Справа № 706/1231/26
2/706/1064/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 серпня 2026 року Христинівський районний суд Черкаської області
в складі:
головуючого - судді Орендарчука М.П.,
за участі секретаря судового засідання Пізняк Т.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Христинівці Черкаської області за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
Просила стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти на утримання дитини в розмірі 1/4 (25%) від усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову і до повноліття дитини.
В обґрунтування позову позивачка покликалась на те, що між нею ОСОБА_1 (дівоче прізвище ОСОБА_4 ) та відповідачем ОСОБА_2 08.08.2009 року відділом реєстрації актів цивільного стану Оболонського районного управління юстиції в м. Києві було зареєстровано шлюб, складено відповідний актовий запис № 1052. Від шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася ОСОБА_3 . Сімейні стосунки у шлюбі не склались. Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 24.02.2014 шлюб, укладений ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , зареєстрований 08.08.2009 року відділом реєстрації актів цивільного стану Оболонського районного управління юстиції в м. Києві було зареєстровано шлюб, складено відповідний актовий запис № 1052 розірвано. Після розірвання шлюбу неповнолітня ОСОБА_6 тривалий час проживала з дідусем та бабусею у м. Вишгород, де закінчила 9 класів школи. За цей час позивачка не зверталась до суду з позовом про стягнення аліментів з відповідача, так як матеріальну допомогу надавали дідусь та бабуся. Відповідач за цей час ніякої матеріальної допомоги не надавав. За останні роки відповідач лише направляв Варварі на день народження один раз на рік подарунок у вигляді 2 тисячі гривень. Більше ніякою допомоги від нього не було і він взагалі не цікавився її життям, не приймав ніякої участі у її вихованні. На даний час Варвара закінчила 9 класів та виявила бажання продовжити навчання в коледжі в м. Києві. В зв`язку з цим вона, дідусь та бабуся звернулись до відповідача з проханням матеріально допомогти у навчанні дитини, на що він відмовив у матеріальній допомозі, пославшись на те, що сам отримує «25 тисяч, а не 100 тисяч і надавати матеріальну допомогу у нього не має можливості». Варвара зареєстрована та проживає разом з нею і враховуючи, що у них багатодітна сім`я (6 дітей), у неї також не маж можливості матеріально підтримати Варвару при вступі до коледжу та її навчанні. Відповідач, добровільно матеріальної допомоги на утримання неповнолітньої дитини не надає, не несе інших витрат на лікування, оздоровлення, розвиток здібностей та навчання їхньої дитини.
Постановленою 16.07.2026 ухвалою відкрите провадження у справі, позовну заяву прийнято до розгляду і призначений її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Відповідач відзив на позовну заяву у встановлений строк не надав, про дату, час і місце розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами повідомлений належним чином, подав до суду заяву про визнання позову.
За таких обставин суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за наявними у справі.
Дослідивши письмові докази: копію свідоцтва про народження дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , витяги з реєстру територіальної громади ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , інші письмові докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з таких підстав.
Судом встановлено, що у позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась донька ОСОБА_3 .
Положеннями ч. 2 ст. 51 Конституції України закріплено, що батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.
Пунктами 1, 2 ст. 3 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 цієї Конвенції держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно із ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Згідно з ч. 2 ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я та безпечні умови життя дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
За змістом ч. 1, 2 ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.
Тому з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 необхідно стягнути аліменти.
Частина 3 ст. 181 СК України унормовує, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних правна результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Враховуючи зазначені обставини, суд вважає, що з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , необхідно стягнути аліменти у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подачі позову.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 141 ЦПК України.
За приписами ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Від сплати судового збору за пред`явлення позовної вимоги про стягнення аліментів позивач звільнена відповідно до положень, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», а тому на підставі ч. 6 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави належить стягнути 1 331,20 грн судового збору.
Керуючись ст. 180, 181, 182 СК, ст. 81, 89, 141, 263-265, 430 ч. 1 п.1 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення аліментів задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , аліменти на утримання дитини в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 15.07.2026 та до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1 331,20 грн.
Рішення про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня складення рішення апеляційної скарги.
Суддя Михайло ОРЕНДАРЧУК