СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 серпня 2026 року м. Харків Справа № 922/727/26
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Білоусова Я.О., суддя Тарасова І.В.,
розглянувши у приміщенні Східного апеляційного господарського суду в порядку письмового провадження (без виклику учасників справи) апеляційну скаргу Харківської міської ради (вх. № 1214 Х/2)
на рішення Господарського суду Харківської області від 11.05.2026 ухвалене у приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Усатою В.В. в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (повне рішення складено 11.05.2026) у справі № 922/727/26
за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут", м. Харків,
до Харківської міської ради, м. Харків,
про стягнення коштів,
ВСТАНОВИВ:
Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Харківської міської ради, в якому просило:
- стягнути з Харківської міської ради, на користь Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" заборгованість по 3% річних за період з 01 грудня 2023 року по 21 листопада 2024 року у сумі 6 807,99 грн та індексу інфляції за період з грудня 2023 року по липень 2024 року, з вересня 2024 року по грудень 2024 року у сумі 25517,52 грн, на ХОУ АТ "Ощадбанк" НОМЕР_1 , МФО 351823, код ЄДРПОУ 42206328.
- стягнути з Харківської міської ради, на користь Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" судовий збір у сумі 2 662,40 грн на ХОУ АТ "Ощадбанк" п/р НОМЕР_1 , МФО 351823, код ЄДРПОУ 42206328.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 11.05.2026 у справі №922/727/26 позов задоволено. Стягнуто з Харківської міської ради на користь Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" заборгованість по 3% річних за період з 01 грудня 2023 року по 21 листопада 2024 року у сумі 6 807,99 грн та індексу інфляції за період з грудня 2023 року по липень 2024 року, з вересня 2024 року по грудень 2024 року у сумі 25517,52 грн, а також витрати зі сплати судового збору у сумі 2 662,40 грн на ХОУ АТ "Ощадбанк" п/р НОМЕР_1 , МФО 351823, код ЄДРПОУ 42206328.
Задовольняючи позовні вимоги, місцевим господарським судом на підставі положень ст.ст. 11, 6, 626, 627, 638, 509, 526, 527, 530, 610, 611, 628, 714 Цивільного кодексу України встановлено відсутність здійснення відповідачем сплати спожитої за період з липня 2023 року по жовтень 2023 року електричної енергії за договором про закупівлю (постачання електричної енергії споживачу) № 1-23 від 30.12.2022 у сумі 231 964, 08 грн у встановлені договором строки. Керуючись п. 8.1 договору та п. 10 додаткової угоди №1 до договору та п. 8 Комерційної пропозиції 1/23 Ф-Р, перевіривши правильність нарахування 3% річних (період нарахування з 01.12.2023 по 21.11.2024) та інфляційних втрат (період нарахування грудень 2023 - грудень 2024 року), господарський суд першої інстанції дійшов висновку, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства України, здійснено позивачем арифметично вірно, а тому позовні вимоги щодо стягнення 3% річних у сумі 6807,99 грн та інфляційних втрат у сумі 25 517,52 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Харківська міська рада з рішенням Господарського суду Харківської області від 11.05.2026 не погодилася та звернулася до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 11.05.2026 у справі №922/727/26 та прийняти нове рішення, яким відмовити повністю в задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" до Харківської міської ради про стягнення заборгованості 3% річних за період з 01 грудня 2023 року по 21 листопада 2024 року у сумі 6807,99 грн та індексу інфляції за період з грудня 2023 року по липень 2024 року, з вересня 2024 року по грудень 2024 року у сумі 25517,52 грн та стягнення 2662,40 грн судового збору за подання позовної заяви.
В обґрунтування заявлених апеляційних вимог вказує про таке:
- приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції не досліджував умови договору (в реакції додаткових угод), комерційну пропозицію, порядок внесення змін до договору в частині збільшення ціни за одиницю товару, листування сторін, безпідставно прийнявши надані позивачем докази у якості належних. Судом також не застосовано норми матеріального права, якими врегульовано порядок внесення змін до істотних умов договору в частині збільшення ціни за електричну енергії, які застосовуються у разі, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, та фактично без наявних на те правових підстав та доказів зроблено помилковий висновок, що з липня 2023 року договір вважається зміненим на запропонованих постачальником умовах;
- після укладання договору про закупівлю № 1-23 (про постачання електричної енергії споживачу) від 30.12.2022 (з урахуванням додаткових угод) Харківська міська рада неодноразово отримувала від постачальника листи про внесення змін до договору, за результатами розгляду яких Харківською міською радою надані обґрунтовані відповіді, в порядку п. 5.6.2 договору. Разом з тим, судом першої інстанції листування сторін не досліджувалось, що зумовило неправильне визначення обставин правовідносин. Враховуючи обставини справи та норми чинного законодавства листи ПрАТ "Харківенергозбут" до Харківської міської ради носять суттєво інформаційний характер та не містять конкретні пропозиції щодо зміни ціни на електроенергію шляхом внесення змін до істотних умов договору, в тому числі оновлену комерційну пропозицію, документальне підтвердження коливання ціни товару на ринку. Належно оформлених повідомлень, які б відповідали вимогам чинного законодавства та умовам укладеного договору та могли бути розглянуті Харківською міською радою як пропозиції про внесення змін до істотних умов договору в порядку та терміни, передбачені п. 3.2.4 Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 14.03.2018 № 312 (далі - Правила), та умовами договору постачальником за весь спірний період 2023 року надано не було. Відповідно відсутні підстави вважати укладеним договір про закупівлю (про постачання електричної енергії споживачу) на умовах, запропонованих ПрАТ "Харківенергозбут";
- враховуючи умови договору позивач повинен був поставити Харківській міській раді електричну енергію за ціною, визначеною договором (з урахуванням додаткової угоди) з 01 квітня 2023 року, - 3, 58461 грн/кВт*год;
- згідно з наказом на примусове виконання рішення Господарського суду Харківської області від 05.06.2024 у справі № 922/728/24 заборгованість з липня 2023 року по жовтень 2023 року в сумі 231 964,08 грн, пеню за період з 25.08.2023 по 30.11.2023 в сумі 9279,96 грн, 3% річних за період з 25.08.2023 по 30.11.2023 в сумі 780,47 грн, інфляційні витрати за період з 10.2023 по 11.2023 в сумі 865,80 грн стягнуто з Харківської міської ради. За даними бухгалтерського обліку Харківської міської ради заборгованість з постачання електричної енергії станом на теперішній час відсутня.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.06.2026 для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Білоусова Я.О., суддя Тарасова І.В.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.06.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Харківської міської ради (вх. № 1214 Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 11.05.2026 у справі №922/727/26; постановлено розглянути апеляційну скаргу Харківської міської ради (вх. №1214 Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 11.05.2026 у справі №922/727/26 у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження); встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв і клопотань по суті справи та з процесуальних питань - 15 днів з дня вручення даної ухвали; витребувано у Господарського суду Харківської області матеріали справи №922/727/26.
Ухвала суду про відкриття апеляційного провадження була направлена учасникам справи через підсистему "Електронний суд" до електронного кабінету користувачів і доставлена учасникам справи 23.06.2026 (з урахуванням положень ч. 6 ст. 242 ГПК України).
Колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції було вчинено всі належні та допустимі заходи, направленні на повідомлення учасників справи про відкриття апеляційного провадження у даній справі і її розгляд у порядку письмового провадження (без виклику учасників справи в судове засідання), а також створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого ч. 1 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України.
25.06.2026 матеріали справи № 922/727/26 надійшли до Східного апеляційного господарського суду.
03.07.2026 Приватним акціонерним товариством "Харківенергозбут" через підсистему "Електронний суд" подано відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить апеляційну скаргу Харківської міської ради на рішення Господарського суду Харківської області від 11.05.2026 року у справі № 922/727/26 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 11.05.2026 року у справі № 922/727/26 - без змін.
В обґрунтування своєї позиції у справі вказує, що предметом позову у даній справі є стягнення нарахованих на підставі ч. 2 статті 625 Цивільного кодексу України та п. 10 додаткової угоди №1 та п. 8 Комерційної пропозиції № 1/23 Ф-Р, що є невід`ємними додатками до договору про закупівлю (постачання) електричної енергії споживачу № 1-23 від 30.12.2022 року (далі - договір № 1-23 від 30.12.2022), інфляційних втрат та 3% річних на прострочене грошове зобов`язання з оплати заборгованості за спожиту електричну енергію у період з липня 2023 року по жовтень 2023 року, яка підтверджена та визнана рішеннями Господарського суду Харківської області від 08.05.2024 у справі №922/728/24 (рішення міститься в додатках до позовної заяви).
