Постанова № 139127136 у справі № 200/1651/22 від 20.08.2026

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2026 року справа №200/1651/22

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Пивовар І.В., суддів: Блохіна А.А., Сіваченка І.В.,

розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу адвоката Меламеда Вадима Борисовича, що діє в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 29 травня 2026 року у справі № 200/1651/22 (головуючий суддя у І інстанції Крилова М.М.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними дій, визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 27 вересня 2022 року, яке набрало законної сили 01 травня 2023 року, позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Керівника Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області Аржавітіної Нелі Вікторівни про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними дії, визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 10.09.2021 № 056650006111 про перерахунок пенсії ОСОБА_1 .

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо здійснення розрахунку суми пенсії ОСОБА_1 у розмірі визначеному на дату припинення її виплати та здійснення розрахунку суми боргу за період з 07.10.2009 по 10.09.2021 без обов`язкового врахування автоматичних перерахунків.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області стосовно нездійснення розрахунку суми пенсії ОСОБА_1 з 07.10.2009 по 10.09.2021, з урахуванням автоматичних перерахунків, відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування в розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність на відповідний рік.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 за період з 07.10.2009 по 10.09.2021, з урахуванням автоматичних перерахунків, в розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність на відповідний рік, з компенсацією втрати частини доходів, з урахуванням виплачених сум.

В решті позовних вимог відмовлено.

01.06.2023 видано виконавчі листи по справі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29.06.2023 заяву адвоката Меламеда В.Б. про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Керівника Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області Аржавітіної Нелі Вікторівни про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними дії, визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди повернуто заявникові.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 03.08.2023 заяву адвоката Меламеда В.Б. про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Керівника Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області Аржавітіної Нелі Вікторівни про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними дії, визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди залишено без задоволення.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 14.11.2023 у задоволенні заяви представника позивача Меламед Вадима Борисовича про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Керівника Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області Аржавітіної Нелі Вікторівни про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними дії, визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди відмовлено.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 20.04.2026 прийнято заяву представника позивача - адвоката Меламеда Вадима Борисовича про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Керівника Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області Аржавітіної Нелі Вікторівни про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними дії, визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди до розгляду. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області у строк до 24.04.2026 (включно) подати до суду письмові пояснення щодо наведених у заяві від 17.04.2026 обставин та докази на їх підтвердження (в т.ч. рішення, яке прийнято на виконання судового рішення від 27.09.2022 у справі № 200/1651/22, розрахунок компенсації втрати частини доходів, докази нарахування та виплати позивачу пенсії у встановлений судом спосіб).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 27.04.2026 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подати до Донецького окружного адміністративного суду протягом одного місяця з моменту набрання ухвалою законної сили звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27.09.2022 по справі № 200/1651/22.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29.05.2026 прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про виконання судового рішення № 200/1651/22 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Керівника Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області Аржавітіної Нелі Вікторівни про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними дії, визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди.

Встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Донецькій області новий строк для подання звіту про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27.09.2022 по справі № 200/1651/22 (в частині виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів за період з жовтня 2009 року по липень 2023 року у розмірі 223 361,14 грн та надання доказів виплати основної заборгованості по пенсії за період з 07.10.2009 по 31.07.2023 у сумі 150 023,68 грн), який становить три місяці, з дати отримання копії цієї ухвали».

Звільнено керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від сплати штрафу.

Суд першої інстанції, приймаючи звіт відповідача про виконання судового рішення та встановлюючи відповідачу новий строк для подання звіту (в частині виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів за період з жовтня 2009 року по липень 2023 року у розмірі 223 361,14 грн та надання доказів виплати основної заборгованості по пенсії за період з 07.10.2009 по 31.07.2023 у сумі 150 023,68 грн), виходив з того, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27.09.022 по справі № 200/1651/22 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області було вчинено певні залежні від нього дії для виконання судового рішення, проте таке рішення на даний час залишається не виконаним в частині виплати заборгованості.

Відтак, суд першої інстанції виснував, що відповідач навів обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення в повному обсязі; наведені вище заходи, які вживаються Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області для виконання зазначеного рішення суду, підтверджують здійснення відповідачем дій, які спрямовані на виконання рішення суду. Отже, оскільки на теперішній час не надано доказів щодо повного відновлення порушеного права позивача, суд першої інстанції у відповідності до положень частини одинадцятої статті 382-3 КАС України не припиняючи здійснення судового контролю, встановив відповідачу новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 КАС України.

