Справа № 308/11825/26
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
19 серпня 2026 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Хамник М.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Орган опіки та піклування виконавчого комітет Ужгородської міської ради, про визнання особи недієздатною, встановлення опіки і призначення опікуна,-
В С Т А Н О В И В:
Заявник ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Джуган Наталія Богданівна, звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області в порядку окремого провадження із заявою про визнання особи недієздатною, встановлення опіки і призначення опікуна. Так, в заяві просить призначити судово-психіатричну експертизу та визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатним.
Ознайомившись з поданою заявою, слід прийти до висновку про необхідність залишення її без руху за таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч.1 ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
За змістом ч.3 ст.294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
У ч.3 ст.296 ЦПК України визначено, що заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім`ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги.
Відповідно до п.2 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Заява не містить відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у заявника та заінтересованої особи. Таким чином заявнику необхідно зазначити такі відомості.
Крім того, відповідно ч.1 ст.299 ЦПК України справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чи визнання фізичної особи недієздатною суд розглядає за участю заявника, особи, стосовно якої розглядається справа про визнання її недієздатною, її адвоката та представника органу опіки та піклування. З урахуванням стану здоров`я особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, її участь у розгляді справи може відбуватися у режимі відеоконференції з психіатричного чи іншого лікувального закладу, в якому перебуває така особа, про що суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі.
В порушення вимог ч.1 ст.299 ЦПК України заявником у заяві про визнання особи недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення опікуна, не зазначено представника заінтересованої особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною. Вказане потребує виправлення.
Окрім того суд зазначає наступне.
Так, у заяві не наведено конкретних обставин, які б свідчили про наявність у ОСОБА_2 саме хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок якого остання не здатна усвідомлювати значення своїх дій та/або керувати ними.
Зокрема, заявником не зазначено, коли та за яких обставин у ОСОБА_2 виник психічний розлад, у чому саме він проявляється, яким чином впливає на здатність останньої усвідомлювати значення своїх дій та/або керувати ними, а також не наведено інших конкретних фактичних обставин, які б давали підстави припускати наявність зазначеного психічного розладу. Саме лише посилання заявника на необхідність призначення судово-психіатричної експертизи не звільняє його від обов`язку викласти у заяві передбачені частиною третьою статті 297 ЦПК України обставини.
Відповідно до частини першої статті 298 ЦПК України суд за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров`я фізичної особи призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу.
Таким чином, вирішення питання про призначення судово-психіатричної експертизи передбачає наявність у матеріалах справи достатніх даних, які дають підстави припускати наявність у особи психічного розладу. При цьому такі дані мають бути пов`язані з конкретними обставинами, викладеними заявником у заяві.
Суд також враховує правову позицію Верховного Суду, відповідно до якої положення частини третьої статті 297 ЦПК України не містять вимоги про обов`язкове подання разом із заявою доказів, що підтверджують викладені в ній обставини. Відтак недоліком заяви є саме відсутність належного викладення передбачених законом обставин, а не саме по собі неподання медичних документів чи інших доказів на їх підтвердження.
Також, заявниця зазначає, що проживає разом з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проте доказів, що підтверджували б той факт, заявником не додано, відтак суд не може встановити, чи дійсно заявник проживає разом з особою, щодо якої розглядається заява.
Крім того, суд звертає увагу, що прохальна частина заяви сформульована недостатньо чітко та не дає можливості однозначно встановити повний зміст вимог заявника. Так, заявниця просить визнати свого батька ОСОБА_2 недієздатним, однак при цьому не зазначає, чи ставиться нею питання про встановлення над ОСОБА_2 опіки та, відповідно, чи має намір заявниця бути призначеним його опікуном.
Відповідно до частини першої статті 300 ЦПК України суд, ухвалюючи рішення про визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй опікуна.
Таким чином, питання визнання особи недієздатною нерозривно пов`язане з питанням встановлення над нею опіки, а тому заявник має чітко визначити зміст своїх вимог та зазначити обставини, на яких вони ґрунтуються, зокрема повідомити суд про наявність чи відсутність у нього наміру бути призначеним опікуном ОСОБА_2 .
При цьому суд звертає увагу, що призначення опікуна здійснюється судом за поданням органу опіки та піклування, а тому заявник не позбавлений можливості уточнити свою позицію щодо встановлення опіки та призначення опікуна, не підміняючи цим повноваження відповідного органу.
Отже, заявнику необхідно уточнити прохальну частину заяви та чітко визначити, чи ставиться ним питання про встановлення над ОСОБА_2 опіки, а також викласти відповідні обставини щодо необхідності встановлення опіки та особи, яка може бути призначена опікуном, з урахуванням положень статті 300 ЦПК України.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року, в яких зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У зв`язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист, залишення заяви без руху жодним чином не перешкоджає заявнику у доступі до правосуддя після усунення недоліків заяви.
Згідно з ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог ст.ст.175, 177 ЦПК України, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Відповідно до ч.2 ст.185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи зазначене, заява підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст.175, 177, 185, 293, 294, 296, 299 ЦПК України, суддя,-
П О С Т А Н О В И В:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Орган опіки та піклування виконавчого комітет Ужгородської міської ради, про визнання особи недієздатною, встановлення опіки і призначення опікуна - залишити без руху.
Повідомити заявника про необхідність усунення недоліків, вказаних у мотивувальній частині цієї ухвали, протягом п`яти днів з дня отримання ухвали.
Роз`яснити, що якщо заявник не усуне недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявнику (ч.3 ст.185 ЦПК України).
Копію ухвали надіслати заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду
Закарпатської області М.М.Хамник