УКРАЇНА
Житомирський апеляційний суд
Справа №274/1960/24 Головуючий у 1-й інст. Хуторна І. Ю.
Категорія 30 Доповідач Талько О. Б.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 червня 2026 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючої судді: Талько О.Б.,
суддів: Коломієць О.С., Шалоти К.В.,
за участю секретаря Антоневської В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу № 274/960/24 за позовом ОСОБА_1 до Гришковецької селищної ради Бердичівського району Житомирської області про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Олійника Олександра Володимировича, на ухвалу Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 18 лютого 2026 року, постановлену під головуванням судді Хуторної І.Ю.,
ВСТАНОВИВ:
У березні 2024 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Олійник О.В., звернулась до Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області із позовом, в якому просила визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди № 4 від 21 травня 2015 року, предметом якої є земельна ділянка, площею 1,5060 га, кадастровий номер [номер приховано]:08:007:07463, яка призначена для обслуговування нежилих будівель не сільськогосподарського призначення, та розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 18 лютого 2026 року позовну заяву залишено без розгляду внаслідок повторної неявки ОСОБА_1 в судове засідання позивачки.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Олійник О.В., посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Зокрема, зазначає, що він був єдиним представником ОСОБА_1 , оскільки договір про надання правової допомоги, укладений між позивачкою та адвокатом Лісовською О.В., був розірваний 5 листопада 2025 року.
Ухвалою суду від 1 грудня 2025 року йому надано можливість брати участь у наступних судових засіданнях в режимі відеоконференції.
Вказує, що 18 лютого 2026 року, за місцем здійснення ним адвокатської діяльності, було відсутнє електропостачання, що унеможливило його участь у засіданні в режимі відеоконференції та, з огляду на технічні обставини, своєчасне повідомлення суду про причини неявки.
На думку апелянта, зазначені обставини є поважною причиною неявки представника позивачки, а тому відсутні передбачені п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України підстави для залишення позову без розгляду. Факт наявності у позивачки електронного кабінету не спростовує поважності причин неявки її представника.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивачка та її представники були належним чином повідомлені про дату, час і місце судових засідань, призначених на 16 грудня 2025 року та 18 лютого 2026 року.
В судове засідання, призначене на 16 грудня 2025 року, позивачка та її представники не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, заяв чи клопотань, які б перешкоджали проведенню судового засідання або містили прохання розглянути справу за їх відсутності, до суду не подали.
З огляду на першу неявку позивачки без повідомлення про причини суд відклав розгляд справи.
У наступне судове засідання, призначене на 18 лютого 2026 року, позивачка та її представники також не з`явилися. Про причини повторної неявки суд не повідомили, будь-яких заяв або клопотань від них до суду не надходило, зокрема заяви про розгляд справи за їх відсутності.
Таким чином, позивачка та її представник, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду справи, повторно не з`явилися в судове засідання без повідомлення про причини неявки.
Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники справи та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Частиною третьою статті 131 ЦПК України передбачено обов`язок учасників судового процесу повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасник судового процесу не з`явився в судове засідання без поважних причин.
Відповідно до частини п`ятої статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України встановлено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.
Суд першої інстанції зазначив, що наведені положення цивільного процесуального законодавства України пов`язують можливість залишення позовної заяви без розгляду не лише з фактом повторної неявки позивача, а й з належним повідомленням його про судове засідання, відсутністю повідомлення про поважні причини неявки та відсутністю заяви про розгляд справи за його відсутності. Таке процесуальне регулювання узгоджується з принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого учасник справи самостійно розпоряджається наданими йому процесуальними правами та має виявляти належну зацікавленість у розгляді справи.
Суд першої інстанції також виходив з того, що вказані положення ЦПК України не передбачають обов`язку суду з`ясовувати причини повторної неявки позивача, якщо такий позивач не повідомив суд про ці причини. У такому випадку за умови належного повідомлення про судове засідання та відсутності заяви про розгляд справи за його відсутності настають передбачені законом процесуальні наслідки.
Судом також наголошено, що у разі, коли позивач з об`єктивних причин не може взяти участь у судовому засіданні, він має право завчасно повідомити про це суд та подати відповідну заяву, у тому числі заяву про розгляд справи за його відсутності, якщо така участь не є необхідною для вирішення спору.
Суд констатував, що у даній справі позивачка чи її представник не подавали до суду таких заяв. Доказів того, що вони були позбавлені можливості повідомити суд про причини неявки або подати заяву про розгляд справи за їх відсутності, матеріали справи не містять.
Колегія суддів погоджується з таким висновком, адже саме на позивачку як особу, яка ініціювала судовий розгляд, покладається обов`язок добросовісно користуватися наданими їй процесуальними правами та сприяти своєчасному розгляду справи. Повторна неявка до суду без повідомлення причин такої неявки та без подання заяви про розгляд справи за відсутності позивачки та її представника свідчить про невиконання нею відповідного процесуального обов`язку.
Обгрунтовуючи апеляційну скаргу, адвокат Олійник О.В. посилався на ту обставину, що за місцем здійснення ним адвокатської діяльності було відсутнє електропостачання, внаслідок чого він був позбавлений можливості брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
На підтвердження цієї обставини він надав суду скріншот із сайту енергопостачальної компанії, який містить графік відключень світла 18 лютого 2026 року. Вказаний графік містить інформацію про відсутність електропостачання, зокрема, за адресою: м. Київ, вулиця Іллєнка Юрія, №12, 18 лютого 2026 року, протягом періоду з 12 год. до 19 год.
З даного приводу слід зазначити наступне.
Так, за правилами частини п`ятої статті 212 ЦПК України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, його представник, який подав відповідну заяву, крім випадку коли суд після призначення судового засідання чи під час такого засідання втратив технічну можливість забезпечити проведення відеоконференції.
Колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що долучений до апеляційної скарги графік відключень світла на 18 лютого 2026 року був оновлений о 20 год. 23 хв. 17 лютого 2026 року. Водночас, судове засідання у цій справі призначено на 14 год. 30 хв. 18 лютого 2026 року.
Отже, представник позивачки мав об`єктивну можливість до початку судового засідання повідомити суд про зазначену обставину та подати клопотання про розгляд справи за його відсутності чи відкладення розгляду справи.
Знаючи про планове відключення світла за графіком, представник позивачки був зобов`язаний заздалегідь звернутися до суду через підсистему «Електронний суд» з відповідною заявою ( про відкладення судового засідання або про розгляд справи без його участі).
Обізнаність представника позивачки з графіком відключень та відсутність завчасного повідомлення суду свідчать про неповажність причин неявки і процесуальну недобросовісність.
Таким чином, відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не свідчать про порушення ним норм процесуального права.
Керуючись ст.ст.259,268,367,368,374,375,381-384 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Олійника Олександра Володимировича, залишити без задоволення, а ухвалу Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 18 лютого 2026 року,- без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складений 19 серпня 2026 року.
Головуюча Талько О.Б.
Судді: Коломієць О.С.
Шалота К.В.