КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
20.08.26 справа № 133/3477/23
Суддя Козятинського міськрайонного суду Вінницької області Пєтухова Н.О., вирішуючи питання про прийняття до свого провадження цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів, -
В С Т А Н О В И Л А:
У провадженні Козятинського міськрайонного суду Вінницької області знаходиться вказана позовна заява.
14.11.2023 року ухвалою суду у справі відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.
Ухвалою суду від 24.05.2021 провадження у справі зупинено до припинення перебування відповідача ОСОБА_2 у складі Збройних Сил України.
На підставі Розпорядження керівника апарату Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 07.10.2024 року було проведено повторний автоматизований розподіл судової справи у зв`язку із наданням судді Кучерук І.М. відпустки у зв`язку з вагітністю та пологами на підставі наказу №162-к від 06.08.2024, та головуючим суддею у справі визначено суддю Пєтухову Н.О.
Відповідно до частин 11, 12 статті 33 ЦПК України справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута цим же суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, що унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, передбачених цим Кодексом.
У разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження.
Відповідно до ст. 274 ЦПК України дана справа може бути розглянута в порядку спрощеного позовного провадження.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне прийняти справу до свого провадження.
Досліджуючи матеріали справи, актуальну судову практику, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).
Підстави обов`язкового зупинення провадження регламентовані статтею 251 ЦПК України.
Суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції (п. 2 частини першої статті 251 ЦПК).
Системний аналіз статті 251 ЦПК дає підстави дійти висновку, що обов`язок суду зупинити провадження у справі має бути зумовлений об`єктивною неможливістю її розгляду, викликаний наявністю однієї із передбачених у законі обставин, які перешкоджають розгляду справи, зокрема, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду, або за ситуації, коли особа у зв`язку із відповідними об`єктивними обставинами позбавлена можливості реалізувати свої процесуальні права, визначені Конституцією України та процесуальним законодавством.
До такого висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 27.05.2026 у справі №344/432/24 (провадження №61-1382св25).
Під час застосування пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України суди мають забезпечити дотримання, зокрема, основних засад (принципів) цивільного судочинства. Правосуддя вимагає справедливого і збалансованого судового провадження, котре базується на дотриманні принципів верховенства права, диспозитивності і пропорційності, а також має відповідати стандартам Конвенції (постанова Верховного Суду від 25.03.2026 у справі №524/7569/16-ц (провадження № 61-1912св26).
В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (пункт 1 статті 3 Конвенції ООН про права дитини).
Наведеною нормою права закріплено основоположний принцип забезпечення найкращих інтересів дитини, якого необхідно дотримуватися, зокрема, при вирішенні питань щодо забезпечення дитині необхідний рівень життя для повного і гармонійного фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку.
Принцип найкращих інтересів дитини передбачає, що при розв`язанні будь-якого спору чи вирішення питання, де зачіпаються права та інтереси дитини, необхідно спершу визначити інтереси самої дитини у цьому питанні і лиш потім ухвалювати рішення, яке буде сприяти таким інтересам та захищати їх на майбутнє.
Отже, цей принцип підлягає застосуванню і у справах про стягнення з одного з батьків на користь іншого аліментів на утримання дитини, стягнення додаткових витрат на дитину, тощо.
Батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (стаття 51 Конституції України).
Згідно зі статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного й соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
В ухвалі від 18.01.2024 у справі №683/2078/23 (провадження №61-424ск24) Верховний Суд вказав, що тривале, на невизначений час зупинення провадження у справі щодо зміни розміру аліментів на утримання дитини не відповідає правам та інтересам дітей щодо належного утримання, гарантованим як внутрішнім законодавством, так і міжнародними актами.
Верховний Суд у постанові від 27.05.2026, справа №344/432/24 (провадження №61-1382 св 25) зауважив, що конституційне право дитини на утримання, зокрема, право на стягнення аліментів, не може бути обмежене навіть в умовах надзвичайного чи воєнного стану. Конституційне право дитини на утримання має триваючий і невідкладний характер, його здійснення не може бути ефективно відновлене ex post.
У постанові Верховного Суду від 30.06.2026 у справі №699/1569/25, колегія суддів прийшла до висновку, що пункт 2 частини першої статті 251 ЦПК України в справах про стягнення аліментів на дитину, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення суперечить статтям 8, 51, 55 Конституції України, а тому пункт 2 частини першої статті 251 ЦПК України у вказаній категорії справ не застосовується, а застосуванню підлягають статті 8, 51, 55 Конституції України як норми прямої дії.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 22.10.2025 року в справі № 760/21770/24 (провадження № 61-9574св25) критично оцінив аргументи, зазначені у касаційній скарзі про те, що відповідач, виконуючи свій конституційний обов`язок із захисту України, не може реалізувати процесуальні права й обов`язки, зазначивши, що інтереси відповідача під час усього провадження у справі представляє адвокат, він самостійно підписував заяву з процесуальних питань, подану до суду першої інстанції.
У даній справі, правовідносини що виникли між сторонами, стосуються захисту інтересів дитини, окрім цього, справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, сторона відповідача має представника, яким і було заявлено клопотання про зупинення провадження, а тому суд дійшов висновку щодо відсутності достатніх підстав для продовження зупинення провадження у даній цивільній справі, оскільки таке не узгоджується із завданням цивільного судочинства на своєчасний розгляд справи, суперечить принципу верховенства права та не відповідає найкращим інтересам дитини.
За наведених вище обставин провадження у цивільній справі слід поновити, та призначити судове засідання без виклику сторін.
Керуючись ст.ст.33, 254, 260, 261 ЦПК України, -
У Х В А Л И Л А:
Прийняти до свого провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів.
Поновити проваження у цивільній справі.
Призначити справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін на 01.02.2027.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Учасники справи можуть отримати інформацію у справі, що розглядається в мережі інтернет за адресою: https://kz.vn.court.gov.ua/sud0209/.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Наталя ПЄТУХОВА