УХВАЛА
20 серпня 2026 року м. Кропивницький
справа № 404/7790/23
провадження № 22-ц/4809/1802/26
Суддя Кропивницького апеляційного суду Дьомич Л. М., розглянувши апеляційну скаргу Державної казначейської служби України на ухвалу Фортечного районного суду міста Кропивницького від 10 липня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, Кіровоградської обласної прокуратури, Державної казначейської служби України про стягнення моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою Фортечного районного суду міста Кропивницького від 10 липня 2026 року у задоволені заяви Державної казначейської служби України про зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі №404/7790/23 відмовлено.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, Державна казначейська служба України оскаржила його в апеляційному порядку.
Подана апеляційна скарга підлягає залишенню без руху за наступного.
Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 356 ЦПК України, до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (далі - Закон) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пп. 9 п.1 ч. 2 ст. 4 Закону за подання юридичною особою апеляційної скарги на ухвалу суду сплачується судовий збір за ставкою 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 3 ст. 4 Закону передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених ч. 2 цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Зважаючи на викладене, враховуючи розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений станом на 01 січня 2026 року, за подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції у даній справі мав бути сплачений судовий збір із застосуванням понижуючого коефіцієнта у сумі 2 662,40 грн: 3328,00 грн х 0,8 = 2662,40 грн.
Доказів сплати судового збору у встановлених законом порядку і розмірі скаржником до суду апеляційної інстанції надано не було.
Разом з тим, у прохальній частині апеляційної скарги скаржником заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
В обґрунтування заявленого клопотання скаржник зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 09 червня 2021 року № 590 затверджено Порядок виконання повноважень Казначейством в особливому режимі в умовах воєнного стану (далі - Порядок № 590). Пунктом 19 Порядку № 590 визначено черговість здійснення платежів, згідно якого сплата судового збору може бути здійснена лише в третю чергу, що унеможливлює Казначейству своєчасно та в повному обсязі здійснити оплату судового збору. У період воєнного стану видатки державного бюджету першочергово спрямовуються на національну безпеку, оборону та на здійснення заходів, пов`язаних іззапровадженням правового режиму воєнного стану на території України. Вказує, що зважаючи на обставини, які виникли не з вини Казначейства, а також враховуючи ситуацію, яка склалася у зв`язку із збройною агресією рф, Казначейство не має змоги своєчасно та в повному обсязі здійснити оплату судового збору.
Вирішуючи заявлене скаржником клопотання, апеляційний суд виходить із наступного.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Порядок відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру або звільнення від сплати судового збору встановлено у ст. 8 Закону.
Так, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 8 Закону, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або
2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або
4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у ч. 1 цієї статті.
Отже, ЦПК України та Законом встановлено вичерпний перелік умов, суб`єктів та коло правовідносин, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема звільнити від сплати судового збору. Однак, обставини, зазначені скаржником у клопотанні, до таких умов не належать.
Апеляційним судом також враховано, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18 зроблено висновок, що суд може відстрочити (розстрочити) сплату судового збору, враховуючи майновий стан особи, що звертається до суду. Цей висновок Великої Палати Верховного Суду стосується і суб`єкта владних повноважень. При цьому, у зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду сформулювала висновок про те, що звільнення юридичної особи від сплати судового збору за наявності майнового критерію, можливе виключно у випадку, якщо предметом позову у справі є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Для вирішення питання про зменшення розміру належних до сплати судових витрат, звільнення від їх оплати повністю або частково, відстрочення або розстрочення сплати судового збору необхідним є доведення особою, яка звертається із відповідним клопотанням, фінансової неможливості сплатити судовий збір. При цьому, оцінці також підлягають дії, вчинені скаржником задля сплати судового збору та причини, з яких такі дії не призвели до позитивного вирішення питання його сплати.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19 зазначала, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.
Питання ж необхідності звільнення від сплати судового збору, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується судом у кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у клопотанні скаржника. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для безумовного продовження процесуального строку, відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збору у всіх абсолютно випадках.
З огляду на наведене суд вважає, що заява скаржника про звільнення від сплати судового збору з наведених ним підстав задоволенню не підлягає, оскільки незадовільне матеріальне забезпечення суб`єкта владних повноважень, не є належною правовою підставою для цього в розумінні положень ч. 1 ст. 8 Закону.
Таким чином, судовий збір за подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції має бути сплачений скаржником у встановлених Законом порядку і розмірі.
Відповідно до ч. 2 ст. 357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 356 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до ч. 6 ст. 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення ст. 185 цього Кодексу.
Керуючись ст.ст. 185, 354, 356, 357 ЦПК України, суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні клопотання Державної казначейської служби України про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Фортечного районного суду міста Кропивницького від 10 липня 2026 року, - відмовити.
Апеляційну скаргу Державної казначейської служби України на ухвалу Фортечного районного суду міста Кропивницького від 10 липня 2026 року, - залишити без руху.
Запропонувати скаржнику у десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали надати до апеляційного суду:
- докази сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн за реквізитами, розміщеними на офіційному сайті Кропивницького апеляційного суду.
У разі невиконання у встановлений апеляційним судом строк вимог щодо усунення недоліків апеляційної скарги, апеляційна скарга буде визнана неподаною та повернута скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Кропивницького
апеляційного суду Л. М. Дьомич