П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
------------------------
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 серпня 2026 р. м. Одеса Справа № 420/28940/25
Категорія: 112030500 Головуючий в 1 інстанції: Самойлюк Г.П.
Місце ухвалення: м. Одеса
Дата складання повного тексту:25.02.2026р.
Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Бітова А.І.
суддів - Лук`янчук О.В.
- Ступакової І.Г.
у зв`язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), справа розглянута за правилами п.3 ч.1 ст. 311 КАС України,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" про визнання протиправним та скасування рішення,
В С Т А Н О В И Л А :
У серпні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" (далі - ДУ "УДНДІ МСПІ МОЗ України") про визнання протиправним та скасування рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії від 17 липня 2025 року за №ЦО-18414 прийняте щодо ОСОБА_1 ДУ "УДНДІ МСПІ МОЗ України" Центр оцінювання функціонального стану особи.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказувала, що рішення Центра оцінювання функціонального стану особи ДУ "УДНДІ МСПІ МОЗ України" за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії є протиправним та підлягає скасуванню.
Дата прийняття рішення Суворовської міжрайонної медико-соціальної експертної комісії, яким за результатами повторного медичного огляду була підтверджена ІІІ група інвалідності - 09 вересня 2024 року, а ні 03 вересня 2024 року, як вказано в п.1 Витягу. У п.5.1. Рішення вказані неправдиві відомості щодо вжиття заходів про повідомлення позивачки засобами телефонного зв`язку. Жодного дзвінка з Центра оцінювання функціонального стану особи ДУ "УДНДІ МСПІ МОЗ України" не надходило. Відповідно до п.7 Рішення датою перевірки вказано 11 липня 2025 року, а згідно з п.8 - дата проведення повторного оцінювання відсутня. Відповідно до п.8.3 Рішення "Відмова особи від повного медичного обстеження, необхідних досліджень та/або неприбуття особи" вказано - відмова. Відповідно до положень п.п.12, 29 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року за №1338 (далі - Порядку №1338), позивача не було повідомлено про дату, час та місце проведення оцінювання повсякденного функціонування, чим порушено його право бути присутнім під час проведення оцінювання, залучити уповноваженого представника, здійснювати відео-аудіофіксацію розгляду справи.
Окрім цього, позивач не була повідомлена про необхідність проведення повторного оцінювання у спосіб, визначений п.51 Порядку, а саме шляхом направлення їй рекомендованого листа з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання із зазначенням дати, коли останній необхідно прибути для проведення обстеження та необхідних досліджень, а таке дослідження було проведено без участі позивача за відсутності належного повідомлення, що є порушенням п.51 Порядку №1338. Також, як вбачається з п.6.1. та п.6.2. Рішення, реквізити документів, на підставі яких ініційовано перевірку обґрунтованості рішення, що підлягає перевірці зазначено - Лист від ДБР №3187-25/10-2-02-01-1348/25 від 31 січня 2025 року кримінальне провадження №6202400[телефон приховано] від 21 жовтня 2024 року, хоча за змістом п.51 Порядку №1338 підставою проведення перевірки обґрунтованості та скасування рішень про встановлення інвалідності є наявність постанови слідчого, прокурора або ухвали слідчого судді.
Відповідач правом подання відзиву на позов не скористався.
Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2026 року адміністративний позов ОСОБА_1 до ДУ "УДНДІ МСПІ МОЗ України" про визнання протиправним та скасування рішення - задоволено.
Визнано протиправним та скасовано Рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико - соціальної експертної комісії №ЦО- 18414 від 17 липня 2025 року прийняте щодо ОСОБА_1 ДУ "УДНДІ МСПІ МОЗ України" Центр оцінювання функціонального стану особи.
В апеляційній скарзі ДУ "УДНДІ МСПІ МОЗ України" ставиться питання про скасування судового рішення в зв`язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального та з порушенням норм процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи.
Доводи апеляційної скарги:
- враховуючи вимоги Постанови №1338, яка в повному обсязі набула чинності з 01 січня 2025 року, Державним Бюро Розслідувань було надіслано до ДУ "УДНДІ МСПІ МОЗ України", на який з 01 січня 2025 року покладено права та обов`язки Центру оцінювання функціонального стану особи, постанову від 31 січня 2025 року, прийняту в рамках кримінального провадження №6202400[телефон приховано], враховуючи вказані вище обставини, експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи законно та в межах повноважень визначених чинним законодавством був проведений ретельний аналіз документів медико-експертної справи позивача на підтвердження законних підстав експертного рішення МСЕК щодо встановлення їй у 2024 році ІІІ групи інвалідності, загальне захворювання, строком на 2 роки, а також, експертна команда мала повне законодавчо обґрунтоване право для скасування рішення МСЕК щодо визнання позивача особою з інвалідністю;
- результати перевірки медико-експертної справи позивача були оформлені у вигляді Протоколу розгляду під час перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії від 17 липня 2025 року №18414 рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії від 17 липня 2025 року №18414 та Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії від 17 липня 2025 року №18414;
- висновки суду першої інстанції про порушення процедури перевірки та визначення проведення повторного оцінювання особи (повного медичного обстеження) як обов`язкової передумови прийняття рішення ЦОФСО за результатами перевірки обґрунтованості рішення МСЕК є помилковими та суперечать пп.2 п.8 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, абз.абз.11, 12, 13 п.1 Порядку №1338. Отже, не повідомлення особи про необхідність повторного оцінювання та розгляд питання без її участі, не може розцінюватися судами як порушення прав особи під час перевірки, оскільки проведення безпосереднього огляду особи передбачається лише у разі прийняття рішення про проведення повторного оцінювання повсякденного функціонування особи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ДУ "УДНДІ МСПІ МОЗ України", перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Судом першої інстанції встановлені, судом апеляційної інстанції підтверджені, учасниками апеляційного провадження неоспорені наступні обставини.
Згідно Довідки до акта огляду Суворовської міжрайонної МСЕК серії 12 ААД №077167 від 09 вересня 2024 року ОСОБА_1 встановлено ІІІ групу інвалідності, на строк до 01 жовтня 2026 року.
Відповідно до Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №ЦО-18414 від 17 липня 2025 року ОСОБА_1 було скасовано інвалідність.
Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не був жодним чином повідомлений про необхідність прибуття до ДУ "УДНДІ МСПІ МОЗ України" для проведення обстеження і оцінки стану здоров`я та здійснення перевірки обґрунтованості рішень, чим був позбавлений права на участь у проведенні засідання та наданні медичних довідок. Доказів відмови позивача від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття особи, державною установою "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" до суду не надано.
Вказане свідчить про недотримання ДУ "УДНДІ МСПІ МОЗ України" встановленого порядку прийняття оскаржуваного рішення та порушення процедури проведення перевірки обґрунтованості рішень, відтак оскаржуване рішення від 17 липня 2025 року №ЦО-18414 прийнято із порушенням процедурних норм, тому підлягає скасуванню.
Надаючи правову оцінку висновкам суду першої інстанції з урахуванням та в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить з наступного.
Колегія суддів зазначає, що висновок суду першої інстанції щодо недотримання відповідачем встановленого порядку прийняття оскаржуваного рішення та порушення процедури проведення перевірки обґрунтованості рішень стосовно позивача не узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 18 березня 2026 року по справі №360/660/25. Зокрема, в зазначеній постанові Верховний Суд вказав, що в умовах воєнного стану та з урахуванням постанови КМУ №225, пріоритетом є забезпечення національної безпеки та недопущення зловживань; відсутність доказів виклику особи на огляд не є самостійною підставою для визнання рішення протиправним, якщо матеріали справи містять об`єктивні медичні дані, що однозначно спростовують встановлений раніше статус особи з інвалідністю.
Щодо суті прийнятого відповідачем рішення, то колегія суддів звертає увагу, що вона не надає оцінку правильності встановлення медичного діагнозу, визначенню кодів чи перевірці клінічні висновки лікарів, оскільки такі питання належать до виключної компетенції медичних експертів.
Натомість предметом судового оскарження є виключно дотримання експертною командою встановленої правової процедури та з даного питання колегія суддів зазначає наступне.
