УХВАЛА
м. Вінниця
21 серпня 2026 р. Справа № 120/12445/26
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жданкіної Наталії Володимирівни розглянувши матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій, бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити дії,
в с т а н о в и в :
В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій, бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити дії.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 18.08.2026 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та запропоновано особі, яка її подала, у п`ятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені у мотивувальній частині ухвали суду.
Зокрема, позивачу було запропоновано надати належні та допустимі докази на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються заявлені позовні вимоги, а саме докази проведення відповідачем виплат на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16.02.2026 року №120/6072/25 із зазначенням нарахованих та фактично виплачених сум, розміру утриманого податку на доходи фізичних осіб та військового збору, а також докази ненарахування та невиплати компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.
При цьому в ухвалі від 18.08.2026 суд звернув увагу на необхідність надання документів, з яких можливо встановити розмір грошового забезпечення, нарахованого та виплаченого на виконання зазначеного судового рішення, зокрема відповідного розрахунку, розрахункового листа, довідки про доходи, грошового атестата, платіжних документів чи інших документів, виданих відповідачем, які містять відомості про складові відповідних виплат та проведені з них утримання.
На виконання вимог ухвали суду позивачем 19.08.2026 через підсистему «Електронний суд» подано заяву про виконання ухвали суду, в якій останній зазначив про неможливість самостійного отримання необхідних доказів та просив суд витребувати їх у Військової частини НОМЕР_1 .
В обґрунтування поданої заяви позивач зазначив, що не володіє доказами на підтвердження протиправності вчинених відповідачем дій, про які він просить визнати протипранвими згідно прохальної частини позовної заяви.
З урахуванням обставин повідомлених у позовній заяві та заяві від 19.08.2026, позивач вказав, що станом на день звернення до суду із заявою відповіді від Військової частини НОМЕР_1 не отримав, а тому, на його думку, він об`єктивно позбавлений можливості самостійно надати суду відповідні документи, які перебувають у розпорядженні відповідача.
Вирішуючи питання щодо усунення позивачем недоліків позовної заяви, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За приписами пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Як вбачається зі змісту заяви, поданої позивачем на виконання ухвали суду від 17.08.2026, останнім фактично не надано жодного з витребуваних судом доказів на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються заявлені позовні вимоги.
Натомість позивач, посилаючись на положення статті 80 КАС України, просить суд витребувати відповідні докази у відповідача.
Разом з тим суд звертає увагу, що подання позивачем клопотання про витребування доказів не є тотожним виконанню вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Так, відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною четвертою статті 161 КАС України передбачено обов`язок позивача додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
При цьому частина перша статті 80 КАС України дійсно передбачає право учасника справи у разі неможливості самостійно надати докази подати клопотання про витребування доказів судом. Водночас реалізація такого права не звільняє особу, яка звертається до суду, від обов`язку дотримуватися вимог до форми та змісту позовної заяви, а також належним чином обґрунтувати неможливість самостійного отримання відповідних доказів.
Судом в ухвалі від 18.08.2026 було встановлено, що додана до позовної заяви заява від 11.07.2026, якою позивач звертався до відповідача з відповідними вимогами, згідно з наданою позивачем копією фіскального чеку, була направлена відповідачу лише 10.08.2026. При цьому з даним позовом позивач звернувся до суду вже 12.08.2026.
Отже, на момент звернення до суду з позовною заявою позивач фактично не надав відповідачу будь-якого розумного строку для розгляду направленого йому звернення та надання запитуваних документів.
Більше того, ухвалу про залишення позовної заяви без руху постановлено 18.08.2026, а вже 19.08.2026 позивач подав заяву про виконання ухвали суду, пославшись на те, що відповідач не надав йому відповідь на звернення, направлене лише 10.08.2026.
Таким чином, позивачем не доведено, що ним було вжито усіх залежних від нього та передбачених законом заходів для самостійного отримання доказів до звернення до суду, а також не підтверджено об`єктивної неможливості отримати відповідні документи безпосередньо від відповідача.
Суд також враховує, що предметом заявленого спору є, зокрема, правомірність утримання відповідачем податку на доходи фізичних осіб та військового збору під час проведення виплати на виконання судового рішення, а також факт ненарахування та невиплати компенсації втрати частини грошових доходів.
Водночас на момент звернення до суду з позовом та на момент подання заяви про виконання ухвали суду позивач не надав жодного документа, який би безпосередньо підтверджував факт здійснення відповідачем оскаржуваних утримань за відповідними ставками або факт ненарахування компенсації втрати частини грошових доходів.
Подана позивачем банківська виписка, як уже зазначалося в ухвалі від 18.08.2026, підтверджує лише факт зарахування певної суми коштів на його рахунок, проте не містить відомостей щодо структури нарахованої суми, розміру та ставок фактично утриманого податку на доходи фізичних осіб і військового збору, інших можливих утримань, а також щодо нарахування чи ненарахування компенсації втрати частини грошових доходів.
Отже, недоліки позовної заяви, визначені в ухвалі Вінницького окружного адміністративного суду від 18.08.2026, позивачем фактично не усунуто.
Звернення позивача із клопотанням про витребування доказів, за встановлених обставин, не може бути підставою для висновку про виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, оскільки позивач не надав суду витребуваних доказів та не довів належними доказами об`єктивної неможливості їх самостійного отримання.
Враховуючи викладене, доходжу висновку про необхідність продовження процесуального строку для усунення позивачем недоліків позовної заяви, шляхом надання доказів що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Керуючись ст.ст. 121, 248, 256 КАС України, -
у х в а л и в :
Продовжити позивачу процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви до 31.08.2026.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна