ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 серпня 2026 року Справа №160/11071/26
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Кучми К.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:
- визнати протиправним наказ ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо його мобілізації;
- скасувати наказ ІНФОРМАЦІЯ_3 від 17.12.2025 року про його призов на військову службу під час мобілізації;
- зобов`язати начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити його зі списків військовозобов`язаних, призваних та направлених до ВЧ НОМЕР_1 ;
- зобов`язати командира ВЧ НОМЕР_1 виключити його зі списків особового складу та звільнити з військової служби.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що позивач був незаконно затриманий працівниками патрульної поліції Дніпропетровської області під час зупинки автомобіля "Subaru Forester", державний номер НОМЕР_2 за порушення ПДР на АДРЕСА_1 . Так без складання протоколу про адміністративне правопорушення позивача примусово було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_2 о 12:41 год. (довідка про доставлення від 17.12.2025, рапорт поліції). У приміщенні ТЦК того ж дня проведено формальний його медичний огляд військово-лікарською комісією. За результатами ВЛК складено довідку №2025-1217-1421-4374-0 від 17.12.2025, якою позивача визнано придатним до військової служби (діагноз Z02.3 "Здоровий" відповідно до НК 025). Позивачу не було надано можливості надати медичні документи про стан здоров`я, не проведено реального обстеження з необхідними аналізами та інструментальними методами, не повідомлено результати огляду та не видано копію довідки ВЛК на руки. Того ж дня його призвано на військову службу під час загальної мобілізації та направлено до ВЧ НОМЕР_1 (наказ ІНФОРМАЦІЯ_3 від 17.12.2025).
Про оформлення призову представнику позивача стало відомо з документів, отриманих у ході досудового збирання доказів. Номер наказу про призов та наказу про зарахування до списків особового складу ВЧ НОМЕР_1 позивачу не доведено. У відповідь на адвокатський запит від 09.02.2026 ТЦК повідомив, що в них відсутні будь-які рапорти поліції (лист №2/21/16/499 від січня 2026). Управління патрульної поліції Дніпропетровської області у відповіді від 27.01.2026 № 9-821141/19/02-2025 підтвердило доставлення, але не надало протоколу за ст.210 або ст.210-1 КУпАП. 20 регіональна військово-лікарська комісія ЗСУ листом від січня 2026 року визнала необхідність повторного медичного огляду ОСОБА_1 у ВЧ НОМЕР_3 ( АДРЕСА_2 ) відповідно до п.2.4.6 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (наказ МОУ №402 від 14.08.2008), що прямо підтверджує необґрунтованість та формальність первинного висновку ВЛК при ТЦК. Незважаючи на очевидні порушення, відповідач-1 видав наказ про призов та направив позивача до військової частини. Ці дії позивач вважає протиправними, що й стало підставою для звернення до суду з позовом.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.05.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Витребувано від ІНФОРМАЦІЯ_3 : засвідчену належним чином копію наказу від 17.12.2025 року в частині призову під час мобілізації у воєнний час та направлення для проходження військової служби до ВЧ НОМЕР_1 ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_4 ), а також будь-яких інших наявних документів, пов`язаних з його призовом на військову службу під час мобілізації згідно із наказом від 17.12.2025 року. Витребувано від ВЧ НОМЕР_1 засвідчену належним чином копію наказу командира ВЧ НОМЕР_1 в частині зарахування ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_4 ) до списків особового складу ВЧ НОМЕР_1 .
18.05.2026 року від позивача надійшли пояснення, в якій вказано, що у цій справі зазначені порушення є особливо очевидними. Так, повістку на проходження ВЛК йому не вручали; 17.12.2025 його примусово доставили працівники патрульної поліції без складання протоколу про адміністративне правопорушення; медичний огляд проведено формально та негайно, без надання можливості подати медичні документи; висновок ВЛК № 2025-1217-1421-4374-0 винесено за діагнозом Z02.3 "Здоровий" без необхідних обстежень, аналізів та інструментальних методів; 20 регіональна військово-лікарська комісія ЗСУ листом від січня 2026 року визнала необхідність повторного його медичного огляду у ВЧ НОМЕР_3 , що прямо підтверджує необґрунтованість первинного висновку. Такі дії відповідача-1 повністю позбавили його можливості реалізувати своє право на захист та надати документи про стан здоров`я, що є порушенням законодавства. Незаконне примусове доставлення, відсутність повістки, негайний формальний огляд та неможливість надати медичні документи роблять висновок ВЛК від 17.12.2025 протиправним. Усі подальші дії (призов, направлення до ВЧ НОМЕР_1 ) є недійсними як "плоди отруйного дерева".
До суду 19.05.2026 року надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач-2 вважає позовні вимоги в частині зобов`язання командира ВЧ НОМЕР_1 виключити позивача зі списків особового складу та звільнити його з військової служби необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню, виходячи із наступного. Зі змісту позовної заяви не зрозуміло, в чому полягає протиправність дій відповідача-2, коли він спірну постанову ВЛК не приймав і немає жодного правового обґрунтування саме до її протиправності. Питання проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період регулюється Порядком, затвердженим постановою КМУ від 16.05.2024 р. №560. Всі можливі порушення, зазначені позивачем в позові щодо організації його призову на військову службу під час мобілізації та механізму відправлення позивача до місць проходження військової служби, відповідно до зазначеного Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період здійснювались тільки відповідачем-1. Після прийняття позивача на військову службу до відповідача-2, порядок та підставі його звільнення з військової служби регулюється виключно Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу", а саме п.2 ч.4 статті 26 цього Закону. Жодних посилань або обґрунтувань на наявність у позивача підстав, визначених п.2 ч.4 ст.26 Закону, в позові не міститься, а тому і немає достатніх правових підстав для задоволення позову в частині, що стосується рішень відповідача-2 та зобов`язання його виключити позивача зі списків військової служби. Крім того, на дату подання позову від позивача до відповідача-2 рапортів про його звільнення з військової служби із доданням документів, які є підставами для звільнення, не надходило.
Ухвалою суду від 25.06.2026 року заяву позивача про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів у адміністративній справі №160/11071/26 - задоволено. Залучено до участі у цій справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області.
02.07.2026 року від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що військовозобов`язаний солдат ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 перебував на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 з 18.08.2008. В період з 18.08.2008 до 17.12.2025 позивач жодного разу не оновлював свої облікові дані, не проходив медичний огляд з метою визначення ступеня придатності до військової служби. 03.04.2025 засобами Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів в електронній формі було сформовано звернення до органів Національної поліції Е1845756 щодо доставлення ОСОБА_1 до ТЦК та СП з метою уточнення даних, як військовозобов`язаного, який в порушення вимог п.10 ст.1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 року №2232-XII (зі змінами), яким передбачено обов`язок громадян України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві та зобов`язані уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Крім цього, 19.06.2025 засобами Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів в електронній формі була сформована повістка №4024197 про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_6 29.06.2025 о 14:00 год. для уточнення даних, яка була відправлена рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення за його місцем реєстрації. Але позивач по ній не з`явився, поштове відправлення повернулося в зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою. На підставі звернення до органів Е1845756 17.12.2025 працівниками Національної поліції військовозобов`язаного ОСОБА_1 було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_7 для уточнення даних. З метою визначення ступеня придатності до військової служби позивачем було пройдено медичний огляд ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_5 за висновками якої було встановлено, що він придатний до військової служби (довідка ВЛК №2025-1217-1421-4374-0 від 17.12.2025). 17.12.2025 відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (зі змінами), з набранням чинності Указу Президента України №65/2022 "Про загальну мобілізацію" (зі змінами) наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 №3297/М солдата ОСОБА_1 призвано на військову службу під час мобілізації на особливий період та відправлено до військової частини. Враховуючи викладене, відповідач-1 просив суд у задоволенні позовної заяви відмовити повністю.
06.07.2026 року від третьої особи надійшли письмові пояснення, в яких вказано, що 17.12.2024 близько 11:32 год., під час виконання службових обов`язків нарядом патрульної поліції у складі Радіна О.В. та Стукала М.М. за адресою АДРЕСА_2 на підставі ст.35 Закону України "Про Національну поліцію України" було зупинено транспортний засіб "Subaru Forester", днз НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Під час перевірки особи водія за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи "Інформаційний портал Національної поліції України" та притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП було встановлено, що останній знаходиться у розшуку від 03.04.2025, ініціатором розшуку є ІНФОРМАЦІЯ_8 . Зв`язавшись з ініціатором розшуку було підтверджено, що позивач перебуває в розшуку як особа, якою порушено правила військового обліку (ст.ст.210, 210-1 КУпАП), та підлягає доставленню до РТЦК. У зв`язку з наведеним позивачу було запропоновано для з`ясування причин та обставин оголошення його у розшук проїхати до вказаного РТЦК, на що останній погодився та його було супроводжено (доставлено) до РТЦК (вул.Романа Самокиша (Качалова), буд.5, м.Дніпро) без застосування фізичної сили та спеціальних засобів та передано черговому РТЦК ОСОБА_2 . Отже, враховуючи добровільний характер такої дії з боку позивача, наявна ситуація не потребувала застосування до нього заходів забезпечення провадження, зокрема адміністративного затримання, а відтак відповідний протокол про адміністративне затримання не складався. При цьому згідно із довідкою РТЦК стосовно ОСОБА_1 уповноваженими особами РТЦК складено відповідний протокол про адміністративне правопорушення № 1440. З урахуванням вищенаведеного, третя особа вважає, що дії та рішення уповноважених осіб органів державної влади є такими, що повністю відповідають вимогам чинного законодавства.
