «Юніт Капітал» права вимоги по відношенню до осіб визначених в реєстрі боржників включно з правом вимоги і за кредитним договором від 20.01.2025 №168152, що укладений між кредитодавцем та відповідачем (а.с.32-40).
Згідно з реєстром боржників від 17.02.2025 б/н до договору факторингу від 17.02.2025 №17022025-МК/Юніт Капітал до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право вимоги за кредитним договором від 04.08.2024 №00-9889272 у загальній сумі 19017,50 грн, з яких 5750 грн - заборгованість за тілом кредиту, 13267,50 грн - заборгованість за процентами (а.с.38-39).
Відповідно до ст.ст.509, 525-526, 598, 610, 611, 622 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У ст.526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Відповідно до ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
За правилом ч.8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Матеріалами справи підтверджується, що договір кредитної лінії від 04.08.2024 №00-9889272 оформлений сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису.
Електронна форма паспорту споживчого кредиту та договору про споживчий кредит передбачені ч.2 ст.9 та ч.1 ст.13 Закону України «Про споживче кредитування».
Можливість укладення договору за допомогою інформаційно-комунікаційної системи передбачена також ч.2 ст.639 ЦК України.
Згідно з ч.1 ст.100 ЦПК України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео - та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).
Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом (ч.3 ст.100 ЦПК України).
Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги (ч.5 ст.100 ЦПК України).
Договором про надання грошових коштів у кредит передбачено, що перед його укладенням товариством була здійснена електронна ідентифікація позичальника для входу в особистий кабінет та використаний спосіб ідентифікації та верифікації позичальника - отримання ідентифікаційних даних через систему Bank ID НБУ.
На офіційному сайті Національного Банку України (https://bank.gov.ua/ua/bank-id-nbu) розміщена така інформація про систему Bank ID: «Система Bank ID Національного банку - це державна система віддаленої ідентифікації, що забезпечує передавання персональних даних користувачів від банку/небанківського надавача платіжних послуг з обслуговування рахунку, в якому користувачу відкрито рахунок, до суб`єкта, який надає послугу користувачу.
Система створена для отримання фізичними особами послуг, які потребують ідентифікації/верифікації при наданні дистанційних послуг: банківськими та небанківськими фінансовими установами; державними установами, громадськими та комунальними організаціями; комерційними установами (виключно юридичними особами - резидентами України).
Для користування Системою Bank ID НБУ громадянам не потрібно додатково реєструватися, достатньо мати відкритий рахунок у банку/небанківському надавачі платіжних послуг з обслуговування рахунку, що є учасником системи.
Системи Bank ID НБУ - швидкий, зручний, а головне, безпечний спосіб здійснення електронної дистанційної ідентифікації фізичних осіб для подальшого отримання адміністративних (державних), фінансових, комерційних та інших послуг у мережі Інтернет.
Переваги використання Системи BankID НБУ: […] безпека - передача даних відбувається виключно за ініціативою користувача, власника персональних даних.
Як працює Система BankID НБУ:
Для отримання послуги онлайн на сайті чи у мобільному застосунку установи потрібно підтвердити свою особу, що легко та миттєво можна зробити за допомогою Система BankID НБУ:
[…] Оберіть послугу, яку бажаєте замовити на сайті або в мобільному застосунку установи. Оберіть Систему BankID НБУ як спосіб проходження ідентифікації. Оберіть банк, у якому відкрито рахунок, та пройдіть автентифікацію через його сайт або мобільний застосунок. Перевірте дані і підтвердіть згоду на передавання персональних даних установі. Ви ідентифіковані. Дані передані до сайту/застосунку установи. Онлайн-послуга надана.
[…] Дані, які можуть бути передані (в зашифрованому вигляді): прізвище, ім`я, по батькові; дата народження; ідентифікаційний код; серія та номер паспорту; адреса реєстрації, адреса проживання; номер телефона; e-mail адреса.
Нагадаємо, що тільки власник персональних даних надає згоду на їх передачу, ваш банк передає лише ті дані, які ви вказували під час відкриття рахунку у ньому».
Особисті дані ОСОБА_1 , які вказані в анкеті-заяві клієнта та в договорі №00-9889272, належать відповідачу та збігаються з тими, які вказані у її апеляційній скарзі.
