ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 640/21886/20 Суддя (судді) першої інстанції: Нагірняк Микола Федорович
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 серпня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Компанієць І.Д., Кузьмишиної О.М., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 09 травня 2025 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В:
Рух справи.
15.09.2020 ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень №47685-1305 від 28.04.2017 року, №1296632-1305-2654 від 27.03.2018 року, №60480-1305-2615 від 11.04.2019 року та №422100-3313-2615 від 27.02.2020 року щодо нарахування земельного податку за користування земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_1 .
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що спірні рішення є протиправними, оскільки Комунальное підприємство "Київжитлоспецексплуатація" є постійним користувачем вказаної земельної ділянки.
В наслідок ліквідації Окружного адміністративного суду м.Києва вказана справа 17.02.2025 року надійшла на розгляд до Житомирського окружного адміністративного суду.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 09.05.2025 р. позовні вимоги задоволено повністю.
Приймаючи вказане рішення суд першої інстанції зробив висновок, що відповідачем не доведено правомірність спірних рішень належними та достатніми доказами.
Відповідач-1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати судове рішення як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Апелянт наголосив на обґрунтованості спірних рішень з огляду на відповідність цих рішень вимогам чинного законодавства.
Крім того, апелянт зазначив, що судом першої інстанції не правильно встановлені обставини у справі, і позивач має сплачувати вказаний податок.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.06.2025 відкрито апеляційне провадження та витребувано справу зі суду першої інстанції, а після надходження справи до суду, 24.11.2025 призначено справу до слухання у порядку письмового провадження.
Позивач відзив на апеляційні скарги не подавав.
З поважних причин слухання справи продовжувалось.
Розгляд справи відбувся у порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Обставини встановлені судом.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що спірні рішення відповідача, а саме податкові повідомлення - рішень №47685-1305 від 28.04.2017 року, №1296632-1305-2654 від 27.03.2018 року, №60480-1305-2615 від 11.04.2019 року та №422100-3313-2615 від 27.02.2020 року стосуються нарахування позивачу земельного податку як користувачу земельною ділянкою за адресою м.Київ, вулиця Сталінграду, 65 за відповідні роки з 2017-2020.
Проте, Комунальное підприємство "Київжитлоспецексплуатація" є постійним користувачем вказаної земельної ділянки.
Вказані обставини підтверджені належним, достатніми та допустимими доказами, і не є спірними.
Нормативно-правове обґрунтування.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Податковий кодекс України (в редакції на день виникнення спірних правовідносин) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів. їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
У відповідності до п.п.19-1.1 п. 19-1.1 ст. 19 ПК України контролюючі органи здійснюють, зокрема, адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків.
Правовими нормами пункту 286.5 статті 286 Податкового кодексу України визначено, що нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку.
За приписами пункту 287.6 статі 286 Податкового кодексу України (в редакції з 01.01.2015року) при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку.
Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" № 71-VIII від 28.12.2014 (надалі - Закон № 71-VIII) до пункту 287.6 статті 287 цього Кодексу були внесені зміни, якими слова "нерухоме майно" замінено словами "таку земельну ділянку". Вказаний Закон № 71-VIII набув чинності з 01.01.2015 року.
Тобто, з 01.01.2015 року у нового власника нерухомого майна обов`язок сплати земельного податку за земельну ділянку, на якій розміщена така нерухомість, виникає з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку, а не з дати реєстрації права власності на нерухоме майно.
Висновки суду.
Матеріалами справи підтверджено, що спірні рішення відповідача, а саме податкові повідомлення - рішень №47685-1305 від 28.04.2017 року, №1296632-1305-2654 від 27.03.2018 року, №60480-1305-2615 від 11.04.2019 року та №422100-3313-2615 від 27.02.2020 року стосуються нарахування позивачу земельного податку як користувачу земельною ділянкою за адресою м.Київ, вулиця Сталінграду, 65, за відповідні роки з 2017-2020.
Проте, Комунальное підприємство "Київжитлоспецексплуатація" є постійним користувачем вказаної земельної ділянки.
Вказані обставини апелянтом не спростовано.
Отже, інша особа є користувачем вказаної земельної ділянки, і її право визначено як постійне.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що у нового власника нерухомого майна обов`язок сплати земельного податку за земельну ділянку, на якій розміщена така нерухомість, виникає з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку, а не з дати реєстрації права власності на нерухоме майно.
За таких обставин, з урахуванням зазначеного, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість позовних вимог та правильність висновків суду першої інстанції з цього приводу.
З огляду на вказане, доводи апелянта не заслуговують уваги, оскільки не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.
Надаючи оцінку всім іншим доводам сторін, судова колегія наголошує, що приймає до уваги рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».
Отже, судом першої інстанції повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, відповідно до вимог ст. 242 КАС України.
Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 139, 242-244, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 09 травня 2025 р. - залишити без задоволення.
Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 09 травня 2025 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Колегія суддів: О.В. Карпушова
І.Д. Компанієць
О.М. Кузьмишина