П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
------------------------
У Х В А Л А
19 серпня 2026 р. м. Одеса Справа № 400/389/26
Суддя П`ятого апеляційного адміністративного суду Лук`янчук О.В., розглянувши апеляційну скаргу НОМЕР_1 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 червня 2026 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.06.2026 р. позов ОСОБА_1 задоволено.
На зазначене рішення суду НОМЕР_1 Прикордонний загін Державної прикордонної служби України подав апеляційну скаргу.
Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки апелянтом пропущено строк звернення з апеляційною скаргою.
Так, особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленим судовим рішенням, можуть скористатися правом його оскарження у апеляційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановленому вказаним Кодексом порядку.
Відповідно до ч.1, ч. 2 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутись до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Як вбачається з КП "ДСС", оскаржуване рішення суду отримано апелянтом в електронний кабінет 25.06.2026 р. о 19:22 год.
Враховуючи положення п.2 ч.6 ст. 251 КАС України, оскільки судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим апелянту 26.06.2026 р.
Водночас, з апеляційною скаргою апелянт звернувся 08.08.2026 р. (як вбачається з трек-номера конверта, в якому надійшла апеляційна скарга), тобто з пропуском тридцятиденного строку.
В своїй скарзі апелянт заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
В обґрунтування клопотання скаржник зазначає, що положення чинного процесуального законодавства України не передбачають автоматичного поновлення процесуальних строків у зв?язку із введенням воєнного стану або веденням бойових дій, однак допускають їх поновлення у разі доведення існування поважних, об?єктивних та непереборних причин пропуску.
У даному випадку такі причини полягають не у самому факті повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України, а у конкретних його наслідках для діяльності НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військової частини НОМЕР_2 ), а саме: безпосередньому виконанні бойових (спеціальних) завдань, постійному перебуванні в умовах вогневого впливу противника, систематичних артилерійських та дронових атаках, тривалих повітряних тривогах, необхідності розосередження особового складу, перебування в укриттях, забезпечення безперервного управління підрозділами та першочергового виконання завдань із захисту держави. У своїй сукупності зазначені обставини мали тривалий, системний та незалежний від волі апелянта характер, істотно обмежували можливість здійснення адміністративної та претензійно-позовної роботи та безпосередньо вплинули на своєчасність підготовки і подання апеляційної скарги. З огляду на викладене, такі обставини відповідають критеріям поважності причин пропуску процесуального строку та, на переконання апелянта, є достатньою правовою і фактичною підставою для його поновлення судом.
Вивчивши доводи клопотання, суд приходить до наступного.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.
Згідно з частиною 2 статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Відповідно до пункту 6 частини 5 статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Суд, надавши оцінку доводам апелянта, відзначає, що введення воєнного стану, безумовно, є поважною причиною пропуску процесуального строку, оскільки впливає на життєдіяльність в державі в цілому. Але між пропуском процесуального строку і введенням воєнного стану повинен бути безпосередній, прямий, причинний зв`язок. При вирішенні питання про поновлення процесуального строку судом не може не враховуватися, зокрема, коли збіг процесуальний строк (до введення воєнного стану чи під час воєнного стану, а якщо до введення воєнного стану, то як задовго до цієї події), яким чином запроваджені обмеження перешкоджали своєчасно звернутися з апеляційною скаргою.
В даному випадку, суд зауважує, що неможливість вчинити певні процесуальні дії підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах. Однак, доказів такої неможливості скаржником не надано, як і не підтверджено відсутності можливості звернутись до суду з апеляційною скаргою у встановлені процесуальним законом строки.
Європейський суд з прав людини неодноразово зауважував, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави… (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року).
У кожній справі суди мають перевірити наявність підстав для поновлення строку на оскарження, визнати їх виправданими, а також мотивувати свій висновок про наявність поважних причин для поновлення пропущеного процесуального строку. Сама лише вказівка на наявність поважних причин не є належним мотивуванням висновку про поновлення строку і є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Усталеною також є і практика Верховного Суду, що при вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.
Так, Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Надалі дія воєнного стану в Україні продовжувалася згідно з Указами Президента України та триває й досі.
Колегія суддів зауважує, що за усталеною практикою Верховного Суду введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною.