Факт перерахування відповідачу коштів підтверджується інформацією, відповідно до якої 04.08.2024 ТОВ «Макс Кредит» ініціювало переказ коштів у сумі 5 000,00 грн згідно договору №00-9889272 безготівковим зарахуванням через компанію ТОВ «ПрофітГід» на платіжну картку № НОМЕР_1 (а.с.22-25).
Отже встановлено, що прийняті на себе зобов`язання за вказаним кредитним договором ТОВ «Макс Кредит» виконало своєчасно і повністю, надавши кредитні ресурси в повному обсязі.
Даних про те, що позичальником були повернуті кошти за вказаними договором у повному обсязі, матеріали справи не містять.
Згідно з п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ч.1 ст.513, ст.514 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч.1 ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Згідно зі ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Статтею 1081 ЦК України передбачено, що клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу. Грошова вимога, право якої відступається, є дійсною, якщо клієнт має право відступити право грошової вимоги і в момент відступлення цієї вимоги йому не були відомі обставини, внаслідок яких боржник має право не виконувати вимогу. Клієнт не відповідає за невиконання або неналежне виконання боржником грошової вимоги, право якої відступається і яка пред`явлена до виконання фактором, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Відповідно до положень статей 1077, 1079 цього Кодексу за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор), яким може бути лише банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції, передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Судом також встановлено правомірний та послідовний перехід права вимоги за кредитним договором до позивача в порядку відступлення права вимоги за договором факторингу від 17.02.2025 № 17022025-МК/ЮнітКапітал, що відповідає положенням цивільного законодавства.
Тому доводи апеляційної скарги про відсутність належних та допустимих доказів про наявність у позивача права вимоги апеляційний суд відхиляє, оскільки матеріали справи у своїй сукупності підтверджують факт переходу права вимоги.
Сторони відповідно до ст.6 ЦК України є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).
Відповідно до статті 610 цього Кодексу порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.
Так, відповідно до умов кредитного договору №00-9889272, проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 1,45% від суми кредиту за кожен день користування (п.1.5.1.).
Відповідно до п.17 Прикінцевих положень Закону України «Про споживче кредитування» тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Враховуючи те, що кредитний договір укладено 04.08.2024, тобто після набрання чинності цим Законом, то нарахування процентної ставки слід розраховувати у відповідності до чинного законодавства у розмірі 1%. Тому, нарахування відсотків за період з 04.08.2024 по 17.02.2025 здійснюються за таки розрахунком:
5 000,00 грн (тіло кредиту) * 1%(процентна ставка) = 50,00 грн в день 50,00 грн * 198 (кількість днів) = 9900, 00 грн.
Отже, загальна сума заборгованості за відсотками у період з 04.08.2024 по 17.02.2025 складає 9900, 00 грн.
Апеляційним судом також встановлено, що відповідачем було здійснено погашення відсотків по кредиту в сумі 1087,50 грн, а тому заборгованість за несплаченими відсотками з урахуванням перерахунку складає 8812,50 грн (9900 грн - 1087,50 грн) (а.с.41).
Крім того, Законом України від 24.02.2022 року №2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, яким у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово був продовжений та продовжує діяти на час розгляду справи.
Враховуючи те, що договір був укладений сторонами 04.08.2024, тобто в період дії в Україні воєнного стану, правильним є висновок місцевого суду, що то нараховані первісним кредитором штрафні санкції у розмірі 2500,00 грн у відповідності до п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України не може бути стягнута із відповідача, оскільки відповідач нормою закону звільнений від обов`язку такої сплати, а тому у зазначеній частині вимоги задоволенню не підлягають.
Тому апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню. Загальна сума, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за кредитним договоромвід 04.08.2024 №00-9889272 становить 14562,50 грн, з яких 5000 грн - заборгованість по тілу кредиту, 8812,50 грн - заборгованість за відсотками, 750 грн - заборгованість за нарахованою та несплаченою комісією.
Суд першої інстанції помилково не звернув увагу на вказані обставини та погодився із заявленим у позовній заяві розміром заборгованості за процентами.
