Справа № 605/294/26
Провадження №2/605/246/2026
У Х В А Л А
Іменем України
21 серпня 2026 року м.Підгайці
Суддя Підгаєцького районного суду Тернопільської області Кравчук В.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Скиба Віталій Михайлович, про забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони вчинення реєстраційних дій, подану разом із позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу транспортного засобу недійсним,
В С Т А Н О В И Л А :
31.07.2026 до Підгаєцького районного суду Тернопільської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , подана її представником Скибою Віталієм Михайловичем (діє на підставі ордера серії ВО №? 1133362 від 03.03.2026, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 000076 від 5 листопада 2015 р.), до ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу транспортного засобу недійсним, в якій позивачка просить 1) визнати недійсним договір купівлі-продажу транспортного засобу марки MG, комерційний опис (модель) ZS EV, 2020 року випуску, номер шасі (VIN-код) НОМЕР_1 , державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в ТСЦ №6142 РСЦ ГСЦ МВС в Хмельницькій, Тернопільській та Чернівецькій областях; 2) скасувати державну реєстрацію (перереєстрацію) ОСОБА_2 від 24.02.2026 на вказаний транспортний засіб, проведену на підставі оспорюваного договору купівлі-продажу.
Разом із позовом позивачка через свого представника, адвоката Скибу Віталія Михайловича, подала заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони вчинення реєстраційних дій, в якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом:
1) накладення арешту на транспортний засіб марки MG, комерційний опис ZS EV, 2020 року випуску, колір білий, номер шасі (VIN-код) НОМЕР_1 , державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 , що зареєстрований за ОСОБА_2 ;
2) заборони Головному сервісному центру МВС України, його регіональним та територіальним сервісним центрам, зокрема ТСЦ №6141, вчиняти будь-які реєстраційні дії, включаючи зняття з обліку, перереєстрацію на будь-яких інших осіб, видачу нових свідоцтв про реєстрацію чи номерних знаків щодо автомобіля марки MG, модель ZS EV, 2020 року випуску, VIN-код: НОМЕР_1 ,
3) заборони іншим особам вчиняти дії щодо автомобіля марки МG, модель ZS EV, 2020 року випуску, VIN-код: НОМЕР_1 , здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання.
В обґрунтування цієї заяви зазначено, що предметом спору, щодо якого подано позовну заяву, є вказаний вище автомобіль, який на підставі договору купівлі-продажу, укладеного ОСОБА_3 від імені ОСОБА_1 (дійсність якого є предметом оскарження) був незаконно перереєстрований у Територіальному сервісному центрі № 6142 МВС на ім`я ОСОБА_2 . Як позивачці стало відомо, відповідач ОСОБА_3 має намір передати цей автомобіль третім особам у рахунок погашення особистого боргу. Оскільки автомобіль наразі перебуває у володінні ОСОБА_2 існують обґрунтовані підстави вважати, що він у будь-який момент може бути відчужений (перепроданий, подарований) іншим особам або прихований від органів виконання судових рішень, що може призвести до ускладнення виконання рішення суду у майбутньому.
Заявниця вважає, що обраний спосіб забезпечення позову (арешт та заборона реєстраційних дій) є повністю співмірним із заявленими позовними вимогами немайнового характеру, безпосередньо пов`язаний із предметом спору та не призведе до безповоротного порушення прав сторін, а лише зафіксує юридичний статус майна до вирішення справи по суті.
Дослідивши заяву про забезпечення доказів та додані до позову матеріали суд дійшов таких висновків.
За приписами частин 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Статтею 150 ЦПК України імперативно встановлено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позовними вимогами.
При цьому, співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, за рахунок якого пропонується забезпечити позов, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне вчинення таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Заявниця просить забезпечити позов шляхом накладення арешту та заборони іншим особам вчиняти будь-які дії щодо рухомого майна - належного їй автомобіля, що був незаконно відчужений на підставі довіреності.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.
При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів, виходячи з розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Необхідність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».
Враховуючи те, що невжиття заходів щодо забезпечення позову у вигляді накладення арешту на рухоме майно може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову, оскільки майно, яке відповідачка набула за договором купівлі-продажу, дійсність якого оскаржується, може бути відчуженим; а також те, що накладення арешту на майно є адекватним, співвідноситься з предметом позову, а тому зазначений захід спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення, суд дійшов висновку, що накладення арешту є обґрунтованим та необхідним для забезпечення виконання рішення у справі у разі задоволення позову.
Оскільки забезпечення позову шляхом накладення арешту на транспортний засіб не спричиняє жодних матеріальних збитків відповідачам, суд не вимагає від заявника забезпечення збитків відповідачів, які можуть бути спричинені арештом майна, на яке накладено арешт.
Таким чином, розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову і не вирішуючи питання про обґрунтованість позовних вимог по суті, оцінивши обраний вид забезпечення позову, який є співмірним із заявленими вимогами, не порушує права інших осіб, враховуючи предмет спору, з огляду на обґрунтування необхідності застосування заходів забезпечення позову та наданої інформації стосовно можливих недобросовісних дій відповідачів щодо подальшого відчуження автомобіля, суд вважає заяву підставною та такою, що підлягає задоволенню.
Згідно ч.1 ст.157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
На підставі викладеного, керуючись статтями ст.12, 13, 81, 149-153, 157, 258, 260, 261, 263, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суддя
П О С Т А Н О В И Л А :
Заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Скиба Віталій Михайлович, про забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони вчинення реєстраційних дій, подану разом із позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу транспортного засобу недійсним, - задовольнити.
В порядку забезпечення позову:
- накласти арешт на транспортний засіб марки MG, комерційний опис ZS EV, 2020 року випуску, колір білий, номер шасі (VIN-код) НОМЕР_1 , державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 , що зареєстрований за ОСОБА_2 ;
- заборонити Головному сервісному центру МВС України, його регіональним та територіальним сервісним центрам, зокрема ТСЦ №6141, вчиняти будь-які реєстраційні дії, в тому числі зняття з обліку, перереєстрацію на будь-яких інших осіб, видачу нових свідоцтв про реєстрацію чи нових номерних знаків щодо автомобіля марки MG, модель ZS EV, 2020 року випуску, VIN-код: НОМЕР_1 ;
- заборонити іншим особам вчиняти будь-які дії, пов`язані з автомобілем марки МG, модель ZS EV, 2020 року випуску, VIN-код: НОМЕР_1 .
Копію ухвали направити заявниці - для пред`явлення до виконання; іншим учасникам справи - для відома.
Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: Валентина КРАВЧУК