Справа №295/7784/26
2-а/295/108/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.08.2026 року м. Житомир
Суддя Богунського районного суду м.Житомира Лєдньов Д.М. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , за участі третьої особи - ІНФОРМАЦІЯ_2 , про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду із позовом, в якому просить скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 №1611 від 24.11.2025 року по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП, згідно з якою на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , було накладено адміністративний штраф в сумі 17 000,00 грн., провадження по справі закрити.
В обгрунтування позову зауважує, що 13 лютого 2015 року ОСОБА_1 був знятий з військового обліку згідно наказу МОУ №342-06р.
19 листопада 2025 року ОСОБА_1 з`явився особисто до ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою стати на облік до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Надалі оператором групи ІНФОРМАЦІЯ_4 на ОСОБА_1 був складений протокол №1611 від 19.11.2025 року, де було зазначено, що ОСОБА_1 порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період та вчинив адміністративне правопорушення. Розгляд справи та винесення постанови був назначений на 24.11.2025 рік.
На момент явки до ІНФОРМАЦІЯ_5 в електронному військово обліковому документі Позивача в графі «Постанова ВЛК» містилась інформація «непридатний в мирний час, обмежено придатний у військовий час». В графі «Дата ВЛК» 13.02.2015 рік.
25.10.2025 року, в день складання протоколу, Позивачу було видано направлення на проходження ВЛК та визначення ступеня придатності до військової служби.
Згідно довідки ВЛК 2025-1120-1031-4363-0 від 21.11.2025 року Позивач був визнаний придатний до служб у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики зв`язку, оперативного забезпечення, охорони.
Даний висновок ВЛК був занесений до ІНФОРМАЦІЯ_5 (як доказ в паперовому документі- тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного № НОМЕР_1 міститься запив про ВЛК) та надалі відображається в електронному кабінеті військовозобов`язаного ОСОБА_1 .
При цьому, позивачем в подальшому встановлено, що постановою №1611 від 24.11.2025 року його притягнуто до відповідальності за частиною 3 статті 210-1 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення.
За твердженням сторони позивача при прийнятті оскаржуваної постанови відповідач помилково визнав за можливе прийняття даних рішення ВЛК від 13.02.2015 року, де придатність до військової служби Позивача визначалась у статусі обмежено придатного для проходження військової служби.
Учасник звертає увагу, що 15 лютого 2025 року набрав чинності Закон України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» №4235-ІХ від 12 лютого 2025 року, яким внесені зміни до Закону № 3621 та п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення викладено в новій редакції: «Установити, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби.
Позивач вказує, що станом на 2025 рік рішення ВЛК, яке датоване 2015 роком, не має юридичної сили та не визначає придатність особи до військової служби, оскільки відтворює відомості по проходженню військово-лікарської комісії з визначенням певного статусу придатності на момент його проведення.
З урахуванням вимог наказу Міністерство оборони України № 402 від 14.08.2008 року «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» (діяв станом на 2015 рік) чинність висновку втрачена 13.02.2020 року, що у свою чергу, унеможливлювало врахування даних про особу як обмежено придатної, та не покладало обов`язок з проходження повторного медичного огляду у строк до 05.06.2025 року.
Позивач звертає увагу, що інші військовозобов`язані мають обов`язок щодо проходження повторного ВЛК кожен рік під час мобілізації та/або воєнного стану (згідно наказу Міністерство оборони України № 402 від 14.08.2008 року «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України»).
Позивач додає, що не мав будь-якого умислу від виконання обов`язку з проходження ВЛК, фактично пройшов медичний огляд та отримав довідку за № 2025-1120-1031-4363-0 від 21.11.2025 року.
Крім того, у позові вказано про необхідність врахування вимог ст. 38 КУпАП, згідно з якою адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Позивач наполягає на тому, що його притягнуто до адміністративної відповідальності поза строком, встановленим ст.38 КУпАП, оскільки згідно інформації отриманої у відповідача в системі «Оберіг» інформація щодо дати проходження ВЛК та ступеню придатності до військової служби відображалась з 13.05.2015 року.
Вказуючи на відповідні обставини, позивач просить скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 №1611 від 24.11.2025 року по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП, згідно з якою на ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 було накладено адміністративний штраф в сумі 17.000 ( вісім тисяч п`ятсот ) гривень; провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 за адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити; витрати пов`язані з розглядом даної справи та на надання правничої допомоги покласти на ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Судом встановлено наступні обставини.
Як слідує зі змісту постанови по справі про адміністративне правопорушення № 1611 від 24.11.2025 року, прийнятої тимчасово виконуючим обов`язки за вакантною посадою начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_2 , громадянин ОСОБА_1 під час дії особливого періоду, порушуючи вимоги абзацу 4 частини 1 статі 22 Закону України № 3543-XII та пункту 2 розділу ІІ закону № 3621-ІХ, не пройшов повторний медичний огляду з метою визначення придатності до військової служби у строк до 05.06.2025 року. Таким чином, своїми діями (бездіяльністю) порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період, вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП.
Вирішуючи питання обгрунтованості заявлених вимог суд зауважує таке.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: чи належить до його компетенції розгляд даної справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення, чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час та місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові документи; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
За приписами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Положення ч.3 ст.210-1 КУпАП передбачають настання відповідальності в разі порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, що вчинено в особливий період.
Диспозиція наведеної норми передбачає відсильне застосування та має конкретизуватись через відомості про діяння, зміст яких вказує на недотримання визначених вимогами законодавства обов`язків, правил або певного порядку за сферою оборони, мобілізаційної підготовки та мобілізацію.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно з Указом Президента України № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 року, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який триває і по теперішній час.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", громадяни зобов`язані: з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом; проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Обов`язок проходити медичний огляд також визначений абзацом 4 частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», де вказано, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно.
04.05.2024 р. набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» (в подальшому № 3621-IX від 21.03.2024 р.).
Зміни внесені, зокрема, до Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 38, ст. 324 із наступними змінами), а саме до статей 14 та 26. Внаслідок таких змін поняття «обмежена придатність» для визначення придатності особи до військової служби, виключене.
Відповідно до Закону України № 4235-ІХ від 12.02.2025 р. «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист», установлено, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.
Тобто, оскільки таке поняття як «обмежена придатність» виключене із Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", законодавець передбачив обов`язок громадян, які належали до категорії з «обмеженою придатністю», самостійно пройти повторний медичний огляд для визнання придатності до військової служби, з урахуванням внесення змін законодавства.
Таким чином, на позивача, як на особу, визнану обмежено придатною до військової служби до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» № 3621-IX від 21.03.2024 р., в редакції Закону № 4235-ІХ від 12.02.2025, покладався обов`язок пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби в строк до 05.06.2025 р., шляхом самостійного звернення до ТЦК та СП або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста для отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.
Суд відхиляє твердження позивача щодо припинення чинності рішення ВЛК від 13.02.2015 року з інформацією про визнання особи обмеженою придатною. Слід дійти висновку, що в даному випадку головним критерієм виступає характер інформації про особу, що була зафіксована на час внесення змін до Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу". Оскільки відомості про особу позивача відтворювались за реєстрами саме як про обмежено придатного, що визнається стороною, обов`язок з проходження повторного медичного огляду поширювався на відповідну особу.
Відповідно до ч.1 статті 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначених у ч.ч.9, 10 цієї статті, та за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).
Так, ч.9 ст. 38 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Відтак, за змістом ст. 38 КУпАП початком відліку строку для накладення адміністративного стягнення є день вчинення адміністративного правопорушення або день виявлення триваючого правопорушення.
Слід акцентувати увагу на тому, що початок перебігу строку накладення адміністративного стягнення слід пов`язувати з днем його виявлення. Днем виявлення правопорушення слід вважати день, коли уповноважений на складення протоколу про адміністративне правопорушення орган отримав будь-які відомості про можливе вчинення адміністративного правопорушення.
При цьому, день виявлення адміністративного правопорушення не тотожний дню складення протоколу про адміністративне правопорушення.
Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах №461/1393/16-а від 21 листопада 2019 року та №149/2498/17 від 28 лютого 2019 року.
Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Суд звертає увагу, що відповідачем не надано належних і достатніх доказів на підтвердження дійсної дати можливого виявлення адміністративного правопорушення.
В даному випадку, за відсутності інших достовірних відомостей, строк накладення адміністративного стягнення у відношенні до позивача за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 210-1 КУпАП, міг становити три місяці з 06 червня 2025 року.
Однак, спірна постанова про накладення адміністративного стягнення за ст. 210-1 КУпАП прийнята 24.11.2025 року, тобто поза межами тримісячного строку, передбаченого ч.9 ст. 38 КУпАП.
Відповідно до п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.
За таких умов судд вважає, що адміністративне стягнення було накладене відповідачем поза межами строку, встановленого ст. 38 КУпАП, у зв`язку з чим провадження в адміністративній справі підлягало закриттю на підставі п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 90, 241-256, 271, 286 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
Постанову по справі про адміністративне правопорушення № 1611 від 24.11.2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 скасувати, провадження у справі закрити.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_2 . на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 532,50 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя: Д.М.Лєдньов