УХВАЛА
18 серпня 2026 року
м. Київ
cправа № 910/5049/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бенедисюка І. М. (головуючого), Власова Ю. Л., Малашенкової Т. М.,
за участю секретаря судового засідання - Росущан К. О.,
представників учасників справи:
позивача - не з`явився
відповідача - Ігнатенко С. С. (адвокат)
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України"
на рішення Господарського суду міста Києва від 28.08.2025 та
постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.04.2026
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингфінанс"
до Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України"
про витребування майна та стягнення коштів,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Лізингфінанс" (далі - позивач; ТОВ "Лізингфінанс") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (надалі - відповідач; ДСГП "Ліси України"; апелянт; скаржник) про витребування транспортного засобу марки Renault Duster, номер кузова НОМЕР_1 , 2021 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , а також стягнення 792 224 грн пені та 375 764,60 грн неустойки.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.08.2025 (суддя Полякова К.В.) позовні вимоги ТОВ "Лізингфінанс" задоволено частково. Витребувано в Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" на користь ТОВ "Лізингфінанс" транспортний засіб марки Renault Duster, номер кузова НОМЕР_1 , 2021 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 . Стягнуто з Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" на користь ТОВ "Лізингфінанс" 7 818 (сім тисяч вісімсот вісімнадцять) грн витрат зі сплати судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.04.2026 (колегія суддів у складі: Алданової С.О., Корсака В.А., Євсікова О.О.) апеляційну скаргу Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 28.08.2025 у справі № 910/5049/25 - без змін.
Під час розгляду справи, судами встановлено наступні фактичні обставини:
- між позивачем (лізингодавець) та відповідачем (лізингоодержувач) 15.06.2021 укладено договір оперативного лізингу (оренди) № 210615/ОЛ-0288 (скорочено - Договір лізингу; Договір), згідно пункту 1.1. якого його предметом є надання лізингодавцем в тимчасове платне користування лізингоодержувачу майна (неспоживча річ, визначена індивідуальними ознаками та віднесена відповідно законодавства України до основних фондів), набуте лізингодавцем у власність у продавця/виробника, відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (замовлення та додаток № 1 Договору) (за текстом Договору - майно або предмет лізингу) для підприємницьких цілей на визначений Договором строк, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів;
- відповідно до пункту 1.5. Договору лізингу предмет лізингу є власністю лізингодавця протягом усього строку дії цього Договору і після його закінчення підлягає поверненню лізингодавцю;
- строк лізингу становить 36 (тридцять шість) місяців з дня підписання Акта приймання-передачі предмета лізингу (пункт 2.1. Договору лізингу);
- пунктом 3.1. Договору сторони погодили, що розмір місячних лізингових платежів та місячного нарахування лізингового платежу, визначений в Додатку
№ 2 до даного Договору;
- згідно з пунктом 4.8. Договору лізингу у випадку дострокового припинення Договору лізингу лізингоодержувач зобов`язаний повернути лізингодавцеві предмет лізингу в стані, в якому він його одержав, з врахуванням нормального зносу, який визначається у відповідності з нормами амортизації;
- за змістом пункту 11.1.1. Договору лізингодавець має право у межах строку дії цього Договору на дострокове повернення предмета лізингу у випадку несплати лізингоодержувачем лізингового платежу в повному обсязі протягом одного місяця з дня настання строку платежу, встановленого у Графіку сплати та нарахування лізингових платежів (Додаток № 2 до Договору);
- відповідно до пункту 11.2. Договору в випадку виникнення будь-якої з підстав, передбачених в пунктах 11.1.1-11.1.5. цього Договору лізингодавець направляє лізингоодержувачу письмову вимогу про дострокове повернення предмета лізингу у безспірному порядку згідно з виконавчим написом, учиненим у нотаріальній конторі із зазначенням строку його передачі. У випадку одержання такого повідомлення лізингоодержувач зобов`язаний повернути предмет лізингу лізингодавцю. Всі витрати, пов`язані з доставкою предмета лізингу лізингодавцю, несе лізингоодержувач. Процедура дострокового повернення предмета лізингу здійснюється у відповідності з чинним законодавством України і цим Договором;
- згідно з пунктом 18.2. Договору лізингу останній діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань і припиняє свою дію у момент закінчення строку лізингу, встановленого п. 2.1. цього договору;
- як слідує зі специфікації № 1 (додаток № 1 до Договору) предметом лізингу є легковий автомобіль марки Renault Duster, номер кузова НОМЕР_1 , 2021 року випуску, вартістю 521 200,00 грн з ПДВ;
- у Додатку № 2 до Договору лізингу погоджено графік щомісячних лізингових платежів з 15.07.2021 по 15.06.2024, а також їх загальна вартість 685 614, 96 грн з ПДВ;
- між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) 30.06.2021 укладено форвардний контракт на продаж транспортного засобу (далі - Форвардний контракт), в п. 1.1. якого сторони погодили, що після закінчення дії Договору лізингу від 15.06.2021, але не пізніше 30.06.2024, продавець зобов`язується продати транспортний засіб, що був переданий ним в користування (в оренду), відповідно до специфікації (Додаток №1 до Договору лізингу від 15.06.2021) яка є невід`ємною частиною Договору оперативного лізингу та характеристики транспортного засобу (Додаток № 1 до форвардного контракту на продаж транспортного засобу від 30.06.2021), яка є невід`ємною частиною Контракту, а покупець має право його купити;
- відповідно до пункту 7.1. Форвардного контракту останній вступає в юридичну силу з моменту його підписання і діє до передачі транспортного засобу відповідно до умов контракту;
- у додатку № 1 до Форвардного контракту зазначено, що продажу підлягає легковий автомобіль марки Renault Duster, номер кузова НОМЕР_1 , 2021 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 ;
- згідно з пунктом 1 наказу Державного агентства лісових ресурсів України від 04.11.2022 № 972 "Про припинення державного підприємства "Рава-Руське лісове господарство" та затвердження складу Комісії з припинення", ДП "Рава-Руське лісове господарство" припинено шляхом реорганізації, а саме у спосіб приєднання до ДСГП "Ліси України". Згідно з наказом ДСГП "Ліси України" від 12.01.2023 № 115 за філією "Рава-Руське лісове господарство" закріплено майно, права та обов`язки, які передані за передавальним актом, затвердженим наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 12.01.2023 № 115 "Про затвердження передавального акту державного підприємства "Рава-Руське лісове господарство";
- за Актом приймання-передачі (повернення з оперативного лізингу) основних засобів згідно Договору лізингу від 15.06.2021 ДП "Рава-Руське лісове господарство" 04.01.2023 повернуло предмет лізингу (транспортний засіб);
- сторонами 25.04.2023 укладено Додаткову угоду до Договору лізингу від 15.06.2021, згідно з пунктом 1 якої у зв`язку з припиненням діяльності ДП "Рава-Руське лісове господарство", що виступало стороною Договору лізингу від 15.06.2021 та передачею його активів до Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", сторони вирішили замінити сторону Договору, а саме лізингоодержувача: з ДП "Рава-Руське лісове господарство" на Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України";
- у пункті 2 Додаткової угоди від 25.04.2023 сторони погодили, що строк лізингу становить до 15.06.2024;
- згідно з додатком № 1 до Додаткової угоди від 25.04.2023 предмет лізингу - автомобіль марки Renault Duster, номер кузова НОМЕР_1 , 2021 року випуску.
- до Додаткової угоди від 25.04.2023 також укладено Додаток № 2, яким передбачено графік лізингових платежів та їх вартість - 694 305, 54 грн з ПДВ, з яких 283 894, 10 грн з ПДВ сплачує новий лізингоодержувач за період з 26.04.2023 по 15.06.2024.
- сторонами 25.04.2023 складено акт приймання-передачі (повернення з оперативного лізингу) основних засобів щодо прийняття в оперативний лізинг (оренду) згідно договору від 15.06.2021 № 210615/ОЛ-0288 автомобіля марки Renault Duster, номер кузова НОМЕР_1 .
Ухвалюючи рішення у цій справі, суди виходили, зокрема, з того, що договір лізингу від 15.06.2021 є достроково розірваним з 04.01.2023 у порядку підпункту 17.3.2. вказаного договору, а зобов`язання сторін є припиненим з огляду на повернення лізингоодержувачем предмета лізингу. При цьому, договір лізингу від 15.06.2021 та форвардний контракт від 30.06.2021 є достроково розірваними, а зобов`язання сторін за вказаними правочинами припиненими ще до настання моменту правонаступництва у Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", у зв`язку з чим останній не міг набути жодного матеріального правовідношення за зобов`язаннями, що станом на момент переходу прав та обов`язків вже були припинені. Також судами встановлено, що додаткова угода від 25.04.2023 за своєю правовою природою по суті є новим договором лізингу, що не пов`язаний ні з договором лізингу від 15.06.2021, ні з форвардним контрактом від 30.06.2021. При цьому нового форвардного контракту між позивачем та відповідачем укладено не було.
Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" (далі - скаржник) звернулося 26.05.2026 через підсистему "Електронний суд" до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить: рішення Господарського суду міста Києва від 28.08.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.04.2026 у справі № 910/5049/25, в частині задоволеної вимоги про витребування майна скасувати, у цій частині позовних вимог прийняти у справі нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Касаційна скарга скаржника подана на підставі пункту 1 частини першої статті 287 ГПК України, з обґрунтуванням того, у чому полягає неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судами попередніх інстанцій, а також відповідно до вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України та пункти 1, 4 частини другої статті 287 ГПК України (з посиланням на пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК України).
На обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій не застосували висновки Верховного Суду, які викладені у постановах від 02.06.2022 у справі № 602/1455/20, від 25.09.2025 року у справі № 910/794/25, від 16.10.2025 у справі № 910/12561/23, від 02.02.2026 у справі № 921/47/25, від 19.02.2026 у справі № 910/18540/23, від 31.03.2026 у № 922/3008/24, від 28.04.2026 у справі № 922/2828/25, у справі № 916/4397/23 (кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, а також предмет та підстави позову, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів. Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову).
Скаржник покликається на те, що оскільки у межах справи № 910/8400/24 встановлено, що договір лізингу № 210615/ОЛ-0288 від 15.06.2021, на підставі якого пред`явлено позов у цій справі, припинив свою дію ще до настання моменту правонаступництва прав та обов`язків ДП "Рава-Руське лісове господарство" до ДСГП "Ліси України", то достатні правові підстави для задоволення позовних вимог у цій справі саме з тих підстав, які самостійно визначені позивачем при звернені до суду з позовом у цій справі, були відсутні.
На обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник зазначає, що внаслідок неповного з`ясування дійсних фактичних обставин у цій справі та допущення порушень норм процесуального права суд першої інстанції, з яким помилково погодився апеляційний суд, дійшов необґрунтованого висновку про наявність підставі для витребування у ДП "Ліси України" на користь позивача спірного транспортного засобу, а тому оскаржувані судові рішення у частині задоволених позовних вимог є незаконними та підлягають скасуванню з ухваленням у відповідній частині позовних вимог нового рішення про відмову позивачу у задоволенні позову повністю.
Під час підготовки матеріалів справи до розгляду, Судом встановлено, що на розгляді Касаційного господарського суду перебуває касаційна скарга Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.01.2026, рішення Господарського суду міста Києва від 23.10.2025 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 27.10.2025 у справі № 910/6494/25 за позовом Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингфінанс" про зобов`язання вчинити дії та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингфінанс" до Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" про витребування транспортного засобу та стягнення 752 761,88 грн.
Первісний позов у вказаній справі обґрунтовано тим, що ДСГП "Ліси України" як правонаступник первісного покупця набуло права вимагати виконання форвардного контракту на продаж транспортного засобу, а відмова ТОВ "Лізингфінанс" від його виконання є безпідставною, оскільки укладення додаткової угоди до договору лізингу свідчило про продовження договірних правовідносин між сторонами.
Зустрічний позов обґрунтовано тим, що у зв`язку з достроковим припиненням первісного договору оперативного лізингу та форвардного контракту, а також закінченням строку користування майном, визначеного додатковою угодою, ДСГП "Ліси України" було зобов`язане повернути предмет лізингу, однак цього не зробило, що є підставою для його витребування та застосування відповідальності за прострочення повернення майна.
Зміст зустрічних позовних вимог та підстав зустрічного позову у вказаній справі є схожими з таким змістом у справі № 910/5049/25.
Окрім того, доводи первісного позову у вказаній справі є схожими із запереченнями проти позову відповідача у справі № 910/5049/25.
23.10.2025 Господарський суду міста Києва у справі № 910/6494/25 ухвалив рішення про відмову у первісному позові; закрив провадження у справі в частині вимоги зустрічного позову про стягнення пені в розмірі 532 968,08 грн; а в іншій частині зустрічний позов задовольнив частково; витребував у ДСГП "Ліси України" на користь ТОВ Лізингфінанс" транспортний засіб марки Renault Duster, реєстраційний номер НОМЕР_3 ; стягнув з ДСГП "Ліси України" на користь ТОВ "Лізингфінанс" неустойку в розмірі 183 161,52 грн та витрати щодо сплати судового збору в розмірі 11 581,15 грн; в решті зустрічного позову відмовив.
Суд першої інстанції у вказаній справі, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, зазначив, що договір оперативного лізингу та пов`язаний із ним форвардний контракт були припинені 04.01.2023 у зв`язку з невиконанням первісним лізингоодержувачем своїх зобов`язань і поверненням предмета лізингу. Укладена 25.04.2023 між ТОВ "Лізингфінанс" та ДСГП "Ліси України" додаткова угода, якою було замінено сторону лізингоодержувача та продовжено строк користування майном за своєю правовою природою є новим договором лізингу, а не продовженням раніше припинених правовідносин, у зв`язку з чим не відновила дію форвардного контракту.
Господарський суду міста Києва 27.10.2025 ухвалив додаткове рішення, яким стягнув з ДСГП "Ліси України" на користь ТОВ "Лізингфінанс" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 19 693,20 грн; в іншій частині у задоволенні заяви відмовлено.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.01.2026 зазначені рішення та додаткове рішення Господарського суду міста Києва залишено без змін.
Касаційна скарга скаржника у вказаній справі № 910/6494/25, подана на підставі пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки ДСГП "Ліси України" вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій не врахували висновків щодо застосування норм права, викладених у наведених у касаційній скарзі постановах Верховного Суду.
ДСГП "Ліси України" вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про припинення договору оперативного лізингу і пов`язаного з ним форвардного контракту. На думку скаржника, сам по собі акт приймання-передачі предмета лізингу не є правочином і не може свідчити про припинення договірних правовідносин, тоді як додаткова угода від 25.04.2023 підтверджує продовження дії договору лізингу та правонаступництво ДСГП "Ліси України" у правах та обов`язках первісного лізингоодержувача.
Також ДСГП "Ліси України" не погоджується з висновками судів у частині зустрічного позову, оскільки вважає, що обов`язок щодо повернення транспортного засобу не виник через відсутність підстав для визнання припиненими первісних договірних правовідносин.
Касаційна скарга у частині незгоди із додатковим рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції у відповідній частині, мотивована зокрема, тим, що суди безпідставно поклали на скаржника витрати на професійну правничу допомогу, оскільки договір про надання правничої допомоги був укладений особою як фізичною особою-підприємцем, а не як адвокатом, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально.
