ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 серпня 2026 року Справа №160/14622/26
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі адміністративну справу №160/14622/26 за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України (01133, м. Київ, вул. Госпітальна, буд. 16, код ЄДРПОУ: 08356179) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
29 травня 2026 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву ОСОБА_1 (далі - позивач) до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України (далі - відповідач), що надійшла в підсистемі «Електронний Суд», в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, яке оформлене протоколом засідання ЦВЛК від 09.12.2025 №2025-1209-1656-4344-0, яким довідку ВЛК №3831 від 23.09.2024 військової частини НОМЕР_2 залишено без змін;
- зобов`язати Центральну військово-лікарську комісію повторно розглянути скаргу позивача про перегляд та скасування довідки ВЛК №3831 від 23.09.2024, що видана військовою частиною НОМЕР_2 , та щодо встановлення причинного зв`язку захворювань, з урахуванням висновків суду у цій справі.
Позовна заява обґрунтована посиланнями на протиправність рішення відповідача, яке є предметом оскарження. Позивач зазначає, що відповідачем не враховано ступінь втрати позивачем працездатності, в т.ч. неможливість працювати на роботі, на якій позивач працював до призову на військову службу, а також поверхневим розглядом скарги позивача на рішення ВЛК нижчого рівня.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 червня 2026 року заяву ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до адміністративного суду у справі №160/14622/26 задоволено, визнано поважними підстави пропуску строку звернення до адміністративного суду з цим позовом та поновлено ОСОБА_1 пропущений строк звернення до суду по справі №160/14622/26, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/14622/26, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).
Відповідач правом на подання відзиву не скористався, копію ухвали та позовну заяву з додатками отримав завчасно, що підтверджується матеріалами справи. Відповідно до положень ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.
Згідно довідки ВЛК від 23.09.2024 року №3831, проведеної Військовою частиною НОМЕР_2 , позивач має захворювання серця, яке не пов`язане з проходженням військової служби, а також захворювання нирок, яке пов`язане з проходженням військової служби.
Згідно протоколу засідання штатної ВЛК «Центральна ВЛК ЗСУ (Київ)» від 09.12.2025 року №2025-1209-1656-4344-0 позивачем оскаржено результати ВЛК в частині причинного зв`язку діагностованих захворювань. За результатом оскарження довідку ВЛК від 23.09.2024 року №3831 залишено без змін.
Вважаючи таке рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 65 Конституції України Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Наказом Міністерства Оборони України від 14.08.2008 року №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення №402).
Згідно п. 1.1., 1.2. розділу І Положення №402 Військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Військово-лікарська експертиза - це:
- медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України);
- визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом;
- установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів.
Пунктом 1.3. розділу І Положення №402 передбачено, що основними завданнями військово-лікарської експертизи є:
- добір громадян України, придатних за станом здоров`я до військової служби, для укомплектування Збройних Сил України;
- аналіз результатів медичного огляду та розробка заходів щодо комплектування Збройних Сил України особовим складом, придатним до військової служби за станом здоров`я;
- контроль за організацією і станом лікувально-оздоровчої роботи серед призовників, аналіз результатів і розроблення пропозицій із удосконалення цієї роботи;
- контроль за організацією, проведенням і результатами лікувально-діагностичної роботи у закладах охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України, закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності (далі - заклади охорони здоров`я (установи) та медичних підрозділах військових частин, що стосується військово-лікарської експертизи;
- надання методичної та практичної допомоги з питань військово-лікарської експертизи військово-лікарським комісіям, закладам охорони здоров`я (установам);
- визначення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) у військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, які призвані на збори, у осіб, звільнених із військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, поранень, які заподіяли військовослужбовцям смерть;
- розроблення спільно з головними медичними спеціалістами Міністерства охорони здоров`я України (далі - МОЗ України) і Міністерства оборони України вимог щодо стану здоров`я призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, військовослужбовців, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, резервістів для найдоцільнішого використання їх на військовій службі;
- визначення ступеня придатності військовослужбовців до військової служби у зв`язку з їх звільненням;
- проведення наукової роботи з питань військово-лікарської експертизи;
- підготовка кадрів для військово-лікарських комісій.
Згідно п. 2.1. розділу І Положення №402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.
Відповідно до п. 2.2. Положення №402 штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать:
Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК);
ВЛК регіону.
Штатні ВЛК комплектуються лікарями із клінічною підготовкою за однією з лікарських спеціальностей (терапія, хірургія, неврологія, психіатрія, оториноларингологія, офтальмологія, організація охорони здоров`я тощо), з досвідом роботи у військових частинах та закладах охорони здоров`я (установах).
Залучати особовий склад штатних ВЛК для вирішення питань та завдань, не пов`язаних із військово-лікарською експертизою, забороняється.
Адміністративно-територіальні зони відповідальності штатних ВЛК за проведення військово-лікарської експертизи визначаються наказом Міністерства оборони України від 16 листопада 2016 року № 608 «Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров`я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення».
Відповідно до п. 2.4.4. на ВЛК регіону покладаються, серед іншого, організація військово-лікарської експертизи, керівництво підпорядкованими ВЛК, контроль за їхньою роботою та надання їм методичної і практичної допомоги в зоні відповідальності.
Згідно з п. 2.4.5. ВЛК регіону має право, зокрема, приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК. Постанову про придатність до військової служби колишніх військовослужбовців на період їх фактичного звільнення зі Збройних Сил України має право приймати або переглядати тільки ЦВЛК.
Пунктом 2.4.6. розділу І Положення №402 встановлено, що рішенням штатної ВЛК може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд.