До суду від позивача 08.07.2026 року надійшла відповідь на відзив, в який зазначається наступне. Спростування пояснень третьої особи. Так, третя особа у своєму поясненні стверджує, що доставлення позивача до ТЦК було добровільним. Це твердження не відповідає дійсності та спростовується наявними доказами: офіційна відповідь поліції на адвокатський запит (вих. № 97аз): "Протокол про адміністративне затримання за ст.ст.260-263 КУпАП відносно ОСОБА_1 не складався". Постанова за ч.1 ст.126 КУпАП (реєстр. № 96480 від 17.12.2025 00:00:00) має очевидні ознаки фабрикації, оскільки час її складання вказаний "заднім числом", хоча фактична зупинка автомобіля відбулася значно пізніше. Спростування відзиву відповідача-1, який посилається на повістку № 4024197 від 19.06.2025 та поштове відправлення. Однак це твердження є необґрунтованим і спростовується наявними доказами: повістка № 4024197 від 19.06.2025 була видана виключно для уточнення даних, а не для проходження ВЛК. У самій повістці чітко вказано мету виклику - "для уточнення даних". Жодної згадки про ВЛК у повістці немає. Поштове відправлення Укрпошта № 061[телефон приховано] не відображається в системі track.ukrposhta.ua (станом на 07.07.2026 13:45 год. дані про відправлення відсутні). Отже, відповідач-1 не довів належного оповіщення позивача. Спростування відзиву відповідача-2, яке посилається на відсутність рапорту про звільнення. Однак зарахування позивача до списків особового складу відбулося виключно на підставі протиправного наказу ТЦК №3297/М від 17.12.2025. Крім того, висновок первинної ВЛК оскаржено. Скарга позивача задоволена, попереднє рішення ВЛК скасовано як протиправне. 20 регіональна військово-лікарська комісія ЗСУ листом від січня 2026 року визнала необхідність повторного медичного огляду ОСОБА_1 у ВЧ НОМЕР_3 . Це прямо підтверджує необґрунтованість та протиправність первинного висновку ВЛК. За таких обставин, позивач просив суд позов задовольнити повністю, з підстав викладених у ньому.
06.08.2026 року від позивача надійшли додаткові письмові пояснення, в яких вказано, що при розгляді справи він також просить врахувати відповідну судову практику, яка склалась у подібних правовідносинах, зокрема:
1) питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу. Водночас, розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити їх законність в межах дотримання процедури прийняття таких (правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.04.2025 у справі № 160/31586/23 та від 25.09.2025 у справі № 480/13255/23);
2) рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.07.2026 по справі №160/3858/26, відповідно до якого медичний огляд ВЛК не може бути проведений без аналізів та інших інструментальних маніпуляцій за одну добу, щоб встановити об`єктивний ступінь придатності людини до військової служби, відтак, суд приходить до висновку, що такий медичний висновок ВЛК проведений стосовно позивача не відповідає Положенню про військово-лікарську експертизу та суперечить процедурі, встановленій п.69-74-1 Порядку №560;
3) рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22.06.2026 по справі № 280/1716/26, відповідно до якого: у порушення вимог пункту 3.4 глави 3 розділу II Положення №402 перед оглядом військовозобов`язаного ОСОБА_1 останньому не проведено загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, серологічний аналіз крові на: антитіла до вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ), поверхневий антиген до вірусу гепатиту "В" (HbsAg), загальні антитіла до вірусу гепатиту "С" (anti-HCV), реакція мікропреципітації з кардіоліпіновим антигеном або загальні антитіла до блідої трепонеми (RW); не визначена група крові та резус-належність, про що свідчить порожня/не заповнена графа 8 "Результати додаткових методів обстеження" картки обстеження та медичного огляду від 13.02.2026. Наведені обставини в сукупності свідчать про наявність обґрунтованих сумнівів щодо фактичного проведення повного медичного огляду позивача до моменту прийняття постанови військово-лікарської комісії. Позивач при розгляді даної справи наполягав на тому, що стан його здоров`я не був перевірений з урахуванням медичної документації. Суд зазначив, що відповідачами не надано суду доказів про те, що під час обстеження та медичного огляду позивача досліджувалась його медична документація;
4) рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25.02.2026 по справі №200/78/26 відповідно до якого: довідка ВЛК це не просто формальність, а документ, який має юридичну силу, довідка ВЛК має бути завірена печаткою військово-лікарської комісії, містити повні реквізити установи, дату, номер протоколу та підписи членів комісії; в даному випадку, враховуючи, що медичний огляд не може бути проведений без аналізів та інших інструментальних маніпуляцій, щоб встановити об`єктивний ступінь придатності людини до військової служби, такий медичний огляд не відповідає Положенню про військово-лікарську експертизу і фактично йому суперечить; відповідно до довідки №2025-1220-1944-3605-3 від 20.12.2025 виданої позаштатною ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_5 20.12.2025 солдату (запасу) ОСОБА_1 проведено медичний огляд. Опис діагнозу: здоровий. Придатний до служби на підводних човнах, на надводних кораблях, у морській піхоті, Десантно-штурмових військах, соціальних спорудах, підрозділах соціального призначення. Отже, в один і той самий день, 20.12.2025, позаштатною ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_5 було проведено медичний огляд позивача та відправлено до ВЧ НОМЕР_1. Суд, звертає увагу, що такі дії відповідача щодо організації проведення військово-лікарської комісії стосовно позивача та оформлення документів за наслідками її проведення є протиправними (дата набрання законної сили: 21.04.2026).
Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію сторін, третьої особи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об`єктивному розгляді обставин справи, суд встановив наступні обставини справи.
Судом встановлено, що військовозобов`язаний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 перебував на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 з 18.08.2008.