За твердженням позивача, обставини щодо утворення заборгованості відповідача перед позивачем з оплати спожитої електричної енергії за Договором № 1-23 від 30.12.2022 безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом при розгляді справи №922/728/24, що відображено в мотивувальній частині рішення, у зв`язку з чим відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України є преюдиційними - такими, що встановлені при розгляді інших справ між тими ж сторонами та не потребують повторного доведення при розгляді даної справи.
Відповідач в апеляційній скарзі безпідставно посилається на те, що при ухваленні судом першої інстанції рішення неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовані норми матеріального права, якими врегульовано функціонування ринку електричної енергії та встановлено обмеження щодо збільшення ціни на електричну енергію в договорі, укладеного за результатами проведення закупівлі за кошти місцевого бюджету за відсутності належного документального підтвердження коливання ціни на електричну енергію, недоведість обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішеннях, встановленим обставинам справи щодо заявлених до стягнення інфляційних та річних, оскільки всі його доводи направлені на оспорення обставин, що вже були предметом розгляду іншої справи та були встановленні рішенням Господарського суду Харківської області від 08.05.2024 у справі №922/728/24 (рішення набрало законної сили 29.05.2024 року).
Відповідно до ч. 13 ст. 8 та ч. 8 ст. 252 ГПК України у разі здійснення розгляду справи в порядку письмового провадження суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами, досліджує докази і письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, судове засідання не проводиться.
За приписами ч. 1 ст. 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
З огляду на те, що ціна позову у даній справі є меншою від ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд апеляційної інстанції розглядає дану справу за правилами ч. 10 ст. 270 ГПК України без повідомлення учасників справи.
На час ухвалення цієї постанови клопотання будь-якого із учасників справи про розгляд справи в порядку загального позовного провадження до Східного апеляційного господарського суду не надходили.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 наведеної статті передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.
У зв`язку з відокремленням функції з розподілу електричної енергії від функцій постачання електричної енергії, що визначено положеннями Закону України "Про ринок електричної енергії" від 13.04.2017 (далі - Закон), з 01.01.2019 ПрАТ "Харківенергозбут" (далі - позивач, постачальник) є постачальником електричної енергії за вільними цінами на підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 19.06.2018 № 505.
Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут", як постачальник електричної енергії за вільними цінами, здійснює постачання електричної енергії з 01.01.2019 у порядку, визначеному Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою НКРЕКП від 14.06.2018 № 312, та на умовах договору постачання електричної енергії споживачу.
Відповідно до пункту 13 розділу XVII Закону України "Про ринок електричної енергії" у разі відокремлення оператор системи розподілу є правонаступником в частині прав та обов`язків, зокрема, пов`язаних із провадженням діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та із провадженням діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами за договорами на постачання електричної енергії та про користування електричною енергією.
Відповідно до статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.
Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами. (ч. 2 ст. 56 Закону).
Згідно з п.п. 4.12, 4.13 розділу IV Правил розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.
У відповідності до п. 4.3 Правил дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.
За вимогами п. 9.1.1 Розділу ІХ Кодексу комерційного обліку обмін даними між адміністратором комерційного обліку, постачальником послуг комерційного обліку та учасниками ринку здійснюється у вигляді електронних документів відповідно до стандартів інформаційного обміну Датахаб, що розробляються адміністратором комерційного обліку та затверджуються Регулятором.
Між Приватним акціонерним товариством "Харківенергозбут" (далі - товариство) та Харківською міською радою (далі - споживач) укладено та підписано з обох сторін договір про закупівлю (постачання електричної енергії) від 30.12.2022 № 1-23, надано до товариства підписану заяву-приєднання, яка є додатком 1 до договору на умовах підписаної Комерційної пропозиції постачальника № 1/23 Ф-Р, тому договір про закупівлю (постачання електричної енергії) № 1-23 від 30.12.2022 року вважається укладеним.
Відповідно до пункту 2.1 договору постачальник зобов`язується поставити у власність споживачу електричну енергію, код ДК 021:2015 - 09310000-5 Електрична енергія, КЕКВ 2273 (далі по тексту - товар або електроенергія) для забезпечення потреб електроустановок споживача у 2023 році, а споживач зобов`язується прийняти та оплатити вартість товару у розмірах, строки та у порядку, що визначені цим договором.
Відповідно до п. 3.5 договору місце постачання електричної енергії: 61000, Україна, Харківська область, Харків, майдан Конституції, будинок 7, вул. Квітки-Основ`яненка, буд. 7, просп. Героїв Харкова, будинок 96А.
Споживання електричної енергії за договором № 1-23 від 30.12.2022 по особовому рахунку № 0108 здійснювалось за наступними точками обліку код ЕІС: 62Z0072511167062; 62Z4149875329638; 62Z5868828479191; 62Z8348156075984; 62Z1022288309437; 62Z8414227966373; 62Z8921497465261; 62Z6644560069560; 62Z689[телефон приховано]; 62Z4341662371807; 62Z8534181876639; 62Z719[телефон приховано].
Відповідно до пункту 3.2 договору строк постачання: з 01 січня 2023 року до 31 грудня 2023 (включно).
Згідно з п.п. 5, 10 договору розрахунки споживача за цим договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання (далі - спецрахунок) постачальника.
Оплата вартості електроенергії за цим договором здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на спецрахунок постачальника.
Оплата вважається здійсненою після того, як на спецрахунок постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за спожиту електричну енергію відповідно до умов цього договору. Спецрахунок постачальника зазначається у платіжних документах постачальника.
Відповідно до п. 6.2 договору споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього договору.
Пунктом 13.2.1 договору визначено, що цей договір укладається та вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2023 року. В частині розрахунків договір діє повного виконання Сторонами своїх зобов`язань.
Згідно п. 4 Комерційної пропозиції №1/23 Ф-Р - розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата електричної енергії здійснюється споживачем один раз за фактичний обсяг спожитої електричної енергії, визначений за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом), на підставі виставленого рахунка Споживачу, в якому зазначаються суми до сплати за спожиту електричну енергію.
У разі відсутності графіка погашення заборгованості та при відсутності в платіжному документі в реквізиті "Призначення платежу" посилань на період, за який здійснюється оплата, або перевищення суми платежу необхідної для цього періоду, ці кошти, перераховані Споживачем за електричну енергію, постачальник має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості Споживача з найдавнішим терміном її виникнення.
У разі зміни тарифу надлишок (переплата) оплаченої, але не спожитої електричної енергії, зараховується Споживачу на його особовий рахунок як попередня оплата за новими тарифами в наступному розрахунковому періоді.
Згідно з умовами п. 5 Комерційної пропозиції №1/23 Ф-Р Рахунок за спожиту електричну енергію надається споживачу до 12 числа (включно) місяця, наступного за розрахунковим. Рахунок за спожиту електричну енергію має бути оплачений протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка споживачем.
Згідно з переданими даними від АТ "Харківобленерго" відповідачу проведено нарахування та за результатами розрахункового періоду було сформовано та виставлено рахунки за спожиту електричну енергію за період з липня 2023 року по жовтень 2023 року:
- за липень 2023 на суму 32 719,22 грн, ПДВ 20 % 6 543,84 грн, разом з ПДВ 39 263,06 грн. Відповідачем за липень 2023 спожито 7606 кВт*год. Рахунок та акт прийому-передачі електричної енергії за липень 2023 року було направлено споживачу (докази наявні в матеріалах справи). Строк оплати рахунку 24.08.2023.
- за серпень 2023 на суму 37 018,27 грн, ПДВ 20 % 7 403,65 грн, разом з ПДВ 44 421,92 грн. Відповідачем за серпень 2023 спожито 7690 кВт*год. Рахунок та акт прийому-передачі електричної енергії за серпень 2023 року було направлено споживачу (докази наявні в матеріалах справи). Строк оплати рахунку 25.09.2023.
- за вересень 2023 на суму 46 487,05 грн., ПДВ 20 % 9 297,41 грн, разом з ПДВ 55 784,46 грн. Відповідачем за вересень 2023 спожито 9657 кВт*год. Рахунок та акт прийому-передачі електричної енергії за вересень 2023 року було направлено споживачу (докази наявні в матеріалах справи). Строк оплати рахунку 24.10.2023.
- за жовтень 2023 на суму 77 078,87 грн., ПДВ 20 % 15 415,77 грн., разом з ПДВ 92 494,64 грн. Відповідачем за жовтень 2023 спожито 16012 кВт*год. Рахунок та акт прийому-передачі електричної енергії за жовтень 2023 року було направлено споживачу (докази наявні в матеріалах справи). Строк оплати рахунку 23.11.2023.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 08.05.2024 у справі №922/728/24 стягнуто з Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243) на користь Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (вул. Гоголя, 10, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 42206328) заборгованість за спожиту електричну енергію за договором про закупівлю (постачання електричної енергії споживачу) № 1-23 від 30.12.2022 в розмірі 231 964, 08 грн, на п/р із спеціальним режимом використання в філії ХОУ АТ Ощадбанк НОМЕР_2 , МФО 351823. Стягнуто з Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243) на користь Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (вул. Гоголя, 10, м.Харків, 61057, код ЄДРПОУ 42206328) пеню за період з 25 серпня 2023 року по 30 листопада 2023 року в розмірі 9 279, 96 грн; 3 % річних за період з 25 серпня 2023 року по 30 листопада 2023 року в розмірі 780, 47 грн; інфляційні втрати за період з жовтня 2023 року по листопад 2023 року в розмірі 865, 80 грн; судовий збір в розмірі 2 914, 68 грн на ХОУ АТ Ощадбанк НОМЕР_1 , МФО 351823.
Як зазначає позивач, споживачем було повністю сплачено заборгованість за спожиту електричну енергію за договором про закупівлю (постачання електричної енергії споживачу) № 1-23 від 30.12.2022 в розмірі 231 964, 08 грн лише 21.11.2024.
Позивач зауважує, що ПрАТ "Харківенергозбут" як постачальник, виконав свої зобов`язання по договору у повному обсязі, проте відповідачем умови договору щодо своєчасної сплати спожитої електричної енергії у встановлені договором строки не виконано, внаслідок чого відповідачу проведено нарахування по 3% річних з 01.12.2023 по 21.11.2024 у сумі 6 807,99 грн та індексу інфляції за період з грудня 2023 року по липень 2024 року, з вересня 2024 року по грудень 2024 року у сумі 25517,52 грн.
Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з відповідним позовом.
11.05.2026 ухвалено оскаржуване рішення з підстав, викладених вище.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції зазначає про таке.
З досліджених судом матеріалів справи вбачається, що позивач фактично нараховує: інфляційні втрати за період з 01.12.2023 по 23.11.2024 та 3% річних за період з 01.12.2023 по 24.11.2024 на загальну суму боргу 231 964,08 грн, стягнуту за рішенням Господарського суду Харківської області від 08.05.2024 у справі №922/728/24.
За змістом положень ст. 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК - України) зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 ЦК України унормовано, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Положеннями ст. 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Зокрема, ст. 625 ЦК України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов`язання, які мають особливості.
Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом цієї норми нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними кредиторові.
Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19 (провадження № 12-189гс19) звернула увагу на те, що інфляційні та річні проценти нараховуються на суму простроченого основного зобов`язання. Тому зобов`язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного і поділяє його долю. Відповідно й вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги.
Як уже було зазначено вище, рішенням Господарського суду Харківської області від 08.05.2024 у справі № 922/728/24 позовні вимоги задоволено повністю; стягнуто з Харківської міської ради на користь Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" заборгованість за спожиту електричну енергію за договором про закупівлю (постачання електричної енергії споживачу) №1-23 від 30.12.2022 в розмірі 231964,08 грн, пеню за період з 25 серпня 2023 року по 30 листопада 2023 року в розмірі 9279,96грн; 3 % річних за період з 25 серпня 2023 року по 30 листопада 2023 року в розмірі 780,47грн; інфляційні втрати за період з жовтня 2023 року по листопад 2023 року в розмірі 865,80грн; судовий збір в розмірі 2914,68грн.
