ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 740/1904/26
УХВАЛА
про залишення апеляційної скарги без руху
19 серпня 2026 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Кравченка Є.Д. та суддів Осіпової О.О., Златіна С.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 29.06.2026 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, третя особа - поліцейський Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області Михайлов Євгеній Романович про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
В С Т А Н О В И Л А:
Рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 29.06.2026 відмовлено у задоволенні позову.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу.
Зазначена апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, відповідно до положень ч. 4 ст. 286 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.
Згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Крім того, приписи п. 1 ч. 2 ст. 295 КАС України визначають, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Положення цієї норми підлягають застосуванню також і до випадків оскарження судових рішень в порядку ст. 286 КАС України, однак з врахуванням передбачених нею особливостей.
Так, оскільки ст. 286 КАС України передбачено спеціальний, усічений строк апеляційного оскарження, який становить 10 днів (а не 30 днів, як передбачено частиною 1 статті 295 КАС України), а тому строк, протягом якого особа, відповідно до ч. 2 ст. 295 КАС України, вправі вимагати поновлення строку апеляційного оскарження у зв`язку з несвоєчасним отриманням рішення суду, також не повинен перевищувати десять днів.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 27 лютого 2019 року у справі №500/6596/17, від 17 квітня 2019 року у справі №522/17819/17, від 13 червня 2019 року у справі №200/15533/17(2-а/200/1165/17), від 04 березня 2021 року у справі №352/1530/18.
Судом встановлено, що оскаржуване рішення ухвалено судом першої інстанції 29.06.2026, утім апеляційна скарга направлена до суду апеляційної інстанції через засоби поштового зв`язку лише 27.07.2026, тобто поза межами встановленого приписами КАС України процесуального строку.
Водночас, апелянтом заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
В обґрунтування підстав для поновлення строку звернення до апеляційного суду апелянт зазначає, що такий пропуск пов`язаний з тим, що копію оскаржуваного рішення ним було отримано лише 21.07.2026.
Розглянувши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження оскаржуваного рішення, колегія суддів зазначає наступне.
Так, відповідно до ч.1 ст. 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.
Частиною 1 ст. 121 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.
Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об`єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, та після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
В апеляційній скарзі апелянт зазначив про отримання примірника оскаржуваного судового рішення 21.07.2026, однак, всупереч вимогам пункту 4 частини п`ятої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, не додав доказів на підтвердження цієї обставини (конверт, у якому судове рішення було надіслано адресату, чи довідку поштового відділення зв`язку, або інформацію з особистого кабінету в підсистемі «Електронний суд», тощо).
А відтак, суд зазначає, що доводи, викладені апелянтом щодо причин пропуску строку звернення до суду, є безпідставними. При цьому належних доказів поважності причин пропуску такого строку апелянтом суду не надано.
З огляду на викладене, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду не вбачає підстав для задоволення заявленого апелянтом клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Згідно з частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Враховуючи, що апелянтом пропущено строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без руху та надання строку для усунення визначених у вказаній ухвалі недоліків шляхом подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду із зазначенням інших, на думку апелянта, причин для його поновлення та наданням відповідних доказів на їх підтвердження.
Згідно із ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 169, 248, 298, 321, 325 КАС України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А:
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, третя особа - поліцейський Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області Михайлов Євгеній Романович, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - залишити без руху.
Встановити скаржнику десятиденний строк з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, для усунення недоліків апеляційної скарги.
У разі неусунення недоліків у зазначений вище строк апеляційна скарга буде повернута апелянту.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.
Суддя-доповідач Є.Д. Кравченко
Судді: О.О. Осіпова
С.В. Златін