20.08.2026 Справа № 756/11026/26
Унікальний №756/11026/26
Провадження №2-а/756/115/26
УХВАЛА
20 серпня 2026 року м. Київ
Суддя Оболонського районного суду м. Києва Луценко О.М.,
розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Департаменту Житлово-комунального господарства Білоцерківської міської ради про скасування постанови про адміністративне правопорушення та стягнення моральної шкоди,
УСТАНОВИВ:
Позивачі звернулися до суду з позовом до відповідача, в якому просять скасувати постанову БЦ №00003454, винесену інспектором відділу по контролю за паркуванням управління дорожнього господарства департаменту житлово-комунального господарства Білоцерківської міської ради Коваленком Назаром Вікторовичем 21.04.2026 о 14 год 14 хв, про накладення адміністративного стягення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень щодо автомобіля, номер НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_2 , а також стягнути з відповідача завданої моральної шкоди: на користь позивачки ОСОБА_2 10 000 грн., на користь ОСОБА_1 - 12 000 грн.
Позивачами про зверненні до суду із позовом судовий збір сплачено не було. При цьому, позивачами у позовній заяві заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору, у зв`язку зі скрутним матеріальним станом - до винесення постанови у справі.
Вирішуючи питання про відстрочення сплати судового збору суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Згідно ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Тобто, підставою для вчинення судом дій, зазначених у ст. 8 цього Закону, є врахування ним майнового стану сторін та лише за наявності умов визначених у ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір».
Таким чином, нормами КАС України і Закону України «Про судовий збір» передбачено право суду, але не обов`язок щодо звільнення, зменшення, відстрочення або розстрочення сплати судового збору позивачем.
Також зазначеними нормами встановлено, що суд при розстроченні сплати судового збору, повинен врахувати майновий стан позивача. Отже, основна умова, за якою може мати місце відстрочка чи розстрочка, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати - це майновий стан сторони, який повинен бути підтверджений суду достовірними доказами.
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункт 44; рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).
Особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору (або відстрочення, розстрочення сплати судового збору), повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Додані до заяви про звільнення від сплати судового збору відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за період з січня 2025 року по березень 2026 року у повній мірі не відображають майнового стану позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та не підтверджують відсутності коштів для сплати судового збору на момент подання позовної заяви.
Такими документами, наприклад, можуть бути довідки з служби соціального захисту, довідки про відсутність майна та майнових прав, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, довідка фіскального органу про перелік розрахункових та інших рахунків, тощо.
У зв`язку з вищезазначеним, суд відмовляє у задоволенні клопотання позивачів про відстрочення сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі.
Згідно з ч. 2 ст. 132 КАС України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01.01.2026 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3328,00 грн.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 18.03.2020 року, у справах щодо накладення адміністративного стягнення за подання позовної заяви судовий збір складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Також, з огляду на необхідність неоднакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 665,60 грн.
Вимога про відшкодування моральної шкоди, визначена у грошовому вимірі, є майновою вимогою і судовий збір підлягає сплаті, як за вимогою майнового характеру.
Відповідно до абз. 1, 2 ч.3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
У разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом (ч.7 ст. 6 Закону України «Про судовий збір»).
Так, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до адміністративного суду фізичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).
При цьому, як уже було зазначено судом, позивач ОСОБА_2 просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення, а також стягнути на свою користь моральну шкоду у розмірі 10 000, грн., позивач ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача 12 000 грн. моральної шкоди.
Отже загальна сума позову майнових вимог про стягнення моральної шкоди складає 22 000 грн., за який має бути сплачений судовий збір в розмірі 1331,20 грн. обома позивачами.
Тому, позивачу ОСОБА_2 необхідно здійснити оплату судового збору за подання до суду позовної заяви про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, у розмірі, визначеному Законом України «Про судовий збір», тобто 665,60 грн. та пропорційно долі заявленою нею вимог майнового характеру про стягнення моральної шкоди у розмірі 605,19 грн., із застосуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору загальна сума судового збору для позивача ОСОБА_2 складає 1016,63 грн., надати суду оригінал квитанції про сплату судового збору.
Позивачу ОСОБА_1 необхідно сплатити пропорційно долі заявлених ним вимог майнового характеру про стягнення моральної шкоди у розмірі 726,11 грн., який із застосуванням коефіцієнту пониження складає 580,89 грн. оригінал квитанції про сплату судового збору.
Оригінал квитанції про сплату судового збору потрібно надати суду.
Згідно ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 КАС України, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
У частині першій статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Положеннями статті 118 КАС України встановлено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
За змістом цієї норми процесуальним строком є також строк звернення до суду.
При цьому, суд, за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія стосовно якої пропущено строк.
Згідно з частиною другою статті 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Отже, законодавством регламентовано десятиденний строк звернення особи до суду з позовом щодо оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, перебіг якого у справах у сфері безпеки дорожнього руху розпочинається з дня вручення (отримання) особою копії відповідної постанови.
Згідно з частиною першою статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Судом встановлено та підтверджено самими позивачами, що постанова серії БЦ №00003454 була винесена 21.04.2026 року і про існування цієї постанови позивачам було достовірно відомо.
Позивачі подаючи позовну заяву до суду просить у самій позовній заяві поновити їм строк для подачі позову вказуючи, що він пропущений з поважних причин.
Проте, суд вважає, що позивачі не наводять поважних обставин пропуску строку.
Таким чином, позивачам слід зазначити інші поважні причини пропуску строку звернення з даним позовом та зазначити посилання на відповідні письмові докази.
Згідно ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач, відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 160 і 161 КАС України, надасть докази, які зазначені вище, позовна заява вважається поданою в день її первісного подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Додатково суд роз`яснює, відповідно до ч. 8 ст. 169 КАС України у випадку повернення позовної заяви позивачу це не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Враховуючи наведене, вважаю, що провадження у справі неможливо відкрити до усунення вказаних недоліків, а тому позовну заяву слід залишити без руху, а позивачу надати строк для їх усунення.
Суд уважає за необхідне надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з моменту отримання ухвали.
Керуючись ст. 169 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні заяви позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Департаменту Житлово-комунального господарства Білоцерківської міської ради про скасування постанови про адміністративне правопорушення та стягнення моральної шкоди залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків 5 (п`ять) днів з дня вручення ухвали.
Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо руху справи за веб-адресою: http://ob.ki.court.gov.ua
Суддя: О.М. Луценко