Також суд першої інстанції дійшов до висновку про відсутність коштів у Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27.09.022 по справі № 200/1651/22 в частині виплати позивачу компенсації втрати частини доходів за спірний період, водночас зауважив, що матеріали справи містять докази щодо вжиття відповідачем певних заходів з метою виконання рішення суду щодо виплати цієї заборгованості, і такі докази визнав достатніми для звільнення керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення суду у справі № 200/1651/22 від накладення штрафу.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погодившись з ухвалою суду, представник позивача - адвокат Меламед В.Б. звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу суду, відмовити у прийнятті звіту відповідача про виконання судового рішення у справі, встановити йому десятиденний строк на подання такого звіту та розглянути питання накладення на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області штрафу у разі подальшого невиконання рішення суду у справі.

В обгрунтування скарги апелянт зазначає, що з наявних розрахункових матеріалів вбачається, що в період з жовтня 2021 року по лютий 2026 року розмір пенсійної виплати позивача залишався незмінним та становив 46,00 грн щомісяця. Така обставина свідчить про те, що після набрання законної сили рішенням суду відповідач не здійснив належного перерахунку пенсії позивача та не усунув правові наслідки рішення від 10.09.2021 № 056650006111, яке було визнано судом протиправним і скасовано.

Фактичне збереження розміру пенсії на рівні, визначеному скасованим адміністративним актом, підтверджує продовження його застосування всупереч судовому рішенню. Таким чином, відповідач не виконав рішення суду у спосіб та в обсязі, визначених його резолютивною частиною, а тому порушив принцип обов`язковості судового рішення, закріплений статтею 129-1 Конституції України, статтею 14 та статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України.

За своєю суттю дії відповідача зводяться до формального виконання судового рішення без усунення порушення права позивача, що суперечить правовій природі судового захисту та не забезпечує поновлення прав особи, на захист яких було ухвалене рішення суду.

Окремо апелянт зазначає, що відповідач продовжує застосовувати щодо позивача внутрішній технічний механізм із позначкою «не підлягають МП, признач. за ріш. суду в твер. розм.», який фактично переводить пенсійну справу в режим так званої «макетної обробки». Зазначений механізм не передбачений Законом № 1058-IV, не встановлений резолютивною частиною рішення суду у справі № 200/1651/22 та не може обмежувати обсяг пенсійних прав позивача.

Вказані дії відповідача мають ознаки прихованого та триваючого невиконання судового рішення, оскільки формально здійснивши перерахунок пенсії, відповідач фактично позбавив позивача права на подальше автоматичне збільшення пенсійних виплат, гарантоване законодавством та підтверджене судовим рішенням.

Відтак, апелянт зауважує, що суд першої інстанції, приймаючи звіт відповідача, не здійснив належної перевірки фактичного виконання рішення суду у справі № 200/1651/22. Зокрема, суд не витребував та не дослідив належні й допустимі докази реального виконання рішення, а саме: документи про фактичне перерахування коштів позивачу, банківські виписки, платіжні доручення, відомості про зарахування сум на рахунок позивача, а також документи, які підтверджують правильність проведеного перерахунку пенсії та компенсації втрати частини доходів.

Натомість суд обмежився формальним сприйняттям тверджень відповідача, викладених у звіті та доданих до нього матеріалах, не перевіривши їх достовірність та відповідність фактичним обставинам справи. Такий підхід суперечить принципу офіційного з`ясування всіх обставин справи, закріпленому статтею 9 КАС України, а також положенням статті 77 КАС України щодо обов`язку суб`єкта владних повноважень довести правомірність своїх дій та рішень.

Також, за позицією апелянта, є безпідставним висновок суду про відсутність підстав для накладення штрафу на керівника відповідача. Посилання на бюджетні обмеження, відсутність фінансування, листування між органами Пенсійного фонду України або вжиття організаційних заходів не звільняють суб`єкта владних повноважень від обов`язку виконати судове рішення та не можуть вважатися належним підтвердженням його виконання. Відповідно до статті 129-1 Конституції України та статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим до виконання всіма органами державної влади та їх посадовими особами.