На виконання рішення суду, яке набрало законної сили, Господарським судом Харківської області видано відповідні накази від 05.06.2024.
Згідно з положенням частини першої статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.06.2024 у справі № 910/3646/23 зазначено "…що одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.
Згідно з преамбулою та статтею 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України", а також згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 28.10.1999 у справі за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь - якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.
За приписами ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Преюдиційні факти - це факти, встановлені рішенням суду, що набрало законної сили. Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і визначається його суб`єктивними і об`єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини.
Суб`єктивними межами є те, що в двох справах беруть участь одні й ті самі особи чи їх правонаступники, чи хоча б одна особа, щодо якої встановлено ці обставини. Об`єктивні межі стосуються обставин, встановлених рішенням суду.
Преюдиційні обставини не потребують доказування, якщо одночасно виконуються такі умови: обставина встановлена судовим рішення; судове рішення набрало законної сили; у справі беруть участь ті ж особи, які брали участь у попередній справі.
Рішення Господарського суду Харківської області від 08.05.2024 у справі №922/728/24, яке набрало законної сили, не може бути поставлене під сумнів, а інші рішення, в тому числі й у даній справі, не можуть йому суперечити.
В межах справи № 922/728/24 встановлені обставини, відповідно до яких за переданими даними від АТ "Харківобленерго" проведено нарахування та за результатами розрахункових періодів сформовано рахунки за електричну енергію відповідача з липня 2023 року по жовтень 2023 року по договору № 1-23 від 30.12.2022 на суму 231 964, 08 грн. Враховуючи те, що відповідач не надав суду доказів на підтвердження сплати заборгованості за договором № 1-23 від 30.12.2022 в розмірі 231 964, 08 грн, вказана заборгованість була визнана судом доведеною.
Отже, вказані обставини мають преюдиційне значення та додатковому доказуванню в цій справі не підлягають.
Колегія суддів зазначає, що у спірному випадку в межах справи №922/727/26 спір стосується стягнення коштів (інфляційних втрат та відсотків річних), які за своєю правовою природою є платою за прострочення виконання грошового зобов`язання (не основний борг), які присуджені до стягнення рішеннями судів у справі №922/728/24.
З огляду на наявну та встановлену судом у справі №922/728/24 заборгованість в розмірі 231 964, 08 грн за договором про постачання електричної енергії споживачу договору № 1-23 від 30.12.2022, що вказує на порушення відповідачем обов`язку по сплаті грошових коштів, допустивши прострочення виконання зобов`язання, дії відповідача є порушенням зобов`язань (ст. 610 ЦК України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 ЦК України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.06.2019 у справі №916/190/18 (провадження № 12-302гс18) вказала, що чинне законодавство не пов`язує припинення зобов`язання з наявністю судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов`язань боржника та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною 2 статті 625 ЦК України сум. Вирішення судом спору про стягнення грошових коштів за договором не змінює природи зобов`язання та підстав виникнення відповідного боргу.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2025 у справі № 903/602/24.
Відтак, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, позивач, як кредитор, вправі вимагати стягнення в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов`язання. Таким правом кредитор наділений у силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу. Аналогічний правовий висновок наведено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.07.2019 року у справі №905/600/18.
Таким чином, враховуючи, що грошове зобов`язання Харківської міської ради виникло до ухвалення судового рішення по суті спору у справі № 922/727/26 та не припинилося в наслідок набрання ним законної сили, нарахування 3 % річних та інфляційних втрат, згідно зі статтею 625 ЦК України, належить здійснювати на суму основного боргу, стягнуту цим судовим рішенням до її повної сплати боржником.
Доказів виконання відповідачем грошового зобов`язання в розмірі 231 964, 08 грн до 21.11.2024 (дата погашення заборгованості), підтвердженого (визначеного) вищенаведеним судовим рішенням, матеріали справи не містять. Тому позивач вважає, що має право нарахувати інфляційні втрати та 3 % річних на всі наведені в його розрахунку суми за період прострочення виконання грошового зобов`язання.
Відповідно до п. 8.1 укладеного між сторонами договору за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством.