При вирішенні питання про поновлення процесуального строку судом не може не враховуватися, зокрема, коли збіг процесуальний строк (до введення воєнного стану чи під час воєнного стану, а якщо до введення воєнного стану, то як задовго до цієї події), яким чином запроваджені обмеження перешкоджали своєчасно звернутися з апеляційною скаргою.
В той же час, скаржник в загальному посилається на обставини, які, на жаль, мають місце по всій території України - повітряні тривоги та ракетні обстріли, що стали перешкодою для систематичного відвідування працівниками військової частини своїх робочих місць.
Проте, як було зазначено вище, такі обставини враховуються судом, якщо вони знаходяться в прямому причинному зв`язку з пропуском процесуального строку.
Стосовно доводів відповідача щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, про те, що весь особовий склад військової частини задіяний у виконанні бойових завдань, заходів із забезпечення національної безпеки і оборони безпосередньо в межах Херсонської області та самого міста Херсон, тобто безпосередньо в районах ведення воєнних дій.
Суд враховує, що відповідно до статті 99 Закону України від 24.03.1999 № 548-XIV «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» помічник командира бригади з правової роботи (юрисконсульт бригади) у мирний і воєнний час відповідає за організацію і стан правової роботи в бригаді. Під час збройного конфлікту помічник командира бригади з правової роботи (юрисконсульт бригади) виконує обов`язки юридичного радника командира бригади. Юридичний радник командира бригади під час збройного конфлікту надає консультації командуванню щодо дотримання норм міжнародного гуманітарного права, правил застосування сили та щодо проведення інструктажу особового складу з їх виконання.
У силу вимог статті 100 зазначеного Закону помічник командира бригади з правової роботи (юрисконсульт бригади) зобов`язаний, зокрема: організовувати правову роботу, спрямовану на правильне застосування, неухильне додержання вимог законодавства в бригаді, надавати командуванню пропозиції та консультації щодо вирішення питань правового забезпечення діяльності бригади; здійснювати правове забезпечення господарської діяльності бригади, брати участь у підготовці, укладенні та здійсненні контролю за виконанням господарських договорів, організовувати претензійну роботу, готувати позови та скарги до суду; за дорученням командира бригади представляти інтереси бригади в судах та інших органах; аналізувати наслідки розгляду претензій, позовів та справ у судах і подавати командирові бригади пропозиції щодо вдосконалення правового забезпечення діяльності бригади.
З аналізу наведених норм слідує, що офіцери юридичної групи як у мирний, так і у воєнний час відповідають за організацію і стан правової роботи, безпосередньо не стримують ворога на лінії зіткнення та до їх обов`язків не входить забезпечення підрозділів життєво необхідними речами (зброєю, боєприпасами, продуктами харчування, ПММ), що дає можливість виконувати функціональні обов`язки, зокрема, подавати апеляційні скарги.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що апелянтом не доведено наявності обставин, що перешкоджали йому звернутись до суду в межах строку, визначеного статтею 295 КАС України, та становили об`єктивно непереборні перешкоди, які пов`язані з дійсними істотними труднощами у реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення, причини пропуску строку апеляційного оскарження зазначені у вказаному клопотанні не є поважними, а тому суд не знаходить підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду.
З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга має бути залишена без руху, з наданням строку для усунення недоліків протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали для надання до суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження з зазначенням інших причин та наданням відповідних доказів.
Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до статті 297 КАС України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Згідно із підпунктом 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу Перехідні положення КАС України до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи такі дії вчиняються в такому порядку: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
В інших випадках - до суду апеляційної або касаційної інстанції передаються копії матеріалів, необхідних для розгляду скарги. У разі необхідності суд апеляційної або касаційної інстанції може витребувати також копії інших матеріалів справи.
Беручи до уваги відсутність матеріалів справи в суді апеляційної інстанції суд вважає за необхідне витребувати справу №400/389/26 з Миколаївського окружного адміністративного суду.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст.296,298,299 КАС України, суддя, -
У Х В А Л И В :
Визнати неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження.
Апеляційну скаргу НОМЕР_1 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України залишити без руху.
Надати апелянту строк для усунення недоліків поданої апеляційної 10 днів з дня отримання ухвали суду.
Роз`яснити апелянту, що якщо заяву не буде подано у визначений строк або причини пропуску строку буде визнано судом не поважними то відповідно до ст. 299 КАС судом буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
Витребувати з Миколаївського окружного адміністративного суду матеріали справи № 400/389/26.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Лук`янчук