У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Справа № 634/825/26
Провадження № 2/634/543/26
"20" серпня 2026 р.
Суддя Сахновщинського районного суду Харківської області Єрьоміна О.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
встановив:
Позивач звернувся до суду з вищевказаною позовною заявою.
Предметом позову є розірвання шлюбу.
Ухвалою судді Сахновщинського районного суду Харківської області від 10.08.2026 року позовну заяву було залишено без руху, надано час для усунення недоліків.
18.08.2026 року до суду надійшла заява про усунення недоліків, згідно якої позивач зазначив, що відповідач є громадянином іноземної держави, який виїхав за межі України та на теперішній час перебуває за кордоном. Відповідач не має зареєстрованого місця проживання чи перебування в Україні. Разом з тим, останнім відомим його місцем проживання/перебування є: АДРЕСА_1 . Позовних вимог щодо визнання права власності на майно, його поділу, витребування або іншого розпорядження майном відповідача позивачем не заявлено. Саме тому питання щодо телевізора не є предметом доказування у спорі про розірвання шлюбу, а зазначене майно наведено лише як одна з обставин, що підтверджує наявність у відповідача майна на території України. З урахуванням викладеного позивач вважає, що недоліки позовної заяви, зазначені в ухвалі від 10.08.2026 року, усунуті шляхом надання суду додаткових пояснень щодо обставин, які мають значення для визначення міжнародної та територіальної підсудності справ, а тому просить визнати, що обставини перебування відповідача - громадянина іншої держави за межами України та відсутності у нього місця проживання або перебування на території України, не перешкоджають розгляду справи судом України, посилаючись у тому числі на ч. 10 ст. 28 ЦПК України.
Дослідивши заяву про усунення недоліків, вважаю, що дана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст.175 ЦПК України, виходячи з наступного.
Так, п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України передбачено, що позовна заява повинна містити, зокрема місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс сторін, а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Так, згідно позовної заяви адресою проживання/перебування відповідача є: АДРЕСА_1 .
Згідно з ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Позови про розірвання шлюбу можуть пред`являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров`я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них (ч. 2 ст. 28 Цивільного процесуального кодексу України).
Окрім того, відповідно до ч. 9 ст. 28 ЦПК України позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого не відоме, пред`являються за місцем знаходження майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).
Частиною 10 ст. 28 ЦПК України передбачено, що позови до відповідача, який не має в Україні місця проживання чи перебування, можуть пред`являтися за місцезнаходженням його майна або за останнім відомим зареєстрованим місцем його проживання чи перебування в Україні.
Таким чином, враховуючи положення наведених вище процесуальних норм, позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений в суд, як за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача, так і за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача за певних умов чи, в разі, якщо місце реєстрації проживання або перебування відповідача невідоме, та який не має в Україні місця проживання чи перебування, зокрема, за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування в Україні.
Доказів наявності підстав для звернення до суду із позовом за підсудністю за вибором позивача су не надано.
При цьому, як вбачається зі змісту заяви про усунення недоліків позивач посилається на те, що відповідач є громадянином іноземної держави, який на даний час проживає за межами України, і обгрунтовує звернення до Сахновщинського районного суду Харківської області на підставі ч. 10 ст. 28 ЦПК України.
Оскільки позивач є громадянином України, а відповідач громадянином іншої країни, то правовідносини між сторонами обтяжені ознакою «іноземний елемент», а тому вирішення спору між ними щодо розірвання шлюбу та наслідків розірвання шлюбу в судових органах України необхідно здійснювати відповідно до Закону України «Про міжнародне приватне право», з урахуванням вимог ЦПК України та інших законів України.
Відповідно до положень ст. 497 ЦПК України підсудність судам України цивільних справ з іноземним елементом визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.
Закон України «Про міжнародне приватне право» визначає приватноправові відносини як відносини, які ґрунтуються на засадах юридичної рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності, суб`єктами яких є фізичні та юридичні особи (п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про міжнародне приватне право»).