Відповідно до п. 8 Комерційної пропозиції 1/23 Ф-Р передбачено, що у разі порушення споживачем строків оплати електричної енергії, передбачених п. 5 Комерційної пропозиції, постачальник має право провести нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати:
- пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюються нарахування, від суми боргу, за кожен день прострочення платежу.
- 3% річних з простроченої суми.
При цьому сума грошового зобов`язання за договором повинна бути оплачена споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.04.2024 у справі №657/1024/16-ц (провадження № 14-5цс23) зауважила, що оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат і трьох процентів річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.
Крім того, судова колегія зазначає, що за змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України інфляційні втрати розраховуються не за окремі інтервали часу, а за весь період прострочення. З огляду на це, якщо індекс інфляції в окремі періоди (місяці) є меншим від одиниці (меншим, ніж 100 %), що характеризує їх як періоди дефляції, то це не впливає на необхідність урахувати відповідний індекс під час розрахунку інфляційних втрат кредитора. Кредитор не має отримати додаткову перевагу (можливість стягнення більшого розміру інфляційних втрат) унаслідок помилкових математичних операцій (виключення з розрахунків індексів інфляції, які менші від одиниці), а боржник повинен бути впевненим у тому, що періоди, коли мала місце дефляція, не зумовили знецінення коштів кредитора, яке може вплинути на обсяг відповідальності боржника.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06.04.2026 у справі № 751/4086/24.
Детальні розрахунки 3% річних та інфляційних втрат щодо кожної суми позивачем виконано окремо в додатках до позовної заяви («Розрахунок інфляційних збитків» та "Розрахунок 3% річних"), у яких чітко визначено місяць, за який проводиться відповідне нарахування, дата виставлення рахунку, дата, коли відповідач повинен був здійснювати платіж, сума платежу, період оплати, сума боргу, сума нарахувань за окремий період. У даній таблиці враховано всі первинні документи, які стосуються спірного періоду та враховано всі проведені оплати.
Розрахунок 3% річних проведено на загальну суму боргу, яка не змінювалась протягом спірного періоду за кожен день прострочення (у відповідноста до п. 8 Комерційної пропозиції 1/23 Ф-Р).
Судова колегія наголошує, що розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Відповідний висновок Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду викладено в постанові від 05.07.2019 у справі № 905/600/18.
Позивачем нарахування інфляційних втрат здійснено окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовані за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.
За приписами статей 79, 86 ГПК України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується.
Перевіривши здійснений позивачем в межах визначеного періоду прострочення розрахунок 3% річних за період з 01.12.2023 по 21.11.2024 у сумі 6 807,99 грн та інфляційних втрат за період з грудня 2023 року по липень 2024 року, з вересня 2024 року по грудень 2024 року у сумі 25517,52 грн, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки ґрунтується на відповідних приписах норм матеріального права, та вважає його арифметично вірним.
Колегія суддів звертає увагу, що відповідач не надає свій контррозрахунок нарахування 3% річних та інфляційних втрат, а лише зазначає про неможливість застосування відповідальності при відсутності обов`язку сплати.
Отже, зазначені в апеляційній скарзі доводи не знайшли свого підтвердження під час перегляду оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції, апелянт не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та досліджені судом апеляційної інстанції в розумінні ст.73, 76-79, 86 ГПК України.
У силу приписів ч.1 ст.276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції на підставі сукупності досліджених доказів повно з`ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи ґрунтуються на помилковому тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права та зводяться до переоцінки встановлених судом першої інстанції обставин справи.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення рішення Господарського суду Харківської області від 11.05.2026 у справі № 922/727/26 без змін, з огляду на що апеляційна скарга Харківської міської ради задоволенню не підлягає.
Оскільки відсутні підстави для скасування рішення суду першої інстанції, судовий збір за подачу апеляційної скарги покладається на скаржника згідно ст.129 ГПК України.
Керуючись ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Харківської міської ради залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Харківської області від 11.05.2026 у справі №922/727/26 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Порядок та строки оскарження постанови апеляційного господарського суду передбачені статтями 286-289 ГПК України.
Повна постанова складена 19.08.2026.
Головуючий суддя В.В. Лакіза
Суддя Я.О. Білоусова
Суддя І.В. Тарасова