Згідно п. 2.5.4. розділу І Положення №402 штатні і позаштатні (постійно та тимчасово діючі) ВЛК (ЛЛК) з питань військово-лікарської та лікарсько-льотної експертизи підпорядковуються вищим штатним ВЛК.
Відповідно до п. 1.2. розділу ІІ Положення №402 медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону (далі - інші військові формування), у мирний та воєнний час.
Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності:
до військової служби допризовників, призовників, військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти);
військовослужбовців до військової служби;
військовослужбовців до військової служби за військовою спеціальністю;
військовослужбовців до служби в високомобільних десантних військах, плаваючому складі, морській піхоті;
кандидатів на навчання у ВВНЗ, ліцеїстів;
кандидатів до військової служби за контрактом;
кандидатів до участі у міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки (далі - МО) та у складі національного персоналу;
військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, працівників Збройних Сил України для роботи з ДІВ, КРП, джерелами ЕМП, ЛВ та мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами;
військовослужбовців та працівників Збройних Сил України до служби (роботи) у спеціальних спорудах, працівників допоміжного флоту ВМС Збройних Сил України;
а також з метою визначення:
можливості проходження військової служби військовослужбовцями та проживання членів їх сімей за кордоном;
необхідності в тривалому спеціалізованому лікуванні, медичному спостереженні або в навчанні (вихованні) у спеціалізованих навчальних закладах членів сімей військовослужбовців, транспортабельності їх за станом здоров`я;
потреби у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою або відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва);
потреби у тривалому лікуванні.
Пунктом 2.2. розділу ІІ Положення №402 встановлено, що постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров`я (далі - ТДВ) (додаток 3). Розклад хвороб розроблений відповідно до вимог Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров`я 10-го перегляду (далі - МКХ-10).
Згідно п. 2.3.3. розділу ІІ Положення №402 на ЦВЛК покладається організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, а також: розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи.
Відповідно до п. 2.3.5. розділу ІІ Положення №402 рішення, постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.
За п. 2.4.10. розділу ІІ Положення №402 постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку.
Відповідно до ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності (пункт 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України).
Застосовуючи вищевикладені положення до обставин цієї справи суд зазначає наступне.
Висновок ВЛК є змістом (суттю) постанови ВЛК, яка може бути оформлена в формі свідоцтва, довідки або протоколу. Іншими словами, довідка ВЛК є формальним вираженням постанови ВЛК, яка по суті містить в собі висновок, сформований ВЛК за наслідком медичного огляду.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 27.11.2024 року у справі №380/20587/23.
Надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби виходить за межі судового розгляду суду. Визначення наявності чи відсутності підстав для проведення додаткових обстежень, встановлення діагнозу, а також вирішення питання щодо придатності або непридатності особи до військової служби за результатами медичного огляду належить до дискреційних повноважень ВЛК. У зв`язку з цим суд не вправі підміняти собою відповідний орган та перебирати на себе його компетенцію.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 12.06.2020 року у справі №810/5009/18.
Питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.
Водночас, розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити їх законність в межах дотримання процедури прийняття таких.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 25.09.2025 року у справі №480/13255/23.
Отже, питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача, ступень тяжкості отримання травми, як і визначення пов`язаності захворювання, є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.
Тотожне правозастосування здійснене Третім апеляційним адміністративним судом у постанові від 10.06.2026 року у справі №160/29083/25.
Враховуючи вищевикладене, спірне рішення відповідача переглядається лише в процедурному аспекті, а доводи позивача по суті його стану здоров`я судом відхиляються.
З цього питання суд зазначає, що позивач висунув такі зауваження: Окремої уваги заслуговує той факт, що в оскаржуваному протоколі ЦВЛК серед діагнозів позивача зазначено «пресбіопія обох очей». Цей діагноз (вікова далекозорість) жодним чином не стосується предмета оскарження - серцевосудинних захворювань, які стали причиною звільнення позивача зі служби та встановлення інвалідності. Позивач ніколи не подавав скарг на стан зору, і ця хвороба не була предметом розгляду ані ВЛК, ані ЦВЛК у контексті причинного зв`язку. Поява цього стороннього діагнозу в протоколі свідчить про формальний, неуважний підхід комісії до вивчення медичної документації позивача та розгляду його скарги по суті. Це є додатковим підтвердженням того, що оскаржуване рішення прийнято без належного дослідження всіх обставин справи, а отже, не відповідає критерію обґрунтованості, встановленому ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення»; межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття».
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 12.09.2024 року у справі №640/21435/22.
Суд не вбачає правових підстав для скасування спірного рішення відповідача з огляду на допущення несуттєвих, формальних неточностей у його змісті, які очевидно не впливають на рішення по суті.
На виконання засади адміністративного судочинства щодо офіційного з`ясування судом з власної ініціативи здійснено перевірку процедури прийняття відповідачем спірного рішення на підставі наявних у справі доказів, обсяг яких судом визнано достатнім для вирішення питання про законність відповідного рішення. За результатом такої перевірки судом не встановлено порушень законодавства під час прийняття такого рішення, які зумовлювали б висновок про його протиправність.
В свою чергу позивач не позбавлений можливості ініціювати проведення ВЛК і під час проходження військової служби.
Враховуючи викладене, підстави для задоволення позовної заяви відсутні.
В зв`язку з відмовою у позові підстави для розподілу судових витрат відсутні.
У зв`язку з перебуванням судді Боженко Н.В. у відпустці, рішення ухвалено в перший робочий день судді.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Боженко