01 січня 2025 року набули чинності положення постанови Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року №1338 "Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи", якою затверджено: Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Критерії направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи; Критерії встановлення інвалідності.
Абзацами 2 та 6 п.3 постанови Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року №1338 "Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи" установлено, що повноваження, права і обов`язки медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи, а також повноваження, права і обов`язки Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров`я припиняються 31 грудня 2024 року.
Перевірка обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій, прийнятих до моменту припинення їх повноважень, прав і обов`язків, проводиться Центром оцінювання функціонального стану особи в порядку, встановленому для перевірки обґрунтованості рішень експертних команд відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою.
Пунктом 10 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року №1338 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), передбачено, що рішення про встановлення інвалідності, прийняті до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року №1338 Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи, переглядаються Центром оцінювання функціонального стану особи з дотриманням вимог, встановлених цим Порядком.
Згідно п.51 Порядку №1338 Центр оцінювання функціонального стану особи проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями: на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді стосовно особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді; за запитом робочої групи із забезпечення здійснення моніторингу у сфері оцінювання повсякденного функціонування особи, утвореної керівником обласної, Київської міської держадміністрації (військової адміністрації) (далі - робоча група з моніторингу); за результатами моніторингу оцінювання, здійснення якого забезпечується Центром оцінювання функціонального стану особи.
Так, з вищевикладених норм Порядку №1338 вбачається, що експертна команда під час оцінки функціонування особи повинна дотримуватися імперативних вимог Порядку №1338 щодо повноти, об`єктивності та всебічності дослідження наявних медичних документів позивача.
Суд, оцінюючи оспорюванні рішення, дії або бездіяльність виходить лише з тих мотивів, якими керувався суб`єкт владних повноважень при прийнятті рішень, вчиненні дій або бездіяльності.
Такий підхід неодноразово відображений у практиці Верховного Суду при вирішенні публічно-правових спорів, зокрема, у постанові від 21 травня 2019 року у справі №0940/1240/18.
За ч.2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідно до вимог ч.2 ст. 2 КАС України:
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Також, колегія суддів вважає необхідним для правильного вирішення даної справи застосувати правову позицію викладену Верховним Судом у постанові по справі №640/17797/20 від 21 жовтня 2021 року. Так, у зазначеній постанові Верховний Суд вказав, що зміст спірного висновку відповідача, що є індивідуально-правовим актом та породжує права і обов`язки для позивача, має відповідати вимогам, визначеним ст. 2 КАС України.
Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Обґрунтованість, в силу ст. 2 КАС України, є однією з обов`язкових ознак рішення (дії, бездіяльності) суб`єкта владних повноважень, що підлягає встановленню адміністративним судом.
З огляду на зазначене колегія суддів акцентує увагу, що рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.
Рішення суб`єкта владних повноважень є обґрунтованим тоді, коли воно містить зрозумілий зв`язок між установленими фактичними обставинами, дослідженими доказами, застосованими нормами права та кінцевим висновком органу.
В свою чергу, дослідивши оскаржуване рішення колегія суддів зазначає, що в ньому не зазначено конкретних досліджених документів та не вказано які саме документи лягли в основу висновку, а оскаржуване рішення містить лише стислий висновок експертної команди про необґрунтованість встановлення позивачу групи інвалідності.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до вимог ч.2 ст. 77 КАС України саме на відповідача у даній справі покладений обов`язок доказування правомірності свого рішення. В той же час відповідачем не надано до суду доказів (зокрема протоколу засідання від 17 липня 2025 року експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи про невизнання ОСОБА_1 особою з інвалідністю III групи), які б свідчили про дотримання ним при прийнятті спірного рішення всіх вищенаведених вимог встановлених ст. 2 КАС України, та правової позиції викладеної Верховним Судом у постанові по справі №640/17797/20 від 21 жовтня 2021 року.
Також, спірне рішення не містить: конкретного переліку медичних документів, які досліджувала експертна команда; аналізу кожного релевантного медичного документа; пояснення, які саме документи ДУ "УДНДІ МСПІ МОЗ України" поклала в основу скасованого рішення МСЕК; пояснення, які саме дані відсутні або суперечливі; обґрунтування, чому зазначені розбіжності є достатніми саме для скасування рішення; оцінки можливості формування нового рішення; мотивів відсутності потреби у повторному оцінюванні або повному медичному обстеженні; оцінки пропорційності такого втручання у правове становище позивача.
Форма рішення, затверджена Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 10 грудня 2024 року №2067 "Деякі питання забезпечення проведення оцінювання повсякденного функціонування особи", передбачає наявність обґрунтування рішення експертної команди Центру оцінювання за результатами перевірки обґрунтованості рішення МСЕК.
Наявність у формі графи "обґрунтування" означає, що рішення має містити не лише кінцевий висновок, а й мотиви, за якими експертна команда дійшла такого висновку.
У цій справі мотивування оскаржуваного рішення є недостатнім, оскільки з нього неможливо встановити, яким чином експертна команда зіставила наявні медичні документи позивача, норми спеціального законодавства, критерії встановлення інвалідності та кінцевий висновок про скасування попереднього рішення.
Разом з тим, суд має повноваження перевірити, чи дослідив відповідач належним чином медичні документи, чи навів мотиви свого висновку та чи забезпечив процедуру, яка дозволяє ухвалити об`єктивне й обґрунтоване рішення.
У цій справі відповідач не довів, що дослідження медичних документів було повним, всебічним та достатнім для прийняття саме такого несприятливого для позивача рішення.
Орган використав узагальнене формулювання "згідно з наданої медико-експертної документації, ступінь функціональних порушень з боку опорно-рухового апарату є легким, що не дає підстав для визнання особою з інвалідністю будь-якої групи …", що унеможливлює перевірку повноти дослідження медичних показників та свідчить про формальний підхід команди до оцінювання.
Колегія суддів не встановлює наявність або відсутність у позивача інвалідності як медичний факт, а лише констатує, що оскаржуване рішення відповідача прийняте з порушенням критеріїв правомірності, визначених ч.2 ст. 2 КАС України.
Враховуючи досліджені докази та матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення: не містить достатнього мотивування; не дає змоги встановити зв`язок між дослідженими доказами та кінцевим висновком; не містить належної оцінки пропорційності скасування рішення про встановлення інвалідності; не містить належного аналізу медичних документів, на яких ґрунтується висновок; не відповідає критеріям обґрунтованості, розсудливості, пропорційності та врахування права особи на участь у процесі прийняття рішення, а тому підлягає скасуванню саме з цих підстав.
Підсумовуючи, колегія суддів констатує, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку скасувавши оскаржуване рішення від 17 липня 2025 року з підстав неповідомлення позивача про необхідність проведення повторного оцінювання, оскільки з урахуванням висновків Верховного Суду у справі №360/660/25 якщо Центр оцінювання функціонального стану особи встановлює, що рішення про інвалідність було прийнято без належної клінічної бази або з порушенням критеріїв, визначених у медичних стандартах, він може скасувати таке рішення заочно. У цьому випадку об`єктом перевірки є не сама особа (її фізичний стан), а легітимність та медична достовірність рішення, що перевіряється.
Натомість суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги, водночас помилково не дослідив рішення на предмет його обґрунтованості та вмотивованості, що свідчить про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, а також, що висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції невідповідають обставинам справи.
Згідно п.2 ч.1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Відповідно до п.4 ч.1, ч.4 ст. 317 КАС України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, а також неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції, при вирішені спірного питання, неправильно застосовані норми матеріального права та порушені норми процесуального права, у зв`язку з чим судове рішення, відповідно до вимог п.2 ч.1 ст. 315 КАС України, підлягає зміні шляхом викладення його мотивувальної частини в редакції цієї постанови.
Колегія суддів не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України.
Оскільки дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст. 328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 308, 311, п.2 ч.1 ст. 315, п.п. 3,4 ч.1 ст. 317, ст.ст. 321, 322, 325, ч.5 ст. 328 КАС України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" задовольнити частково.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2026 року змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції даної постанови.
В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2026 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
Повне судове рішення складено 19 серпня 2026 року.
Головуючий: Бітов А.І.
Суддя: Лук`янчук О.В.
Суддя: Ступакова І.Г.