Таким чином, висновок суду про прийняття звіту та відмову у застосуванні заходів судового контролю є передчасним, необґрунтованим та таким, що прийнятий з неправильним застосуванням норм процесуального права.

Короткий зміст відзиву (відповіді на відзив).

Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подало відзив, в якому зазначає, що ухвала Донецького окружного адміністративного суду від 29.05.2026 є законною і обґрунтованою, постановленою з правильним застосуванням норм процесуального права, а доводи апеляційного скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстав для її скасування. Тому апеляційну скаргу Меламеда Вадими Борисовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 просить залишити без задоволення, а ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 29.05.2026 без змін.

Відповідач вважає, що апеляційна скарга фактично зводиться до незгоди представника позивача з правовими наслідками виконання рішення суду та містить вимоги щодо правовідносин, які не були предметом судового розгляду у справі № 200/1651/22.

У відповіді на відзив представник позивача зазначає, що заперечення ГУ ПФУ в Донецькій області, викладені в його відзиві на апеляційну скаргу, жодним чином не спростовують доводів апеляційної скарги, а лише підтверджують її обґрунтованість, на підставі чого просить суд задовольнити вимоги позивача, викладені в апеляційній скарзі, в повному обсязі.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.06.2026 справу передано судді-доповідачу - Пивовар І.В.

Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів від 29.06.2026 відкрито апеляційне провадження в указаній справі.

Враховуючи режим роботи суддів та працівників апарату Першого апеляційного адміністративного суду з часу введення на території України правового режиму воєнного стану, з метою збереження життя та здоров`я, а також забезпечення безпеки суддів та працівників апарату суду, дана постанова прийнята колегією суддів за умови наявної можливості доступу колегії суддів до матеріалів адміністративної справи.

Сторони в судове засідання не прибули, про час, дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, тому відповідно до приписів статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 27.09.2022, яке набрало законної сили 01.05.2023, позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Керівника Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області Аржавітіної Нелі Вікторівни про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними дії, визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 10.09.2021 № 056650006111 про перерахунок пенсії ОСОБА_1 .

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо здійснення розрахунку суми пенсії ОСОБА_1 у розмірі визначеному на дату припинення її виплати та здійснення розрахунку суми боргу за період з 07.10.2009 по 10.09.2021 без обов`язкового врахування автоматичних перерахунків.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області стосовно нездійснення розрахунку суми пенсії ОСОБА_1 з 07.10.2009 по 10.09.2021, з урахуванням автоматичних перерахунків, відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування в розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність на відповідний рік.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 за період з 07.10.2009 по 10.09.2021, з урахуванням автоматичних перерахунків, в розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність на відповідний рік, з компенсацією втрати частини доходів, з урахуванням виплачених сум.

В решті позовних вимог відмовлено.

01.06.2023 видано виконавчі листи по справі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29.06.2023 заяву адвоката Меламеда В.Б. про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Керівника Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області Аржавітіної Нелі Вікторівни про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними дії, визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди повернуто заявникові.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 03.08.2023 заяву адвоката Меламеда В.Б. про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Керівника Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області Аржавітіної Нелі Вікторівни про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними дії, визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди залишено без задоволення.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 14.11.2023 у задоволенні заяви представника позивача Меламед Вадима Борисовича про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Керівника Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області Аржавітіної Нелі Вікторівни про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними дії, визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди відмовлено.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 20.04.2026 прийнято заяву представника позивача - адвоката Меламеда Вадима Борисовича про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Керівника Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області Аржавітіної Нелі Вікторівни про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними дії, визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди до розгляду. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області у строк до 24.04.2026 (включно) подати до суду письмові пояснення щодо наведених у заяві від 17.04.2026 обставин та докази на їх підтвердження (в т.ч. рішення, яке прийнято на виконання судового рішення від 27.09.2022 у справі № 200/1651/22, розрахунок компенсації втрати частини доходів, докази нарахування та виплати позивачу пенсії у встановлений судом спосіб).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 27.04.2026 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подати до Донецького окружного адміністративного суду протягом одного місяця з моменту набрання ухвалою законної сили звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27.09.2022 по справі № 200/1651/22.

