Судові рішення

Постанова № 139097835 у справі № 420/8207/25 від 19.08.2026

Постанова від 19.08.2026 в адміністративній справі № 420/8207/25 (категорія «Організації господарської діяльності»). Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд, суддя Вербицька Н.В.

Справа№ 420/8207/25
СудП'ятий апеляційний адміністративний суд
СуддяВербицька Н.В.
Форма рішенняПостанова
Форма судочинстваАдміністративне
КатегоріяОрганізації господарської діяльності
Дата ухвалення19.08.2026
Надійшло до реєстру20.08.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/139097835

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 серпня 2026 р. м. Одеса Справа № 420/8207/25

Перша інстанція: суддя Дубровна В.А.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів - Джабурії О.В.,

Кравченка К.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 травня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И Л А:

20 березня 2025 року ОСОБА_1 звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій, з урахуванням уточненої позовної заяви, просила визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно господарського штрафу №ПШ 114791 від 17.12.2024, якою застосовано адміністративно - господарський штраф 17 000 грн.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що при складенні акту №063450 інспектором не враховані пояснення водія, що в період з 07.11.2024 по 08.11.2024 вказаний транспортний засіб знаходився без руху на території гаражу ФОП ОСОБА_1 , а тому у водія була відсутня роздруківка тахографа за вказаний період.

Відповідач заперечував проти задоволення позову, зазначаючи, що перевірка дотримання режиму праці та відпочинку проводиться щодо конкретного водія, який керує транспортним засобом - в даному випадку водія ОСОБА_2 . Перевірка дотримання робочого часу та часу відпочинку водія ОСОБА_2 - відповідно до законодавства передбачає перевірку роздруківок з цифрового тахографа саме безпосередньо ОСОБА_2 за поточний день (день перевірки) та попередні 28 календарних днів. Також відповідачем наголошено, що водій транспортного засобу під час проведення перевірки має надати саме свої тахокарти або роздруківки роботи зроблені з цифрового тахографа, за поточний день та попередні 28 календарних днів, безвідносно того, яким транспортним засобом він керував протягом 28 днів. Таким чином, на водіїв покладено обов`язок зберігати записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення, зафіксовані тахографом (тахокарти) або роздруківки з цифрового тахографа за поточну робочу зміну водія та 28 днів з дня закінчення поточної робочої зміни водія, які він має пред`явити посадовим особам Укртрансбезпеки для перевірки. Проте, як встановлено актом проведення перевірки, у водія була відсутня роздруківка даних роботи тахографа за 07.11.2024 та 08.11.2024 або бланк підтвердження діяльності водія. Відповідач наголосив, що викладене є порушенням абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», отже оскаржувана постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу є правомірною та такою, що відповідає вимогам законодавства України, а відтак не підлягає скасуванню.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 07 травня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Зокрема, апелянт зазначає, що суд першої інстанції безпідставно не врахував, що перевірка дотримання режиму праці та відпочинку проводиться щодо конкретного водія, який керує транспортним засобом, а не транспортного засобу.

Тобто, якщо водій транспортного засобу протягом попередніх 28 днів керував також іншими транспортними засобами, він повинен надати посадовим особам Укртрансбезпеки інформацію за 28 днів (тахокарти/роздруківки даних роботи цифрового тахографа/індивідуальну контрольну книжку водія/бланк підтвердження діяльності), складену на його прізвище та ім`я, незалежного від того, одним чи різними транспортними засобами керував водій, оскільки суть перевірки полягає у дослідженні дотримання режиму праці та відпочинку конкретним водієм під час його робочої зміни та протягом 28 попередніх днів. Таким чином, на водіїв покладено обов`язок зберігати записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення, які він має пред`явити посадовим особам Укртрансбезпеки для перевірки. Проте, як встановлено актом проведення перевірки у водія була відсутня роздруківка даних роботи тахографа водія ОСОБА_2 за 07.11.2024 та 08.11.2024 або бланк підтвердження діяльності водія. При цьому, факт нездійснення водієм перевезень може бути підтверджений лише бланком підтвердження діяльності. Отже непред`явлення вказаних документів під час проведення перевірки свідчить про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що має наслідком для застосування санкцій, визначених статтею 60 Закону №2344-III.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційних скарг, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів зазначає наступне.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрована 27 листопада 2006 року у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців за №2 535 001 0002 001184, з 01 жовтня 2007 року зареєстрована платником податку на додану вартість основний вид діяльності, передбачений установчими документами ФОП ОСОБА_1 є Вантажний автомобільний транспорт (49.41).