03.04.2025 засобами Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів в електронній формі службовою особою ІНФОРМАЦІЯ_1 було сформовано звернення до органів Національної поліції Е1845756 щодо доставлення ОСОБА_1 до ТЦК та СП з метою уточнення даних, як військовозобов`язаного, який в порушення вимог п.10 ст.1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 року № 2232-XII не уточнив протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
19.06.2025 засобами Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів в електронній формі службовою особою ІНФОРМАЦІЯ_1 була сформована повістка №4024197 про необхідність прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_6 29.06.2025 р. о 14:00 год. для уточнення даних, яка була відправлена рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення за його місцем реєстрації. Проте, поштове відправлення повернулося в зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.
17.12.2025 близько 11:32 год. нарядом патрульної поліції у складі Радіна О.В. та Стукала М.М. за адресою вул.Курчатова поблизу буд.10 в м.Дніпрі було зупинено транспортний засіб "Subaru Forester", державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням позивача.
Відповідно до довідки про доставлення від 17.12.2025 р. та рапорту поліції під час перевірки особи водія ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи "Інформаційний портал Національної поліції України" було встановлено, що останній знаходиться у розшуку від 03.04.2025 р. Ініціатором розшуку є ІНФОРМАЦІЯ_9 , як особа, якою порушено правила військового обліку за ст.ст.210, 210-1 КУпАП та є такою, що підлягає доставленню до РТЦК.
Відповідно до довідки Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_10 від 17.12.2025 р. № 2025-1217-1421-4374-0 військовозобов`язаного ОСОБА_1 визнано придатним до військової служби (діагноз Z02.3 "Здоровий" відповідно до НК 025).
17.12.2025 р. відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", з набранням чинності Указу Президента України №65/2022 "Про загальну мобілізацію" наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 за №3297/М солдата ОСОБА_1 призвано на військову службу під час мобілізації, на особливий період та відправлено для проходження служби до ВЧ НОМЕР_1 .
14.01.2026 р. позивачем була подана скарга до 20 регіональної військово-лікарської комісії на висновок військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_5 згідно із довідкою від 17.12.2025 р. № 2025-1217-1421-4374-0 про ступінь придатності його до військової служби.
Листом від січня 2026 р. 20 регіональна військово-лікарська комісія повідомила, що для вирішення питання за скаргою військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_1 , 1983 р.н., щодо постанови військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_11 згідно довідки від 17.12.2025 р. № 2025-1217-1421-4374-0 про ступінь придатності до військової служби, відповідно до пункту 2.4.6 розділу І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом №402 від 14.08.2008 р. (зі змінами) з метою контролю обґрунтованості встановленого діагнозу, командиру військової частини НОМЕР_1 відповідно до п.6.1 до Положення направити військовослужбовця ВЧ НОМЕР_1 ОСОБА_1 , 1983 р.н., на повторний медичний огляд ВЛК встановленим порядком. Командиру ВЧ НОМЕР_3 провести повторний медичний огляд військовослужбовця ВЧ НОМЕР_1 ОСОБА_1 , 1983 р.н., з метою визначення ступеня придатності до військової служби.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII).
Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.
Згідно із частинами другою, третьою статті 1 Закону № 2232-XII військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом (частина п`ята статті 1 Закону № 2232-XII).
Відповідно до частини сьомої статті 1 Закону № 2232-XII виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Згідно із частиною першою статті 2 Закону № 2232-XII, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Отже, військова служба передбачає професійну діяльність саме придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України.
Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану в Україні" введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. Указами Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженими відповідними законами, дія воєнного стану неодноразово продовжувалась та станом на час розгляду справи в Україні продовжує діяти воєнний стан.
Відповідно до частини десятої статті 2 Закону № 2232-XII та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке зареєстроване в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800 (далі - Положення № 402 у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно із пунктом 1.2 глави 1 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби, служби у військовому резерві військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Військово-лікарська експертиза - це:
медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців, які проходять базову військову службу); військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби;
визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ;
встановлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.
Відповідно до пункту 2.1 глави 2 розділу І Положення № 402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.
ВЛК приймають постанови у тому числі на виїзних засіданнях та, в окремих випадках (лікування за кордоном) - дистанційно.
Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.
Постанови ВЛК можуть бути відмінені або скасовані штатними ВЛК.
Постанова ВЛК скасовується у випадках, коли попередня постанова ВЛК на дату її прийняття не відповідала законодавству та/або була прийнята на підставі недійсних документів.
Постанова ВЛК відміняється у випадках, коли необхідно привести зміст попередньої постанови ВЛК (яка була прийнята правильно) у відповідність до чинного законодавства.
Документація, яка створюється (заповнюється) в процесі військово-лікарської експертизи, ведеться в паперовій або в електронній формі. Документування в електронній формі здійснюється із застосуванням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".
Члени ВЛК діють на принципах верховенства права, законності, поваги та дотримання прав людини і громадянина, доброчесності, колегіальності, рівноправності членів комісії, вільного обговорення і вирішення питань, об`єктивності, неупередженості та обґрунтованості прийнятих рішень, висновків і пропозицій.
Члени ВЛК повинні:
добросовісно, чесно та професійно виконувати свої обов`язки;
постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності;
не ухилятися від прийняття рішень;
не допускати зловживань та неефективного використання державної власності;
знати вимоги нормативно-правових актів з питань військово-лікарської експертизи та застосовувати їх під час виконання обов`язків.
За приписами пункту 1.1 розділу ІІ Положення № 402 медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону (далі - інші військові формування), у мирний час та під час дії особливого періоду. При встановленні діагнозу насамперед враховуються результати фізикального обстеження та спеціальних досліджень. Якщо дані попередньої медичної документації не співпадають з результатами актуального обстеження, проводиться спільний огляд (консиліум) за участі провідних (головних) медичних фахівців, під час якого може прийматись рішення про неврахування контраверсійних результатів попередніх досліджень (документів, виписок, заключень тощо) та госпіталізацій при винесенні експертного рішення.
Абзацом першим пункту 3.1 розділу ІІ Положення № 402 визначено, що медичний огляд військовозобов`язаних проводиться за рішенням керівників ТЦК та СП, командирів військових частин, начальників центрів рекрутингу Збройних Сил України на підставі направлення, яке формується відповідно до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, ВЛК при ТЦК та СП за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, які мають договір із НСЗУ на пакет медичних послуг, включений до програми державних гарантій медичного обслуговування населення на відповідний рік щодо медичного огляду осіб, який організовується ТЦК та СП, лікарями, які входять до складу ВЛК при ТЦК та СП. При цьому особам віком до 45 років видається направлення з метою визначення їх придатності до служби у Десантно-штурмових військах, підрозділах спеціального призначення, на підводних човнах, надводних кораблях, у морській піхоті.
ВЛК при ТЦК та СП заводить на кожного військовозобов`язаного картку обстеження та медичного огляду (додаток 13) у паперовій формі за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності. Картка обстеження та медичного огляду скріплюється печаткою закладу охорони здоров`я (установи), в якому ця ВЛК проводить медичні огляди (абзац четвертий пункту 3.1 розділу ІІ Положення).
Абзацами другим, четвертим пункту 3.2 глави 3 розділу II Положення № 402 передбачено, що кожний військовозобов`язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, офтальмологом, оториноларингологом, стоматологом, дерматологом, а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей. Ступінь придатності військовозобов`язаних до військової служби за станом здоров`я кожним лікарем визначається індивідуально. Висновки про придатність або непридатність військовозобов`язаних до військової служби, подані ними скарги та об`єктивні дані, виявлені у процесі медичного огляду, а також встановлений діагноз вносяться кожним лікарем до картки обстеження та медичного огляду та до інших документів, що засвідчується особистим підписом лікаря та скріплюється його особистою печаткою, із зазначенням дати проведення медичного огляду. До інформації про діагноз та результати медичних втручань (застосування методів діагностики, профілактики або лікування, пов`язаних із впливом на організм людини), які вносяться до картки обстеження та медичного огляду, додається відповідний код до кожного діагнозу та результату медичних втручань за класифікацією, визначеною НК 025 та НК 026, затвердженими наказом Міністерства економіки України від 04 серпня 2021 року № 360 "Про затвердження та скасування національних класифікаторів".
Під час дії правового режиму воєнного стану кожний військовозобов`язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, офтальмологом, оториноларингологом, а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей.
За правилами пункту 3.4 глави 3 розділу II Положення № 402 під час огляду військовозобов`язаних їм проводиться загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, серологічний аналіз крові на: антитіла до вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ), поверхневий антиген до вірусу гепатиту "В" (HbsAg), загальні антитіла до вірусу гепатиту "С" (anti-HCV), реакція мікропреципітації з кардіоліпіновим антигеном або загальні антитіла до блідої трепонеми (RW); визначається група крові та резус-належність, проводяться рентгенологічне обстеження органів грудної клітки, ЕКГ. Особам старшим 40 років обов`язково проводиться вимір внутрішньоочного тиску, дослідження крові на цукор. Інші дослідження проводяться за показаннями.
Направлення для проведення вказаних лабораторних та інструментальних досліджень може здійснюватися лікарями із закладів охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, які залучаються для проведення медичного огляду військовозобов`язаних.
Лікарі, які включаються до складу ВЛК із закладів охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, під час проведення медичного огляду ознайомлюються з медичними записами в ЕСОЗ та з іншими медичними документами, які надає військовозобов`язаний, що характеризують його стан здоров`я, а також вносять до ЕСОЗ відповідні медичні записи на підставі отриманої інформації.
Картка обстеження та медичного огляду на солдатів, матросів, сержантів і старшин зберігається у ТЦК та СП до чергового огляду, а на офіцерів у їх особових справах - постійно (пункт 3.6 глави 3 розділу ІІ Положення № 402).
За приписами пункту 3.8 глави 3 розділу ІІ Положення № 402 постанови ВЛК при ТЦК та СП щодо військовозобов`язаних приймаються згідно з главою 20 цього розділу.
Постанови ВЛК районних, міських ТЦК та СП про придатність до військової служби військовозобов`язаних оформлюються довідками ВЛК (додаток 4 до цього Положення). У разі прийняття постанови про придатність до військової служби, документи з результатами проходження військовозобов`язаним медичного огляду (картка обстеження та медичного огляду, висновки лікарів, супровідні документи) доставляються до районного (міського) ТЦК та СП за місцем перебування військовозобов`язаного на обліку не пізніше наступного дня після закінчення медичного огляду. Електронний документ з постановою ВЛК щодо придатності військовозобов`язаного до проходження військової служби передається з ІКС до бази даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Постанова ВЛК при ТЦК та СП про придатність військовозобов`язаного до військової служби, прийнята у мирний час під час визначення призначення військовозобов`язаного на особливий період та включення його до складу військових команд для комплектування військових частин (установ), дійсна протягом п`яти років з дня закінчення медичного огляду.
Постанова ВЛК районних, міських ТЦК та СП про придатність військовозобов`язаного до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та/або під час дії правового режиму воєнного стану дійсна протягом одного року з дня закінчення медичного огляду.
Якщо в стані здоров`я військовозобов`язаного за його зверненням або висновками лікарів закладу охорони здоров`я виникли зміни, то за направленням керівника ТЦК та СП проводиться повторний медичний огляд з метою визначення ступеня придатності до військової служби.
Згідно із абзацом четвертим пункту 3.3 розділу 1 Положення № 402 дії (бездіяльність), рішення, постанови, прийняті ВЛК обласних (Київського міського, ТЦК та СП Автономної Республіки Крим), оскаржуються в штатних ВЛК або у судовому порядку.
Так, судом встановлено, що довідкою Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 17.12.2025 р. № 2025-1217-1421-4374-0 позивача було визнано придатним до військової служби.
Слід зазначити, що під час розгляду по суті спору у справах, у яких оспорюються рішення ВЛК, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певної постанови, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності постанови ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Отже, суди вправі перевіряти законність постанови ВЛК лише в межах дотримання процедури її прийняття.
Тобто, суд перевіряє правомірність спірної постанови військово-лікарської комісії виключно в межах дотримання процедури її ухвалення.
Як вже зазначалось, картка обстеження та медичного огляду на солдатів, матросів, сержантів і старшин зберігається у ТЦК та СП до чергового огляду.
Відповідно до п.3.5 Положення № 402 до початку проведення медичного огляду ТЦК та СП отримує дані від органів соціального забезпечення щодо осіб з інвалідністю. Військовозобов`язаний під час проведення медичного огляду зобов`язаний надати членам ВЛК ТЦК та СП медичну карту амбулаторного хворого за формою № 025/о, затвердженою наказом МОЗ України від 14 лютого 2012 року № 110 "Про затвердження форм первинної облікової документації та Інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров`я незалежно від форми власності та підпорядкування", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 року за № 661/20974 (далі - форма № 025/о), виписки з медичної документації щодо перенесених захворювань, отриманих травм, поранень тощо, якщо така інформація відсутня в ЕСОЗ.
У картці обстеження та медичного огляду позивача, яке мало місце 17.12.2025 р.: не вклеєна фотокартка особи, яка проходила ВЛК; відсутнє найменування закладу охорони здоров`я та відбиток печатки закладу охорони здоров`я - графа над надписом "Картка обстеження та медичного огляду" не заповнена; відсутні дані про перебування на диспансерному обліку з приводу хронічних захворювань - графа 7 не заповнена; відсутні дані про проведення та результати досліджень, зокрема, про загальний аналіз крові, групу крові та резус-фактор, біохімічний аналіз крові, ЕКГ - графа 8 у цій частині не заповнена; відсутні дані про зріст, вагу та температуру тіла - графа 9 у цій частині не заповнена; відсутній підпис обстежуваного у графі 10 - позивач про надання неповної та недостовірної інформації під особистий підпис не повідомлявся.
Зазначені обставини свідчать про те, що медичний огляд не може бути проведений без аналізів та інших інструментальних маніпуляцій (за одну добу протягом 17.12.2025 р.), щоб встановити об`єктивний ступінь придатності людини до військової служби, відтак, медичний висновок ВЛК від 17.12.2025 р. проведений стосовно позивача не відповідає Положенню про військово-лікарську експертизу та суперечить процедурі, встановленій п.69 - 74-1 Порядку №560.
Так, 14.01.2026 р. позивачем була подана скарга до 20 регіональної військово-лікарської комісії на висновок військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_5 згідно із довідкою від 17.12.2025 р. № 2025-1217-1421-4374-0 про ступінь придатності його до військової служби. У скарзі позивач зазначив, що під час визначення його ступеня придатності до військової служби 17.12.2025 р. військово-лікарська комісії при ІНФОРМАЦІЯ_5 діяла формально, не врахувала стан його здоров`я та діагнози, не було надано можливість надати медичні документи, які підтверджують стан здоров`я. У скарзі позивач просив: визнати неправомірним та скасувати висновок військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_5 про придатність його до військової служби; призначити та провести повторний комплексний медичний огляд; винести висновок (постанову), яким визнати його придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, обмежено придатним або непридатним до військової служби, враховуючи поточний стан здоров`я та наявні діагнози. До скарги було додано: протокол УЗД триплексне сканування екстракраніальних відділів брахицефальних судин від 08.10.2023 року; висновок спеціаліста лікаря невропатолога ОСОБА_3 КНП "Дніпровський Центр первинної медико-санітарної допомоги №1" Дніпровської міської ради від 23.08.2024 року; комплексне МРТ 3 відділів хребта від 14.08.2024 року Медичного центру "МЕDICUM"; виписку з медичної карти стаціонарного хворого №2684/922 неврологічного відділення відокремленого структурного підрозділу "Університетська клініка" Дніпровського державного медичного університету в період з 11.09.2024 р. по 23.09.2024 р.
Листом від січня 2026 р. 20 регіональна військово-лікарська комісія повідомила, що для вирішення питання за скаргою військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_1 , 1983 р.н., щодо постанови військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_11 згідно довідки від 17.12.2025 р. №2025-1217-1421-4374-0 про ступінь придатності до військової служби, відповідно до пункту 2.4.6 розділу І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом №402 від 14.08.2008 р. (зі змінами) з метою контролю обґрунтованості встановленого діагнозу, командиру військової частини НОМЕР_1 відповідно до п.6.1 до Положення направити військовослужбовця ВЧ НОМЕР_1 ОСОБА_1 , 1983 р.н., на повторний медичний огляд ВЛК встановленим порядком. Командиру ВЧ НОМЕР_3 провести повторний медичний огляд військовослужбовця ВЧ НОМЕР_1 ОСОБА_1 , 1983 р.н., з метою визначення ступеня придатності до військової служби.
Наведене зумовлює висновок суду про те, що відповідачем-1 застосовано формальний підхід до проведення медичного огляду, не обґрунтовано та не доведено, з урахуванням яких факторів зроблено висновок про придатність позивача до військової служби.
Однак, оскільки суду не надано належних та допустимих доказів на спростування доводів позивача про проставлення результатів у картці обстеження та медичного огляду без проведення лабораторних та інструментальних досліджень, які є обов`язковими перед проведенням медичного огляду лікарями, суд вважає, що у цьому випадку за неповного медичного обстеження висновок ВЛК є передчасним.
На думку суду, за таких обставин не може вважатися правомірною оформлена довідка ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 від 17.12.2025 р. №2025-1217-1421-4374-0 за результатами медичного огляду позивача на предмет придатності до військової служби, який проведено формально, без дотримання встановленої процедури, а останнього позбавлено можливості ознайомитися з результатами обстеження та медичного огляду, надати повну інформацію про стан свого здоров`я. Тому суд, відповідно до ч.2 ст.9 КАС України, вважає за можливе вийти за межі позовних вимог та визнати цю довідку протиправною та скасувати її.
Суд дотримується позиції, що протиправні дії не можуть спричиняти правомірних наслідків, а обов`язок доведення придатності особи до військової служби лежить на суб`єкті владних повноважень.
Крім того, пунктом 6 Порядку №560 передбачено, що призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період здійснюється у строки та в обсягах, визначених мобілізаційними планами, мобілізаційними директивами (розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил або Генерального штабу Збройних Сил.
Призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період включає:
оповіщення резервістів та військовозобов`язаних про виклик до районного (об`єднаного районного) територіального центру комплектування та соціальної підтримки чи його відділу, міського (районного у містах, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу СБУ або відповідного підрозділу розвідувальних органів України;
прибуття резервістів та військовозобов`язаних до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу СБУ або відповідного підрозділу розвідувальних органів, уточнення своїх персональних даних, внесення відповідних змін у військово-облікові документи та до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів;
проходження резервістами та військовозобов`язаними медичного огляду для визначення придатності до військової служби;
перевірку підстав щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення;
документальне оформлення призову на військову службу під час мобілізації;
відправлення призваних громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період до місць проходження військової служби.
Суд зазначає, що незважаючи на той факт, що після видання оскаржуваного наказу від 17.12.2025 року №3297/М про призов ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, на особливий період та відправлення до ВЧ НОМЕР_1 , такий наказ вичерпав свою дію реалізацією, позивач не позбавлений права в судовому порядку оскаржити індивідуальний акт суб`єкта владних повноважень, який безпосередньо стосується його прав та законних інтересів.
Право на оскарження індивідуального акта суб`єкта владних повноважень надано особі, щодо якої цей акт виданий або прав, свобод та інтересів якої він безпосередньо стосується. Це кореспондується з тим, що захисту адміністративним судом підлягає фактично порушене право особи в публічно-правових відносинах із суб`єктом владних повноважень при здійсненні ним визначених чинним законодавством владних управлінських функцій, а не відновлення законності та правопорядку в публічних правовідносинах.
Подібний правовий висновок висловлено Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постановах від 06 жовтня 2021 року у справі №9901/26/21, від 03 листопада 2021 року у справі №9901/226/21, від 02 лютого 2022 року у справі №9901/256/21, від 16 березня 2023 року у справі №9901/494/21, від 06 квітня 2023 року у справі №990/152/22, від 14 вересня 2023 року у справі №990/73/23.
Можливість оскарження актів індивідуальної дії не шкодить самій суті права на доступ до суду, оскільки ці акти можуть бути оскаржені в суді їхніми адресатами, тобто суб`єктами, для яких відповідні акти створюють права та/чи обов`язки. Тобто індивідуально-правові акти можуть бути предметом оскарження в адміністративній справі.