На адресу Донецького окружного адміністративного суду 28.05.2026 від Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надійшов звіт про виконання рішення суду по справі № 200/1651/22 відповідно до якого відповідач просив:

- прийняти Звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27.09.2022 по справі № 200/1651/22, у разі неприйняття надати новий строк протягом трьох місяців;

- звільнити керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від накладання штрафу, як такого, який вжив достатні та вичерпні заходи для виконання судового рішення.

В обґрунтування звіту вказано, що відповідачем на виконання рішення суду проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 07.10.2009 по 10.09.2021 з урахуванням автоматичних перерахунків, в розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб які втратили працездатність на відповідний рік та нараховано заборгованість за період з 07.10.2009 по 31.07.2023 у сумі 150 023,68 грн.

У серпні 2023 року ОСОБА_1 було здійснено виплату заборгованості з пенсії, нарахованої на виконання рішення суду в повному обсязі за період з 07.10.2009 по 31.07.2023 у сумі 150 023,68 грн на поточний рахунок, відкритий в банківській установі АТ КБ «Приватбанк».

Також вказано, що відповідачем відповідно до вимог Закону України від 19.10.2000 № 2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159 переглянуто розрахунок компенсації від 12.09.2023 № 11507/05-16, у зв`язку з чим компенсацію обчислено в розмірі 223 361,14 грн з урахуванням фактично виплачених сум (у сумі 292,85 грн).

Компенсація, нарахована на виконання рішення суду у сумі 223 361,14 грн облікована в переліку одержувачів виплат, сформованому відповідно до вимог Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року № 821.

Водночас, зі свого боку з урахуванням положень статті 19 Конституції України та статті 382-3 КАС України за ініціативи Головного управління/керівника Головного управління на виконання судового рішення з метою прискорення розрахунків по боргових зобов`язаннях та виділення коштів на означені цілі було спрямовано до Пенсійного фонду України, як до розпорядника коштів вищого рівня лист-запит від 27.05.2026 № 0500-0504-5/56858.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29.05.2026 прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про виконання судового рішення № 200/1651/22 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Керівника Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області Аржавітіної Нелі Вікторівни про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними дії, визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди.

Встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Донецькій області новий строк для подання звіту про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27.09.2022 по справі № 200/1651/22 (в частині виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів за період з жовтня 2009 року по липень 2023 року у розмірі 223 361,14 грн та надання доказів виплати основної заборгованості по пенсії за період з 07.10.2009 по 31.07.2023 у сумі 150 023,68 грн), який становить три місяці, з дати отримання копії цієї ухвали».

Звільнено керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від сплати штрафу.

Висновки суду за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.

Згідно частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Таким чином, суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, а також дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшов висновку про необхідність ухвалення судового рішення з огляду на такі мотиви та положення законодавства.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Європейська Комісія «За демократію через право» (Венеційська Комісія) у Доповіді про правовладдя, ухваленій на її 86-му пленарному засіданні, яке відбулося 25-26 березня 2011 року [CDL-AD(2011)003rev], зазначила, що «юридична визначеність» вимагає додержання принципу res judicata, що в тому числі охоплює виконання остаточних рішень судів (пункт 46).

Судовий контроль є одним з найефективніших способів забезпечення виконання судових рішень, оскільки є гарантією дотримання закону та прав інших суб`єктів; дозволяє мінімізувати можливість зловживань; стимулює зобов`язану особу виконувати судові рішення добровільно та без застосування до неї відповідних санкцій; передбачає можливість застосування додаткових заходів для виявлення реальних перешкод у виконанні судового рішення, зокрема шляхом реагування на це окремими судовими рішеннями; сприяє підвищенню рівня довіри суспільства до судової системи.

Схожі праві висновки зроблені Конституційним Судом України у рішенні у справі за конституційною скаргою Приватного підприємства «Генеральний будівельний менеджмент» про відповідність Конституції України (конституційність) пункту 2 частини другої, частини третьої статті 321 Господарського процесуального кодексу України (щодо гарантування захисту прав і свобод особи за рішенням Європейського суду з прав людини) від 14 лютого 2024 року № 1-р(ІІ)/2024.

Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно зі статтею 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.

На підставі частини першої статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення (…).

Як визначено частинами першою та другою статті 382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.

За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до частини третьої статті 382-1 КАС України встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

На підставі частини п`ятої статті 382-1 КАС України ухвалу суду про відмову у задоволенні заяви може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції за результатами перегляду ухвали є остаточною і оскарженню не підлягає.

Слід також зазначити, що головна мета судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах полягає, насамперед, у реалізації основних завдань адміністративного судочинства при здійсненні адміністративними судами правосуддя, оскільки воно не обмежується винесенням судового рішення, а також передбачає його виконання.

Кожний судовий процес повинен завершуватися реалізацією судового рішення у спірних правовідносинах між його сторонами.

Тому після вирішення публічно-правового спору і набрання судовим рішенням законної сили суд продовжує відігравати активну роль у реалізації сторонами прав та законних інтересів, з приводу захисту яких він ухвалив судове рішення.

В основу ефективності правосуддя покладається здійснення судом належного контролю за виконанням судового рішення, оскільки головною метою судового рішення є ефективність у поновленні порушених прав та свобод особи.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 23 квітня 2020 року у справі № 560/523/19 зазначив, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи.

Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Як свідчать матеріали справи, представник позивача в заяві від 16.04.2026 просив встановити судовий контроль за виконанням судового рішення у справі - зобов`язати відповідача подати звіт про виконання рішення, обґрунтовував її тим, що рішення суду від 27.09.2022 в частині розміру поточної пенсії позивача та правильного обчислення компенсації залишається невиконаним вже понад два роки з моменту набрання ним законної сили.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що на виконання рішення суду у справі № 200/1651/22 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області було вчинено певні залежні від нього дії для виконання судового рішення (зокрема, на адресу Пенсійного фонду України направлено лист від 27.05.2026 № 0500-0504-5/56858 в якому відповідач просив вирішити питання виділення коштів на виконання рішення суду від у справі № 200/1651/22), проте таке рішення на даний час залишається не виконаним в частині виплати заборгованості.

За наведеного правового регулювання у сукупності з обставинами справи, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач навів обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення в повному обсязі; наведені вище заходи, які вживаються ним для виконання рішення суду, підтверджують здійснення відповідачем дій, які спрямовані на виконання рішення суду.

Ураховуючи, що на момент розгляду судом першої інстанції звіту відповідача докази повного виконання судового рішення та відновлення порушеного права позивача були відсутні, суд першої інстанції, у відповідності до частини одинадцятої статті 382-3 та частини третьої статті 382-1 КАС України, встановив новий строк для подання звіту про виконання рішення суду.

З такою позицією суду першої інстанції не в повній мірі погоджується апеляційний суд, з огляду на наступне.

Відповідно до резолютивної частини рішення у справі № 200/1651/22, зокрема, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 за період з 07.10.2009 по 10.09.2021, з урахуванням автоматичних перерахунків, в розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність на відповідний рік, з компенсацією втрати частини доходів, з урахуванням виплачених сум.

Відповідач у своєму звіті від 28.05.2026 повідомив, що ним на виконання рішення суду у справі № 200/1651/22 проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 07.10.2009 по 10.09.2021 з урахуванням автоматичних перерахунків, в розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб які втратили працездатність на відповідний рік.

Розмір пенсії ОСОБА_1 з 07.10.2009 з урахуванням стажу та заробітної плати, обчислений відповідно до норм Закону № 1058-IV, в розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність склав 544,00 грн.

Починаючи з 01.11.2009 по електронній пенсійній справі ОСОБА_1 проведено автоматичні перерахунки визначені законодавством, а саме:

- з 01.11.2009 «Індивідуально (масовий) (у зв`язку зі зміною прожиткового мінімуму)», розмір пенсії після проведеного перерахунку склав 573,00 грн;

- з 01.01.2010 «Індивідуально (масовий) (у зв`язку зі зміною прожиткового мінімуму)», розмір пенсії після проведеного перерахунку склав 695,00 грн;

- з 01.04.2010 «Індивідуально (масовий) (у зв`язку зі зміною прожиткового мінімуму)», розмір пенсії після проведеного перерахунку склав 706,00 грн;

- з 01.07.2010 «Індивідуально (масовий) (у зв`язку зі зміною прожиткового мінімуму)», розмір пенсії після проведеного перерахунку склав 709,00 грн;

