ф
УХВАЛА
19 серпня 2026 року
м. Київ
справа № 380/21517/25
адміністративне провадження № К/990/37732/26
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шевцової Н.В., перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26.03.2026 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2026 у справі №380/21517/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області про визнання відмови протиправною, зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області, в якому просив суд:
- визнати протиправними дії ГУ ДСНС щодо відмови у підготовці та поданні до ГУ ПФУ довідки про розмір грошового забезпечення з визначенням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України від 9 листопада 2023 року № 3460-IX "Про Державний бюджет України на 2024 рік" (далі також - Закон № 3460-IX) на 01.01.2024 року для перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2024 року з урахуванням 50 відсоткової надбавки за особливості проходження служби та 390% премії станом на 01.01.2024 року по відповідній посаді, яку позивач займав на момент звільнення зі служби;
- зобов`язати відповідача виготовити та подати до ГУ ПФУ довідку про розмір грошового забезпечення з визначенням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом № 3460-IX на 01.01.2024 року для перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2024 року з урахуванням 50 відсоткової надбавки за особливості проходження служби та 390% премії станом на 01.01.2024 року по відповідній посаді, яку я займав на момент звільнення зі служби.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 26.03.2026, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2026, позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії ГУ ДСНС щодо відмови у підготовці та поданні до ГУ ПФУ довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 з визначенням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом № 3460-IX на 01.01.2024, для перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2024.
Зобов`язано відповідача виготовити та подати до ГУ ПФУ довідку про розмір грошового забезпечення позивача з визначенням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом № 3460-IX на 01.01.2024, для перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2024.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
На зазначені рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду відповідач подав касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 11.08.2026.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Отже, системний аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України, як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
У касаційній скарзі не наведено конкретної підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга.
Суд звертає увагу, що справа № 380/21517/25 розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження. Отже, для вирішення питання про відкриття касаційного провадження скаржник мав належним чином обґрунтувати наявність однієї або кількох виняткових обставин, передбачених підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, із зазначенням конкретного підпункту та наведенням відповідних мотивів на підтвердження його застосовності до спірних правовідносин.
Разом із тим касаційна скарга таких обґрунтувань не містить, а тому не відповідає вимогам процесуального закону щодо допустимості касаційного оскарження судових рішень у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження.
Верховний Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального права.
Таким чином, межі касаційного перегляду судових рішень обмежено підставами, на яких подається касаційна скарга, викладеними скаржником, та зазначеними в ухвалі суду підставами для відкриття касаційного провадження.
Пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, зокрема якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Враховуючи приписи пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України та не викладення з належним обґрунтуванням скаржником у касаційній скарзі підстав для касаційного оскарження судових рішень у цій справі, касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.
Керуючись статтею 248, пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України,
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26.03.2026 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2026 у справі №380/21517/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області про визнання відмови протиправною, зобов`язання вчинити дії - повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи.
Повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н.В. Шевцова