Справа № 496/6402/26
Провадження № 2/496/4681/26
У Х В А Л А
19 серпня 2026 року м. Біляївка
Суддя Біляївського районного суду Одеської області Горяєв І.М., вивчивши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі», Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» про захист прав споживачів, визнання дій неправомірними, зобов`язання здійснити перерахунок нарахувань за електричну енергію та скасування заборгованості, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з вказаним вище позовом та просить визнати незаконним та скасувати Рішення комісії ПАТ «ДТЕК Одеські електромережі» з розгляду акта про порушення ПРЕЕ N?8008836 від 02.02.2026 року, оформлене Протоколом N? 16/1 від 26.02.2026 року. Визнати неправомірними дії ТОВ «Одеська обласна енергопостачальна компанія» щодо застосування комерційного тарифу до всього обсягу споживання житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 за період з грудня 2025 року по 26 травень 2026 року та скасувати незаконно нараховану заборгованість у розмірі 84251,40 грн. Зобов`язати ТОВ «Одеська обласна енергопостачальна компанія» здійснити перерахунок нарахувань за особовим рахунком домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 за період з грудня 2025 року по 26 травня 2026 року, а саме: застосувати тариф для побутового споживача на електроопалення на обсяги споживання житлової частини будинку та електрокотла; застосувати комерційний тариф виключно до розрахованого фактичного обсягу споживання комерційного обладнання, приміщення 41 кв.м. (не більше 30 кВт/міс) за період з грудня 2025 р. по 09.04.2026 р. Судові витрати покласти на відповідачів.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі судом встановлено, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 175 ЦПК України.
Пунктом 23 ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що споживач це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.
Із п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 12.04.1996р.«Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» вбачається, що позовна заява про захист прав споживача повинна містити відомості: про те, яке право споживача порушено; коли і в чому це виявилося; про способи захисту, які належить вжити суду; про розмір сум, щодо яких заявлено вимоги, з відповідними розрахунками і обґрунтуванням; про докази, що підтверджують позов. До заяви повинні бути додані необхідні документи - залежно від заявлених вимог (наприклад, договір, квитанція-замовлення, квитанція-зобов`язання, транспортна чи інша накладна, чек, касовий ордер).
Таким чином, позивач, вважаючи себе споживачем, при зверненні до суду у дотримання вимог ст. 175 ЦПК України, зобов`язаний викласти зміст позовних вимог та обставини, якими він обґрунтовує вказані позовні вимоги у відповідності до норм Закону України «Про захист прав споживачів», зазначивши про те, яке право споживача порушено у відповідності до ст.21 Закону України «Про захист прав споживачів», таким чином навівши підтвердження того, що між сторонами існують правовідносини, які регулюються Законом України «Про захист прав споживачів».
Проте в позовній заяві відсутнє таке обґрунтування позовних вимог.
Відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.
У зв`язку з цим, застосування Закону України «Про захист прав споживачів» до даних правовідносин, можливе лише в тому разі, якщо предметом і підставою позову є питання надання інформації споживачеві про умови, процедури виконання договору, та інше, тобто ті які передують укладенню договору. Після укладення договору між сторонами виникають інші правовідносини, які регулюються відповідними Законами (Цивільний кодекс України, ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» та ін.).
Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини, які виникають між споживачами і виробниками, виконавцями, продавцями під час продажу товарів (виконанні робіт, наданні послуг), встановлює права споживачів на придбання товарів (робіт, послуг) належної якості та безпечних для життя і здоров`я, а також визначає механізм захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
У вказаному законі прописана процедура укладання договору, яка включає питання щодо надання інформації споживачеві один про одного та щодо умов договору: про надання послуг з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах, винагороди товариства, порядок розподілу товару, тощо. А у разі ненадання зазначеної інформації суб`єкт господарювання, який повинен її надати, несе відповідальність, встановлену статтями 15 і 23 цього Закону.
Тобто, права особи як споживача охоплюються і мають місце на стадії придбання, замовлення, використання або реалізації наміру придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, а коли така продукція вже придбана, замовлена або використовується, то діють правила і норми відповідних договірних правовідносин.
Після укладання договору між сторонами виникають інші правовідносини, тому до спорів щодо виконання цього договору цей закон не може застосовуватись.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачем судовий збір не сплачено, з посиланням на положення Закону України «Про захист прав споживачів», а в позовній заяві йдеться не про обставини які передували укладенню договору.
Системний аналіз положень Закону України «Про захист прав споживачів» доводить, що для того, щоб особа була звільнена від сплати судового збору, недостатньо зазначити, що це є позов про захист прав споживачів, оскільки такий позов повинен містити предмет та обставини, які вказують на порушення прав позивача як споживача послуг. Тобто, предмет та підстави позову повинні вказувати на те, що такий позов пов`язаний з порушенням права споживача, з зазначенням такого права та способу захисту відповідно до положень, передбачених Законом України «Про захист прав споживачів».
Позивач у пред`явленій позовній заяві не посилається на обставини, якими він обґрунтовує вказані позовні вимоги у відповідності до норм Закону України «Про захист прав споживачів», не зазначає про те, яке право споживача порушене. Таким чином, підстави вважати, що пред`явлений позивачем позов поданий в порядку Закону України «Про захист прав споживачів», відсутні.
Суд вважає необхідним також звернути увагу позивачу, що згідно ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Згідно ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху і надає позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Приймаючи до уваги вищенаведене, суд приходить до висновку, що дану позовну заяву слід залишити без руху та надати представнику позивача строк для усунення недоліків позовної заяви, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. ст. 175, 185 ЦПК України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі», Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» про захист прав споживачів, визнання дій неправомірними, зобов`язання здійснити перерахунок нарахувань за електричну енергію та скасування заборгованості - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання даної ухвали.
Роз`яснити позивачу, що у випадку невиконання зазначених вимог у встановлений строк заява буде визнана неподаною та повернута відповідно до вимог ч. 3 ст. 185 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.М. Горяєв