уму)», розмір пенсії після проведеного перерахунку склав 723,00 грн;

- з 01.12.2010 «Індивідуально (масовий) (у зв`язку зі зміною прожиткового мінімуму)», розмір пенсії після проведеного перерахунку склав 734,00 грн;

- з 01.01.2011 «Індивідуально (масовий) (у зв`язку зі зміною прожиткового мінімуму)», розмір пенсії після проведеного перерахунку склав 750,00 грн;

- з 01.04.2011 «Індивідуально (масовий) (у зв`язку зі зміною прожиткового мінімуму)», розмір пенсії після проведеного перерахунку склав 764,00 грн;

- з 01.10.2011 «Індивідуально (масовий) (у зв`язку зі зміною прожиткового мінімуму)», розмір пенсії після проведеного перерахунку склав 784,00 грн;

- з 01.12.2011 «Індивідуально (масовий) (у зв`язку зі зміною прожиткового мінімуму)», розмір пенсії після проведеного перерахунку склав 800,00 грн;

- з 01.01.2012 «Індивідуально (масовий) (у зв`язку зі зміною прожиткового мінімуму)», розмір пенсії після проведеного перерахунку склав 822,00 грн;

- з 01.04.2012 «Індивідуально (масовий) (у зв`язку зі зміною прожиткового мінімуму)», розмір пенсії після проведеного перерахунку склав 838,00 грн;

- з 01.07.2012 «Індивідуально (масовий) (у зв`язку зі зміною прожиткового мінімуму)», розмір пенсії після проведеного перерахунку склав 844,00 грн;

- з 01.10.2012 «Індивідуально (масовий) (у зв`язку зі зміною прожиткового мінімуму)», розмір пенсії після проведеного перерахунку склав 856,00 грн;

- з 01.12.2012 «Індивідуально (масовий) (у зв`язку зі зміною прожиткового мінімуму)», розмір пенсії після проведеного перерахунку склав 884,00 грн;

- з 01.01.2013 «Індивідуально (масовий) (у зв`язку зі зміною прожиткового мінімуму)», розмір пенсії після проведеного перерахунку склав 894,00 грн;

- з 01.12.2013 «Індивідуально (масовий) (у зв`язку зі зміною прожиткового мінімуму)», розмір пенсії після проведеного перерахунку склав 949,00 грн;

- з 01.09.2015 «Індивідуально (масовий) (у зв`язку зі зміною прожиткового мінімуму)», розмір пенсії після проведеного перерахунку склав 1074,00 грн;

- з 01.05.2016 «Індивідуально (масовий) (у зв`язку зі зміною прожиткового мінімуму)», розмір пенсії після проведеного перерахунку склав 1130,00 грн;

- з 01.12.2016 «Індивідуально (масовий) (у зв`язку зі зміною прожиткового мінімуму)», розмір пенсії після проведеного перерахунку склав 1247,00 грн;

- з 01.05.2017 «Індивідуально (масовий) (у зв`язку зі зміною прожиткового мінімуму)», розмір пенсії після проведеного перерахунку склав 1312,00 грн;

- з 01.10.2017 «Індивідуально (масовий) (у зв`язку зі зміною прожиткового мінімуму)», розмір пенсії після проведеного перерахунку склав 1452,00 грн;

- з 01.12.2018 «Індивідуально (масовий) (у зв`язку зі зміною прожиткового мінімуму)», розмір пенсії після проведеного перерахунку склав 1497,00 грн;

- з 01.07.2019 «Індивідуально (масовий) (у зв`язку зі зміною прожиткового мінімуму)», розмір пенсії після проведеного перерахунку склав 1564,00 грн;

- з 01.12.2019 «Індивідуально (масовий) (у зв`язку зі зміною прожиткового мінімуму)», розмір пенсії після проведеного перерахунку склав 1638,00 грн;

- з 01.07.2020 «Індивідуально (масовий) (у зв`язку зі зміною прожиткового мінімуму)», розмір пенсії після проведеного перерахунку склав 1712,00 грн;

- з 01.12.2020 «Індивідуально (масовий) (у зв`язку зі зміною прожиткового мінімуму)», розмір пенсії після проведеного перерахунку склав 1769,00 грн;

- з 01.07.2021 «Індивідуально (масовий) (у зв`язку зі зміною прожиткового мінімуму)», розмір пенсії після проведеного перерахунку склав 1854,00 грн;

За наслідком наведених вище перерахунків пенсії позивача відповідачем було нараховано заборгованість за період з 07.10.2009 по 31.07.2023 у сумі 150 023,68 грн.

