Номер провадження: 22-ц/813/2260/26
Справа № 520/21478/18
Головуючий у першій інстанції Петренко В.С.
Доповідач Кострицький В. В.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
21.08.2026 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі судової колегій судової палати з розгляду цивільних справ: Кострицького В.В., Назарової М.В., Лозко Ю.П., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою адвоката Зозулянського Дмитра Олександровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду міста Одеси від 03 липня 2025 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Запольська Ольга Василівна, приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Бєлостоцька Маргарита Леонідівна, Публічне акціонерне товариство «Український будівельно-інвестиційний банк», про визнання недійсними правочинів, скасування державної реєстрації права власності, витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння,-
установив:
Ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 03 липня 2025 року заяву представника ОСОБА_3 адвоката Сергеєва Данила Сергійовича про скасування заходів забезпечення позову вжитих ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 17.07.2019 року задоволено.
Не погодившись із вказаним рішенням 13 листопада 2025 року ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою за допомогою підсистеми "Електронний суд" до Одеського апеляційного суду.
Ухвалою Одеського апеляційного суду апеляційну скаргу було залишено без руху та надано строк на усунення недоліків.
На виправлення недоліків скаржником було надано квитанцію про сплату судового збору та долучено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Київського районного суду міста Одеси від 03 липня 2025 року.
В мотивування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, зазначали, що ні ОСОБА_1 ні її представник ОСОБА_6 до теперішнього часу не отримували копії оскаржуваної ухвали завіреної належним чином.
Вирішуючи питання про відкриття провадження з огляду на додане до апеляційної скарги клопотання про поновлення строку, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до частини 1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду (п. 1 ч. 2 статті 354 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу (ч.3 ст.354 ЦПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 358 ЦПК України, незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
При цьому, в своїй практиці Європейський суд з прав людини вказує на те, що право на справедливий розгляд судом, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду (рішення у справі «Рябих проти Росії»). Європейський суд з прав людини в рішенні від 10 липня 1984 року у справі «Гінчо проти Португалії» передбачив, що держави - учасниці Ради Європи зобов`язані організовувати свою правову систему таким чином, щоб забезпечити додержання положень пункту 1 статті 6 Конвенції та вимог щодо судового розгляду упродовж розумного строку.
Європейський Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення.
У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення у справі «Пономарьов проти України» (Ponomaryov v. Ukraine) від 03 квітня 2008 року).
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, яке набрало законної сили, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду та забезпечення принципу правової визначеності.
Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (Перетяка та Шереметьев проти України, №17160/06 та №35548/06, § 34, від 21 грудня 2010 року).
Поважними причинами для поновлення строку на апеляційне оскарження визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.
Норми ЦПК України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Суд зазначає, що з метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.
Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.
Оскаржувана ухвалу суду була постановлена 03 липня 2025 року.
В електронний кабінет авторизованого користувача адвоката Зозулянського Дмитра Олександровича оскаржувана ухвала надійшла 08.07.2025 о 23:10, у відповідності до картки руху документу в електронній підсистемі «Електронний суд».
Апеляційна скарга подана 13 листопада 2025 року.
Отже, апеляційна скарга подана з пропуском строку, встановленого ст. 354 ЦПК України.
Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження обґрунтоване тим, що сторона скаржника не отримувала копії оскаржуваної ухвали завіреної належним чином є безпідставними з огляду на вищедослілджене.
Судова колегія звертає увагу на те, що адвокат Зозулянський Д.О. був долучений до справи №520/21478/18 у електронному вигляді в підсистемі «Електронний суд» та отримав копію оскаржуваної ухвали 08.07.2025 року, про що свідчить інформації з підсистеми «Електронний суд».
Крім того, адвокат Зозулянський Д.О. діє в ітересах позивача ОСОБА_1 та повинен цікавитись станом розгляду справи та прийнятими судовоми рішеннями.
Визначальним для правильного застосування процесуального закону, що регулює питання про можливість поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження судового рішення поза межами річного строку згідно частини другої статті 358 ЦПК України є виключно подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, або пропуск строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Верховний Суд у постанові від 28 жовтня 2022 року в справі № 758/14460/15-ц (провадження № 61-12330св21) вказував, що «непереборною силою є надзвичайна або невідворотна за таких умов подія. Непереборна сила характеризується двома ознаками. По-перше, це зовнішня до діяльності особи обставина, яку вона хоча і могла передбачити, але не могла попередити. До таких обставин, як правило, відносяться стихійні лиха (землетрус, повінь, пожежі тощо) та соціальні явища (війни, страйки, акти владних органів тощо). По-друге, ознакою непереборної сили є її надзвичайність, що означає, що це не є звичайною обставиною, яка хоча і може спричинити певні труднощі для особи, але не виходить за певні розумні рамки, тобто це має бути екстраординарна подія, яка не є звичайною».
Апеляційна скарга, клопотання про поновлення строку адвоката Зозулянського Д.О. не містять посилань на обставини непереборної сили, які зумовили пропуск строку на апеляційне оскарження рішення суду .
Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Добросовісність учасників судового процесу, зокрема, полягає у тому щоб при обізнаності з судовими процедурами, правами та обов`язками, правилами поведінки виконувати усі правила та приймати заходи до обізнаності про хід судового процесу при дотриманні судовими органами обов`язку про інформувати про такі процедури та процедурні рішення.
Інша поведінка за певних обставин може свідчити про зловживання особою своїми правами.
Згідно із частиною третьою статті 43 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов`язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки.
Колегія суддів вважає, що можливість подання апеляційної скарги протягом розумного строку залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб`єктивний характер.
Як вбачається із правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у справі «Каракуця проти України» від 20 лютого 2017 року, що заявники не виявили належної зацікавленості у розгляді їхньої справи, оскільки вони протягом 1 року та 8 місяців не звертались до апеляційного суду за інформацією щодо стану розгляду їх апеляційної скарги.
Не проявивши належну зацікавленість у розгляді судового провадження, ініційованого самим скаржником, тим самим пропустив встановлений законом присічний строк для апеляційного перегляду як особи, яка була обізнана про таке судове провадження та про результат такого провадження.
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова невизначеність.
Судова колегія враховуючи вищевикладене, враховуючи, що адвокат Зозулянський Д.О. представляє у справі інтереси позивачки ОСОБА_1 , доданий до електронної картки у справі №520/21478/18 і мав обов`язок цікавитись процесом розгляду справи, крім того, не навели мотивованих підстав непереборної сили, а обставини викладені у клопотанні про поновлення строку на подання апеляційної скарги є неповажними та безпідставними, які спростовуються належним вищезазначеними доказами.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, тобто скарга залишається без руху, про що повідомляється апелянт і йому надається строк для усунення недоліків.
Враховуючи те що, поважність підстав пропуску строку на подання апеляційної скарги зазначені у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження з часу отримання копії оскаржуваного рішення скаржником, суд вважає за необхідне визнати неповажними та продовжити строк на усунення недоліків, протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
На підставі викладеного, керуючись ст. 185, ст. 354, ч. 2 ст. 357 ЦПК України,-
постановив :
Визнати причини пропуску заявлені адвокатом Зозулянським Дмитром Олександровичем, який діє в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду міста Одеси від 03 липня 2025 року, зазначені у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження - неповажними.
Апеляційну скаргу адвоката Зозулянського Дмитра Олександровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду міста Одеси від 03 липня 2025 року - залишити без руху, запропонувавши скаржнику усунути недоліки апеляційної скарги, зазначені в тексті ухвали, протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Роз`яснити ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , якщо вказані підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, то буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді В.В. Кострицький
М.В. Назарова
Ю.П. Лозко