КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
20 серпня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/5815/26
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Савонюк М.Я., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій, -
В С Т А Н О В И В:
До Кіровоградського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (надалі - відповідач 1), Військової частини НОМЕР_2 (надалі - відповідач 2), у якій просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 в період з 04 квітня 2023 року по 19 травня 2023 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 р., на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення за період з 04 квітня 2023 року по 19 травня 2023 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально побутових питань, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 р., на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 , щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 в період з 18 червня 2025 року по 04 квітня 2026 року (день звільнення) грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації невикористаної щорічної основної та додаткової відпустки, одноразової грошової допомоги при звільнені, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" станом на 01.01.2025 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" станом на 01.01.2026 р., на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення за період з 18 червня 2025 року по 04 квітня 2026 року (день звільнення) грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації невикористаної щорічної основної та додаткової відпустки, одноразової грошової допомоги при звільнені, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" станом на 01.01.2025 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" станом на 01.01.2026 р., на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.
За результатами перевірки матеріалів позовної заяви в порядку статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суддя встановив необхідність з`ясування питання дотримання позивачем строку звернення до суду.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України у редакції, чинній до змін, внесених Законом України від 01.07.2022 №2352-IX, у разі порушення законодавства про оплату праці працівник мав право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України від 01.07.2022 №2352-IX, який набрав чинності 19.07.2022, статтю 233 КЗпП України викладено у новій редакції. Частиною першою цієї статті було встановлено загальний тримісячний строк звернення працівника до суду з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Частиною другою статті 233 КЗпП України встановлено, що у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Варто зазначити, що рішенням Конституційного Суду України від 11.12.2025 №1-р/2025 визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), частину першу статті 233 КЗпП України в частині встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат. У зазначеній частині ця норма втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України вказаного рішення.
Водночас предметом конституційного контролю у справі №1-7/2024(337/24) була саме частина перша статті 233 КЗпП України. Положення частини другої статті 233 КЗпП України щодо тримісячного строку у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, неконституційними не визнавалися та залишаються чинними.
У постанові від 25.06.2026 у справі №520/25416/25 Верховний Суд, розвиваючи правовий висновок судової палати Касаційного адміністративного суду, викладений у постанові від 21.03.2025 у справі №460/21394/23, зазначив, що у спорі щодо виплати всіх сум грошового забезпечення, належних особі при звільненні зі служби, перебіг тримісячного строку звернення до суду, визначеного частиною другою статті 233 КЗпП України, починається з дня одержання особою письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені при звільненні. Таким письмовим повідомленням може бути, зокрема, грошовий атестат.
Верховний Суд також наголосив, що відсутність у такому документі повної інформації про механізм нарахування окремих складових грошового забезпечення не пов`язує початок перебігу строку з подальшим отриманням відповіді на адвокатський чи інший інформаційний запит. Час, необхідний особі для отримання додаткової інформації та перевірки правильності нарахувань, охоплюється загальним тримісячним строком звернення до суду.
Як вбачається з матеріалів позову, позивач проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 у період з 04.04.2023 по 19.05.2023, а у Військовій частині НОМЕР_2 - з 18.06.2025 по 04.04.2026. Згідно з витягом із наказу командира Військової частини НОМЕР_2 від 04.04.2026 №101 позивача звільнено з військової служби та виключено зі списків особового складу частини з 04.04.2026.
Представник позивача зверталася до військових частин із заявами та адвокатськими запитами щодо правильності обчислення грошового забезпечення. Військова частина НОМЕР_2 листом від 09.05.2026 №4784/337/1972 повідомила про застосовану при обчисленні грошового забезпечення розрахункову величину та про відсутність підстав для перерахунку. Військова частина НОМЕР_1 листом від 03.06.2026 також повідомила про відсутність підстав для проведення перерахунку; до цього листа додано довідку про нараховане та виплачене позивачу грошове забезпечення за відповідний період.
Разом з тим, наявні матеріали не містять відомостей, які давали б можливість встановити, чи вручався позивачу у зв`язку зі звільненням з військової служби грошовий атестат або інший документ, що є письмовим повідомленням про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні, а також дати одержання такого документа.
Отже, лише виходячи з дати звільнення позивача 04.04.2026 або дати складання листа Військової частини НОМЕР_2 від 09.05.2026 неможливо достовірно визначити початок перебігу тримісячного строку, встановленого частиною другою статті 233 КЗпП України, та, відповідно, зробити висновок про його пропуск на дату звернення до суду - 17.08.2026.
Одночасно з позовною заявою представником позивача подано заяву про поновлення строку звернення до суду. У цій заяві, зокрема, зазначено про відсутність до 19.07.2022 обмеження строком вимог щодо оплати праці, наведено посилання на судову практику та Рішення Конституційного Суду України від 11.12.2025 №1-р/2025, а також вказано, що про застосований відповідачами механізм розрахунку позивач дізнався після отримання відповідей на адвокатські запити.
Наведене у заяві посилання на попередню редакцію статті 233 КЗпП України саме по собі не свідчить про відсутність строку звернення до суду у спірних правовідносинах, оскільки спірні періоди виникли після 19.07.2022, а після звільнення позивача питання строку у спорі про належні при звільненні суми регулюється частиною другою статті 233 КЗпП України. Так само Рішення Конституційного Суду України від 11.12.2025 №1-р/2025 не усунуло з правового регулювання частину другу статті 233 КЗпП України.
Водночас вирішення питання про наявність самого факту пропуску строку, а отже і про необхідність його поновлення, є передчасним до встановлення дати одержання позивачем письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Згідно з частиною першою статті 123 КАС України, якщо позов подано після закінчення встановленого законом строку та підстави, зазначені у заяві про його поновлення, визнані неповажними, позов залишається без руху, а особі надається десять днів з дня вручення ухвали для зазначення інших підстав для поновлення строку.
За наведених обставин для вирішення питання про дотримання позивачем строку звернення до суду позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для подання відомостей і доказів, які дають можливість визначити початок перебігу строку, передбаченого частиною другою статті 233 КЗпП України.
Позивачу слід повідомити суд, чи отримував він при звільненні з військової служби грошовий атестат або інше письмове повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні, зазначити дату його одержання та надати копію відповідного документа і докази дати його одержання. У разі якщо таке письмове повідомлення було одержано більш як за три місяці до звернення до суду, позивачу слід зазначити інші підстави для поновлення строку та надати докази поважності причин його пропуску.
Керуючись статтями 123, 161, 169 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В :
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю не більше 10 днів з дня вручення даної ухвали.
Роз`яснити позивачу, що відповідно до пункту першого частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК