Справа №461/5957/25
Провадження № 2-др/461/55/26
Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 серпня 2026 року м. Львів
Галицький районний суд м.Львова у складі:
головуючого судді Зубачик Н.Б.,
секретаря судових засідань Чубей К.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Львові заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення у справі № 461/5957/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_6 про усунення перешкод в користуванні майном, стягнення матеріальної та моральної шкоди внаслідок протиправних дій -
в с т а н о в и в:
Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 28.07.2026 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_6 про усунення перешкод в користуванні майном, стягнення матеріальної та моральної шкоди внаслідок протиправних дій - задоволено частково. Зобов?язано ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) усунути ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) перешкоди у користуванні майном - квартирою АДРЕСА_1 шляхом розбирання кам?яної кладки простих стін із цегли у місці, де був вхід у квартиру АДРЕСА_2 , та установлення дверних блоків у зовнішніх і внутрішніх прорізах кам?яних стін, площею прорізу до 3 м.кв. Стягнуто з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) 12 906,50 грн. завданої майнової шкоди, 9 431,68 грн. заборгованості за комунальні послуги та 20 000,00 грн. завданої моральної шкоди. Стягнуто з ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) 12 906,50 грн. завданої майнової шкоди та 9 431,68 грн. заборгованості за комунальні послуги. Стягнуто з ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) 20 000,00 грн. завданої моральної шкоди. Стягнуто з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ), ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) 6 000,00 грн., тобто по 2000 грн. з кожного витрат, пов?язаних з проведенням експертного дослідження. Стягнуто з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь держави судовий збір в розмірі 1028 (одна тисяча двадцять вісім) грн. 98 коп. Стягнуто з ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь держави судовий збір в розмірі 1816 (одна тисяча вісімсот шістнадцять) грн. 80 коп. Стягнуто з ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь держави судовий збір в розмірі 200 (двісті) грн. 00 коп. В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 , подала заяву, в якій просить ухвалити додаткове рішення у справі та стягнути з ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 40 000 грн. витрат, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги.
В обгрунтування заяви, покликається на те, що рішенням Галицького районного суду м. Львова від 28.07.2026 у справі № 461/5957/25 позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено. Згідно договору про надання професійної правничої допомоги № 24/10 від 24.10.2024, укладеного між ОСОБА_1 та нею, адвокатом Броною М.В., розмір гонорару адвоката за супровід та представництво позивача в суді першої інстанції у даній справі становить 40 000 грн. Факт оплати ОСОБА_1 гонорару адвоката підтверджується актами приймання-передачі наданих послуг від 28.10.2024 та від 07.08.2026, які є невід`ємними додатками до договору про надання професійної правничої допомоги. Покликаючись на норми Цивільно-процесуального кодексу України та практику Верховного суду просить заяву задоволити.
Частиною 3 ст.270 ЦПК України визначено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч.4 ст.270 ЦПК України , у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
У зв`язку з відсутністю необхідності виклику в судове засідання сторін по справі відповідно до ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до пункту 12 частини третьої статті 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалено судове рішення.
Згідно п.2 ч.3 ст.259 ЦПК України суд може вирішити питання розподілу судових витрат в додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Положеннями статті 59 Конституції України визначено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правову допомогу, суд виходить із диспозиції ч. 1 ст. 137 ЦПК України, у відповідності до якої, витрати пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Так, згідно ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначаються згідно з умовами договору про надання правової допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України сторона має право подати докази понесених судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, якщо про це було заявлено до закінчення судових дебатів.
Відповідно до ч.1 ст. 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Передбачена процесуальними нормами можливість подати суду протягом п`яти днів докази на підтвердження витрат на правничу допомогу з метою розподілу цих витрат й ухвалення з цього питання додаткового судового рішення є не способом заявити суду про необхідність вирішення цього питання (про яке сторона не висловлювалася раніше), а механізмом довести суду факт понесення цих витрат, як умову для їх розподілу.
Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та адвокатом Броною М.В. укладено договір про надання професійної правничої допомоги від 24.10.2024, відповідно до п.5.2 такого, гонорар адвоката за надані послуги клієнту у суді першої інстанції визначається у розмірі 40 000 (сорок тисяч) грн.
Згідно акту приймання-передачі наданих послуг від 28.10.2024 відповідно до договору про надання професійної правничої допомоги № 24/10 від 24.10.2024, клієнт оплатив гонорар за послуги адвоката у суді першої інстанції, передбачений договором про надання професійної правничої допомоги № 24/10 від 24.10.2024 у розмірі 25 000 (двадцять п`ять тисяч) грн. за послуги адвоката.
