Справа №: 343/1876/26
Провадження №: 2-а/343/37/26
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
20 серпня 2026 року м. Долина
Суддя Долинського районного суду Івано-Франківської області Монташевич С.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністратиивне правопорушення,
В С Т А Н О В И Л А:
17 серпня 2026 року адвокат Комарницький Е.Г. від імені ОСОБА_1 сформував у системі "Електронний суд" вказану вище позовну заяву, в якій просить визнати причини пропуску строку для звернення до суду за захистом прав та законних інтересів поважними та поновити його; скасувати постанову № 2693 від 03.10.2025 за справою про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000,00 грн, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити; стягнути з відповідача понесені судові витрати.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно із ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Представник позивача у позовній заяві порушує питання про поновлення строку звернення до суду з позовом, вказуючи, що оскажувану постанову він не отримував, а про її існування дізнався після того, як йому надійшла 20.04.2026 постанова про відкриття виконавчого провадження щодо її примусового виконання. Тобто про порушення свого права його довіритель дізнався тільки 20.04.2026. Він звертався до суду з позовом, однак його позовну заяву суд залишив без розгляду з підстав повторної неяки позивача в судове засідання, хоча неявка була з поважних причин (у зв`язку з непрацездатністю представника). Тому, зважаючи на об`єктивні обставини, а саме тимчасову непрацездатність представника, неврахування судом поданого клопотання про відкладення судового засідання за станом здоров`я та залишення позовної заяви без розгляду, про що надано відповідні докази, пропущено строк подання даного позову до суду.
Згідно із ч. 1, 3 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Згідно із ч. 1 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Водночас поважними причинами пропуску процесуального строку є ті, які унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду та підтверджені належними і допустимими доказами.
Установлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.
Розумні строки в адміністративному судочинстві - це найкоротші за конкретних обставин строки (якщо інше не визначено законом або встановлено судом), протягом яких сторона повинна вжити певних дій, демонструючи свою зацікавленість у їх результатах, і які об`єктивно оцінюються судом стосовно відповідності принципам добросовісності та розсудливості, а також на предмет дотримання прав інших учасників (забезпечення балансу інтересів).
Як зазначив представник позивача, його довіритель оскаржувану постанову не отримував, а про її існування дізнався тільки 20.04.2026, після чого звернувся до суду з позовом про її оскарження, який, незважаючи на тимчасову непрацездатність представника, у зв`язку з неврахуванням клопотання про відкладення судового засідання, суд залишив без розгляду, що і послужило підставою пропуску строку звернення до суду з позовом із поважних причин.
Тобто представник позивача фактично як на підставу пропуску строку звернення до суду з позовом указує на залишення попередньо поданої його довірителем позовоної заяви без розгляду.
Однак суд звертає увагу на те, що ОСОБА_1 , не погоджуючись із ухвалою суду від 12.08.2026 про залишення його позовної заяви до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністратиивне правопорушення без розгляду, має право на її оскарження. Натомість суд, до якого він повторно звернувся з аналогічним позовом, не може оцінювати обґрунтованість судового рішення, постановленого в іншій справі.
Водночас, як зазначила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 02 жовтня 2025 року у справі № 990/376/24, судове провадження, що закінчилося залишенням позову без розгляду, не перериває і не зупиняє строку звернення до суду, тому цю обставину суд має оцінювати у контексті причини залишення позову без розгляду та наступної процесуальної поведінки учасника справи, які сукупно мають свідчити про існування об`єктивно непереборних або дійсно істотних обставин, перешкод чи труднощів, що зумовили залишення позову без розгляду та унеможливили своєчасне повторне звернення до суду після цього.
Тому суд зважає на те, що залишення попереднього позову ОСОБА_1 без розгляду було зумовлено неналежною процесуальною поведінкою позивача і його представника (повторна неявка до суду та неповідомлення про причини неявки), які повинні були усвідомлювати наслідки своїх дій, а в разі незгоди з рішенням суду, оскаржувати таке у встановленому законом порядку.
Більше того твердження про те, що у супровідному листі від 03.03.2026 невідомо, хто розписався, а оскаржувана постанова отримана ОСОБА_1 тільки 20.04.2026 не підтверджені належними та допустимим доказами, оскільки супровідного листа, адресованого позивачу, до позовної заяви не долучено, а у виклику державного виконавця міститься зобов`язання з`явитись на 18.03.2026, а відтак не обгрунтовано неможливість ознайомлення з оскаржуваною постановою саме у вказану дату.
За таких обставин, наведені представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Комарницьким Е.Г. підстави для поновлення строку звернення до суду слід визнати неповажними.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
Як визначено ч. 1, 2 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. У разі неусунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява повертається позивачеві.
За таких обставин позовна заява підлягає залишенню без руху із наданням строку на усунення недоліків позовної заяви у десятиденний термін з дня отримання копії цієї ухвали.
На підставі викладеного, ст. 121-123, 161, 169, 286 КАС України, керуючись ст. 248 КАС України, суддя
П О С Т А Н О В И Л А:
визнати неповажними, зазначені предстаником ОСОБА_1 - адвокатом Комарницьким Едуардом Григоровичем - підстави для поновлення пропущеного процесуального строку.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністратиивне правопорушення залишити без руху.
Запропонувати позивачу ОСОБА_1 у десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви, а саме: подати клопотання про поновлення строку звернення до суду з позовом із зазначенням інших підстав для поновлення строку зверенння до адміністратиного суду з наданням відповідних доказів.
У разі невиконання вказаних вимог позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Монташевич С.М.