УХВАЛА
19 серпня 2026 року
м. Київ
справа №380/24707/24
адміністративне провадження № К/990/32936/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Уханенка С.А.,
суддів: Кашпур О.В., Смоковича М.І.,
перевірив касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дії та бездіяльності протиправними,
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2024 року ОСОБА_1 звернулися до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 про визнання дії та бездіяльності протиправними.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 18 червня 2025 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, відповідно до вимог Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15 січня 2004 року. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 17.10.2024 відповідно до вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 повторно розглянути питання про нарахування і виплату ОСОБА_1 з 01.03.2018 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 17.10.2024 індексації грошового забезпечення, з врахуванням вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 та висновків суду. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із прийнятим рішенням, військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2025 року апеляційну скаргу залишено без руху з підстави несплати судового збору.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2025 року апеляційну скаргу повернуто заявникові.
Відповідач повторно подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2026 року апеляційну скаргу залишено без руху з підстави пропуску строку звернення до суду.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2026 року визнано неповажними підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, наведені в заяві про поновлення строку апеляційного оскарження Військової частини НОМЕР_1 від 27 березня 2026 року. Відмовлено у задоволенні заяви про поновлення строку апеляційного оскарження Військової частини НОМЕР_1 від 27 березня 2026 року. Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 червня 2025 року у цій справі.
19 травня 2026 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» відповідач надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2026 року у цій справі.
Ухвалою Верховного Суду від 04 червня 2026 року касаційну скаргу повернуто заявникові.
15 червня 2026 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» відповідач повторно надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2026 року у цій справі.
Ухвалою Верховного Суду від 06 липня 2026 року касаційну скаргу повернуто заявникові.
14 липня 2026 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» відповідач утретє надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2026 року у цій справі.
Ухвалою Верховного Суду від 30 липня 2026 року визнано неповажними, зазначені військовою частиною НОМЕР_1 , підстави для поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2026 року у цій справі. Касаційну скаргу залишено без руху з підстави пропуску строку звернення до суду.
06 серпня 2026 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» відповідач надіслав до Верховного Суду заяву про поновлення строку на касаційне оскарження.
Заявник просив поновити строк на касаційне оскарження, посилаючись на те, що первинна касаційна скарга була подана своєчасно, однак її повернуто через несплату судового збору. Скаржник зазначав, що військова частина не є розпорядником бюджетних коштів, а їх отримання для сплати судового збору залежить від фінансування вищого командування. Після надходження коштів касаційну скаргу було повторно подано без зайвого зволікання, що, на думку заявника, свідчить про вжиття ним усіх можливих заходів для реалізації права на касаційне оскарження.
З огляду на викладене, Верховний Суд зазначає наступне.
Так, аналізуючи зазначені заявником підстави, які він вважає поважними причинами поновлення пропущеного процесуального строку, Судом установлено, що згідно з відомостями Автоматизованої системи документообігу суду відповідач вже неодноразово звертався до суду касаційної інстанції з касаційними скаргами, які йому повернуто ухвалами Верховного Суду від 04 червня 2026 року та 06 липня 2026 року на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України.
Статтею 44 КАС України регламентовано обов`язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Тому, виконання обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми, змісту і строку подання касаційної скарги покладається на особу, яка має намір її подати, а тому остання повинна вчиняти усі необхідні для цього дії.
Верховний Суд звертає увагу, що заявник помилково пов`язує повернення попередніх касаційних скарг із несплатою судового збору, тоді як матеріали справи свідчать, що вони були повернуті на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України. Отже, наведені заявником обставини не відповідають фактичним підставам повернення касаційних скарг та не можуть бути визнані такими, що підтверджують існування об`єктивних і непереборних перешкод для своєчасного звернення до суду касаційної інстанції. Сам по собі факт повторного подання касаційної скарги після її повернення не є безумовною підставою для поновлення строку на касаційне оскарження, оскільки повернення скарги є наслідком недотримання вимог процесуального закону, а не обставин, які не залежали від волі заявника.
Отже, неодноразове подання заявником неналежно оформлених касаційних скарг до Верховного Суду свідчить про формальний підхід при реалізації ним права на касаційне оскарження.
Відтак, враховуючи те, що інших поважних та об`єктивних причин для поновлення строку на касаційне оскарження заявником не зазначено, Верховний Суд дійшов висновку про неповажність наведених скаржником підстав для поновлення строку касаційного оскарження, а тому у задоволенні заяви про поновлення строку на касаційне оскарження необхідно відмовити.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
За таких обставин, Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2026 року у цій справі.
Керуючись пунктом 4 частини першої статті 333 КАС України, Верховний Суд
У Х В А Л И В:
1. Відмовити у задоволенні заяви військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дії та бездіяльності протиправними.
2. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2026 року у цій справі.
3. Копію ухвали направити заявнику за допомогою підсистеми ЄСІТС "Електронний кабінет" (у разі його відсутності - засобами поштового зв`язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена.
Судді С.А. Уханенко О.В. Кашпур М.І. Смокович