КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА
Справа № 488/4419/21
Провадження № 2/488/87/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.08.2026 року м. Миколаїв
Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючої по справі судді - Селіщевої Л.І.,
за участю секретаря судового засідання - Лінник Я.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом, -
ВСТАНОВИВ:
23.11.2021 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому просить:
- визнати за ним право власності на автомашину марки ВАЗ модель 21099, випуску 2003 року, державний номер НОМЕР_1 , на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 на загальну суму 330170,00 грн.;
- визнати за ОСОБА_2 право власності на квартиру АДРЕСА_2 , в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 та після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 на загальну суму 392 516,00 грн.;
- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію різниці вартості спадково майна в розмірі 38030,00 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.11.2021 р. дана цивільна справа була передана до провадження судді ОСОБА_5 .
Ухвалою судді ОСОБА_5 від 26.11.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у даній справі і її розгляд був призначений за правилами загального позовного провадження.
Суддя ОСОБА_5 не відправляла правосуддя з 10.03.2022 року та наказом голови Корабельного районного суду м. Миколаєва від 13.04.2023 року суддя ОСОБА_5 звільнена у відставку та відрахована зі штату суду з 11.04.2023 року
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.05.2023 р. дана цивільна справа була передана до провадження судді Селіщевої Л.І.
Ухвалою від 11.05.2023 року суддею Селіщевою Л.І. справу прийнято до свого провадження.
В судові засідання позивач ОСОБА_1 не з`являється, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином.
Дослідивши матеріали цивільної справи, суд дійшов до наступного висновку.
Згідно ч. 4 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника)крім відповідача, незалежно від причин неявки.
За ч. 5 цієї ж статті у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Частиною 1 ст. 131 ЦПК України передбачено обов`язок учасників судового процесу повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Крім того, згідно ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.
Аналіз зазначених норм вказує на те, що процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
В призначені у справі судові засідання позивач неодноразово не з`являвся, про час та місце слухання справи в Корабельному районному суді м. Миколаєва був повідомлений вчасно та належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема: довідками про доставку повідомлення у додаток "Viber". Судові повістки про виклик до суду надсилалися позивачу за адресою, зазначеною ним у позовній заяві, що відповідає вимогам ч. 6 та п. 2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України, однак поверталися на адресу суду без вручення адресату з позначкою "адресат відсутній".
Крім того, з метою належного інформування учасників справи, судом було розміщено інформацію про призначення судових засідань на офіційному вебсайті Корабельного районного суду м. Миколаєва.
Заяви позивача про розгляд справи без його участі, так само, як і заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження, матеріали справи не містять.
Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
У рішенні від 10 липня 2017 року у справі "Гінчо проти Португалії" Європейський суд з прав людини зазначив, що держави-учасниці Ради Європи зобов`язані організовувати свою правову систему таким чином, щоб забезпечити додержання положень пункту 1 статті 6 Конвенції та вимог щодо судового розгляду упродовж розумного строку.
При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.
З урахуванням обставин справи суд вважає, що неявка позивача є перешкодою для повного та об`єктивного розгляду справи.
Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про необхідність залишення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом без розгляду, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 223, 257, 353 ЦПК України, суд -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом - залишити без розгляду.
Роз`яснити позивачу, що він має право після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, звернутися до суду повторно.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Суддя Л.І. Селіщева