Крім того, згідно акту приймання-передачі наданих послуг від 07.08.2026 відповідно до договору про надання професійної правничої допомоги № 24/10 від 24.10.2024, клієнт здійснив доплату частини гонорару за послуги адвоката з представництва інтересів клієнта у Галицькому районному суді м. Львова у справі № 461/5957/25, передбачений договором про надання професійної правничої допомоги № 24/10 від 24.10.2024 у розмірі 15 000 (п`ятнадцять тисяч) грн. за послуги адвоката.
Також в матеріалах справи наявна копію ордера серії ВС № 1321060 від 31.10.2024 та копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЛВ №000283 від 23.02.2017.
Отже, надані докази у своїй сукупності підтверджують наявність договірних відносин між позивачем та адвокатом, повноваження адвоката, перелік наданих послуг та їх вартість. Водночас сам по собі факт погодження сторонами договору певного розміру гонорару не означає автоматичного покладення всієї його суми на іншу сторону у порядку розподілу судових витрат, оскільки при визначенні суми, яка підлягає компенсації за рахунок іншого учасника справи, суд має врахувати встановлені процесуальним законом критерії.
Так, при здійсненні розподілу судових витрат (в тому числі і витрат на правову допомогу) суд керується положеннями статті 141 ЦПК України, зокрема критеріями, що визначені частинами третьою шостою та дев`ятою статті 141 ЦПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).
Відповідно до частини другої статті 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
У постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 19.03.2024 у cправі №922/4078/23 висловлено правову позицію, згідно із якою під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України.
Викладена вище правова позиція підтримана Верховним Судом у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 20.05.2024 у справі №463/641/17 із посиланням на те, що положення частин четвертої-сьомої, дев`ятої статті 129 ГПК України ідентичні нормам частин третьої-шостої, дев`ятої статті 141 ЦПК України.
У рішенні Європейського суду з прав людини (далі- Європейський Суд) у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19), у постанові від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19).
Такі критерії застосовує Європейський суд, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.
Крім того, у постановах від 19 лютого 2022 року у справі № 755/9215/15-ц та від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та потрібності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.
У постанові Верховного суду від 04 лютого 2020 року у справі № 280/1765/19 (провадження №К/9901/607/20) міститься правовий висновок про те, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані представником позивача документи та доводи на обґрунтування суми заявлених витрат, пов`язаних із розглядом справи, взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору (справи), суд дійшов висновку про те, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 40 000 грн. не є цілком співмірним із складністю справи, виконаними адвокатом роботами (наданими послугами, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
Відтак, з врахуванням складності справи, обсягу виконаних адвокатом робіт, часу витраченого адвокатом на виконання таких робіт, враховуючи принципи розумності та справедливості, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 18 000 грн.
Зазначений розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідатиме критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони.
Разом з тим при визначенні часток витрат на професійну правничу допомогу суд враховує не лише розмір задоволених майнових вимог, а загальний результат розгляду спору, у тому числі задоволення немайнової вимоги про усунення перешкод у користуванні майном.
З огляду на характер заявлених та задоволених вимог, а також участь усіх відповідачів у спірних правовідносинах, суд вважає обґрунтованим покласти витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 18 000,00 грн на відповідачів у рівних частинах - по 6 000 грн. з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення заяви ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення та стягнення з відповідачів на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 18 000,00 грн.
Керуючись ст.ст.133, 137, 141, 246, 258-259, 270, 272-273 ЦПК України, суд -
в и р і ш и в:
Заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє Брона Мар`яна Василівна про ухвалення додаткового рішення у справі - задоволити частково.
Ухвалити додаткове рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_6 про усунення перешкод в користуванні майном, стягнення матеріальної та моральної шкоди внаслідок протиправних дій.
Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 )витрати понесені на професійну правничу допомогув розмірі 6 000 (шість тисяч) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) витрати понесені на професійну правничу допомогув розмірі 6 000 (шість тисяч) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) витрати понесені на професійну правничу допомогув розмірі 6 000 (шість тисяч) грн. 00 коп.
В іншій частині заяви - відмовити.
Додаткове рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_3 .
Відповідач: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_4 .
Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_4 .
Відповідач: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_5 .
Третя особа: ОСОБА_6 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_6 .
Суддя Зубачик Н.Б.