ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 серпня 2026 року м. Житомир справа № 240/14643/26
категорія 106030200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Нагірняк М.Ф., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , що полягає у не включенні до складу грошового забезпечення, з якого йому обчислена грошова допомога на оздоровлення з 2022 по 2024 роки, грошова компенсація за невикористані дні щорічної основної відпустки за період з 2022 по 2024 роки та додаткової відпустки за період з 2022 по 2024роки, як учаснику бойових дій, а також одноразова грошова допомога при звільненні, сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» та індексації грошового забезпечення;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 перерахувати та виплатити йому грошову допомогу на оздоровлення з 2022 по 2024 роки, грошову компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки за період з 2022 по 2024 роки та додаткової відпустки за період з 2022 по 2024роки, як учаснику бойових дій, а також одноразову грошову допомогу при звільненні, обчисливши їх розмір із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум індексації грошового забезпечення;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 перерахувати та виплатити йому грошову допомогу на оздоровлення з 2022 по 2024 роки, грошову компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки за період з 2022 по 2024 роки та додаткової відпустки за період з 2022 по 2024 роки, як учаснику бойових дій, а також одноразову грошову допомогу при звільненні, обчисливши їх розмір із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану»;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити йому компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченого грошового забезпечення за весь час затримки виплати - за період з 25.02.2022 року по день фактичної виплати.
Як зазначається в позові, Позивачу при проходженні військової служби з 25.02.2022 року по 04.09.2024 року його грошове забезпечення, а саме одноразова грошова допомога при звільненні, грошова компенсація за невикористані дні оплачуваних основних відпусток та додаткових відпусток за 2022, 2023, 2024 роки та грошова допомога на оздоровлення за 2022-2024 роки нараховувалося без врахування сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168, яку Позивач отримував систематично, та сум індексації грошового забезпечення.
Одночасно Позивач вважає, що має право на компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати такої частини грошового забезпечення.
Ухвалою суду від 17.04.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Від Відповідача, Військової частини НОМЕР_1 , надійшов відзив на позовну заяву, в якому Відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування відзиву зазначено, що при здійсненні розрахунку розміру грошового забезпечення Позивача за спірний період та складових грошового забезпечення при звільненні зі служби Позивача Відповідач діяв в межах та спосіб, що передбачені чинним законодавством України. Відповідач вважає, що додаткова винагорода, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168, має особливий і разовий характер, є винагородою, а тому не підлягає врахуванню при визначенні розміру складових грошового забезпечення при звільненні.
Доводи представника Відповідача щодо неправомірності застосування фіксованої суми індексації грошового забезпечення суд не приймає до уваги, так як вони виходять за межі предмету спору.
Позовні вимоги щодо компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати Відповідач вважає передчасними, а відсутність детального розрахунку витрат на правничу допомогу, на думку представника Відповідача, виключає підстви для їх відшкодування.
Розглянувши в порядку письмового провадження подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню за таких підстав.
Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо порядку та умов матеріального, грошового та інших видів забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на службі в Збройних силах України, в тому числі щодо порядку нарахування грошового забезпечення, регулюються правовими нормами Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-XII), в редакції що були чинні на день виникнення спору.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , Позивач у справі, з 25.02.2022 року проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 . Наказом командира від 04.09.2024 року Позивач звільнений з військової служби та виключений зі списків особового складу з 04.09.2024 року. В наказі, окрім іншого, було підтвердженого право Позивача на виплату при звільненні грошової компенсації за невикористані дні основної щорічної відпустки за 2022-2024 роки і додаткових відпусток за 2022, 2023 та 2024роки, та виплату грошової допомоги на оздоровлення за 2022-2024 роки, одноразову грошову допомогу при звільненні.
При звільненні Позивачу було виплачено грошову допомогу при звільненні, грошову компенсацію за невикористанні дні щорічних оплачуваних відпусток, грошову допомогу для оздоровлення.
Суть спору між сторонами в даній справі зведена виключно до правомірності нарахування Позивачу за спірний період з 25.02.2022 року по 04.09.2024 року грошового забезпечення та його складових, а саме грошової допомоги на оздоровлення з 2022 по 2024 роки, а при звільненні - грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за період з 2022 по 2024 роки та додаткової відпустки за період з 2022 по 2024роки, як учаснику бойових дій, а також одноразової грошової допомоги при звільненні
Як зазначається в позові, Позивачу при проходженні військової служби грошове забезпечення, а саме одноразова грошова допомога при звільненні, грошова компенсація за невикористані дні оплачуваних основних відпусток та додаткових відпусток за 2022, 2023, 2024 роки та грошова допомога на оздоровлення з 2022 по 2024 рік нараховувалося без врахування сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168, та с ум індексації його грошового забезпечення.
Безспірно, за приписами статті 9 Закону № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017р. № 704 (надалі - постанова № 704) грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу визначено здійснювати в порядку, що затверджується, зокрема, Міністром оборони (стаття 9 Закону №2011-XII).
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджено наказом Міністерства оборони України 07.06.2018 №260.
Відповідно до пункту 2 розділу І Порядку №260 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) грошове забезпечення, зокрема, включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту), а також додаткова винагорода на період дії воєнного стану; допомоги.
Пунктом 16 розділу І Порядку №260 передбачено, що виплата додаткових видів грошового забезпечення, не передбачених цим Порядком, здійснюється відповідно до чинного законодавства України.
Суд враховує, що виплата грошової допомоги на оздоровлення здійснюється відповідно до розділу ХХІІІ Порядку №260, згідно з пунктом 6 якого передбачено, що розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.
Відповідно до пунктів 5,6 розділу ХХХІ Порядку №260 військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які мають право на щорічні додаткові відпустки відповідно до чинного законодавства України, виплачується компенсація за всі календарні дні невикористаної додаткової відпустки, яка надається в повному обсязі або пропорційно часу, прослуженому в році звільнення.
Розрахунок грошового забезпечення за час надання щорічної основної відпустки з подальшим виключенням зі списків особового складу та грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення місячного розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів.
Отже, пункт 6 розділу ХХХІ Порядку №260 не містить жодних застережень щодо заборони урахування винагород до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір компенсації за невикористані дні відпустки.
Навпаки, за приписами указаної норми до такого розрахунку включено щомісячні додаткові види грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою. Тому при обчисленні розміру таких виплат, Відповідач був зобов`язаний урахувати суму винагороди, яку Позивач систематично отримував перед звільненням.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23.09.2024 у справі №240/32125/23.
Аналогічно, за приписами пункту 5 розділу XXXII Порядку №260 одноразова грошова допомога у разі звільнення з військової служби обчислюється з розміру місячного грошового забезпечення, до якого включаються звільненим із займаних посад - щомісячні основні та додаткові види грошового забезпечення (крім винагород) за останньою займаною посадою.
Таким чином, враховуючи те, що додаткова винагорода, запроваджена постановою Кабінету Міністрів України №168, є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення та систематично виплачувалася Позивачу у 2022-2024 роках, то суд вважає, що вказана винагорода входить до складу грошового забезпечення Позивача (як розрахункової величини), з якого обчислюється розмір компенсації за всі невикористані ним дні щорічної основної відпустки, грошової допомоги для оздоровлення та одноразової допомоги при звільненні.
Щодо доводів Позивача про включення до складу грошового забезпечення, з якого обчислена грошова допомога для оздоровлення за 2022 рік та визначається розмір компенсації за невикористані дні відпусток при звільненні сум індексації, суд зазначає таке.
В розумінні вимог Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індексація є частиною державної системи соціального захисту громадян, спрямованою на підтримання їх купівельної спроможності шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
При цьому, індексація має спеціальний статус виплати з боку держави у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, зокрема, пенсії, стипендії; оплати праці (грошового забезпечення), які мають систематичний характер, а тому індексація є невід`ємною складовою частиною сум грошового забезпечення.
Отже, враховуючи, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку одноразової грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, що забезпечує дотримання прав осіб, звільнених з військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист.
Відповідно до довідки Відповідача, долученої до позову, додаткова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України № 168, Позивачу систематично нараховувалася та протягом 2022-2024років виплачувалася у відповідних розмірах.
Аналогічно, Відповідно до довідки Відповідача, долученої до позову, індексації грошового забезпечення Позивачу систематично нараховувалася та протягом 2022 та 2024 років виплачувалася у відповідних розмірах.
Відтак, Відповідачем протиправно не враховано у складі грошового забезпечення з якого обчислюється компенсація за невикористані дні оплачуваних відпусток за 2022-2024 роки, грошової допомоги для оздоровлення за 2022-2024 роки та одноразової допомоги при звільненні, додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168, та індексації.
Щодо позовних вимог про нарахування та виплату Позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченого грошового забезпечення за весь час затримки виплати, слід зазначити таке.
Стаття 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 № 2050-ІІІ (далі - Закон № 2050-ІІІ) визначає, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі № 2050-ІІІ слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Відповідно до статті 3 Закону № 2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Згідно зі статтею 4 Закону № 2050-ІІІ виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Системний аналіз зазначених вище норм дає підстави для висновку, що грошове забезпечення є складовою заробітної плати та у разі несвоєчасної виплати сум грошового забезпечення громадян провадиться їх компенсація відповідно до діючого законодавства.
Використане у статті 3 Закону № 2050-ІІІ формулювання, що компенсація обчислюється як добуток "нарахованого, але не виплаченого грошового доходу" за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 вказаного Закону № 2050-ІІІ дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.10.2020 у справі № 240/11882/19.
Разом з тим, суд враховує, що за приписами статті 2 Закону № 2050-ІІІ під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру.
Зазначені в позові складові грошового забезпечення Позивача: компенсація за невикористані дні оплачуваних відпусток за 2022-2024 роки, грошова допомога для оздоровлення за 222-2024 рік, грошова допомога при звільненні є грошовим доходом Позивача, але мають разовий характер, а тому не є доходами в розумінні вимог статті 2 Закону № 2050-ІІІ, несвоєчасна виплата яких підлягає компенсації.
Таким чином, порушене право Позивача підлягає судовому захисту шляхом зобов`язання Відповідача здійснити перерахунок та виплату Позивачу грошової допомоги на оздоровлення за 2022, 2023 та 2024 роки, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за період з 2022 по 2024 роки та додаткової відпустки за період з 2022 по 2024 роки, як учаснику бойових дій, а також одноразової грошової допомоги при звільненні, обчисливши їх розмір із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», та сум індексації його грошового забезпечення за 2022 рік та за 2024 рік.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для частково задоволення позовних вимог.
Відповідно до вимог ст.ст.139-143 КАС України підстави для відшкодування або стягнення судових витрат по даній справі у вигляді судового збору відсутні.
Судові витрати Позивача на правничу допомогу в розмірі 2 500,00 грн. підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Відповідача.
Керуючись статтями 6-9, 32, 77, 90, 139, 242-246, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , що полягає у не включенні до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, та індексації при обчисленні розміру грошової компенсації за невикористані дні щорічних оплачуваних та додаткових відпусток за 2022-2024 роки, грошової допомоги на оздоровлення за 2022-2024 роки та одноразової допомоги при звільненні.
Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 перерахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за невикористані дні щорічних оплачуваних та додаткових відпусток за 2022-2024 роки, грошову допомогу на оздоровлення за 2022-2024 роки та одноразову допомогу при звільненні, обчисливши їх суми, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, та сум індексації його грошового забезпечення.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Судові втрати ОСОБА_1 у вигляді витрат на правничу допомогу в розмірі 2500,00 грн. підлягають відшкодуванню шляхом стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.Ф. Нагірняк
19.08.26