На думку скаржника, за таких обставин понесені витрати не є витратами на професійну правничу допомогу та не підлягають компенсації.
Отже, зміст доводів та правових підстав, якими сторони обґрунтовують власну позицію щодо суті спору та зміст правовідносин є подібними у наведених справах.
Відтак, на розгляді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду перебувають касаційні скарги одного і того ж скаржника у двох окремих справах, які стосуються тотожних спорів у вказаних справах.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду Власова Ю. Л. - головуючого, Булгакової І. В., Малашенкової Т. М. 25.03.2026 відкрив касаційне провадження у справі, а 25.06.2026 - постановив ухвалу про передачу цієї справи на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду ухвалою від 18.08.2026 прийняла до розгляду справу № 910/6494/25 за касаційною скаргою Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.01.2026 рішення Господарського суду міста Києва від 23.10.2025 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 27.10.2025. Призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 18.09.2026 о 12:30.
Колегія суддів у справі № 910/5049/25 враховує, що мотивами для передачі справи № 910/6494/25 на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду було визначено необхідність відступу від правових висновків, викладених у постановах Касаційного господарського суду, щодо визначення критеріїв для класифікації правочину, як договору про надання правничої допомоги, в розумінні положень Закону № 5076-VI.
Разом з тим, касаційна скарга у справі № 910/6494/25 подана скаржником також на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.01.2026 та рішення Господарського суду міста Києва від 23.10.2025, які в свою чергу ухвалені судами за результатами розгляду первісного та зустрічного позовів по суті.
Відтак, прийнявши вказану справу до свого розгляду, об`єднана палата Касаційного господарського суду, окрім вирішення питання щодо відступу від наведених правових висновків, також здійснюватиме розгляд зазначеної касаційної скарги в цілому щодо змісту доводів та правових підстав, якими сторони обґрунтовують власну позицію щодо суті спору, характеру спірних правовідносин за договором лізингу.
З огляду на викладене, за результатами розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду справи № 910/6494/25 можуть бути сформовані правові висновки щодо застосування норм права у правовідносинах, подібних до справи № 910/5049/25.
Верховний Суд враховує те, що елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоб виключити ризик свавілля.
Відповідно до частини четвертої статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема, єдністю судової практики (пункт 4).
Згідно з частиною шостою статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та частиною четвертою статті 236 ГПК України висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Відповідно до пункту 7 частини першої та частини третьої статті 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду. З питань, зазначених у цій статті, суд постановляє ухвалу.
Згідно з пунктом 11 частини першої статті 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Враховуючи предмет та підстави позову, предмет та підстави касаційного оскарження, характер спірних правовідносин, доводи сторін у цій справі № 910/5049/25, які є подібними таким підставам та доводам у справі № 910/6494/25, а також, враховуючи, що висновок об`єднаної палати Касаційного господарського суду щодо застосування норм права до правовідносин, які виникли у справі № 910/6494/25 сприятиме правовому застосуванню, забезпеченню єдності судової практики, дотриманню принципу верховенства права, складовою якої є юридична визначеність, та принципу пропорційності, з урахуванням того, що судове рішення Верховного Суду є остаточним, виступає джерелом формування судової практики, Суд вважає за необхідне з власної ініціативи на підставі пункту 7 частини першої статті 228 ГПК України зупинити провадження за касаційною скаргою у справі № 910/5049/25 до завершення перегляду у касаційному порядку об`єднаною палатою Касаційного господарського суду справи № 910/6494/25.
Керуючись статтями 228, 229, 234, 235, 314 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Касаційне провадження за касаційною скаргою Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" на рішення Господарського суду міста Києва від 28.08.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.04.2026 у справі № 910/5049/25 зупинити до закінчення розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 910/6494/25.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та не підлягає оскарженню.
Суддя І. Бенедисюк
Суддя Ю. Власов
Суддя Т. Малашенкова