ФОП ОСОБА_1 належить транспортний засіб марки DAF XF510 FT Вантажний - спеціалізований сідловий тягач-Е реєстраційний номер НОМЕР_1 , рік випуску 2016, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 яке наявне в матеріалах справи.

Транспортний засіб марки DAF XF510 FT Вантажний - спеціалізований сідловий тягач-Е реєстраційний номер НОМЕР_1 має тахограф цифрового типу.

Позивач здійснює внутрішні перевезення та міжнародні перевезення небезпечних вантажів вантажними автомобілями, причепами та напівпричепами на підставі ліцензії серії АЕ №266099 з необмеженим терміном дії, яка видана 23 липня 2013 року виданої Державною інспекцією України з безпеки на наземному транспорті (Укртрансінспекція України).

11 листопада 2024 року співробітниками Укртрансбезпеки, відповідно до направлення від 07.11.2024 № 001527 на рейдову перевірку, на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів в місцях навантаження і розвантаження, проводилась рейдова перевірка транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів та вантажів. Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті та її територіальних органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2013 № 422, проведено перевірку транспортного засобу марки DAF/ALIRIZACISTA, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 / НОМЕР_4 , водій ОСОБА_2 , власник транспортного засобу та автомобільний перевізник - позивач - ОСОБА_1 .

Старшим державним інспектором відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області 11.11.2024 о 09:59 год на 949 км + 826 м автошляху М 30 (Стрий - Умань - Дніпро - Ізварине) складено акт №063450 перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, відповідно до якого інспектором вказано про порушення позивачем ч. 1 абз. 3 ст. ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 5 квітня 2001 року №2344-III. З акту перевірки вбачається, що порушення зумовлено тим, що водій тягача DAF НОМЕР_1 ОСОБА_2 не надав роздруківку тахографа за період з 07.11.2024 по 08.11.2024.

У вищенаведеному акті водієм ОСОБА_2 зазначено про не згоду з таким актом та про те, що вантажівка стояла на стоянці.

17 грудня 2024 року представником позивача надано пояснення до відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області, в яких зокрема зазначено, що при складанні акту №063450 не враховані пояснення водія, що в період з 07.11.2024 по 08.11.2024 вказаний транспортний засіб знаходився без руху на території гаражу ФОП ОСОБА_1 за координатами 46°32'11.1"N 30°38?39.4"Е, що знаходиться за адресою: село Нерубайське, Одеський (колишній Біляївський) район, Одеська область, Україна. Вказані обставини додатково підтверджуються листом ТОВ «ДЖ ЕС ЕМ ДЖ ПІ ЕС ТЕХНОЛОГІЇ» №1112 від 12.11.2024.

На підставі акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт від 11.11.2024 № АР 063450, в.о. начальника відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області 17.12.2024 винесено оскаржувану постанову №ПШ114791 відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .

Вважаючи постанову відповідача протиправною та такою, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що підстави для застосування до позивача штрафу на підставі абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону №2344-ІІІ відсутні, оскільки на момент проведення рейдової перевірки водій мав в наявності та пред`явив документи, передбачені законодавством про автомобільний транспорт. Вимагання інших документів (тахокарти за день коли водій не керував транспортним засобом) не ґрунтується на приписах діючого законодавства.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України «Про автомобільний транспорт» .

Приписами частини чотирнадцятої статті 6 Закону № 2344-III визначено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Згідно з частинами сімнадцятої-двадцятої статті 6 Закону № 2344-III рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі також - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами визначена Порядком здійснення державного постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567.

За приписами пункту 20 Порядку № 1567 виявлені під час рейдової перевірки (перевірки на дорозі) порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

Відповідно пунктів 26-27 Порядку № 1567, справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).

У разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів

Абзацом 3 частини першої статті 60 Закону № 2344-III визначено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за відсутність на момент перевірки перевезень, документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

Відповідно до абз. 1 частини першої статті 60 Закону № 2344-IIІ визначено, що суб`єктом відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт - є автомобільний перевізник.

В розумінні вимог статті 1 Закону № 2344-III автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Згідно з розділом 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за № 128/2568, перевізник - фізична або юридична особа-суб`єкт господарювання, що надає послуги з перевезень вантажів чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами.

За приписами ст. 48 Закону №2344-ІІІ автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

- для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

- для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

З викладеного слідує, що перелік документів згідно з вказаною нормою не є вичерпним.

Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 за №385 затверджено Інструкцію з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті (надалі - Інструкція №385), яка визначає порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які відповідно до законодавства обладнуються контрольними пристроями (тахографами).

