Справа № 129/2336/24
Провадження № 22-ц/801/2303/2026
Категорія: 41
Головуючий у суді 1-ї інстанції Бондар О. В.
Доповідач:Береговий О. Ю.
УХВАЛА
20 серпня 2026 року Справа № 129/2336/24 м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Берегового О.Ю. (суддя - доповідач),
суддів: Оніщука В.В., Панасюка О.С.,
вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Зачепіло Зоряни Ярославівни на заочне рішення Гайсинського районного суду Вінницької області від 02 квітня 2026 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова Компанія «УКРГЛОБАЛ-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
Не погоджуючись із судовим рішення представник ОСОБА_1 - адвокат Зачепіло З.Я.подала до Вінницького апеляційного суду апеляційну скаргу.
Перевіривши матеріали апеляційної скарги та цивільної справи апеляційний суд приходить до висновку, що у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Зачепіло З.Я. на заочне рішення Гайсинського районного суду Вінницької області від 02 квітня 2026 року слід відмовити, виходячи з такого.
Приписами пункту третього частини першої статті 358 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо є постанова про залишення апеляційної скарги цієї самої особи без задоволення або ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення.
Із матеріалів цивільної справи вбачається, що 13 травня 2026 року засобами поштового зв`язку було подано апеляційну скаргу на заочне рішення Гайсинського районного суду Вінницької області від 02 квітня 2026 року (а.с.154 - 166).
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 10 червня 2023 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Гайсинського районного суду Вінницької області від 02 квітня 2026 рокуу даній справі (а.с.173).
У статті 1 Конституції України закріплено, що Україна є правовою державою. Як будь-яка правова держава, Україна гарантує захист прав і законних інтересів людини і громадянина в суді шляхом здійснення правосуддя.
Здійснюючи правосуддя, суд забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.
Гарантуючи судовий захист з боку держави, Конституція України, водночас, визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань і це конституційне право не може бути скасоване або обмежене (частина п`ята статті 55 Конституції України).
Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Гарсія Манібардо проти Іспанії» від 15 лютого 2000 року зазначено, що спосіб, у який стаття 6 застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них.
ЄСПЛ зазначає, що право на доступ до суду, гарантоване пунктом першим статті 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права (рішення ЄСПЛ від 12 липня 2001 року у справі «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини»).
У даному випадку апеляційний суд не вважає обмеженим право на доступ до суду Бевза О.М., оскільки нормами ЦПК України чітко визначені випадки, у яких суд відмовляє у відкритті провадження у справі, у тому числі і коли є ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення.
Таким чином, представник ОСОБА_1 - адвокат Зачепіло З.Я. повторно звернувся до суду із апеляційною скаргою на заочне рішення Гайсинського районного суду Вінницької області від 02 квітня 2026 року, а тому у відкритті апеляційного провадження за цією апеляційною скаргою слід відмовити на підставі п. 3 ч. 1 ст. 358 ЦПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. 358 ЦПК України, апеляційний суд,
ухвалив:
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Зачепіло Зоряни Ярославівни на заочне рішення Гайсинського районного суду Вінницької області від 02 квітня 2026 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова Компанія «УКРГЛОБАЛ-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів до Верховного Суду.
Суддя-доповідач О. Ю. Береговий
Судді: В. В. Оніщук
О. С. Панасюк