КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
20 серпня 2026 року м. Київ № 320/32142/26
Суддя Київського окружного адміністративного суду Щавінський В.Р., розглянувши позовну заяву Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення до Товариства з обмеженою відповідальністю телекомпанії «АВТОР ТВ» про анулювання ліцензії,
в с т а н о в и в:
Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю телекомпанії «АВТОР ТВ», у якому просить:
- визнати факт повторної відмови у проведенні перевірки впродовж останнього року суб`єкта у сфері медіа ТОВ ТК «АВТОР ТВ»;
- визнати факт вчинення ТОВ ТК «АВТОР ТВ» впродовж останнього року повторного грубого порушення після грубого порушення, за яке рішенням Національної ради від 14.05.2026 №1249 було застосовано штраф.
Відповідно до вимог частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, а також чи відсутні інші підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку, що вона подана без додержання вимог статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку із чим підлягає залишенню без руху з огляду на таке.
Відповідно до вимог пункту 4 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог згідно з частинами першою та другою статті 5 цього Кодексу і спосіб (способи) захисту прав, свобод та інтересів, передбачений законом або інший спосіб, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.
При цьому, відповідно до пункту 9 частини п`ятої статті 160 КАС України у позовній заяві зазначається у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Дослідивши позовну заяву, суд дійшов висновку, що позивачем належним чином не визначено зміст позовних вимог.
Так, із позовної заяви вбачається, що позивач посилається на рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 09.07.2026 №1851, яким встановлено, зокрема, факт повторної відмови відповідача у проведенні перевірки та факт вчинення відповідачем повторного грубого порушення. Водночас зазначені факти наведені позивачем як обставини, що обґрунтовують необхідність анулювання ліцензії відповідача.
Разом з тим із змісту позовної заяви неможливо однозначно встановити, чи просить позивач суд встановити (визнати) зазначені факти як самостійні позовні вимоги, чи такі обставини наведені виключно як підстави для заявленої вимоги про анулювання ліцензії.
Водночас встановлення факту як самостійна вимога має бути чітко відмежована від викладення фактичних обставин, якими позивач обґрунтовує позовну вимогу про застосування відповідного способу судового захисту.
Суд звертає увагу, що відповідно до статті 5 КАС України особа, яка звертається до адміністративного суду, повинна визначити конкретний спосіб захисту своїх прав, свобод та інтересів.
Отже, позивачу необхідно уточнити позовні вимоги та чітко зазначити, чи є вимоги про «визнання факту повторної відмови у проведенні перевірки» та «визнання факту вчинення повторного грубого порушення» самостійними позовними вимогами, чи зазначені обставини є лише підставами заявленої вимоги про анулювання ліцензії.
У разі якщо такі вимоги є самостійними, позивачу необхідно визначити належний спосіб судового захисту щодо кожної з них із посиланням на відповідні норми законодавства.
Крім того, суд звертає увагу позивача на необхідність уточнення підсудності заявлених позовних вимог.
Як убачається з позовної заяви, позивач посилається на положення статті 289-4 КАС України, відповідно до якої справи щодо здійснення державного регулювання, нагляду і контролю у сфері медіа розглядаються окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ.
Разом з тим позивачу необхідно чітко обґрунтувати, що заявлений ним спосіб судового захисту та визначений предмет спору належать до категорії справ, для яких статтею 289-4 КАС України встановлено спеціальні правила підсудності.
З огляду на необхідність уточнення позовних вимог позивачу слід також зазначити правові підстави розгляду саме Київським окружним адміністративним судом кожної із заявлених позовних вимог.
Суд зазначає, що правильне визначення змісту позовних вимог та предмета спору має істотне значення для вирішення питання про підсудність справи, оскільки саме від характеру заявлених вимог залежить визначення правил територіальної та предметної підсудності.
Таким чином, на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі суд позбавлений можливості остаточно встановити предмет спору та перевірити належність заявлених позовних вимог до підсудності Київського окружного адміністративного суду.
За таких обставин подана позовна заява не відповідає вимогам пункту 4 частини п`ятої статті 160 КАС України.
Відповідно до частин першої, другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, установлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, позивачу необхідно усунути зазначені недоліки шляхом подання до суду уточненої позовної заяви, у якій:
- чітко визначити зміст та спосіб судового захисту щодо кожної заявленої позовної вимоги;
- уточнити, чи є вимоги про «визнання факту повторної відмови у проведенні перевірки» та «визнання факту вчинення повторного грубого порушення» самостійними позовними вимогами, чи зазначені обставини наведені виключно як підстави для анулювання ліцензії;
- у разі визначення зазначених вимог як самостійних позовних вимог - зазначити належний спосіб судового захисту та правові підстави їх заявлення;
- привести прохальну частину позовної заяви у відповідність до її мотивувальної частини;
- уточнити та обґрунтувати підсудність заявлених позовних вимог Київському окружному адміністративному суду з урахуванням їх уточненого змісту та характеру.
Суд зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, сформульованою, зокрема, в рішеннях від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30.05.2013 у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31), право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти («Kreuz v. Poland» №28249/95).
Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, КАС України при цьому покладає обов`язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі. Позаяк, законодавством чітко встановлено наслідки невиконання таких вимог, а саме постановлення судом ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суддя -
ухвалив:
1. Позовну заяву Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення до Товариства з обмеженою відповідальністю телекомпанії «АВТОР ТВ» про анулювання ліцензії залишити без руху.
2. Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
3. Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений судом строк позовну заяву буде повернуто відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали надіслати позивачу (його представнику).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Щавінський В.Р.