Загальні правила підсудності судам України цивільних справ з іноземним елементом визначені у ст. 75 Закону України «Про міжнародне приватне право».
Підсудність судам України справ з іноземним елементом визначається на момент відкриття провадження по справі, незважаючи на те, що в ході провадження у справі підстави такої підсудності відпали або змінились, крім випадків, передбачених у ст. 76 цього Закону.
Відповідно до ст. 76 Закону України «Про міжнародне приватне право», в якій містяться підстави для визначення підсудності справ судам України, суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у випадках, зокрема, якщо на території України відповідач має місце проживання або місцезнаходження, або рухоме майно чи нерухоме майно, на яке можна покласти стягнення, або знаходиться філія або представництво юридичної особи - відповідача.
Відповідно до п.п. 4, 5, 12 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні" декларування місця проживання особи - повідомлення особою органу реєстрації адреси свого місця проживання шляхом надання декларації про місце проживання в електронній формі з використанням Єдиного державного веб-порталу електронних послуг з подальшим внесенням такої інформації до реєстру територіальної громади; житло - житловий будинок, квартира, інше жиле приміщення, в якому особа постійно або тимчасово проживає; реєстрація місця проживання (перебування) особи - внесення за заявою про реєстрацію місця проживання (перебування), поданою особою в паперовій формі, до реєстру територіальної громади інформації про місце проживання (перебування) особи.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 4 зазначеного Закону особа одночасно може мати лише одне задеклароване або одне зареєстроване місце проживання (перебування).
Громадянин України, який проживає на території України, а також іноземець чи особа без громадянства, який на законних підставах постійно або тимчасово проживає на території України, зобов`язані протягом 30 календарних днів після прибуття до нового місця проживання (перебування) задекларувати або зареєструвати його. Іноземець чи особа без громадянства, які отримали довідку про звернення за захистом в Україні, можуть зареєструвати місце свого перебування в Україні (ч. 1 ст. 5 Закону).
Як зазначає позивач, останнє відомоме місце проживання/перебування відповідача є: АДРЕСА_1 , що підпадає під дію ч. 10 ст. 28 ЦПК України.
За наведених обставин, позивачу необхідно надати належні докази, які мають підтвердити місце проживання відповідача в Україні, і, зокрема, докази реєстрації місця проживання відповідача на території, на яку поширюється юрисдикція Сахновщинського районного суду Харківської області (наприклад, довідка старости села), а так само, докази місцезнаходження майна відповідача на вказаній території, що є обов`язковою обставиною для визначення підсудності даного спору Сахновщинського районного суду Харківської області, з урахуванням положень ст. 76 Закону України «Про міжнародне приватне право».
Щодо тверджень позивача про те, що питання щодо телевізора не є предметом доказування у спорі про розірвання шлюбу, а зазначене майно наведено лише як одна з обставин, що підтверджує наявність у відповідача майна на території України, слід зазначити, що залишаючи позовну заяву без руху 10.08.2026 року судом не ставилося питання щодо доказу наявності цього майна за адресою: АДРЕСА_1 , для вирішення спору про розірвання шлюбу по суті, а лише правильності звернення до суду у межах, визначених нормами ЦПК України, щодо правил підсудності.
Особа не може звертатися з позовом про розірвання шлюбу до будь-якого суду України, недотримуючись при цьому правил підсудності.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, вважаю, що позивачем не усунуті недоліки позовної заяви, а враховуючи, що позивач посилається у заяві про усунення недоліків ще й на п. 10. ст. 28 ЦПК України, є доцільним залишити позовну заяву без руху із наданням строку для усунення вказаних недоліків у зазначений в ухвалі строк.
Керуючись ст. ст. 27, 28, 175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків позову протягом 5 днів з дня отримання позивачем ухвали про залишення позову без руху, в разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовна заява буде вважитися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: