ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня [телефон приховано], тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
_______________________________________________________________________
УХВАЛА
20 серпня 2026 року м. Харків Справа № 922/2279/26
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Юрченко В.С.
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Імекс Макс» (вх. №20454 від 20.08.2026) про відвід судді від розгляду справи
за позовом: фізичної особи - підприємця Петренка Валерія Миколайовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Імекс Макс" (Україна, 61072, місто Харків, проспект Науки, будинок 54, ЄДРПОУ 42831345)
про: стягнення коштів,-
ВСТАНОВИВ:
На розгляд Господарського суду Харківської області, через систему "Електронний Суд", надійшов позов фізичної особи - підприємця Петренка Валерія Миколайовича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Імекс Макс" про стягнення грошових коштів в розмірі 360 725,42 грн.
Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.06.2026, справу № 922/2279/26 передано на розгляд судді Юрченко В.С.
29.06.2026, суд позовну заяву залишив без руху, з одночасним встановленням строку та способу усунення її недоліків.
30.06.2026, позивач скерував, через систему «Електронний Суд», заяву про усунення недоліків (вх. № 15865).
01.07.2026, ухвалою господарського суду Харківської області, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/2279/26. Постановлено здійснювати розгляд справи № 922/2279/26 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
16.07.2026, до суду, через систему "Електронний суд", від відповдіача надійшов відзив (вх. № 17488 від 17.07.2026).
Заперечуючи проти позову відповідач зазначає, що спірним Договір між ним і позивачем не укладався та не підписувався в письмовому вигляді, а отже надана копія такого Договору не може бути доказом у справі. Також, відповідач вважає, що надані товарно-транспортні накладні містять суперечливі дані та дефекти, які не надають змогу встановити жодні правові факти, на які посилається позивач у позові. Крім того, відповідач заперечує достовірність відбитків печатки та підпису, які проставлені у товарно-транспортних накладних.
21.07.2026, ухвалою суду, в тому числі, прийнято до розгляду та долучено до матеріалів справи відзив (вх. № 17488 від 17.07.2026).
В той же час, в ухвалі суду від 21.07.2026, суд зазначив, що дана справа не є складною за категорією спору та/чи кількості наданих сторонами доказів, проте з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду всіх обставин, які мають істотне значення для вирішення спору, а також забезпечення сторонам можливості реалізувати свої права, керуючись закріпленим у ст. 13 ГПК України принципом змагальності, враховуючи зміст заперечень відповідача в поданій ним заяві по суті спору, та дійшов висновку, що розгляд справи за правилами загального позовного провадження забезпечить належну реалізацію сторонами процесуальних прав, сприятиме повному та всебічному з`ясуванню обставин справи та дослідженню доказів і відповідатиме завданню господарського судочинства.
21.07.2026, ухвалою суду, в тому числі, постановлено перейти до розгляду справи № 922/2279/26 за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін та призначено справу № 922/2279/26 до розгляду у підготовчому засіданні на 17.08.2026.
Ухвалою суду, яка постановлена без оформленні окремого процесуального документа від 17.08.2026, суд на підставі п. 1 ч. 2 ст. 183 ГПК України, було відкладено підготовче засідання на 07.09.2026, у зв`язку з неявкою сторін у судове засідання.
17.08.2026, суд, в порядку ст. 120-121 ГПК України, повідомив фізичну особу - підприємця Петренко Валерія Миколайовича та Товариство з обмеженою відповідальністю "Імекс Макс", як учасників у справі № 922/2279/26, що підготовче засідання у справі відбудеться 07.09.2026.
20.08.2026, Товариством з обмеженою відповідальністю «Імекс Макс» в особі представника (директора) було подано через систему "Електронний Суд" заяву (вх.№ 20454) про відвід судді Юрченко В.С. від розгляду справи.
В обґрунтування відводу заявник посилається на те, що ухвалою суду від 01.07.2026 було відкрито провадження у справі, за заявою особи, повноваження якої не були підтверджені жодним документом. При цьому, заявник зазначає, що ухвалою від 29.06.2026 було залишено без руху позовну заяву через відсутність документа про наявність банківського рахунку позивача, однак судом не було виявлено відсутність документів про повноваження підписанта, тобто недоліку, який відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 174 ГПК України, унеможливив подальший рух справи.
Також, заявник зазначає, що ухвалою суду від 21.07.2026 суд, за відсутності будь-яких клопотань сторін перейшов до загального позовного провадження, що має наслідком відновлення для позивача процесуальних можливостей (підготовче провадження, додаткові заяви по суті справи, подання нових доказів), які у спрощеному провадженні були б для нього вичерпаними. Тобто якісна процесуальна активність відповідача була використана судом як привід для покращення процесуального становища позивача.
У сукупності зазначені обставини, на переконання заявника, свідчать про упередженість суду та викликають обґрунтовані сумніви у неупередженості й об`єктивності судді, що є підставою, на його думку, для відводу судді відповідно до пункту 5 частини першої статті 35 Господарського процесуального кодексу України.
20.08.2026 заява (вх. № 20454) була передана судді Юрченко В.С. та невідкладно розглянута.
Розглянувши подану заяву про відвід, суд вважає її необґрунтованою, з огляду на таке.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону. Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції України та в порядку, встановленому законами України.
Інститут відводу (самовідводу) судді від участі у розгляді конкретної справи - це одна із найважливіших гарантій здійснення правосуддя справедливим судом. Він покликаний ліквідувати найменшу підозру у заінтересованості судді в результатах розглянутої справи, навіть якщо такої заінтересованості немає, бо тут головним є публічний інтерес.
Запровадження законодавцем інституту відводу судді, унормованого в положеннях ст. ст. 35-40 ГПК України, мало на меті в першу чергу уникнення будь-яких ризиків можливості порушення основних засад (принципів) господарського судочинства, якими є: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; обов`язковість судового рішення; забезпечення права на апеляційний перегляд справи; забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, та забезпечення гарантії дотримання декларованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року прав на судовий захист при зверненні особи до суду з метою їх реалізації.
У зв`язку з цим, було визначено перелік випадків, за наявності яких може виникати можливість порушення наведених принципів та гарантій, які було унормовано у ст. 35 ГПК України.
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
За змістом ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 суд у межах своїх повноважень має бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення Європейського суду з прав людини "Ветштайн проти Швейцарії").
У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2009 в справі "Білуха проти України" зазначено, що "у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного". Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими".
При вирішенні справи "Білуха проти України" Європейський суд з прав людини у п. 49 рішення з посиланням на свою усталену практику зазначає, що наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. За суб`єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Отже, при об`єктивному підході до встановлення наявності/відсутності упередженості суду (суддів) необхідно визначити, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність, зважаючи на безпосередню поведінку судді. Суб`єктивний критерій, у свою чергу, вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи, й лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна було б кваліфікувати як прояв упередженості, можливо ставити під сумнів його безсторонність.
Відповідно до ч. 1 ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.
При цьому, ч. 4 ст. 35 ГПК України регламентовано, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
У поданому відводі відповідачем не спростовано презумпції особистої безсторонності судді Юрченко В.С., а також не наведено очевидних фактів, що можуть поставити під сумнів її безсторонність.
Доводи заявника зводяться до його незгоди з конкретним процесуальним рішенням судді, а саме з ухвалами суду від 29.06.2026 та від 01.07.2026.
Суддя, відправляючи правосуддя, самостійно, на власний розсуд визначає, які саме процесуальні дії слід учинити виходячи з конкретних обставин справи, ступеня підготовленості матеріалів самими сторонами, в тому числі вирішує заявлені сторонами клопотання та заяви.
Так, суддівську дискрецію, або суддівський розсуд, визначають як повноваження, надане особі, яка володіє владою вибирати між двома чи більше альтернативами, коли кожна з альтернатив законна.
Відповідно до ч. 3 ст. 38 ГПК України, відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Підставами для відводу судді можуть бути лише конкретні обставини, які викликають обґрунтований сумнів у неупередженості такого судді. Тобто, відвід повинен бути підтверджений фактичними обставинами та ґрунтуватись на певних конкретних доказах.
При цьому, незгода з процесуальною діяльністю суду до таких обставин не може належати, адже в такому випадку будь-яка сторона в будь-якій справі зможе в такий спосіб змінювати суддю у своїй справі. Саме тому, законодавцем включено до ст. 35 ГПК України частину четверту, якою встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
У разі незгоди заявника з прийнятими судом рішеннями він не позбавлений можливості ставити питання про їх перегляд в установленому апеляційному та касаційному порядку, а не шляхом подання заяви про відвід.
Жодних об`єктивних та належних доказів наявності обставин, які б свідчили про упередженість та необ`єктивність судді при здійснені правосуддя, в розумінні ст.35 ГПК України, в ході розгляду даної заяви про відвід не встановлено, а відповідачем не надано.
Проаналізувавши наведені заявником обставини, суд приходить до висновку, що за своєю суттю всі аргументи щодо відводу судді Юрченко В.С. є незгодою сторони з процесуальними діями (рішеннями) судді та припущенням про ймовірну упередженість судді. В той час, саме лише припущення не може бути покладено в основу будь-якого судового акта, в тому числі й прийнятого за результатами розгляду заяви про відвід судді. Інших доказів, передбачених приписами ст. ст. 35, 36 ГПК України, що могли б бути підставою для відводу судді, відповідачем не надано.
Враховуючи, що суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відповідачем відводу судді Юрченко В.С. від розгляду справи № 922/2279/26, матеріали справи підлягають передачі для визначення складу суду автоматизованою системою для вирішення питання про відвід, відповідно до положень ст. 32 ГПК України.
Згідно ч. 11 ст. 39 ГПК України, за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Керуючись статтею 35, 38, 39, 232-235 ГПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1.Визнати заявлений Товариством з обмеженою відповідальністю «Імекс Макс» відвід судді Юрченко В.С. (вх. № 20454 від 20.08.2026) від розгляду справи за позовом: фізичної особи - підприємця Петренка Валерія Миколайовича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Імекс Макс" про стягнення коштів - необґрунтованим.
2.Передати заяву про відвід судді Юрченко В.С. (вх. № 20454 від 20.08.2026) на розгляд іншому судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, якого буде визначено у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Ухвалу підписано 20.08.2026.
Суддя В.С. Юрченко