Відповідно п.3 Розділу ІІІ Інструкції №385, водій транспортного засобу, обладнаного тахографом:

- забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа;

- своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання;

- використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа, у тому числі смарт-тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом;

- має при собі: заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом або смарт-тахографом;

- у разі несправності або пошкодження тахографа інформує про це відповідну посадову особу автомобільного перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв);

- у разі несправності або пошкодження тахографа, автомобільний перевізник повинен його відремонтувати в ПСТ до відправлення такого транспортного засобу в рейс.

Особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів та порядок його обліку, встановлює Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, яке затверджено Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України №340 від 07.06.2010 (з наступними змінами і доповненнями), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 вересня 2010 р. за №811/18106 (надалі - Положення №340).

За приписами п. 6.2. Положення №340, облік робочого часу водіїв здійснюється на основі табеля обліку використання робочого часу. Перевізник, який використовує водіїв за наймом, щомісяця складає графік змінності водіїв, веде відомість обліку робочого часу та відпочинку водія (додаток 2), у якій щодо кожної робочої зміни зазначаються планові та фактичні дані щодо маршруту, початок та кінець робочої зміни.

Відповідно до п 6.4. Положення №340 визначено, що графік змінності водіїв, відомість обліку робочого часу та відпочинку водіїв зберігаються у Перевізника. У разі тимчасової непрацездатності водія чи перебування його у відпустці, а також якщо водій не здійснював перевезення пасажирів чи/та вантажів, Перевізник може заповнювати бланк підтвердження діяльності (додаток 4). Водії зберігають бланк підтвердження діяльності протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.

Перевізники зберігають бланк підтвердження діяльності протягом 12 місяців.

Аналіз положень пункту 6.4 Положення №340 свідчить про те, що заповнення перевізником бланка підтвердження діяльності у випадку, якщо водій не здійснював перевезення пасажирів чи вантажів, є правом, а не обов`язком перевізника, оскільки законодавцем використано формулювання «може заповнювати». Вказана норма не містить імперативного припису щодо обовязкового оформлення такого бланка у кожному випадку відсутності керування транспортним засобом. Отже, сама по собі відсутність бланка підтвердження діяльності за умови доведеності факту відсутності руху транспортного засобу та нездійснення перевезення не може свідчити про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт та бути достатньою підставою для застосування адміністративно-господарського штрафу.

З обставин справи вбачається, що позивача притягнуто до відповідальності за те, що водій тягача DAF НОМЕР_1 ОСОБА_2 не надав роздруківку тахографа за період з 07.11.2024 по 08.11.2024 року.

Разом із тим, як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, водій ОСОБА_2 не використовував транспортний засіб 07.11.2024, а відповідно і не повинен був мати тахокарту на зазначені дати.

Так, згідно даних GPS-трекера «GGT11»; S/N 21- 6586; IMEI 86123[телефон приховано]; який встановлений на вантажний-спеціалізований сідловий тягач-Е, моделі DAF XF510 FT, ідентифікаційний номер транспортного засобу (VIN)- НОМЕР_5 , державний реєстраційний номер НОМЕР_6 , транспортний засіб моделі «DAF XF510 FT», номерний знак НОМЕР_6 , у період з 06.11.2024 19:09:51 по 09.11.2024 13:45:04. знаходився за координатами 46°32'11.1 "N 30°38?39.4"E без руху, за адресою: село Нерубайське, Біляївський район, Одеська область, Україна, що підтверджується листом GSM-GPS Технології вих.№1112 від 12.11.2024 року.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що підстави для застосування до позивача штрафу на підставі абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону №2344-ІІІ відсутні.

Оцінюючи викладене в сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, що підтверджується ухвалою суду про відкриття провадження від 07 квітня 2025 року, постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду лише з підстав, передбачених пп. "а"- "г" п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Керуючись ст.ст.308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, судова колегія

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 травня 2026 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених ст.328 КАС України.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: О.В.Джабурія

Суддя: К.В.Кравченко

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
19.10.2026 Ухвала № 140731479 Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
15.09.2026 Ухвала № 139771812 Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
26.05.2026 Ухвала № 136859774 без тексту П'ятий апеляційний адміністративний суд
26.05.2026 Ухвала № 136859773 без тексту П'ятий апеляційний адміністративний суд
07.05.2026 Рішення № 136367350 без тексту Одеський окружний адміністративний суд
07.04.2025 Ухвала № 126447320 без тексту Одеський окружний адміністративний суд
25.03.2025 Ухвала № 126100086 без тексту Одеський окружний адміністративний суд