ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
20 серпня 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/4419/26-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Лелюк О.П., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, стягнення коштів,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, стягнення коштів.
Позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо застосування з 01 січня 2026 року понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2025 року №1778;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити нарахування та виплату пенсії без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2025 року №1778, нарахувавши суму пенсії, зазначену в протоколі перерахунку пенсії від 01 березня 2026 року, - 32422,26 грн;
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 невиплачену суму індексації за 2025-2026 роки в загальній сумі 46665,00 грн протягом трьох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 160, 161, 172 цього Кодексу.
Розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку, що вона не відповідає вимогам, встановленим статтями 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VI.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» визначено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року становить 3328 гривень.
Згідно з абзацом 2 частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, вимога зобов`язального характеру до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області є похідною від вимоги про визнання протиправними дій щодо застосування з 01 січня 2026 року понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2025 року №1778 та нерозривно пов`язана з нею, тобто така, фактично, є однією немайновою вимогою. Вимога ж про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області невиплаченої суми індексації є окремою самостійною позовною вимогою, а тому судовий збір за її пред`явлення підлягає сплаті окремо.
Отже, сума судового збору за звернення до суду з адміністративним позовом за дві вимоги становить 2662,40 грн (3328,00 грн*0,4*2).
Однак позивачем усупереч вказаним вище нормам за звернення до суду із даним позовом судовий збір не сплачений, докази сплати такого збору суду не надано.
Поряд з цим до позовної заяви позивачем додано заяву про звільнення від сплати судового збору, в обґрунтування якої вказано, що відповідачем систематично вчиняється зловживання процесуальними правами при проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 , діючи на власний розсуд, а тому, посилаючись на положення частини восьмої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач вважає, що він звільняється від обов`язку сплачувати судовий збір за звернення до суду з цим позовом.
Розглянувши подану заяву, суд зазначає наступне.
Частиною першою статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Отже, статтею 133 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право (а не обов`язок) суду щодо відстрочення, розстрочення, зменшення розміру судового збору або звільнення від сплати судового збору. Сплата ж судового збору за подання адміністративного позову, в силу положень частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду з позовом. Визначення ж майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.
Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зокрема, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
В частині другій цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
З системного аналізу вищенаведених норм суд дійшов висновку, що суд наділено повноваженням зменшити тягар несення судових витрат для особи, яка до нього звертається. Водночас конструкція наведених правових норм, дає підстави для висновку, що зменшення тягаря несення судових витрат є не обов`язком суду, а повноваженням за певних обставин. При цьому в частині сплати судового збору законодавець визначив вичерпний перелік умов, за наявності яких можливе звільнення від тягаря несення цих судових витрат. При цьому стороною повинні бути надані достатні та обґрунтовані докази, що підтверджують скрутний майновий стан особи для настання підстав для звільнення від сплати судового збору.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Вказаною нормою передбачено право суду зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати з урахуванням вимог, встановлених частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір».
Водночас суд звертає увагу на те, що позивачем не надано належних доказів того, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру її річного доходу за попередній календарний рік, як і не надано інших доказів, які б дійсно підтверджували його скрутне матеріальне становище та відсутність доходу за 2025 рік (зокрема, таким доказом могла бути довідка про доходи позивача з податкового органу за попередній календарний рік).
Про необхідність надання особою довідки податкового органу про її доходи наголошено Великою Палатою Верховного Суду у постанові 11 листопада 2020 року (справа №9901/77/20), згідно з правовою позицією якого для звільнення від сплати судового збору відповідно до вимог пункту 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» особі необхідно надати довідку з податкового органу про розмір її доходів за попередній календарний рік, яка підтверджує, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру її річного доходу за попередній календарний рік.
Доводи заяви ОСОБА_1 , якими він обґрунтовує відсутність у нього обов`язку сплачувати судовий збір за звернення до суду з цим позовом, суд оцінює критично, адже такі не є законними підставами для звільнення позивачів від сплати судового збору за звернення до суду з адміністративним позовом.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість доводів заяви про звільнення від сплати судового збору, а тому така не підлягає задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для залишення даної позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 169, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У Х В А Л И В:
1. Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.
2. Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, стягнення коштів.
3. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали шляхом подання документу про сплату судового збору в сумі 2662,40 грн.
4. Роз`яснити, що в разі невиконання вимог ухвали і не усунення недоліків у вказаний строк позовна заява буде вважатися не поданою і буде повернута особі, яка її подала на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя О.П. Лелюк