Справа № 168/575/26
Провадження № 2/168/398/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 серпня 2026 року Старовижівський районний суд Волинської області в складі
головуючого - судді Хаврони О.Й.,
з участю: секретаря Островерхої Т.С.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в селищі Стара Вижівка в залі суду у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів.
Позов мотивований тим, що вона з 17.01.2019 року перебуває з відповідачем у шлюбі, який зареєстрований виконавчим комітетом Дубечненської сільської ради Старовижівського району Волинської області, актовий запис № 1. У них народилося двоє дітей: син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають з нею та перебувають на її утриманні. Вказуючи, що починаючи з 25.12.2024 року проживають окремо, подружніх відносин не підтримують, спільного господарства не ведуть, примирення між ними неможливе, домовленості щодо добровільної сплати аліментів досягнути не вдалося, позивач просить розірвати шлюб та стягувати з відповідача на її користь аліменти на дітей в розмірі 1/3 (однієї третьої) частки всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову і до досягнення старшою дитиною повноліття.
У судове засідання позивач не з`явилась, подала заяву в якій просить справу розглядати у її відсутності, позовні вимоги підтримує.
Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не подавав.
Враховуючи, що особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явились, суд розглядає справу в порядку, встановленому ч.2 ст.247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити з таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно з ч.1 ст.55 СК України дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.
За змістом ч.3 та 4 ст.56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до положень ч.3 ст.105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до ст.110 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст.110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.
Встановлено, що сторони з 17.01.2019 року перебувають у шлюбі, який зареєстрований виконавчим комітетом Дубечненської сільської ради Старовижівського району Волинської області, актовий запис № 1 (а.с. 8). Під час шлюбу у сторін народилося двоє дітей: син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 9-10). Діти проживають разом із позивачем (а.с.11).
Судом встановлено, що позивач та відповідач подружніх відносин не підтримують, проживають окремо з 25.12.2024 року, спільного господарства не ведуть та їхній шлюб існує лише формально.
За таких обставин справи, а також враховуючи фактичні взаємини подружжя, суд дійшов висновку, що подальше спільне життя сторін як подружжя і збереження шлюбу суперечило б їхнім інтересам, а тому шлюб між ними слід розірвати.
Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у Сімейному кодексі України.
Стягнення аліментів на дитину є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Обов`язок батьків щодо надання утримання своїм неповнолітнім дітям та способи й порядок його виконання врегульовано у главі 15 Сімейного кодексу України.
Згідно з ч.1 ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч.1, 3 ст.181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом (ч.1 ст.183 СК України).
За змістом ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Аналіз наведених норм закону дає підстави для висновку, що за загальним правилом спосіб виконання батьками свого обов`язку по утриманню неповнолітньої дитини, зокрема, сплаті аліментів, залежить від домовленості між ними, однак, у разі відсутності такої домовленості той із батьків, з ким проживає дитина, має право звернутися до суду із відповідним позовом і в такому разі аліменти на дитину відповідно до вимог ст.ст. 181, 183 СК України можуть бути присуджені у частці від доходу.
Визначаючи розмір стягуваних аліментів, суд відповідно до вимог ст. 180, 182 СК України бере до уваги те, що обов`язок утримувати дітей покладається рівною мірою на матір і батька, відповідач є працездатним.
Будь-яких належних і допустимих доказів на підтвердження наявності інших, передбачених ст. 182 СК України, обставин, що враховуються судом при визначенні розміру аліментів, сторони суду не надали.
Відповідно до ч.1, 2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27.02.1991 року та набула чинності для України 27.09.1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
З огляду на вказане та виходячи із характеру спірних правовідносин, що виникли між сторонами, суд дійшов висновку про наявність передбачених законом підстав для задоволення позову і вважає за доцільне та достатнім стягувати з відповідача аліменти на дітей в розмірі 1/3 (однієї третини) від його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення позову і до досягнення старшою дитиною повноліття, що відповідає вимогам ст.182, 183, 191 СК України.
Згідно з п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1331,20 грн. за подання позовної заяви в частині розірвання шлюбу.
Враховуючи, що позивач при подачі позову в частині вимог про стягнення аліментів була звільнена від сплати судового збору на підставі закону, то відповідно до вимог ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», ст. 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягає стягненню встановлений на час звернення позивача до суду судовий збір в розмірі 1331,20 грн.
На підставі викладеного, ст.ст. 24, 55, 56, 104, 105, 110, 112, 180-182, 184, 191 СК України та керуючись ст.ст. 141, 263, 264, 265, 268, 273, 430 ЦПК України, суд
у х в а л и в:
Позов задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 17.01.2019 року виконавчим комітетом Дубечненської сільської ради Старовижівського району Волинської області, актовий запис № 1, розірвати.
Стягувати з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 аліменти на дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 (однієї третини) частки всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину щомісячно, починаючи з 08.07.2026 року і до досягнення старшою дитиною повноліття.
Рішення в частині стягнення суми аліментів за один місяць підлягає негайному виконанню.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1331 (одну тисячу триста тридцять одну) грн. 20 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 1331 (одну тисячу триста тридцять одну) грн. 20 коп.
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Повне судове рішення складено 20.08.2026 року.
Суддя О. Й. Хаврона