Статтею 374 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин справи, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 09 квітня 2026 року підлягає зміні в частині стягнутого боргу шляхом зменшення заборгованості за відсотками і судових витрат, та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором у розмірі 14562,50 грн, з яких 5000 грн - заборгованість по тілу кредиту, 8812,50 грн - заборгованість за відсотками, 750 грн - заборгованість за нарахованою та несплаченою комісією.
Згідно з ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Частиною 13 ст.141 ЦПК України передбачено, що у разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Позов ТОВ «Юніт Капітал» майнового характеру заявлено з ціною 19017,50 грн і задоволено частково з урахуванням висновків апеляційного суду на суму 14 562,50 грн, тобто на 76,57% . Тому з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» підлягає стягненню судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1854,83 грн (2422,40?76,57%).
Апеляційна скарга відповідача також підлягає задоволенню частково, а саме на 23,43 % = (100% - 76,57 % задоволена частинна вимог позову). Тому з ТОВ «Юніт Капітал» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 681,08 грн (2906,88х 23,43%).
Тому, враховуючи вимоги частини 10 статті 141 ЦПК України, слід стягнути з відповідача на користь позивача різницю понесених ним судових витрат в сумі 1173,75 грн (1854,83 грн - 681,08 грн).
Відповідно до ч.10 ст. 141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.
Враховуючи вищевикладене, можна зробити висновок що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі № 826/1216/16, додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц.
Верховний Суд у постанові від 25.07.2023 року у справі № 340/4492/22 дійшов висновку, що наявність або відсутність заперечень процесуального опонента проти відшкодування витрат на професійну правничу допомогу має значення лише для розв`язання питання про співмірність судових витрат на правову допомогу, заявлених до відшкодування. Водночас, це не впливає на обов`язок перевіряти заявлені витрати на відповідність іншим критеріям.
ТОВ «Юніт Капітал» заявлено про компенсацію витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції у розмірі 7000 грн. На підтвердження таких витрат на правничу допомогу у суді першої інстанції надано: копію договору про надання правничої допомоги від 10 вересня 2025 року №10/09/25-02, укладеного між Адвокатським бюро «Соломко і партнери» та ТОВ «Юніт Капітал», протокол погодження вартості послуг адвоката, копію додаткової угоди №25770866069 до договору від 10 вересня 2025 року №10/09/25-02, копію акта прийому-передачі наданих послуг від 01 жовтня 2025 року на суму 7000 грн, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю адвоката Соломко О.В., копію довіреності уповноваженого адвоката Соломко О.В., бути представником ТОВ «Юніт Капітал» від 10 вересня 2025 року (а.с.44-46,48).
Посилання відповідача на те, що розмір цих витрат не відповідає вимогам розумності та є необґрунтованими, є безпідставними.
Керуючись принципом співмірності, а також враховуючи пропорційність до задоволених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення витрат на правничу допомогу у розмірі 5359,90 грн (7000 грн?76,57%), які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, оскільки позовні вимоги про стягнення заборгованості задоволено частково.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382 - 384 ЦПК України
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 09 квітня 2026 року змінити в частині стягнутого боргу та судових витрат, виклавши у такій редакції.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , с. Долинівка, Голованівський район, Кіровоградська область) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (ЄДРПОУ 43541163, м. Київ, вул. Рогнідинська, будинок 4, літера А, офіс 10) заборгованість за кредитним договором від 04.08.2024 №00-9889272 у розмірі 14562 (чотирнадцять тисяч п`ятсот шістдесят дві) грн 50 грн, з яких 5000 грн - заборгованість по тілу кредиту, 8812,50 грн - заборгованість за відсотками, 750 грн - заборгованість за нарахованою та несплаченою комісією.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , с. Долинівка, Голованівський район, Кіровоградська область) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (ЄДРПОУ 43541163, м. Київ, вул. Рогнідинська, будинок 4, літера А, офіс 10) судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1173 (одна тисяча сто сімдесят три) грн 75 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , с. Долинівка, Голованівськи район, Кіровоградська область) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (ЄДРПОУ 43541163, м. Київ, вул. Рогнідинська, будинок 4, літера А, офіс 10) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5359 (п`ять тисяч триста п`ятдесят дев`ять) грн 90 коп.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст.389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий суддя О.І. Чельник
Судді C.М. Єгорова
С.І. Мурашко