Справа № 953/11498/26
н/п 2/953/5773/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"20" серпня 2026 р. суддя Київського районного суду м. Харкова Єфіменко Н.В., розглянувши з власної ініціативи питання про виправлення описки в ухвалі Київського районного суду м. Харкова від 17.08.2026 у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,
встановив:
12 серпня 2026 року ОСОБА_1 (далі: позивач) звернулась до ОСОБА_2 (далі: відповідач) з позовом про поділ спільного майна подружжя.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова провадження у справі відкрите, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання призначене на 29.09.2026 о 09.40.
Разом з тим, судом встановлено, що під час оформлення вищезазначеної ухвали допущена описка, що полягає у зазначені дати постановлення ухвали 13.08.2026 замість належної 17.08.2026.
Положеннями ч.1, ч.2 ст.269 ЦПК України передбачено, що суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.
З аналізу вищевказаних положень процесуального закону вбачається, що призначення судового засідання для вирішення питання про виправлення описки є ініціативою суду.
За таких обставин, суддя вважає можливим вирішити питання про виправлення описки поза межами судового засідання та без повідомлення учасників справи, оскільки допущена описка не впливає на суть ухваленого судового рішення та для її виправлення не встановлено необхідності заслуховування доводів учасників справи.
Як на тому наголошено у постанові Верховного Суду від 11.11.2020 у справі № 300/765/15-ц судове рішення повинно бути точним. Помилки у тексті судового рішення, зумовлені арифметичними помилками або граматичними помилками (описками), що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунуті судом, який ухвалив рішення або ухвалу.
Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення. В резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може утруднити виконання рішення.
Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, неправильні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо.
Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова провадження у справі відкрите, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання призначене на 29.09.2026 о 09:40.
Разом з тим, судом встановлено, що під час оформлення вищезазначеної ухвали допущена описка, що полягає у зазначені дати постановлення ухвали 13.08.2026 замість належної 17.08.2026, що є технічною опискою, яка підлягає виправленню.
Керуючись ст. 260, 269 ЦПК України, суд,
постановив:
Виправити описку у вступній частині ухвали Київського районного суду м. Харкова про відкриття провадження у справі, зазначивши дату постановлення ухвали замість невірної «13.08.2026» вірну - 17.08.2026.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання, та може бути оскаржена протягом 15 днів з дня її підписання шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду.
Суддя Н.В. Єфіменко