ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/9138/26 Справа № 215/1225/26 Суддя у 1-й інстанції - Камбул М. О. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 серпня 2026 року м. Кривий Ріг
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Бондар Я.М.,
суддів Акуленко В.В., Остапенко В.О.
сторони:
позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС»
відповідач ОСОБА_1
розглянувши у спрощеному позовному провадженні, в порядку ч.13 ст. 7, ч.2 ст.369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу представника відповідача адвоката Зачепіло Зоряни Ярославівни на заочне рішення Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 травня 2026 року, яке ухвалено суддею Камбул М.О. у м. Кривому Розі Дніпропетровської області, (дата складання повного судового рішення 06 травня 2026),
ВСТАНОВИВ
В лютому 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (далі - ТОВ «ФК «ЕЙС») звернулось з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовна заява мотивована тим, що 30.11.2020 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №245082865 на суму 2200,00 грн., який підписано відповідачем електронним підписом та у якому сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов Кредитного договору в тому числі щодо розміру кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови користування коштами, сплати відсотків за користування кредитним коштами, розміру і типу процентної ставки. Проте, в подальшому Відповідач збільшив суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума становить 22 000,00 грн. та не виконав умови кредитного договору.
В подальшому, 28.11.2018 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» було укладено договір факторингу №28/1118-01, у відповідності до умов якого ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» передало ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі прав вимоги.
28.11.2019 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» було укладено Додаткову угоду № 19, до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, 31.12.2020 Додаткову угоду №26, також 31.12.2021 Додаткову угоду № 27, 31.12.2022 Додаткову угоду №31, 31.12.2023 Додаткову угоду №32, за якими ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» отримало від ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» право вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором № 245082865 від 30.11.2020 в розмірі 65492,02 грн., з яких 21530,81 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 43961,21 грн. - заборгованості за відсотками.
Також, 05.08.2020 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» було укладено договір факторингу №05/0820-01, у відповідності до умов якого ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» передало ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» за плату належні йому права вимоги, вказаними у Реєстрі прав вимоги. Також, 03.08.2021 було укладено Додаткову угоду №2 до Договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020, 30.12.2022 Додаткову угоду №3. Згідно Реєстру прав вимоги №2 від 20.12.2023 ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» отримало від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» право вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором № 245082865 від 30.11.2020 в розмірі 83060,98 грн., з яких: 21530,81 грн. - сума заборгованості по основному боргу; 61530,17 грн. - сума заборгованості по відсоткам.
В подальшому, 11.07.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ФК «ЕЙС» було укладено договір факторингу №11/07/25-Е, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» передає ТОВ «ФК «ЕЙС» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЕЙС» приймає належні ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників. Згідно Реєстру боржників до Договору факторингу №11/07/25-Е від 11.07.2025, ТОВ «ФК «ЕЙС» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором №245082865 від 30.11.2020 в розмірі 83060,98 грн., з яких: 21530,81 грн. - сума заборгованості по основному боргу; 61530,17 грн. - сума заборгованості по відсоткам.
На теперішній час заборгованість за договором відповідачем не погашено, проценти за користування кредитними коштами не сплачено, у зв`язку з чим заборгованість становить 83060,98 грн., з яких: 21530,81 грн. - сума заборгованості по основному боргу; 61530,17 грн. - сума заборгованості по відсоткам, які позивач просив стягнути на свою користь.
Заочним рішенням Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 травня 2026 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЕЙС» заборгованість за Договором №245082865 від 30.11.2020 в розмірі 83060,98 грн., з яких: 21530,81 грн. - сума заборгованості по основному боргу; 61530,17 грн. - сума заборгованості по відсоткам.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЕЙС» витрати на професійну правову допомогу в розмірі 7000,00 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЕЙС» судовий збір в розмірі 2662,40 грн.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 адвокат Зачепіло З.Я., посилаючись на неправильне застосування районним судом норм матеріального права, просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги представник відповідачки посилається на те, що позивачем у підтвердження заявлених вимог про стягнення заборгованості за позикою не долучено документу, передбаченого ст.ст. 41, 49 Закону України «Про платіжні послуги», ст.13 Закону України «Про електронну комерцію», які підтверджують зарахування коштів на рахунок відповідача, а також те, що такий переказ є завершеним.
Передача за правочином невизначених майбутніх вимог, тобто таких, які виникнуть у майбутньому, тягне за собою наслідки у вигляді визнання правочину неукладеним, оскільки не досягнуто згоди щодо предмета договору (відступлення права вимоги) (постанова Верховного Суду від 24 квітня 2018 року у справі № 910/9050/17). Права майбутньої вимоги на момент укладання Договору факторингу не було визначеної вимоги у Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ЕЙС» щодо Відповідача на момент укладення Договору факторингу, оскільки не могли передбачити, що 30.11.2020 між ОСОБА_1 та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» буде укладено Договір. Тобто відступлення права вимоги може бути здійснено тільки в той момент переходу цих прав. Межі обсягу прав, що передаються, визначені законом і договором, на підставі якого вони виникають. Обсяг прав нового кредитора є істотними умовами договору (постанова Верховного Суду України від 05.07.2017 у справі № 910/22880/15, постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 21.01.2019 року у справі № 755/9215/15-ц).
Законодавцем передбачено можливість передання як правонаступництва всього обсягу прав та обов`язків (універсальне правонаступництво), так і можливість передання тільки окремих прав. Таким чином, з огляду на наведене ТОВ «ФК «ЕЙС» придбало право вимоги у ТОВ «Онлайн фінанс», а ті в свою чергу придбали у ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» за кредитним договором № 245082865 від 30.11.2020 р. первинний кредитор взагалі не мав таке право грошової вимоги. Тобто позивач ТОВ «ЕЙС» не довело порушення його прав з боку відповідача та наявність у нього права звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором, а тому підстави для задоволення позову - відсутні.
Крім того представник відповідачки посилається на те, що нараховані відсотки є завищеними та несправедливими, адвокат вважала, що рішення суду не відповідає вимогам Закону України «Про споживче кредитування».
У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін як законне і обґрунтоване. Твердження відповідача про нібито ненадходження кредитних коштів спростовуються матеріалами справи, а саме: випискою АТ «Ощадбанк», яка підтверджує факт зарахування грошових коштів на банківський рахунок, відкритий на її ім`я, а також емітування платіжної картки, на яку були перераховані кошти, саме на ім`я Відповідача. На виконання ухвали Суду АТ «Ощадбанк» надав інформацію що в банку на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) відкрито банківський рахунок, до якого емітовано банківську платіжну картку № НОМЕР_2 . При цьому, надано в електронному вигляді інформацію щодо інших банківських платіжних карток та підтверджуючий документ зарахування 2200,00 грн., 2250,00 грн., 1200,00 грн., 1300,00 грн., 1350,00 грн., 4450,00 грн., 5900,00 грн., та 3350,00 грн. на банківський рахунок, для обслуговування якого емітовано вказану платіжну картку. Отже, доведено факт виконання зобов`язання первинного Кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та перерахування на рахунок Відповідача суми в розмірі 22 000,00 грн. В свою чергу, Відповідачем жодних доказів, що спростовують вимоги Позивача або докази неотримання кредитних коштів не надано.
Доводи апелянта щодо нібито несправедливих умов кредитного договору є безпідставними та не ґрунтуються на положеннях самого договору. Положення договору, укладеного з відповідачем узгоджуються з чинним законодавством України, умови нарахування відповідають передбаченим договором, а сам договір був укладений добровільно, з дотриманням принципу добросовісності. Відповідач здійснював часткові платежі на виконання умов кредитного договору, що свідчить про усвідомлення факту існування зазначеного договору та визнання зобов`язань за ним. Отже, наведені обставини є належним та достатнім доказом того, що Відповідач був ознайомлений з умовами кредитного договору та прийняла їх. Таким чином, зробивши часткову оплату з метою виконання умов договору, Відповідач вчинив конклюдентні дії щодо визнання договору і, відповідно, щодо правомірності вимог Позивача за кредитним договором. Аналогічної позиції притримується Верховний Суд в пункті 76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі №338/180/17 (провадження №14-144це18) та від 23 грудня 2020 року по справі № 127/23910/14-ц, а саме Судом зазначено: не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу або суми санкцій є тією, яка свідчить про визнання боргу.
Сторони виконали умови договору факторингу №28/1118-01 належним чином, зокрема: підписали договір факторингу №28/1118-01; уклали відповідний реєстр прав вимоги та здійснили фінансування за відступлення прав вимоги відповідно до умов договору факторингу. Таким чином, право вимоги перейшло від Клієнта до Фактора в день підписання Сторонами Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку, а отже Право вимоги до Відповідача перейшло до ТОВ "Таліон Плюс" 27.07.2021, тобто після укладання Кредитного договору № 245082865 від 30.11.2020. Отже, Відповідач , не врахував усі матеріали справи та помилково визначив, що передача права вимоги відбулася в момент укладення договору факторингу. Проте, відповідно до умов договору факторингу, передача права вимоги здійснюється не за самим договором, а за реєстрами, які є додатками до нього. В свою чергу, Позивач долучив до позовної заяви всі належні докази, а саме: договір факторингу 28/1118-01 від 28.11.2018 р. та витяг з реєстру прав вимоги № 144 від 27.07.2021 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018.
Всі нарахування за кредитним договором, укладеним з відповідачкою здійснені в межах погоджених умов.
Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги та відзиву на неї, за наявними матеріалами справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 30.11.2020 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 245082865 (а.с. 67-70).
Згідно п. 1.1 Договору, За цим Договором Товариство зобов`язується надати Позичальникові Кредит без конкретної споживчої мети, на суму 2200 грн 00 коп. (дві тисячі двісті грн. нуль коп.) на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом, нараховані згідно п. 1.3., п. 1.4. або п. 1.5. цього Договору. 1.2. Кредит надається (Договір укладається) строком на 30 (тридцять) днів від дати отримання Кредиту Позичальником. 1.3. На період строку, визначеного п. 1.2 Договору, нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 0,23 відсотків від суми Кредиту за кожний день користування Кредитом. 1.4. У випадку користування Кредитом понад строк, встановлений п. 1.2 Договору, умови щодо нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою скасовуються і до взаємовідносин між Сторонами застосовується Базова процентна ставка в розмірі 1,70 (одна ціла сім десятих) відсотків від суми Кредиту за кожний день користування Кредитом, відповідно до чого Позичальник зобов`язується сплатити Товариству різницю між фактично сплаченими процентами за Дисконтною та нарахованою Базовою процентними ставками за весь строк користування Кредитом (від дати отримання Кредиту до фактичної дати його повернення). 1.5. Базова процентна ставка за користування Кредитом не застосовується протягом строку користування Кредитом вказаного в п. 1.2. Договору, виключно за умови якщо розмір Базової процентної ставки більший ніж 1,70 відсотків від суми Кредиту за кожен день користування Кредитом. В усіх інших випадках нарахування процентів за Базовою процентною ставкою здійснюється відповідно до п. 1.4. цього Договору. 1.6. Позичальник зобов`язаний повернути Товариству Кредит, нараховані проценти згідно п. 1.3. цього Договору не пізніше строку вказаного в п. 1.2. цього Договору (а.с. 67-70).
До матеріалів справи позивачем додано заявку на отримання грошових коштів в кредит від 30.11.2020, в якій ОСОБА_1 вказав номер картки НОМЕР_3 для перерахування кредитних коштів (а.с. 45).
Крім того, 29.12.2020 між сторонами було укладено Додаткову угоду, якою вони погодили, що у зв`язку з неможливістю виконання Позичальником умов Договору та на підставі звернення Позичальника, продовжити строк, на який був наданий Кредит за Договором № 245082865 від 30.11.2020 р. на наступну кількість днів: двадцять дев`ять. 2. На дату укладання цієї Додаткової угоди Позичальник сплачує фактично нараховані проценти за користування Кредитом. 3. Починаючи з 30.12.2020 р., Позичальник сплачує за користування Кредитом 1,53 відсотків в день від суми Кредиту за Дисконтною процентною ставкою згідно цієї Додаткової угоди. 4. Ця Додаткова угода розповсюджує свою дію на правовідносини між Сторонами з 30.12.2020 р. (а.с. 71).
28.01.2021 було укладено Додаткову угоду, в якій сторони погодили, що у зв`язку з неможливістю виконання Позичальником умов Договору та на підставі звернення Позичальника, продовжити строк, на який був наданий Кредит за Договором № 245082865 від 30.11.2020 р., на наступну кількість днів: тридцять. 2. На дату укладання цієї Додаткової угоди Позичальник сплачує фактично нараховані проценти за користування Кредитом. 3. Починаючи з 28.01.2021 р., Позичальник сплачує за користування Кредитом 1,23 відсотків в день від суми Кредиту за Дисконтною процентною ставкою згідно цієї Додаткової угоди. 4. Ця Додаткова угода розповсюджує свою дію на правовідносини між Сторонами з 28.01.2021 р.(а.с. 72).
27.02.2021 було укладено Додаткову угоду, якою сторони погодили продовжити строк, на який був наданий Кредит за Договором № 245082865 від 30.11.2020 р., на наступну кількість днів: тридцять. 2. На дату укладання цієї Додаткової угоди Позичальник сплачує фактично нараховані проценти за користування Кредитом. 3. Починаючи з 27.02.2021 р., Позичальник сплачує за користування Кредитом 0,77 відсотків в день від суми Кредиту за Дисконтною процентною ставкою згідно цієї Додаткової угоди. 4. Ця Додаткова угода розповсюджує свою дію на правовідносини між Сторонами з 27.02.2021 р. (а.с. 73).
28.03.2021 укладено Додаткову угоду, якою погодили продовжити строк, на який був наданий Кредит за Договором № 245082865 від 30.11.2020 р. (надалі - «Договір»), на наступну кількість днів: двадцять дев`ять. 2. На дату укладання цієї Додаткової угоди Позичальник сплачує фактично нараховані проценти за користування Кредитом. 3. Починаючи з 29.03.2021 р., Позичальник сплачує за користування Кредитом 0,77 відсотків в день від суми Кредиту за Дисконтною процентною ставкою згідно цієї Додаткової угоди. 4. Ця Додаткова угода розповсюджує свою дію на правовідносини між Сторонами з 29.03.2021 р. (а.с. 74).
27.04.2021 укладено Додаткову угоду, якою сторони погодили продовжити строк, на який був наданий Кредит за Договором № 245082865 від 30.11.2020 р. (надалі - «Договір»), на наступну кількість днів: тридцять. 2. На дату укладання цієї Додаткової угоди Позичальник сплачує фактично нараховані проценти за користування Кредитом. 3. Починаючи з 27.04.2021 р., Позичальник сплачує за користування Кредитом 0,77 відсотків в день від суми Кредиту за Дисконтною процентною ставкою згідно цієї Додаткової угоди. 4. Ця Додаткова угода розповсюджує свою дію на правовідносини між Сторонами з 27.04.2021 р. (а.с. 75).
27.05.2021 укладено Додаткову угоду, якою погоджено продовжити строк, на який був наданий Кредит за Договором № 245082865 від 30.11.2020 р., на наступну кількість днів: тридцять. 2. На дату укладання цієї Додаткової угоди Позичальник сплачує фактично нараховані проценти за користування Кредитом. 3. Починаючи з 27.05.2021 р., Позичальник сплачує за користування Кредитом 0,77 відсотків в день від суми Кредиту за Дисконтною процентною ставкою згідно цієї Додаткової угоди. 4. Ця Додаткова угода розповсюджує свою дію на правовідносини між Сторонами з 27.05.2021 р. (а.с. 76).
06.12.2020 укладено Додаткову угоду, якою було погоджено збільшити суму Кредиту на суму 2250 грн 00 коп. з 06.12.2020 р. на строк дії Договору № 245082865 від 30.11.2020 р. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути грошові кошти, надані у кредит, та сплатити проценти за користування Кредитом на умовах Договору (а.с. 77-78).
15.12.2020 укладено Додаткову угоду якою погоджено збільшити суму Кредиту на суму 1200 грн 00 коп. з 15.12.2020 р. на строк дії Договору № 245082865 від 30.11.2020 р. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути грошові кошти, надані у кредит, та сплатити проценти за користування Кредитом на умовах Договору (а.с. 79-80).
16.12.2020 укладено Додаткову угоду якою погоджено збільшити суму Кредиту на суму 1300 грн 00 коп. з 16.12.2020 р. на строк дії Договору № 245082865 від 30.11.2020 р. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути грошові кошти, надані у кредит, та сплатити проценти за користування Кредитом на умовах Договору (а.с. 81-82).
17.12.2020 укладено Додаткову угоду, якою погоджено збільшити суму Кредиту на суму 1350 грн 00 коп. з 17.12.2020 р. на строк дії Договору № 245082865 від 30.11.2020 р. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути грошові кошти, надані у кредит, та сплатити проценти за користування Кредитом на умовах Договору (а.с. 83-84).
28.01.2021 укладено додаткову угоду, якою погоджено збільшити суму Кредиту на суму 4450 грн 00 коп. з 28.01.2021 р. на строк дії Договору № 245082865 від 30.11.2020 р. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути грошові кошти, надані у кредит, та сплатити проценти за користування Кредитом на умовах Договору (а.с. 85-86).
27.02.2021 укладено Додаткову угоду, якою погоджено збільшити суму Кредиту на суму 5900 грн 00 коп. з 27.02.2021 р. на строк дії Договору № 245082865 від 30.11.2020 р. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути грошові кошти, надані у кредит, та сплатити проценти за користування Кредитом на умовах Договору (а.с. 87-88).
26.03.2021 укладено Додаткову угоду, якою погоджено збільшити суму Кредиту на суму 3350 грн 00 коп. з 26.03.2021 р. на строк дії Договору № 245082865 від 30.11.2020 р. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути грошові кошти, надані у кредит, та сплатити проценти за користування Кредитом на умовах Договору (а.с. 89-90).
Також з доданої довідки щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" від 01.09.2023 вбачається, що кредит 06.12.2020 було збільшено на 2250 грн., 15.12.2020 на 1200 грн., 16.12.2020 на 1300 грн., 17.12.2020 на 1350 грн., 28.01.2021 на 4450 грн., 27.02.2021 на 5900 грн., 26.03.2021 на 3350 грн., при цьому 30.12.2020 продовжено строк на 29 днів, процентна ставка 1,53% в день, 28.01.2021 продовжено строк на 30 днів, процентна ставка 1,23% в день, 27.02.2021 продовжено строк на 30 днів процентна ставка 0,77% в день, 29.03.2021 продовжено строк на 29 днів, процентна ставка 0,77% в день, 27.04.2021 продовжено строк на 30 днів процентна ставка 0,77% в день, 27.05.2021 продовжено строк на 30 днів процентна ставка 0,77% в день (а.с. 31-32).
Відповідно до платіжних доручень № d439ba16-c24f-4cf0-b1d9-1d694a3aff56 від 27.02.2021, №10daead2-c6f8-4741-8c9e-e254ab45dd56 від 16.12.2020, № 19ba087e-26c7-4f8e-b8b6-46d52407d182 від 15.12.2020, № 056c93c5-a899-405a-89e0-775c0453a396 від 06.12.2020, № 5cb6f602-039e-41d6-a469-cfd637484306 від 30.11.2020, № 491ab52c-df59-49ad-bd31-899d72c9dd78 від 26.03.2021, № 3949be34-d08f-49ab-99ed-fa23399e20a5 від 28.01.2021, № e5d279eb-bf9f-4445-8905-cfdefeb4bc06 від 17.12.2020 виконало договір, перерахувавши ОСОБА_1 кредитні кошти в розмірі 5900 грн., 1300 грн., 1200 грн., 2250 грн., 2200 грн., 3350 грн., 4450 грн., 1350 грн., на картковий рахунок № НОМЕР_4 , що також підтверджується довідками первісного кредитора (а.с. 19- 26, 59-66).
Згідно наданого розрахунку заборгованості, - а.с. 100-105, судом встановлено, що станом на 27.07.2021 ОСОБА_1 перед ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» мав заборгованість в розмірі 65492,02 грн., з яких 21530,81 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 43961,21 грн. - заборгованості за відсотками.
28.11.2018 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» було укладено договір факторингу №28/1118-01, у відповідності до умов якого ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» передає ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» приймає належні ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі прав вимоги (а.с. 155-165).
28.11.2019 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» було укладено Додаткову угоду № 19, до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, 31.12.2020 Додаткову угоду №26, також 31.12.2021 Додаткову угоду № 27, 31.12.2022 Додаткову угоду №31, 31.12.2023 Додаткову угоду №32, за якими ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» отримало від ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» право вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором № 245082865 від 30.11.2020 в розмірі 65492,02 грн., з яких 21530,81 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 43961,21 грн. - заборгованості за відсотками (а.с. 166, 167-176, 177, 178, 179, 150, 151, 152-154).
Згідно розрахунку ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», заборгованість ОСОБА_1 станом на 13.09.2021 становить в розмірі 83060,98 грн., з яких: 21530,81 грн. - сума заборгованості по основному боргу; 61530,17 грн. - сума заборгованості по відсоткам (а.с. 98-99).
Також, 05.08.2020 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» було укладено договір факторингу №05/0820-01, у відповідності до умов якого ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» передало ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» за плату належні йому права вимоги, вказаними у Реєстрі прав вимоги. Також, 03.08.2021 було укладено Додаткову угоду №2 до Договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020, 30.12.2022 Додаткову угоду №3. Згідно Реєстру прав вимоги №2 від 20.12.2023 ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» отримало від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» право вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором № 245082865 від 30.11.2020 в розмірі 83060,98 грн., з яких: 21530,81 грн. - сума заборгованості по основному боргу; 61530,17 грн. - сума заборгованості по відсоткам (а.с. 139-147, 148, 149, 134, 135, 136-138).
11.07.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ФК «ЕЙС» було укладено договір факторингу №11/07/25-Е, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» передає ТОВ «ФК «ЕЙС» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЕЙС» приймає належні ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників. Згідно Реєстру боржників до Договору факторингу №11/07/25-Е від 11.07.2025, ТОВ «ФК «ЕЙС» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором №245082865 від 30.11.2020 в розмірі 83060,98 грн., з яких: 21530,81 грн. - сума заборгованості по основному боргу; 61530,17 грн. - сума заборгованості по відсоткам (а.с. 123-133, 118, 119-122).
Згідно наданого ТОВ «ФК «ЕЙС» розрахунку заборгованості - а.с. 97, судом встановлено, що ОСОБА_1 має заборгованість в розмірі 83060,98 грн., з яких: 21530,81 грн. - сума заборгованості по основному боргу; 61530,17 грн. - сума заборгованості по відсоткам.
Факт сплати за договорами факторингу підтверджується платіжними інструкціями, долученими до матеріалів справи.
У договорі факторингу визначено, що «право вимоги» означає всі права клієнта за кредитними договорами, у тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитним договором, строк платежу за яким настав, а також права вимоги, які виникнуть у майбутньому «Борг» означає суми грошових коштів, належні до сплати клієнту боржниками за кредитними договорами, включаючи суми кредиту, процентів за користування кредитом, та будь-які інші суми, що належать до сплати клієнту за кредитними договорами, які нараховані або можуть бути нараховані клієнтом на день набуття цим договором зобов`язальної сили.
За встановлених обставин, суд першої інстанції прийшов до висновку, що в дійсності у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість по сплаті кредиту, оскільки відповідачка не в повному обсязі виконала прийняті на себе відповідно до Кредитним договором №245082865 від 30.11.2020 року зобов`язання, у зв`язку з чим вимоги позивача про стягнення заборгованості за кредитом є обґрунтованими.
Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію".
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України "Про електронну комерцію").
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України "Про електронну комерцію").
Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
За правилом частини восьмої статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно- телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України "Про електронну комерцію" передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа (стаття 1 Закону України "Про електронний цифровий підпис".
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 5 частини першої статті 3 Закону України "Про електронну комерцію").
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного суду від 14 червня 2022 року у справі № 757/40395/20.
При цьому, колегія суддів звертає увагу, що відповідно ст. 1048 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування, чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.
Так, згідно умов договору №245082865 від 30.11.2020 року перший кредитор надав споживачу кошти у кредит в національній валюті України - гривні, а споживач зобов`язався одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.
Згідно матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 допустив неналежне виконання умов договору, прострочив виконання зобов`язань по договору.
Водночас, колегія суддів враховує правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №2-1383/2010, згідно яких зазначено, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
У справі, що переглядається, позичальник ОСОБА_1 не довів належного повернення кредитних коштів у розмірі та на умовах, визначених укладеним кредитним договором, презумпція правомірності якого не спростована. Матеріали справи не містять доказів на підтвердження доводів апеляційної скарги.
Доводи апеляційної скарги щодо факту наявності у позивача прав вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором та щодо наявності у відповідача заборгованості перед попереднім кредитором у розмірах, які позивач вказав у позовній заяві, то такі доводи не заслуговують на увагу, оскільки вони спростовуються встановленими судом фактичними обставинами справи та наявними у матеріалах доказами. У матеріалах справи є належні та допустимі докази на підтвердження переходу прав вимоги від першого кредитора до ТОВ «ФК «Ейс», зокрема, копія договорів факторингу, витяг з реєстру боржників до вказаного договору щодо заборгованості ОСОБА_1 , докази щодо оплати договорів факторингу. Отже, позивач надав докази, які підтверджують факт передачі права вимоги заборгованості ОСОБА_1 до ТОВ «ФК «Ейс». Крім того, оскільки предметом судового розгляду є спір про стягнення з відповідача на користь ТОВ «ФК «Ейс» заборгованості за кредитним договором, а договір факторингу відповідачем не оспорювався, то у даному випадку необхідно виходити із презумпції правомірності правочину вищезазначеного договору у даній справі (стаття 204 ЦК України), а також презумпції обов`язковості виконання договору (стаття 629 ЦК України).
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1 не виконав зобов`язання за договором №245082865 про надання кредитної лінії від 30.11.2020 року, а тому з нього на користь ТОВ «ФК «Ейс» підлягає стягненню заборгованість у загальному розмірі 83060,98 грн.
Доводи апеляційної скарги про те, що розмір процентів значно перевищує тіло кредиту є несправедливим тощо, то ці доводи не заслуговують на увагу та спростовуються встановленими по справі фактичними обставинами, які викладені вище.
Доводи апеляційної скарги щодо незгоди представника відповідача із висновками суду першої інстанції, які, на його думку, не відповідають дійсним обставинам справи, то ці доводи апеляційний суд у складі колегії суддів не бере до уваги, оскільки вони жодним чином не спростовують правильних висновків суду.
Верховий Суд у постанові від 09 жовтня 2024 року у справі №582/202/22 зазначив, що умови договорів про сплату відсотків за користування кредитами є справедливими та не призводять до дисбалансу прав та обов`язків сторін договорів, оскільки оспорювані пункти договорів про розміри відсоткової ставки погоджено за домовленістю сторін (договори укладені в електронній формі, про умови договорів позивач була ознайомлена попередньо, а відтак вільно та свідомо погодилась виконувати взяті на себе зобов`язання, у тому числі і щодо сплати процентів за користування кредитним коштами). Кредитний договір укладений на визначений термін, за якими позивач повинен сплатити проценти, що є платою за користування кредитом, а не компенсацією у розумінні статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів».
Інші доводи апеляційної скарги також не заслуговують на увагу та не дають підстав для зміни судового рішення, оскільки наведені в апеляційній скарзі доводи були предметом дослідження у суді першої інстанції із наданням відповідної правової оцінки усім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства України, з якою погоджується суд апеляційної інстанції.
Отже, доводи, наведені в обґрунтування апеляційної скарги, не можуть бути підставами для скасування судового рішення, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні відповідачем норм матеріального та процесуального права.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
Враховуючи те, що рішення суду відповідає вимогам закону, зібраним по справі доказам, обставинам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, апеляційний суд у складі колегії суддів не вбачає.
Відповідно до ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
З огляду на викладене та керуючись ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, так як рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.
З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу - без задоволення, а рішення суду - без змін, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 367 ч.1, 2, 368 ч.1, 374 ч.1 п.1, 375 ч.1, 381, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -
П О С Т А Н О В И В
Апеляційну скаргу представника відповідача адвоката Зачепіло Зоряни Ярославівни залишити без задоволення.
Заочне рішення Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 травня 2026 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повне судове рішення складено 19 серпня 2026 року.
Головуючий:
Судді: