ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 640/33723/20 Суддя (судді) першої інстанції: Ремез К.І.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 серпня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Компанієць І.Д.,
суддів: Карпушової О.В., Кузьмишиної О.М.,
за участі секретаря судового засідання Бабіча Є.О.,
представника позивача Бичека В.А.,
представника відповідача Лищук О.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Грейн Пауер" на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 травня 2025 року (головуючий суддя в І-й інстанції - Ремез К.І.) у справі № 640/33723/20 за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Грейн Пауер" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати прийняте Головним управлінням ДПС у м. Києві податкове повідомлення-рішення №0[телефон приховано] від 21.12.2020.
В обґрунтування позову зазначив, що за наслідками документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за вересень 2020 року, податковим органом встановлені порушення товариством норм податкового законодавства, в результаті чого завищено суму податкового кредиту за вересень 2020 року, що призвело до завищення від`ємного значення поточного звітного періоду і, відповідно, завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню в розмірі 580 884,00 грн.
За наслідками перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0[телефон приховано] від 21.12.2020, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2020 року на суму 580884,00 грн, застосовано штрафні санкції в розмірі 290 442,00 грн.
За висновками податкового органу позивачем укладено з ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ПОЛТАВА БУДТОРГСЕРВІС» правочин, який не має реальних наслідків, оскільки у контрагента позивача по ланцюгу постачання встановлені факти підміни товару, що свідчить про неможливість здійснення господарських операцій у зв`язку із відсутністю факту (джерела) його законного введення в обіг та відсутність факту реального одержання товару.
Податкове повідомлення-рішення є протиправним, оскільки реальність господарської операції підтверджена первинними документами бухгалтерського обліку.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 травня 2025 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, неправильним застосуванням норм матеріального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити постанову, якою позов задовольнити в повному обсязі.
Обґрунтування апеляційної скарги.
Наданими позивачем документами первинного бухгалтерського обліку підтверджується реальність господарських операцій з контрагентом ТОВ «Торговий дім Полтава Будторгсервіс».
Суд першої інстанції, перевіряючи висновки відповідача, викладені в акті перевірки, не звернув уваги на зміст Договору суборенди, відповідно до якого контрагент ТОВ «Торговий дім Полтава Будторгсервіс» орендував земельні ділянки разом з посівами пшениці, за що надалі здійснив розрахунок з орендодавцем у розмірі 10% від вартості зібраного урожаю.
Також суд першої інстанції не врахував висновки Верховного Суду, відповідно до яких статистична звітність сільськогосподарських виробників (форми №4-сг, 29-сг, 37-сг) фактично є доказами на підтвердження як достатньої кількості земельних ділянок у сільськогосподарського виробника, такі і вирощення відповідної кількості сільськогосподарської продукції.
Є безпідставним посилання суду першої інстанції на податкову інформацію відносно контрагента позивача по ланцюгу постачання, оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів, тому податкова інформація не є належним доказом.
Також суд першої інстанції не врахував принцип індивідуальної відповідальності: в даній справі підлягають дослідженню лише господарські операції позивача з його контрагентом, а не дотримання податкової дисципліни по ланцюгу постачання. Позивач не повинен зазнавати негативних наслідків за можливі порушення податкового законодавства його контрагентом ТОВ «Торговий дім Полтава Будторгсервіс» по ланцюгу постачання.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2025 року відкрито апеляційне провадження у справі, витребувана справа №640/33723/20 з Дніпропетровського окружного адміністративного суду, яка надійшла 25 серпня 2025 року.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2025 року призначено розгляд справи в порядку письмового провадження, строк розгляду справи продовжено.
Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін та зазначає про безпідставність доводів, викладених в апеляційній скарзі.
Рішенням зборів суддів Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2026 року вирішено здійснити повторний автоматизований розподіл судових справ, які перебувають у провадженні судді Кучми А.Ю., через тривалу відсутність судді у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2026 року справу №640/33723/20 прийнято до провадження судді-доповідача Компанієць І.Д.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2026 року призначено апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Грейн Пауер" на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 травня 2025 року до розгляду в судовому засіданні на 19 серпня 2026 року.
Також, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2026 року задоволено клопотання адвоката Бичека Валентина Анатолійовича, що діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейн Пауер" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, призначено судове засідання на 19 серпня 2026 року о 11:00 у справі №640/33723/20 в режимі відеоконференції через систему програмного забезпечення «EasyCon».
У судовому засіданні представник апелянта вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні повністю заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.
Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.
Встановлені обставини справи.
05.07.2019 між ТОВ «ГРЕЙН ПАУЕР» та ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ПОЛТАВА БУДТОРГСЕРВІС» укладено Договір поставки № 242, за умовами якого ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ПОЛТАВА БУДТОРГСЕРВІС» зобов`язується передати, а ТОВ «ГРЕЙН ПАУЕР» прийняти та оплатити товар, згідно умов Договору (п.1.1. Договору) (а.с.20-25, том 1)
Товаром за даним Договором є пшениця 2, 3, 4 класу врожаю 2020 року (п. 1.2 Договору).
ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ПОЛТАВА БУДТОРГСЕРВІС» здійснює поставку Товару на умовах CPT (Carriage Paid To (... named place of destination)) згідно «Інкотермс» 2020 р., за винятком застережень, прямо передбачених цим Договором (п.1.3 Договору поставки № 26)
Поставка Товару може здійснюватися автомобільним або залізничним транспортом (п.4.2 Договору)
Місце поставки, кількість Товару, ціна за одиницю Товару, порядок оплати визначається у Додаткових угодах до даного Договору (п. 1.3, 2.1, 3.1, 6.1 Договору).
Відповідно до п. 5.4 Договору Право власності на Товар переходить від ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ПОЛТАВА БУДТОРГСЕРВІС» до ТОВ «ГРЕЙН ПАУЕР» в момент повної оплати відповідної партії Товару.
02.09.2020 між ТОВ «ГРЕЙН ПАУЕР» та ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ПОЛТАВА БУДТОРГСЕРВІС» укладено Додаткову угоду № 1 до Договору (далі - Додаткова угода №1), за умовами якої ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ПОЛТАВА БУДТОРГСЕРВІС» поставляє ТОВ «ГРЕЙН ПАУЕР» пшеницю 2 та 3 класів врожаю 2020 року, у загальній кількості 600 метричних тон (+/- 5 %) за вартістю 1 016,67 грн. з ПДВ за одну тону Товару (п. 1 та 2 Додаткової угоди № 1) (а.с.26, том 1)
Місце поставки: ТОВ «ГТА», 51325, Дніпропетровська обл., Юр`ївський р-н, с. Варварівка, вул. Пристанційна, 26 а. (п. 4 Додаткової угоди № 1)
ТОВ «ГРЕЙН ПАУЕР» здійснює оплату 80% вартості поставленої партії Товару на розрахунковий рахунок ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ПОЛТАВА БУДТОРГСЕРВІС» у строк два банківських дні з моменту отримання документів, передбачених у розділі 5 Договору (п.5 Додаткової угоди №1)
Згідно з п.6 Додаткової угоди №1 залишок у розмірі 20% вартості поставленої партії Товару оплачується ТОВ «ГРЕЙН ПАУЕР» протягом трьох банківських днів з моменту реєстрації ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ПОЛТАВА БУДТОРГСЕРВІС» податкової накладної з урахуванням усіх вимог чинного законодавства України.
Поставка Товару в повному обсязі здійснюється в строк до 20 вересня 2020р. включно (п.7 Додаткової угоди № 1).
На виконання умов Договору та Додаткової угоди № 1 ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ПОЛТАВА БУДТОРГСЕРВІС» в період з 08.09.2020 по 11.09.2020 поставило ТОВ «ГРЕЙН ПАУЕР» на елеваторі ТОВ «ГТА», 571,359 метричні тони пшениці 2 та 3 класів врожаю 2020 року (а.с.27-73, том 1)
На підтвердження поставки Товару позивачем надані наступні документи:
-видаткові накладні № РН-000001 від 08.09.2020 на поставку пшениці 3 класу врожаю 2020 року у загальній кількості 201,510 тон вартістю 1 229 215,03 грн з ПДВ, № РН-000002 від 09.09.2020 на поставку пшениці 2 класу врожаю 2020 року у загальній кількості 200,310 тон вартістю 1 221 895,01 грн з ПДВ, № РН-000003 від 10.09.2020 на поставку пшениці 2 класу врожаю 2020 року у загальній кількості 133,457 тон вартістю 814 090,37 грн з ПДВ, № РН-000004 від 11.09.2020 на поставку пшениці 2 класу врожаю 2020 року у загальній кількості 36,082 тон вартістю 220 100,92 грн з ПДВ; (а.с.27-28, том 1)
-довіреність №1084 від 02.09.2020 на отримання від ТОВ «Торговий дім Полтава Будторгсервіс» цінностей за Договором №242 від 02.09.2020, Додаткової угоди №1; (а.с.29, том 1)
-податкові накладні № 5 від 08.09.2020 на суму ПДВ 204 869,17 грн з розрахунком коригуванням № 2 від 08.09.2020 (уточнення номенклатури), № 7 від 09.09.2020 на суму ПДВ 203 649,17 грн з розрахунком коригування № 3 від 09.09.2020 (уточнення номенклатури), № 10 від 10.09.2020 на суму ПДВ 135 681,73 грн з розрахунком коригування № 4 від 10.09.2020 (уточнення номенклатури), № 13 від 11.09.2020 на суму ПДВ 36 683,49 грн з розрахунок коригування № 1 від 11.09.2020 року (уточнення номенклатури); (а.с.62-73, том 1)
-товарно-транспортні накладні № 1, № 2, № 3, № 4, № 5 та № 6 від 08.09.2020 року, № 7, № 8, № 9, № 10, № 11 та № 12 від 09.09.2020 року, № 13, № 14, № 15 та № 16 від 10.09.2020 року, № 18 від 11.09.2020 року; (а.с.30-46, том 1)
-реєстри накладних на прийняте зерно з визначенням показників якості № 1065 від 08.09.2020, № 1073 від 09.09.2020, № 1087 від 10.09.2020 та № 1090 від 11.09.2020; (а.с.47-48, том 1)
-складські квитанції № 1163 від 09.09.2020 (бланк серія БА № 550613), № 1176 від 10.09.2020 (бланк серія БА № 550626), № 1190 від 11.09.2020 (бланк серія БА № 550840) та № 1194 від 14.02.2020 (бланк серія БА № 550644); (а.с.53, том 1)
картки аналізу зерна № 2029 від 08.09.2020, № 2061 від 09.09.2020, № 2100 від 10.09.2020 та № 2127 від 11.09.2020. (а.с.49-52, том 1)
ТОВ «ГРЕЙН ПАУЕР» здійснило оплату за поставлений Товар, що підтверджується платіжними дорученнями від 11.09.2020 № 909117010 на суму 983 372,02 грн (у т.ч. ПДВ 163 895,34 грн), № 909117013 на суму 977 516,01 грн (у т.ч. ПДВ 162 919,34 грн), № 909117015 на суму 651 272,30 грн (у т.ч. ПДВ 108 545,8 грн), платіжним дорученням від 15.09.2020 № 909157123 на суму 176 080,74 грн (у т.ч. ПДВ 29 346,79 грн) та платіжними дорученнями від 25.09.2020 № 909257649 на суму 245 843,01 грн (у т.ч. ПДВ - 40 973,84 грн), № 909257650 на суму 244 379,00 грн (у т.ч. ПДВ 40 729,83 грн), № 909257651 на суму 162 818,07 грн (у т.ч. - 27136,35 грн), № 909257653 на суму 44 020,18 грн (у т.ч. ПДВ - 7336,70 грн). (а.с.54-61, том 1)
Вищезазначені документи свідчать, що ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ПОЛТАВА БУДТОРГСЕРВІС» поставило ТОВ «ГРЕЙН ПАУЕР» пшеницю 2 та 3 класів врожаю 2020 року у загальній кількості 571,359 метричні тони загальною вартістю 3 485 301,33 грн, в тому числі ПДВ 580 883,55 грн.
На підтвердження використання придбаної у ТОВ «Торговий дім Полтава Будторгсервіс» пшениці 2 та 3 класів врожаю 2020 року у власній господарській діяльності (рух Товару, продаж) позивач надав підтверджуючі документи. (а.с.83-112, том 1)
На підтвердження зберігання Товару позивачем надано Договір №1 складського зберігання зерна, укладений 01 липня 2020 року з ТОВ «Грейн Тех Агро», за умовами якого ТОВ «ГРЕЙН ПАУЕР» зобов`язаний передати, а ТОВ «Грейн Тех Агро» зобов`язаний прийняти на знеособлене зберігання за плату насіння зернових, зернобобових, та олійних культур, яке є власністю ТОВ «ГРЕЙН ПАУЕР» (п. 1.1 Договору) (а.с.83-87, том 1)
Відповідно до п.2.8 Договору ТОВ «Грейн Тех Агро» видає ТОВ «ГРЕЙН ПАУЕР» складські документи на зерно не пізніше наступного робочого дня після приймання зерна на зберігання (п. 2.8. Договору № 1 складського зберігання).
Передання позивачем Товару на склади (елеватор ТОВ «Грейн Тех Агро») на виконання умов Договору №1 підтверджується:
-актами здачі-приймання робіт (наданих послуг) № 471 від 08.09.2020, № 474 від 09.09.2020, № 476 від 10.09.2020 та № 478 від 11.09.2020 (а.с.88-91, том 1);
-платіжними дорученнями № 909106904 та № 909106940 від 10.09.2020, № 909116965 від 11.09.2020, № 909147072 від 14.09.2020 (а.с.92-95, том 1)
В наступному, Товар, придбаний позивачем у ТОВ «Торговий дім Полтава Будторгсервіс», був поставлений для експорту компаніям ORSETT TRADING SA (реєстраційний номер CHE 286.331.905, адреса: Avenue Tribunal-Federal 34, 1005 Lausanne Switzerland) та POSCO INTERNATIONAL CORPORATION (165, Convensia-daero, Yeonsu-gu, Incheon, Korea) (а.с.96-112, том 1)
Так, 21.07.2020 між ТОВ «ГРЕЙН ПАУЕР» та POSCO INTERNATIONAL CORPORATION укладений контракт № FC-DAP-21-07-2020 від 21.07.2020 на поставку зерна, за умовами якого ТОВ «ГРЕЙН ПАУЕР» продає, а Компанія POSCO ITTERNATIONAL CORPORATION купує пшеницю 3 класу, врожаю 2020 року у кількості 3700 метричних тон (+/-5%), вартістю 189,50 доларів США за одну тону товару, на умовах DAP, згідно правил Інкотермс-2020, місце поставки ПАТ «Миколаївський комбінат хлібопродуктів» м. Миколаїв (Додаткова угода № 3).(а.с.96-101, том 1)
На виконання умов Контракту № FC-DAP-21-07-2020 від 21.07.2020 та Додаткової угоди № 3 позивачем передано, а Компанією POSCO ITTERNATIONAL CORPORATION отримано пшеницю врожаю 2020 року, що підтверджується: інвойсом № 30-10/1 від 30.10.2020; актами прийому-передачі № 08-10-20 від 08.10.2020, № 15-10-20 від 15.10.2020, митною декларацією UA508220/2020/108680 від 12.11.2020.
20.05.2020 між ТОВ «ГРЕЙН ПАУЕР» та ORSETT TRADING SA укладено Контракт № MW-FOB-20-05-20 на поставку зерна, за умовами якого ТОВ «ГРЕЙН ПАУЕР» зобов`язується поставити, а ORSETT TRADING SA прийняти і оплатити пшеницю 2, 3 та 4 класів, врожаю 2020 року у кількості 500000 метричних тон (+/- 10%), вартістю 266,50 267,50 доларів США за одну тону товару (в залежності від класу), на умовах FOB, згідно правил Інкотермс-2020 (Додаткова угода № 22) (а.с.109-110, том 1)
На виконання умов Контракту № MW-FOB-20-05-20 від 20.05.2020 ТОВ позивачем передано, а Компанією ORSETT TRADING SA отримано пшеницю 2, 3 та 4 класів, врожаю 2020 року, що підтверджується: інвойсом № 28-11 від 28.11.2020, митною декларацією № UA508150/2020/008771 від 09.12.2020 року, коносаментом № 1 від 28.11.2020.
На підставі направлень від 18.11.2020 № 1026/26-15-07-04-01, від 24.11.2020 № 1520/26-15-07-04-01 та наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 12.11.2020 № 357-п, виданого на підставі пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ГРЕЙН ПАУЕР» (з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за вересень 2020 року у податковій декларації з податку на додану вартість від 20.10.2020 № [номер приховано].) (а.с.144-147, том 1)
За результатом перевірки складено акт від 15.12.2020 №12002/26-15-07-04- 01/40427580 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Грейн Пауер» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за вересень 2020 року. (а.с.148-155, том 1).
Перевіркою встановлено порушення ТОВ «ГРЕЙН ПАУЕР» п.185.1 ст.185, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.4 ст.200 Кодексу, а саме: ТОВ «ГРЕЙН ПАУЕР» завищено суму податкового кредиту за вересень 2020 року, що призвело до завищення від`ємного значення поточного звітного (рядок 19) і відповідно завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на 580884,00 гривень.
Підставою для висновку податкового органу про порушення позивачем приписів податкового законодавства визначено наступне.
Так, в акті перевірки зазначено, що основним чинником виникнення від`ємного значення з ПДВ (100% від загальної суми податкового кредиту) є здійснення позивачем експортних операцій зернових культур за межі митної території України. В охопленому перевіркою звітному періоді платник податків оформляв взаємовідносини з ризиковим контрагентом, відображення яких у бухгалтерському і податковому обліку вплинуло на визначення у Декларації від`ємного значення з ПДВ.
В ході проведення перевірки ТОВ «ГРЕЙН ПАУЕР» встановлено придбання пшениці, а саме: ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ПОЛТАВА БУДТОРГСЕРВІС» (код 41832562) згідно договору від 02.09.2020 № 242.
За наслідками опрацювання податкової інформації встановлено, що ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ПОЛТАВА БУДТОРГСЕРВІС» придбавало вищезазначений товар пшениця у наступних підприємств:
1.ФЕРМЕРСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО «ГАЛОАГРО БІЗНЕС» (код 42829676)
2.ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ОФІС- МАРКЕТ ХХ» (код 43596161)
3.ТОВ «ЄВРО СІЕТЛ» (код 43596198). - ФЕРМЕРСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО «ГАЛОАГРО БІЗНЕС» (код 42829676).
Основним видом діяльності ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА «ГАЛОАГРО БІЗНЕС» є вирощування зернових культур (крiм рису), бобових культур i насіння олійних культур, кількість працюючих 11 чол. Земельні ділянки відсутні, основні фонди відсутні. Згідно проведеного аналізу зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних встановлено, що ФЕРМЕРСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО «ГАЛОАГРО БІЗНЕС» придбавало пшеницю у ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ОФІС- МАКЕТ ХХ» (код 43596161), ТОВ «ЄВРО СІЕТЛ» (код 43596198), ТОВ «АСКОРД АГРО» (код 43648041) та ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ПОЛТАВА БУДТОРГСЕРВІС» (код 41832562).
Вище вказані підприємства придбавали товар відмінний від реалізованого а саме: м`ясо заморожене, шлунок індика, голови куряча, шоколадні цукерки, каву натуральну розчинну, йогурт, маргарин газ нафтовий скраплений та не придбавало товар (пшениця) зазначений у податковій накладній виписаній на адресу ТОВ «ГРЕЙН ПАУЕР».
Крім того, вищевказані підприємства Постачальники не здійснювали вирощування сільськогосподарської продукції, про що свідчить відсутність відповідних виробничих потужностей, земельних ділянок та персоналу, необхідного для забезпечення господарської діяльності.
Отже, враховуючи неможливість відстеження ланцюга постачання, встановлено нереальність фактичного постачання пшениці на адресу ТОВ «ГРЕЙН ПАУЕР».
Фактично ТОВ «ГРЕЙН ПАУЕР» здійснено безпідставне документальне оформлення нереальної господарської операції з одержання (купівлі) при складенні первинних документів: договорів поставки, змісту операції - її вид (купівля, транспортування, зберігання, оплата тощо), найменування (номенклатура, асортимент), інші характеристики товару та одиниця виміру, обсягу операції - кількість, ціна та загальна вартість або сума перерахування коштів без урахування ПДВ і сума ПДВ, всупереч норм частини першої ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та пп.2.1 та 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704.
Оскільки відсутній факт формування згідно з абзацом другим ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» відповідного активу, як ресурсу контрольованого у результаті минулих подій внаслідок реального придбання у інших суб`єктів господарювання або власного виробництва.
Тобто, відсутня господарська операція як певна дія або подія у визначенні абзацу п`ятого ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в основі якої має бути дійсний рух певного активу.
При перенесенні ТОВ «ГРЕЙН ПАУЕР» інформації з неправомірно складених первинних документів до облікових регістрів бухгалтерського обліку: рахунки бухгалтерського обліку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», 6442 «Податковий кредит», 311 «Поточні рахунки в національній валюті», порушено норми частини п`ятої ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704, абзацу другого розділу І Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 №291, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 21.12.1999 за №893/4186.
Отже, ТОВ «ГРЕЙН ПАУЕР» не виконано вимоги Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV, із змінами та доповненнями та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704, в частині ведення бухгалтерського обліку, який є підставою для податкового обліку.
Таким чином, висновки акту перевірку ґрунтуються на тому, що господарські відносини ТОВ «Грейн Пауер» з ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ПОЛТАВА БУДТОРГСЕРВІС» є нереальними, фактичного постачання пшениці не відбувалося, контрагенти ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ПОЛТАВА БУДТОРГСЕРВІС» не мали можливості продати товар «пшениця», оскільки самі ним не володіли.
За результатами перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0[телефон приховано] від 21.12.2020, яким згідно п. 54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58 та пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України встановлено порушення п.185.1, ст. 185, п. 198.1, п. 198.3 п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200,4 ст. 200, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України та зменшено ТОВ «Грейн Пауер» суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2020 року на суму 580 884,00 грн, застосовано штрафні санкції в розмірі 290 442,00 грн. (а.с.156-157, том 1)
Не погоджуючись з висновками акту перевірки та прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з того, що будь-які документи, (у тому числі договори, акти виконаних робіт, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції, а наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту. Аналізуючи господарську операцію між позивачем та ТОВ «Торговий Дім Полтава Будторгсервіс», суд першої інстанції дійшов висновку про її нереальність через відсутність доказів придбання та внесення насіннієвого матеріалу, добрив для вирощування пшениці контрагентом позивача ТОВ «Торговий дім Полтава Будторгсервіс», наявності у контрагента необхідних трудових, матеріальних ресурсів для вирощування пшениці, яка згодом була поставлена позивачу за Договором №242 від 05.07.2019 року.
Оцінку наданих позивачем первинних документів на підтвердження реальності господарської операції за Договором №242 від 05.07.2019 року рішення суду першої інстанції не містить.
Оцінка суду.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
На підставі підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Згідно з пунктом 44.1 статті44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Відповідно до підпункту «а» пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.
На підставі підпункту «а» пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Пунктом 198.2 статті 198 ПК України, передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
дата отримання платником податку товарів/послуг.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг (…)
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно з пунктом 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (…)
Пунктом 200.1 статті 200 ПК України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду).
На підставі пункту 200.4 статті 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон № 996 в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Статтею 1 Закону № 996 визначено, що бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; зобов`язання - заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, приведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
Відповідно до статті 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні.
Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Таким чином, недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця - права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність доказів сплати вартості товарів, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. При цьому, відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкової вигоди.
Отже, правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкових вигод виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема:
-фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду;
-наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності;
-наявності у покупця належним чином складеної та зареєстрованої податкової накладної;
-наявності ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції.
Водночас, норми податкового законодавства у взаємозв`язку з приписами законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності визначають окремі випадки, за яких неможливе формування податкових вигод, зокрема, це:
-не пов`язаність здійсненої операції (понесених витрат) з господарською діяльністю покупця (придбання товарів/послуг без мети їх використання у господарській діяльності);
-фіктивність операцій/нездійснення оподатковуваних операцій;
-видача податкової накладної особою, яка не є платником податку на додану вартість;
-відсутність у платника податків юридично значимих первинних документів.
Таким чином, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість, суд повинен встановити зміст господарських операцій, договірні умови, фактичний порядок надання робіт (послуг), обсяги і зміст, мету придбання, належним чином дослідити первинні бухгалтерські документи, складені щодо господарських операцій, з`ясувати, чи розкривають первинні документи зміст операцій, та оцінити такі докази кожний окремо та у їх сукупності, а також у сукупності з іншими доказами у справі.
Будь-який документ, виданий від імені суб`єкта господарювання (платника податків), що не був позбавлений відповідного статусу на час складення цього документа, має силу первинного документа та згідно зі статтею 44 ПК України та статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підтверджує дані податкового обліку суб`єкта господарювання та/або його контрагентів у тому разі, якщо цей документ містить, зокрема: достовірні дані про фактично здійснену господарську операцію та відображає її економічну суть; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Водночас, інший платник податків під час використання такого документа у своєму податковому обліку повинен діяти розумно, добросовісно та з належною обачністю, а також сумніву в достовірності даних, внесених до відповідного документа своїм контрагентом, у тому числі стосовно даних щодо можливих дефектів правового статусу такого контрагента, а також щодо підпису та інших засобів ідентифікації представників контрагента, які брали участь у господарській операції.
Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності.
Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема, у вигляді позбавлення права на формування витрат чи податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не було встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженості дій між ними.
При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать про те, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, що враховуються при визначені об`єкта оподаткування, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 КАС України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Зазначені висновки сформовано в численних постановах Верховного Суду України, зокрема, від 27 лютого 2020 року у справі №813/7081/14, від 10 вересня 2019 року у справі №814/2412/17, від 17 березня 2026 року у справі №160/18728/24.
Як свідчать матеріали справи податковим органом не заперечується надання позивачем до перевірки первинних документів на підтвердження реальності господарської операції з ТОВ «Торговий дім Полтава Будторгсервіс».
Однак, податковим органом здійснено висновок, що досліджені в процесі перевірки первинні документи не підтверджують реальність господарської операції позивача з контрагентом ТОВ «Торговий дім Полтава Будторгсервіс», оскільки підприємства-постачальники ТОВ «Торговий дім Полтава Будторгсервіс» не здійснювали вирощування сільськогосподарської продукції, про що свідчить відсутність відповідних виробничих потужностей, земельних ділянок та персоналу, необхідного для забезпечення господарської діяльності. Враховуючи неможливість відстеження ланцюга постачання, встановлено нереальність фактичного постачання пшениці на адресу ТОВ «ГРЕЙН ПАУЕР».
Таким чином, позивачем здійснено безпідставне документальне оформлення нереальної господарської операції з одержання (купівлі) при складенні первинних документів і складено первинні документи всупереч нормативно-правових актів, що регулюють бухгалтерський облік та фінансову звітність.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, у періоді, який перевірявся, позивач мав господарські відносини з ТОВ «Торговий дім Полтава Будторгсервіс» з придбання пшениці 2,3 класу врожаю 2020 року відповідно до Договору №242 від 02.09.2020 року, Додаткової угоди №1 від 02.09.2020.
На підтвердження здійснення господарської операції позивачем надані: видаткові накладні, довіреність на отримання ТМЦ, товарно-транспортні накладні, реєстри накладних на прийняте зерно, картки аналізу зерна, складські квитанції, платіжні доручення, податкові накладні, договір №1 від 01.07.2020 складського зберігання зерна, акти здачі-приймання робіт щодо здачі зерна на зберігання до елеватору, контракти, інвойси, митні декларації.
Всі первинні бухгалтерські документи щодо обліку господарської операції з вказаним контрагентом були надані податковому органу під час перевірки. Жодних запитань щодо змісту наданих документів у контролюючого органу не виникло.
Підтвердженням господарської операції виходячи з визначення Закону № 996-ХIV є саме рух матеріальних активів та коштів між контрагентами, натомість первинна документація є відображенням такої операції.
Надані в процесі перевірки первинні документи у повній мірі підтверджують фактичний рух зерна, придбаного ТОВ «ГРЕЙН ПАУЕР» у контрагента ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ПОЛТАВА БУДТОРГСЕРВІС», зміну зобов`язань власного капіталу ТОВ «ГРЕЙН ПАУЕР», ділову мету ТОВ «ГРЕЙН ПАУЕР», а саме здійснення експортних поставок та економічну обґрунтованість в отриманні прибутку від експорту зерна, а тому посилання податкового органу, що подані платником документи не свідчать про реальність господарської операції є помилковими.
Договір №242 від 02.09.2020 року створює реальні наслідки для позивача та має економічну мету, а позивач у повному обсязі підтвердив та довів реальність здійсненої господарської операції та факт використання придбаних товарів (пшениці) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.
Податкові накладні по господарській операції з придбання позивачем товару були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.
У період здійснення вказаної господарської операції контрагент позивача ТОВ «Торговий дім Полтава Будторгсервіс» був зареєстрований платником податку на додану вартість.
Фактично, висновки податкового органу щодо нереальності господарської операції за Договором №242 від 02.09.2020 року ґрунтуються лише на даних щодо взаємовідносин контрагента позивача ТОВ «Торговий дім Полтава Будторгсервіс», у якого відсутня можливість самостійного вирощування зернових культур, та що підприємства постачальники ТОВ «Торговий дім Полтава Будторгсервіс» також не здійснювали вирощування сільськогосподарської продукції, - а не на аналізі суті та наслідків господарської операції, яка мали місце у періоді перевірки, що, в свою чергу, не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного характеру господарської операції за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи.
В свою чергу, позивачем до матеріалів справи були надані, крім іншого, Договір суборенди земельної ділянки від 03.07.2020 року, відповідно до якого ТОВ «Торговий дім Полтава Будторгсервіс» (суборендар) отримав земельні ділянки від Фермерського господарства «Агро-Співдружність» (суборендодавець) разом з біологічними активами (засіяну сільськогосподарськими культурами) у володіння та користування (п.1.1 Договору) (а.с.74-77, том 1).
Відповідно до п. 2.7 Договору за перший рік оренди Суборендар сплачує Суборендодавцю орендну плату додатково за засіяну біологічними активами земельні ділянки у розмірі 10% від реалізації зібраного врожаю наприкінці повного проведення збору врожаю та обробку землі.
Основним видом діяльності ТОВ «Торговий дім Полтава Будторгсервіс» є оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин.
Також позивачем надано звіти про посівні площі сільськогосподарських культур за формою №4-сг, відповідно до якого пшеницею засіяно 658,13 га землі (з квитанцією про подання); звіти про збирання врожаю сільськогосподарських за формою № 37-сг, відповідно до яких станом на 01.10.2020 ТОВ «Торговий дім Полтава Будторгсервіс» було зібрано 18 421,37 центнер (1842,137 тон) врожаю пшениці (з квитанцією про подання).(а.с.78-82, том 1).
Зазначені документи свідчать, що ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ПОЛТАВА БУДТОРГСЕРВІС» є саме сільськогосподарським виробником, а Товар поставлений на адресу ТОВ «ГРЕЙН ПАУЕР» у вересні 2020 року є товаром власного виробництва ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ПОЛТАВА БУДТОРГСЕРВІС».
Наданими документами в сукупності з основним видом діяльності ТОВ «Торговий дім Полтава Будторгсервіс» підтверджується наявність у користуванні контрагента позивача як земельних ділянок, достатніх для самостійного вирощення (вироблення) сільськогосподарської продукції, так і вирощення відповідної кількості сільськогосподарської продукції, яка була реалізована позивачу.
В свою чергу, відповідачем належним чином не обґрунтовано, як і не підтверджено належними та допустимими доказами, що наявних у ТОВ «Торговий дім Полтава Будторгсервіс» земельних ділянок не достатньо для вирощування необхідної кількості сільськогосподарської продукції (пшениці).
З огляду на вищевикладене суд не приймає доводи відповідача про відсутність реального джерела походження товару по ланцюгу постачання, оскільки ці доводи не підтверджені належними та допустимими доказами, ґрунтуються виключно на припущеннях, без проведення аналізу первинних документів, складених за наслідками таких взаємовідносин, хоча відповідач мав можливість вжити заходів для дослідження таких документів. Відповідач фактично посилається виключно на недоліки господарських операцій, у яких позивач не брав участь, та оподаткування яких не є предметом даного спору.
Посилання відповідача, що висновок про нереальність здійснення господарських операцій підтверджений податковою інформацію, є неприйнятними, оскільки правильність нарахування податків не може ґрунтуватися тільки на даних, які містяться в інформаційних базах контролюючого органу, без врахування даних первинних документів.
У випадку посилання на таку інформацію, відповідач має надати докази, зокрема у вигляді винесення відносно таких осіб податкових повідомлень-рішень чи судових рішень, що набрали законної сили, якими встановлено факт порушення податкового законодавства.
При дослідженні факту здійснення господарської операції оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.
Щодо доводів податкового органу, що Постачальник позивача - ТОВ «Торговий дім Полтава Будторгсервіс» не здійснював вирощування сільськогосподарської продукції, про що свідчить відсутність відповідних виробничих потужностей, земельних ділянок та персоналу для забезпечення господарської діяльності, - суд зауважує, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 09 січня 2007 року у справі «Інтерсплав проти України», якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб`єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку.
Таким чином, ЄСПЛ чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагентом.
Оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку-покупця від дотримання його контрагент податкової дисципліни та правильності ведення ним податкового або бухгалтерського обліку, то у разі підтвердження факту отримання послуг, платник не може відповідати за порушення, допущені виконавцем, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цієї особи.
Зазначений правовий висновок сформовано Верховним Судом в постанові від 20 лютого 2018 року по справі № 813/4931/13-а.
Суд також зазначає, що податкове законодавство України не ставить право платника податку на додану вартість на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу, відсутність за юридичною адресою на момент звірки тощо. В разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для цієї особи.
Податковим органом в акті перевірки не наведено обставин та доказів, які б свідчили про невідповідність господарської операції цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійсненої операції, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про не пов`язаність правочину з господарською діяльністю позивача, фіктивність вчиненої операції, а також про те, що вчинення зазначеної операції не обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру).
Відтак посилання контролюючого органу на можливі порушення вимог податкового законодавства контрагентом позивача не можуть бути підставою для висновку про нереальність господарської операції за укладеним договором поставки №242 від 02.09.2020 року з ТОВ «Торговий дім Полтава Будторгсервіс», оскільки податковий орган має довести, що відсутність таких відповідних матеріальних та основних ресурсів унеможливила в кожному конкретному випадку реальну можливість виконання правочину.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що первинні документи, надані позивачем на підтвердження дійсності господарської операції із контрагентом ТОВ «Торговий дім Полтава Будторгсервіс», ураховуючи співвідношення господарської операції з основним видом діяльності позивача та його контрагента, вказують на реальність господарської операції та підтверджують формування показників податкової звітності, які достовірно відображені у бухгалтерському обліку і є підставою для формування податкового кредиту позивачем.
Підсумовуючи вищевикладене суд вважає, що податкове повідомлення-рішення №0[телефон приховано] від 21.12.2020, прийняте Головним управлінням ДПС у м.Києві податкове повідомлення-рішення №0[телефон приховано] від 21.12.2020, є протиправним, що обумовлює його скасування.
Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до частини першої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
Суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, що обумовлює задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням постанови про задоволення позову.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем при зверненні до суду з ним позовом сплачено судовий збір у загальному розмірі 16119,56 грн (а.с.14 том 1, а.с.100,115 том 2), який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань.
Керуючись статтями 139, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Грейн Пауер" на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 травня 2025 року у справі №640/33723/20 - задовольнити.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 травня 2025 року у справі №640/33723/20 - скасувати.
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Грейн Пауер" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0[телефон приховано] від 21.12.2020, прийняте Головним управлінням ДПС у м. Києві.
Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Грейн Пауер" (код ЄДРПОУ - 40427580, вул. Острозьких Князів, буд. 32/2, м. Київ, 01010) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві " (код ЄДРПОУ - 44116011, вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 16119,56 ( шістнадцять тисяч сто дев`ятнадцять гривень 56 копійок).
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення 19 серпня 2026 року.
Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення в порядку, визначеному ст. 328 КАС України.
Повне судове рішення складено 19 серпня 2026 року.
Головуючий суддя І.Д. Компанієць
Судді: О.В. Карпушова
О.М. Кузьмишина