Справа № 193/1393/26
Провадження № 2/193/886/26
У Х В А Л А
про направлення справи за підсудністю
21 серпня 2026 року сел. Софіївка
Суддя Софіївського районного суду Дніпропетровської області Томинець О.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , поданої в інтересах ОСОБА_2 до Луганської міської ради про визнання права власності на квартиру,
В С Т А Н О В И В:
17.08.2026 представник позивачки ОСОБА_3 - адвокат Ільїна В.Ю. звернулася через підсистему «Електронний суд» до Софіївського районного суду Дніпропетровської області із позовною заявою до відповідача Луганської міської ради, згідно з якою просила визнати за позивачкою право власності на квартиру АДРЕСА_1 .
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.08.2026 вказаний позов передано до провадження судді Томинця О.В.
Ознайомившись із матеріалами позовної заяви, суддя вважає, що вказана позовна заява не може бути розглянута Софіївським районним судом Дніпропетровської області та підлягає передачі за підсудністю до Палоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області з таких підстав.
Підсудністю у цивільному судочинстві розуміється розмежування компетенції між окремими ланками судової системи і між судами однієї ланки щодо розгляду і вирішення підвідомчих їм цивільних справ.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Цивільний процесуальний кодексу України виділяє декілька видів територіальної підсудності: загальна (залежно від місця проживання фізичної чи місцезнаходження юридичної особи), альтернативна (за вибором позивача), договірна (за угодою між сторонами), виключна (залежно від характеру спірного правовідношення), за зв`язком справ.
Відповідно до ч.1 ст.30 ЦПК України визначено, що позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.
Виключна підсудність - особливий вид територіальної підсудності, який забороняє застосування інших видів територіальної підсудності (загальної, альтернативної або підсудність пов`язаних між собою вимог). Це пояснюється особливостями справ, на які така підсудність поширюється, і направлено на створення сприятливих умов для розгляду справи й виконання судового рішення.
Вимоги щодо виключної підсудності унеможливлюють застосування інших правил підсудності, крім тих, які встановлені процесуальним законом для відповідної категорії справ.
Крім цього, відповідно до п.42 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» передбачено, що виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями статті 181 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 10.04.2019 у справі №638/1988/17, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно.
У Постанові від 09.09.2020 у справі №910/6644/18 Верховний Суд вказав, що виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном.
Також, згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у справі №911/2390/18, виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. Правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном.
Нерухоме майно - квартира по АДРЕСА_2 , знаходиться на території Шевченківського (колишнього Ленінського) району м. Луганська, а відтак позов про визнання право власності на цю квартиру повинен був би розглядатися за правилами виключної підсудності відповідно Ленінським районним судом м. Луганська.
Відповідно до розпорядження Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02.09.2014 року №2710/38-14 «Про визначення територіальної підсудності справ», відповідно до ч.1 ст. 1 Закону України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції", було визначено територіальну підсудність цивільних справ, справ про адміністративні правопорушення, підсудних місцевим загальним судам, розташованим у районі проведення антитерористичної операції, адміністративних справ, підсудних місцевим загальним судам як адміністративним судам, апеляційним судам, розташованим у районі проведення антитерористичної операції, а саме: територіальну підсудність судових справ Ленінського районного суду м. Луганська змінено на Сватівський районний суд Луганської області.
Між тим, відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, Верховний Суд розпорядженням від 14.09.2022 №49/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану», змінив територіальну підсудність судових справ Сватівського районного суду Луганської області на Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області.
25 квітня 2025 року набув чинності Закон України 4273-ІХ від 26.02.2025 «Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів». Найменування Ленінського районного суду міста Луганська перейменовано на Заводський районний суд міста Луганська.
До цього часу підсудність справ Заводського (Ленінського) районного суду міста Луганська не змінювалася і залишається саме за Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області.
При цьому варто зауважити, що рішенням Вищої ради правосуддя від 14.07.2026, до Софіївського районного суду Дніпропетровської області передано підсудність саме:
- Білокуракинського районного суду Луганської області, за яким була вже раніше визначена територіальна підсудність судових справ Лутугинського районного суду Луганської області та Вільхівського (Артемівського) районного суду міста Луганська;
- Біловодського районному суду Луганської області, за яким була визначена територіальну підсудність судових справ Ровеньківського міського суду Луганської області та Довжанського (Свердловського) міського суду Луганської області.
Суд зауважує, що за вищевказаним рішенням ВРП до Софіївського районного суду Дніпропетровської області передано підсудність не усіх місцевих загальних судів міста Луганська, а лише Вільхівського (Артемівського) району міста Луганська.
Квартира, на яку претендує позивачка, знаходиться не на території Вільхівського (Артемівського) району міста Луганська, а саме на території Шевченківського (Леніського) району цього міста, відтак вказаний позов поданий до Софіївського районного суду Дніпропетровської області з порушенням правил територіальної підсудності, а тому його слід направити для розгляду за правилами виключної підсудності саме до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області.
Відповідно до ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Крім того, відповідно до ч.1 ст.378 ЦПК України, судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).
Враховуючи недопустимість порушення правил щодо підсудності, а також ту обставину, що представником позивача позовну заяву подано з порушенням територіальної юрисдикції (підсудністю) судів, суддя доходить висновку про необхідність передачі справи за належною підсудністю.
Керуючись ст.4,19, 30-32, 258-261,263, 316 ЦПК України, суддя
У Х В А Л И В:
Цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , поданої в інтересах ОСОБА_2 до Луганської міської ради про визнання права власності на квартиру, - передати для її розгляду за підсудністю до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області.
Копію ухвали направити представнику позивача.
Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою ЦПК України підсудністю з підстави, передбаченої п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання апеляційної скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.
Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня його складання.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повного тексту ухвали суду.
Повний текст ухвали суду складено 21.08.2026.
Суддя О. В. Томинець