Справа № 135/1153/26
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 серпня 2026 року суддя Подільського районного суду міста Києва Будзан Л.Д., розглянувши питання про відкриття провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, заінтересована особа: ОСОБА_2 , -
ВСТАНОВИВ:
До Ладижинського міського суду Вінницької області надійшла заява ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, заінтересована особа: ОСОБА_2 .
Ухвалою Ладижинського міського суду Вінницької області від 10 липня 2026 року вищевказану цивільну справу передано за підсудністю до Подільського районного суду міста Києва.
Відповідно до протоколу розподілу судової справи між суддями від 11 серпня 2026 року, головуючим суддею у справі визначено Будзан Л.Д.
Вивчивши подані матеріали, вважаю за необхідне заяву залишити без руху та надати заявниці строк для усунення її недоліків з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно ч. 3 ст. 293 ЦПК України, у порядку окремого провадження розглядаються також справи про надання права на шлюб, про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей, за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі, про встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя та інші справи у випадках, встановлених законом.
За змістом ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Так, згідно з п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
В заяві представник заявниці вказав, що 03.12.2024 ОСОБА_2 вироком Центрального районного суду міста Миколаєва визнано винуватим у вчиненні злочину, та призначено йому покарання за вчинення злочину у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки. Зазначив, що ОСОБА_2 відбуває покарання в Державній установі «Ладижинська виправна колонія (№39)».
Однак, як вбачається з матеріалів справи, до неї не долучено належним чином засвідченої копії вироку, яким, як зазначає представник заявниці, ОСОБА_2 засуджений до позбавлення волі. А з копії знеособленого вироку Печерського районного суду міста Києва, отриманого в порядку загального доступу до ЄРСР, суддя позбавлений можливості перевірити факти, викладені в заяві.
Тому заявниці необхідно долучити до матеріалів справи належним чином засвідчену копію вироку та докази того, в якій державній установі відбуває покарання ОСОБА_2 , оскільки відповідно до листа Державної установи «Ладижинська виправна колонія (№39)» від 17.07.2026 засуджений ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у державній установі Ладижинська виправна колонія (№39)» покарання не відбуває та не відбував.
Крім цього, згідно ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
На підтвердження надсилання заінтересованій особі копій поданих до суду документів, до заяви представником заявниці додано копію квитанції та копію опису вкладення до листа на ім`я: « ОСОБА_2 (Державна установа «Ладижинська виправна колонія (№39)»)», поштова адреса «24324, Вінницька обл., Гайсинський р-н, с-ще Губник (Ладижин), вул. Гранітна, 15».
Натомість, відповідно до листа Державної установи «Ладижинська виправна колонія (№39)» від 17.07.2026 засуджений ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у державній установі Ладижинська виправна колонія (№39)» покарання не відбуває та не відбував.
Таким чином, зважаючи на те, що заявниця звернулася до суду із заявою через систему «Електронний суд» саме в електронній формі, їй необхідно додати до заяви належний доказ надсилання листом з описом вкладення заінтересованій особі копій поданих до суду документів на адресу державної установи в якій відбуває покарання ОСОБА_2 .
Також, згідно з ч. 2 ст. 175 ЦПК України, позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 ЦПК України, сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Частиною 1 ст. 60 ЦПК України визначено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Згідно ч. 4 ст. 62 ЦПК України, повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: довіреністю; ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути: договір про надання правничої допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги.
Рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41 затверджено Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги у новій редакції.
Згідно до зазначеного положення, ордер на надання правничої допомоги є письмовий документ (в паперовій або електронній формі), що посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги у випадках і порядку, встановлених Законом України від 05.07.2012 № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та іншими законами України. В Україні встановлюється єдина, обов`язкова для всіх адвокатів, типова форма ордера, яку затверджує Рада адвокатів України. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням. Ордер, встановленої форми, є обов`язковим для прийняття усіма органами, установами, організаціями на підтвердження правомочності адвоката на вчинення дій, передбачених статтею 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Пунктами 9-11 Положення обумовлено, що ордер, що видається адвокатом, який здійснює свою діяльність індивідуально, підписується адвокатом (власноручно або електронним підписом) та посвідчується печаткою адвоката (за її наявності). Ордер, який видається адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням, обов`язково має містити підпис адвоката (власноручний або електронний) який надає правничу допомогу на підставі цього ордера, та підпис (власноручний або електронний) керівника адвокатського бюро, адвокатського об`єднання і скріплений печаткою юридичної особи (за її наявності). Під час дії воєнного стану на території України дозволяється видача адвокатським бюро/адвокатським об`єднанням ордеру без скріплення його печаткою юридичної особи та без підпису керівника адвокатського об`єднання, адвокатського бюро. Правовідносини між адвокатом, який надає правничу допомогу на підставі цього ордера та адвокатським об`єднанням, адвокатським бюро врегульовуються внутрішніми документами цих організаційно правових форм здійснення адвокатської діяльності. Ордер, встановленої цим Положенням форми, є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта.
Пунктом 12.4 Положення визначено, що ордер має містити назву органу, у якому надається правнича допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Під назвою органу розуміється як безпосередньо назва конкретного органу так і назва групи органів визначених пунктом 2 частини 1 статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (наприклад, судові органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи досудового слідства, правоохоронні органи тощо).
Так, дана заява підписана адвокатом Селезньовим М.В. та подана до Ладижинського міського суду Вінницької області.
На підтвердження повноважень адвоката до позовної заяви долучено ордер на надання правничої допомоги, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
Разом з тим, в зазначеному ордері обмежено коло органів у яких може надаватися правнича допомога.
Отже, з огляду на вимоги Положення, ордер на представництво інтересів позивача від 08.07.2026 не є документом, який підтверджує повноваження адвоката Селезньова М.В. на представництво інтересів ОСОБА_1 в Подільському районному суді міста Києва.
За таких обставин, представнику позивача слід надати суду належні документи на підтвердження повноважень у вказаній цивільній справі.
У зв`язку з наведеним, вимога суду про усунення недоліків заяви не є порушенням права на справедливий судовий захист.
Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Згідно із ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення заяви без руху та надання строку заявниці для усунення зазначених в ухвалі недоліків, оскільки заява не відповідає вимогам процесуального закону.
На підставі викладеного, керуючись статтями 95, 175, 177, 185, 293, 317 ЦПК України, Законом України «Про судовий збір», суддя,
ПОСТАНОВИВ:
Заяву ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, заінтересована особа: ОСОБА_2 , - залишити без руху.
Надати заявниці строк для виправлення недоліків заяви у п`ять днів з дня отримання ухвали, про що у вказаний термін надати суду документальні підтвердження.
Роз`яснити, що у разі невиконання вимог у встановлений в ухвалі строк, заява буде вважатись неподаною та повертається заявниці.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Л.Д. Будзан