Справа № 199/8433/26
(2/199/6466/26)
РІШЕННЯ
іменем України
(заочне)
13.08.2026
м. Дніпро
справа №199/8433/26
провадження №2/199/6466/26
Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра в складі:
головуючого судді Подорець О.Б.
секретаря судового засідання Костючик В.В.
учасники справи:
позивач ОСОБА_1
відповідач ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суді в місті Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, -
за участі учасників справи:
представника позивача - адвоката Семенюк Р.А.
ВСТАНОВИВ:
У червні 2026 року позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя. В обґрунтування позову зазначивши, що вони з відповідачем по справі з 09.08.1997 по 03.08.2016 перебували у зареєстрованому шлюбі.
Під час перебування сторін в зареєстрованому шлюбі вони придбали майно, що є їх спільною сумісною власністю, а саме: житловий будинок АДРЕСА_1 .
Оскільки, сторонами не досягнуто домовленості щодо поділу спільного майна подружжя, шлюбного договору сторонами не укладалося, позивач вимушена звертатися до суду з проханням здійснити поділ спільного майна подружжя.
У зв`язку з вищевикладеним, позивач просила суд: визнати спільною сумісною власністю подружжя, її та ОСОБА_2 житловий будинок АДРЕСА_1 , визнавши за кожним з подружжя право вланості по частці.
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 03 липня 2026 року відкрито провадження у справі та визначено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
03.02.2026 справу розглянуто по суті та ухвалено рішення.
У судовому засіданні адвокат Семенюк Р.А. просив позов задовольнити з підстав викладених у ньому.
Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Судом було вжито всіх заходів для повідомлення відповідача про розгляд даної справи, стороною якої він.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, в даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Відповідач у судове засідання не з`явився, про місце, дату та час судового розгляду справи був сповіщений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, не надав заяви про розгляд справи за його відсутності, не скористався правом надання відзиву на позов, у зв`язку з чим суд за згодою позивача вирішує справу у порядку заочного розгляду на підставі наявних у справі доказів.
Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали цивільної справи, приходить до наступного.
Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Право власності є непорушним.
Згідно статті 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на повагу до свого приватного та сімейного життя, до свого житла та кореспонденції.
Відповідно до частини 3 статті 319 ЦК України усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 09.08.1997 по 03.08.2016 перебували у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується відповідними свідоцтвами про укладення шлюбу, серії НОМЕР_1 , актовий запис №172, та про розірвання шлюбу, серії НОМЕР_2 , актовий запис №41.
За час перебування у шлюбі, а саме 28.07.2003 між ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 (продавці) та ОСОБА_2 (покупець) було укладено договір купівлі-продажу житлового будинку, за яким останній купив житловий будинок АДРЕСА_1 , посвідчений 28.07.2003 державним нотаріусом Добропільської державної нотарільної контори Донецької області Шакур О.В.
Відповідно до Звіту про визначення ринкової вартості від 25.06.2026 ринкова вартість житлвого будинку АДРЕСА_1 становить 231 600 грн.
Згідно ст. 22 Кодексу про шлюб та сім`ю України (чинного на час придбання спірного житлового будинку у 2003 році), майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном. Подружжя користується рівними правами на майно і в тому разі, якщо один з них був зайнятий веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми або з інших поважних причин не мав самостійного заробітку.
Відповідно до ст. 28 Кодексу про шлюб та сім`ю України в разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визнаються рівними. В окремих випадках суд може відступити від начала рівності часток подружжя, враховуючи інтереси неповнолітніх дітей або інтереси одного з подружжя, що заслуговують на увагу.
За змістом вказаних норм майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловіку на праві спільної сумісної власності. При цьому, розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу (ч. 1 ст. 68 СК України).
Згідно ст. 112 ЦК УРСР 1963 року (чинного на час придбання спірного житлового будинку у 2003 році) майно може належати на праві спільної власності двом або кільком колгоспам чи іншим кооперативним та іншим громадським організаціям, або державі і одному чи кільком колгоспам або іншим кооперативним та іншим громадським організаціям, або двом чи кільком громадянам.
Аналогічні положення містяться також у статті 368 ЦК України, в якій зазначено що майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту (стаття 61 СК України).
Відповідно до ч.1 ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання.
Згідно п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» №11 від 21.12.2007 спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (ст. ст. 60, 69 СК України, ч. 3 ст. 368 ЦК України), відповідно до чч. 2, 3 ст. 325 ЦК України можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.
Спільною сумісною власністю подружжя, зокрема, можуть бути: квартири, жилі й садові будинки; земельні ділянки та насадження на них, продуктивна і робоча худоба, засоби виробництва, транспортні засоби; грошові кошти, акції та інші цінні папери, паєнакопичення в житлово-будівельному, дачно-будівельному, гаражно-будівельному кооперативі; грошові суми та майно, належні подружжю за іншими зобов`язальними правовідносинами, тощо.
Згідно ч.1 ст.70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Таким чином, оскільки право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , набуто відповідачем у період його перебування у шлюбі з позивачем по справі, а тому даний житловий будинок є спільним майном подружжя і належить кожному з них по частці, у зв`язку з чим, позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню в повному обсязі.
У відповідності до статті 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави 1 158,00 грн. судового збору.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 272, 273, 280 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя - задовольнити у повному обсязі.
Визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 до ОСОБА_2 житловий будинок АДРЕСА_1 .
У порядку поділу майна подружжя визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 .
У порядку поділу майна подружжя визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1 158 (одна тисяча сто п`ятдесят вісім) грн. 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст судового рішення складено 20 серпня 2026 року.
позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації - АДРЕСА_2 ; місце проживання ВПО - АДРЕСА_3 .
відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації - АДРЕСА_4 .
Суддя О.Б. Подорець