Справа № 130/1984/26
Провадження 2-н/127/2869/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 серпня 2026 року м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Горбатюк В.В., розглянувши матеріали цивільної справи за заявою Комунального підприємства «Гніваньводопостач», в інтересах якого діє Огороднік Лілія Леонідівна, про видачу судового наказу про стягнення зі ОСОБА_1 заборгованості за надання житлово-комунальних послуг,
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького міського суду Вінницької області з Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області надійшли матеріали цивільної справи №130/1984/26 за заявою Комунального підприємства «Гніваньводопостач», в інтересах якого діє Огороднік Лілія Леонідівна, про видачу судового наказу про стягнення зі ОСОБА_1 заборгованості за надання житлово-комунальних послуг.
Із матеріалів справи встановлено, що Комунальне підприємство «Гніваньводопостач» звернулося до Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області із заявою про видачу судового наказу про стягнення зі ОСОБА_1 заборгованості за надані житлово-комунальні послуги в розмірі 7883 грн 00 коп.
Заява обґрунтована тим, що за особовим рахунком № НОМЕР_1 , який рахується за споживачем ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , обліковується заборгованість з оплати послуг централізованого водопостачання та управління побутовими відходами.
Відповідно до відповіді №2941293 від 26.06.2026 з Єдиного державного демографічного реєстру зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 є: АДРЕСА_2 .
Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 26.06.2026 цивільну справу №130/1984/26, провадження №2-н/130/183/2026, передано за підсудністю до Вінницького міського суду Вінницької області з тих підстав, що зареєстроване місце проживання боржника знаходиться у м. Вінниці.
12.08.2026 справа надійшла до Вінницького міського суду Вінницької області та за результатами автоматизованого розподілу передана судді Горбатюку В.В., провадження №2-н/127/2869/26.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що справа помилково передана до Вінницького міського суду Вінницької області та підлягає поверненню за підсудністю до Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 162 ЦПК України заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Виключна підсудність - особливий вид територіальної підсудності, який забороняє застосування інших видів територіальної підсудності (загальної, альтернативної або підсудності пов`язаних між собою вимог). Це пояснюється особливостями справ, на які така підсудність поширюється, і направлено на створення сприятливих умов для розгляду справи й виконання судового рішення.
Виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями статті 181 ЦК України до нерухомого майна належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним; про поділ нерухомого майна; про право користування нерухомим майном; про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна.
Правові висновки щодо застосування положень процесуального законодавства України про виключну підсудність справ у спорах, що виникають з приводу нерухомого майна, викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі №911/2390/18.
Велика Палата Верховного Суду зазначила, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередній об`єкт спірних правовідносин.
Отже, виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном.
У постанові Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №638/1988/17 зроблено висновок, що зобов`язання, які випливають із надання послуг централізованого постачання води та водовідведення, безпосередньо пов`язані з нерухомим майном, оскільки такі послуги надаються за місцем його знаходження, а тому до відповідних вимог застосовуються правила виключної підсудності. Такий підхід застосовується судами і в наказному провадженні щодо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.
Отже, у випадку, коли вимога виникла у зв`язку з наданням житлово-комунальних послуг за місцезнаходженням конкретного об`єкта нерухомого майна, застосуванню підлягають правила виключної підсудності, а положення процесуального закону щодо визначення підсудності за зареєстрованим місцем проживання боржника застосуванню не підлягають.
Із поданої заяви та доданих до неї документів встановлено, що заявник просить стягнути заборгованість за житлово-комунальні послуги, які надавалися за адресою: АДРЕСА_1 .
Таким чином, заявлена вимога виникла з прав та обов`язків, безпосередньо пов`язаних із нерухомим майном, розташованим за вказаною адресою, а тому підсудність цієї справи визначається не за зареєстрованим місцем проживання боржника відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України, а за місцезнаходженням нерухомого майна відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України.
Село Демидівка до зміни адміністративно-територіального устрою належало до Жмеринського району Вінницької області, а тому територія його розташування належить до територіальної юрисдикції Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області.
Отже, заява Комунального підприємства «Гніваньводопостач» про видачу судового наказу про стягнення зі ОСОБА_1 заборгованості за надання житлово-комунальних послуг відповідно до правил виключної підсудності підлягає розгляду Жмеринським міськрайонним судом Вінницької області.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються.
Згідно з ч. 2 ст. 32 ЦПК України справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Разом з тим положення ч. 2 ст. 32 ЦПК України пов`язують обов`язок суду прийняти справу з умовою, що її передано в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Однак Вінницький міський суд Вінницької області не є судом, до територіальної юрисдикції якого належить зазначена справа, оскільки її підсудність імперативно визначається за місцезнаходженням нерухомого майна відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України.
При постановленні ухвали від 26.06.2026 Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області визначив підсудність справи виключно за зареєстрованим місцем проживання боржника на підставі ч. 1 ст. 27 ЦПК України та не врахував предмет заявленої вимоги, місце надання житлово-комунальних послуг і правила виключної підсудності, встановлені ч. 1 ст. 30 ЦПК України.
Тому передача цієї справи до Вінницького міського суду Вінницької області не відповідає передбаченій п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України умові щодо передачі справи до суду, до територіальної юрисдикції якого вона належить.
При цьому повернення справи до суду, якому вона підсудна відповідно до імперативних правил виключної підсудності, не спрямоване на вирішення спору між судами про підсудність, а має на меті забезпечення розгляду справи судом, визначеним законом, та усунення порушення правил територіальної юрисдикції.
Вирішуючи питання щодо підсудності справи, суд також враховує, що порушення правил територіальної юрисдикції відповідно до ч. 1 ст. 378 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з направленням справи на розгляд до суду, якому вона підсудна.
Згідно з Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 та Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, закріпленого у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
За таких обставин розгляд цієї справи Вінницьким міським судом Вінницької області призвів би до порушення встановлених законом імперативних правил виключної територіальної підсудності.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що матеріали цивільної справи №130/1984/26 необхідно повернути за підсудністю до Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області.
На підставі викладеного, керуючись ст. 30, 31, 32, 162, 260, 261, 353, 354, 378 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Матеріали цивільної справи №130/1984/26, провадження №2-н/127/2869/26, за заявою Комунального підприємства «Гніваньводопостач», в інтересах якого діє Огороднік Лілія Леонідівна, про видачу судового наказу про стягнення зі ОСОБА_1 заборгованості за надання житлово-комунальних послуг повернути за підсудністю до Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області (23100, Вінницька область, м. Жмеринка, вул. Леся Курбаса, 6).
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя В. В. Горбатюк