Справа № 638/18552/26
Провадження № 2-з/638/134/26
УХВАЛА
Іменем України
19 серпня 2026 року м. Харків
Суддя Шевченківського районного суду міста Харкова Агапов Р.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої внаслідок залиття,
встановив:
До Шевченківського районного суду м. Харкова надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої внаслідок залиття, де позивач просить стягнути з відповідача 1203194,00 грн. матеріальної шкоди, 100000,00 грн. моральної шкоди.
Також, 17 серпня 2026 року позивач подав заяву про забезпечення позову, в якій просив забезпечити позов шляхом заборони на відчуження нерухомого майна, що належить на праві приватної власності ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), а саме: квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1997277363101).
В обґрунтування заяви зазначив, представником позивача до Шевченківського районного суду міста Харкова подано позовну заяву до відповідача - ОСОБА_2 , про відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої внаслідок залиття нежитлового приміщення І-го поверху № 23, 24 в житловому будинку літ. А-9-12 за адресою: АДРЕСА_2 .
Загальний розмір позовних вимог становить 1 303 194,00 грн (один мільйон триста три тисячі сто дев`яносто чотири гривні 00 копійок) , з яких: 1 203 194,00 грн - матеріальна шкода, 30 288,66 грн - витрати на проведення експертного дослідження та 100 000,00 грн - моральна шкода.
Позивач вказала, що позасудові заходи врегулювання спору, зокрема направлення претензії від 02.07.2026 року, залишені відповідачем без реагування та задоволення. Доказом підтвердження чого є трекінг поштового відправлення АТ "Укрпошта" №6101014794908 (додано до позовної заяви).
У зв`язку з чим, у позивача виникла об`єктивна необхідність звернення до суду із заявою про забезпечення позову шляхом накладення заборони на відчуження майна Відповідача - ОСОБА_4 .
Позивач також зазначила, що відповідач - ОСОБА_2 є одноосібним власником нерухомого майна, а саме: квартири за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1997277363101), загальною площею 68.3 кв.м.
Також звертає увагу на те, що з цієї квартири АДРЕСА_3 , яка розташована на верхньому поверсі над приміщеннями позивача, 20.05.2026 року о 03:18 годині відбулося залиття через витікання водопровідної води у ванній кімнаті під мийкою, що підтверджується дефектним актом від 27.05.2026 року та висновком експерта № 9400 від 26.06.2026 року.
Вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити або унеможливити виконання рішення суду, оскільки у справі наявний значний розмір завданої позивачу шкоди, а сума стягнення є суттєвою - понад 1,3 млн грн., тому в позивача є обґрунтовані побоювання, що відповідач, усвідомлюючи неминучість судового розгляду та реальність стягнення такої суми, може вчинити дії щодо відчуження відомого цінного активу (вищевказаної квартири АДРЕСА_3 ) на користь третіх осіб з метою уникнення матеріальної відповідальності.
Крім того, на думку позивача, існує ризик відсутності іншого майна відповідача, адже у разі відчуження квартири АДРЕСА_3 , задоволення вимог позивача за рахунок іншого майна відповідача буде неможливим, оскільки відомості про інші ліквідні активи відповідача відсутні.
У зв`язку з чим, позивач просить заяву про забезпечення позову задовольнити.
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.
Розглянувши вищенаведену заяву про забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.
Зі змісту позовної заяви і вбачається, що предметом позову у даній справі є стягнення майнової та моральної шкоди у загальному розмірі 1303194,00 грн.
З наявних в матеріалах справи доказів, а саме Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 488495734 від 03.08.2024 щодо об`єкта нерухомого майна - квартири АДРЕСА_4 , площею 68,3 кв.м, вбачається, що право власності на зазначений житловий будинок зареєстровано за ОСОБА_2 .
Відповідно до частини першої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Частиною другою статті 149 ЦПК України визначено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Із системного аналізу зазначених норм права вбачається, що підставою для забезпечення позову має слугувати обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, тимчасових заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання можливого судового рішення, якщо його буде ухвалено на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Суд застосовує заходи забезпечення позову у разі, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в справі.
Згідно п. 1, 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.
Частиною 3 статті 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 зроблено висновок, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів.
Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів до забезпечення позову з урахуванням заявлених заявником позовних вимог, забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, ймовірності утруднення виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.
Відповідно до правового висновку, викладеного у Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.03.2023 у cправі № 905/448/22, постанові Верховного Суду від 09.06.2023 у справі № 37з-23, можливість відповідача в будь-який момент відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін (зазначені висновки викладено в постанові).
Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.12.2018 у справі № 914/970/18, від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20).
З матеріалів справи вбачається існування реального спору між сторонами, за вирішенням якого позивач звернувся з позовом до суду.
Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, позивач посилається на те, що квартира належить відповідачу та не обтяжена забороною відчуження, тому відповідач має фактичну можливість розпорядитися нею під час розгляду справи. У свою чергу, відчуження квартири або державна реєстрація обтяжень на користь третіх осіб може істотно ускладнити ефективний захист та виконання можливого рішення щодо стягнення матеріальної та моральної шкоди.
Суд вважає обґрунтованим посилання позивача у заяві про забезпечення позову на те, що у випадку відчуження нерухомого майна на користь третіх осіб, враховуючи відсутність встановлених законом перешкод для цього, ускладнить захист позивачем своїх прав у разі ухвалення судом рішення про задоволення позовних вимог за вищевказаним позовом.
Також суд звертає увагу, що забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівноправності сторін. Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер. При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.
Керуючись ст. 149-153, 258-261, 353-355 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої внаслідок залиття - задовольнити.
Забезпечити позов шляхом заборони відчуження нерухомого майна, що належить на праві приватної власності ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), а саме: квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1997277363101).
Ухвала набирає законної сили негайно після підписання та підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Суддя Р.О. Агапов