При цьому, чинне законодавство не містить положень, які б дозволяли суб`єкту владних повноважень діяти на власний розсуд, видавати акти індивідуальної дії, які є очевидно протиправними.
Отже, у разі видання суб`єктом владних повноважень, в даному випадку відповідачем-1 наказу про призов на військову службу під час мобілізації, на особливий період та відправлення до ВЧ НОМЕР_1 , позивач, враховуючи очевидну протиправність видання такого наказу, має законне право звернутися до суду з позовом про визнання протиправним та скасування наказу в частині, яка безпосередньо його стосується.
Суд, з урахуванням вищевикладеного, висновує, що такий спосіб судового захисту як визнання протиправним та скасування оскаржуваного наказу, є ефективним та належним, не призводить до порушення публічних правовідносин щодо проходження громадянами військової служби за мобілізацією.
З урахуванням вищевказаного, наказ ІНФОРМАЦІЯ_1 від 17.12.2025 року №3297/М про призов ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, на особливий період та відправлення до ВЧ НОМЕР_1 , є протиправним та підлягає скасуванню.
Стосовно заявлених позовних вимог про зобов`язання начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити позивача зі списків військовозобов`язаних, призваних та направлених до ВЧ НОМЕР_1 та зобов`язання командира ВЧ НОМЕР_1 виключити позивача зі списків особового складу та звільнити з військової служби, суд зазначає, що порушення його прав відбулося внаслідок видання протиправного наказу ІНФОРМАЦІЯ_1 від 17.12.2025 року №3297/М про призов його на військову службу під час мобілізації, на особливий період та відправлення до ВЧ НОМЕР_1 .
Незаконна мобілізація може порушувати права громадян, зокрема право на свободу та право на обрання форми служби.
Захист цих прав може включати звернення до суду, а також право на звільнення з військової служби, якщо незаконна мобілізація є наслідком порушення закону.
В даному випадку, суд звертає увагу, що хоч Законом України "Про військовий обов`язок та військову службу" не передбачено такої підстави для звільнення з військової служби як незаконна мобілізація, проте, проходження військової служби є безпосереднім наслідком від наказу про мобілізацію, а отже ефективним способом захисту порушеного права позивача та повного його відновлення буде зобов`язання відповідача-2 виключити позивача зі списків особового складу та всіх видів забезпечення ВЧ НОМЕР_1 .
У задоволені решти позовних вимог позивачу слід відмовити.
При цьому, постанова Верховного Суду по справі №160/2592/23 про визнання процедури призову незворотною, не є зразковою, а стосується конкретного випадку військовослужбовця, який майже через рік звернувся до суду з позовом про не проходження ВЛК.
За таких обставин, суд вважає, що порушення процедури проведення ВЛК у цій справі є фундаментальним, оскільки воно призвело до протиправного призову особи на військову службу без дослідження реального стану її здоров`я. У світлі фактичних обставин цієї справи, визнання протиправною лише довідки ВЛК є недостатнім, оскільки це не звільняє позивача від обов`язків, покладених на нього неправмірним наказом про мобілізацію.
Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) №303-A, пункт 29).
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
В силу частини першої статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування у спорі покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Відповідно до ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
За таких обставин, суд доходить висновку про часткове задоволення позовної заяви з викладених вище підстав.
Щодо клопотання позивача про винесення окремої ухвали про направлення матеріалів справи до органів досудового розслідування для вирішення питання про відкриття кримінального провадження, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Частиною 2 ст.249 КАС України передбачено, що у разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.
Згідно із ч.3 ст.249 КАС України суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов`язків, неналежного виконання професійних обов`язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно.
Окрема ухвала стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення, надсилається прокурору або органу досудового розслідування, які повинні надати суду відповідь про вжиті ними заходи у визначений в окремій ухвалі строк. За відповідним клопотанням прокурора або органу досудового розслідування вказаний строк може бути продовжено.
Аналізуючи норми ст.249 КАС України суд зауважує, що окрема ухвала може постановлятись лише при наявності очевидно протиправних дій відповідних осіб.
Крім того, окрема ухвала є формою реагування суду на порушення права, причини та умови, що спричинили (зумовили) ці порушення, з метою їх усунення та запобігання таким порушенням у майбутньому.
Суд вважає, що клопотання позивача про винесення окремої ухвали по даній адміністративній справі задоволенню не підлягає з підстав заявлених в ньому.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250, 262 КАС України, суд,
УХВАЛИВ:
Позовну заяву - задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати довідку Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 17.12.2025 р. № 2025-1217-1421-4374-0 про визначення придатності ОСОБА_1 за станом здоров`я до військової служби.
Визнати протиправним та скасувати наказ ІНФОРМАЦІЯ_1 від 17.12.2025 року №3297/М про призов ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, на особливий період та відправлення до Військової частини НОМЕР_1 .
Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 виключити ОСОБА_1 зі списків особового складу та всіх видів забезпечення Військової частини НОМЕР_1 .
У задоволенні решти позовної заяви - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.ст.295, 297 КАС України.
Суддя К.С. Кучма