У серпні 2023 року ОСОБА_1 було здійснено виплату заборгованості з пенсії, нарахованої на виконання рішення суду в повному обсязі за період з 07.10.2009 по 31.07.2023 у сумі 150 023,68 грн на поточний рахунок, відкритий в банківській установі АТ КБ «Приватбанк».

Також вказано, що відповідачем відповідно до вимог Закону України від 19.10.2000 № 2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159 переглянуто розрахунок компенсації від 12.09.2023 № 11507/05-16, у зв`язку з чим компенсацію обчислено в розмірі 223 361,14 грн з урахуванням фактично виплачених сум (у сумі 292,85 грн).

Компенсація, нарахована на виконання рішення суду у сумі 223 361,14 грн облікована в переліку одержувачів виплат, сформованому відповідно до вимог Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року № 821.

Проте як зазначено судом першої інстанції, та підтверджується матеріалами справи, доказів виплати заборгованості з пенсії, нарахованої на виконання Рішення суду в повному обсязі за період з 07.10.2009 по 31.07.2023 у сумі 150 023,68 грн на поточний рахунок, відкритий в банківській установі АТ КБ «Приватбанк» до суду не надано.

Крім того, матеріали справи не містять доказів повного виконання судового рішення, зокрема, компенсація втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, яка розрахована відповідачем в розмірі 223 361,14 грн з урахуванням фактично виплачених сум (у сумі 292,85 грн) позивачу не виплачена.

За таких обставин суд першої інстанції помилково виснував про наявність підстав для прийняття звіту відповідача в частині виплати заборгованості з пенсії у сумі 150 023,68 грн.

Висновки суду першої інстанції про прийняття звіту щодо виплати основної заборгованості узгоджуються не з усіма положеннями оскаржуваної ухвали. Зокрема, у мотивувальній частині ухвали суд першої інстанції зазначив про прийняття звіту в частині виплати заборгованості у сумі 150 023,68 грн, однак у резолютивній частині ухвалив: встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Донецькій області новий строк для подання звіту про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27.09.2022 по справі № 200/1651/22, в тому числі в частині надання доказів виплати основної заборгованості по пенсії за період з 07.10.2009 по 31.07.2023 у сумі 150 023,68 грн.

Наведене свідчить про те, що питання щодо надання доказів виплати основної заборгованості залишилося предметом подальшого судового контролю, що унеможливлювало прийняття звіту у відповідній частині.

Відповідно до частин першої та другої статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 19 березня 1997 року у справі "Горнсбі проти Греції" суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід`ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін.

Аналіз цих рішень Європейського Суду з прав людини свідчить про те, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення. Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.

У пунктах 46, 48, 51, 53, 54 рішення від 15 жовтня 2009 року у справі Юрій Миколайович Іванов проти України (заява № 40450/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що від особи, яка домоглася винесення остаточного судового рішення проти держави, не можна вимагати ініціювання окремого провадження з його примусового виконання. Відповідний державний орган, який було належним чином поінформовано про таке судове рішення, повинен вжити всіх необхідних заходів для його дотримання або передати його іншому компетентному органу для виконання. Право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок. Відповідно необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції. Саме на державу покладено обов`язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції. Держава не може виправдовувати нестачею коштів невиконання судових рішень, винесених проти неї або проти установ чи підприємств, які перебувають в державній власності або контролюються державою. Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади.

Стосовно доводів апеляційної скарги про те, що відповідач продовжує застосовувати щодо позивача внутрішній технічний механізм з позначкою «не підлягають МП, признач. за ріш. суду в твер. розм.», який фактично переводить пенсійну справу в режим так званої «макетної обробки», колегія суддів зазначає, що вказані обставини не були предметом позовних вимог у справі № 360/1116/25. Суд першої інстанції під час розгляду справи по суті та в межах процедури судового контролю не надавав і не міг надавати правової оцінки цим фактам, а відтак підстави для оцінки таких дій чи бездіяльності відповідача в межах розгляду звіту про виконання судового рішення у цій справі відсутні.

Щодо доводів апелянта про накладення на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області штрафу відповідно до статті 382-3 КАС України суд зазначає наступне.

Верховний Суд у постанові від 23.04.2020 у справі № 560/523/19 та в ухвалі від 04.10.2022 у справі № 200/3958/19-а вказав, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи. Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист. Специфіка застосування штрафної санкції, полягає в тому, що вона накладається на керівника суб`єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює. Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про наявність вини, тобто умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях посадової особи суб`єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення саме цієї посадової особи від виконання рішення суду.

Приймаючи до уваги те, що судом під час розгляду справи не встановлено фактів, які б свідчили про умисне ухилення відповідача від виконання рішення суду у цій справі, суд не знаходить підстав для накладення штрафу на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Подібний підхід щодо застосування положень частини другої статті 382 КАС України викладений Верховним Судом, зокрема, в ухвалах від 27.01.2022 у справі № 2а-10/2007, від 31.01.2022 у справі № 442/3936/17, від 06.09.2022 у справі № 754/12702/14-а та від 24.06.2024 у справі № 380/2458/21.

Відповідно до частини першої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального або порушення норм процесуального права.

Здійснюючі апеляційний розгляд справи в межах доводів апеляційної скарги, суд вважає, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи, що мають значення для справи, порушив норми процесуального права, що обумовлює часткове задоволення апеляційної скарги, скасування ухвали суду першої інстанції з ухваленням постанови про відмову у прийнятті звіту відповідача про виконання судового рішення та встановлення нового строку для подання до суду першої інстанції звіту про виконання рішення суду у цій справі.

Також суд враховує, що рішенням Вищої ради правосуддя від 21.05.2026 № 960/0/15-26, зокрема, змінено із 01 червня 2026 року територіальну підсудність судових справ Донецького окружного адміністративного суду шляхом її передачі до Харківського окружного адміністративного суду.

Ураховуючи викладене, суд приходить до висновку, що звіт про виконання судового рішення у цій справі відповідач має подати до Харківського окружного адміністративного суду, якому передано територіальну підсудність судових справ Донецького окружного адміністративного суду.

Вирішуючи питання про тривалість строку для подання відповідачем звіту про виконання судового рішення суд виходить з такого.

Відповідно до частини третьої статті 382-1 КАС України встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

Отже, визначення певного строку є дискреційними повноваженнями суду, в межах, визначених законом.

При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

Такий висновок викладено Верховним Судом в постанові від 13.05.2021 у справі № 9901/598/19.

Суд зауважує, що для виконання судового рішення відповідачу необхідний певний строк, щоб здійснити відповідні дії щодо, зокрема виплати заборгованості позивачу тощо.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що строк для виконання рішення суду у цій справі - один місяць, враховує покладені на відповідача обов`язки згідно із судовим рішенням, можливості цього суб`єкту владних повноважень їх виконати, тому цей строк є достатнім для виконання судового рішення.

Зазначене обумовлює відсутність підстав для встановлення строку відповідачу для подання звіту - 10 календарних днів, як просить у апеляційній скарзі представник позивача.

Згідно з частиною п`ятою статті 382-1 КАС України ухвалу суду про відмову у задоволенні заяви може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції за результатами перегляду ухвали є остаточною і оскарженню не підлягає.

Таким чином, судове рішення за наслідками апеляційного розгляду в цій справі касаційному оскарженню не підлягає.

Керуючись статтями 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 328, 329, 382, 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу адвоката Меламеда Вадима Борисовича, що діє в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 29 травня 2026 року у справі № 200/1651/22 - задовольнити частково.

Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 29 травня 2026 року у справі № 200/1651/22 - скасувати.

У прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про виконання судового рішення у справі № 200/1651/22 - відмовити.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подати до Харківського окружного адміністративного суду звіт про повне виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 вересня 2022 року у справі № 200/1651/22 протягом одного місяця з дня отримання копії цієї ухвали.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення 17 серпня 2026 року, є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.

Повне судове рішення складено 20 серпня 2026 року.

Головуючий суддя І.В. Пивовар

Судді А.А. Блохін

І.В. Сіваченко