РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Вінниця
19 серпня 2026 р. Справа № 120/4415/26
Вінницький окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Жданкіної Наталії Володимирівни,
за участю секретаря судового засідання: Галюк Аліни Леонідівни,
представника позивача: Ткача Ю.А.,
представника відповідача: Мичківського І.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вінницької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
в с т а н о в и в :
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 , позивач) з адміністративним позовом до Вінницької міської ради (далі також - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.
Позовні вимоги мотивовані протиправністю прийнятого відповідачем рішення від 30.01.2026 за №3294 про відмову гр. ОСОБА_1 у наданні дозволу на поділ земельної ділянки кадастровий номер [номер приховано]:01:059:0040 загальною площею 2,3508 га на дві земельні ділянки, а саме №1 площею 1,3423 га та №2 площею 1,0085 га, яка знаходиться у АДРЕСА_1 . у відповідності до схеми розподілу земельної ділянки.
Ухвалою суду від 07.04.2026 відкрито провадження у даній справі та вирішено здійснювати її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Крім того, встановлені сторонам строки для подання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечення.
У встановлений строк на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначив, що рішення Вінницької міської ради №3294 від 30.01.2026 про відмову позивачу у наданні дозволу на поділ земельної ділянки прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. При цьому, на думку відповідача, позивачем не доведено факту реального порушення його прав та законних інтересів оскаржуваним рішенням. Також відповідач зауважив, що оскаржуване рішення є індивідуальним актом, однак позивачем заявлено лише вимогу про визнання його протиправним без вимоги про скасування.
Крім того, вимога про зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області здійснити державну реєстрацію земельних ділянок є, на переконання відповідача, безпідставною, оскільки зазначений орган не є відповідачем у справі, позивач не обґрунтував необхідності його залучення до участі у справі та не надав доказів звернення до нього з відповідним питанням. Відтак, відповідач вважав заявлені позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Ухвалою від 26.06.2026 розгляд справи № 120/4415/26 вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні із повідомленням (викликом) сторін. Призначено справу до судового розгляду на 09.07.2026.
09.07.2026, до початку судового засідання, представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог шляхом їх викладення в наступній редакції:
"Визнати протиправним рішення Вінницької міської ради від 30.01.2026 року за №3294 про відмову громадянину ОСОБА_1 у наданні дозволу на поділ земельної ділянки кадастровий номер [номер приховано]:01:059:0040 загальною площею 2,3508 га на дві земельні ділянки, а саме №1 площею 1,3423 га та №2 площею 1,0085 га, яка знаходиться у АДРЕСА_1 . у відповідності до схеми розподілу земельної ділянки.
Зобов`язати Вінницьку міську раду прийняти рішення про поділ земельної ' ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:01:059:0040 загальною площею 2.3508 га на дві земельні ділянки, а саме №1 площею 1,3423 га та №2 площею 1,0085 га відповідно до схеми розправу земельної ділянки.".
Також, представник позивача подав заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку з зайнятістю в іншому судовому засіданні, дата проведення якого між сторонами погоджена значно раніше.
Протокольною ухвалою від 09.07.2026 суд відклав розгляд справи на 19.08.2026.
В судовому засіданні 19.08.2026 представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в редакції від 09.07.2026 та просив їх задовольнити в повному обсязі. Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, з урахуванням заяви про їх уточнення, позивач зазначив, що він є власником нежитлових будівель та споруд, розташованих на земельній ділянці комунальної власності кадастровий номер [номер приховано]:01:059:0040 загальною площею 2,3508 га. У зв`язку з відмовою Вінницької міської ради у продажу йому зазначеної земельної ділянки через її часткове розташування в межах червоних ліній, позивач розробив схему її поділу на дві земельні ділянки, зокрема ділянку №1 площею 1,3423 га, на якій розташовані належні йому об`єкти нерухомості та через яку, за твердженням позивача, червоні лінії не проходять.
Позивач вказує, що, незважаючи на подання заяви про надання дозволу на поділ земельної ділянки з урахуванням містобудівної документації, Вінницька міська рада рішенням від 30.01.2026 №3294 відмовила у наданні такого дозволу. На думку позивача, зазначена відмова є протиправною, оскільки запропонований поділ відповідає вимогам містобудівної документації, а належні йому будівлі та споруди розташовані на земельній ділянці, яка не перебуває в межах червоних ліній. Також позивач посилається на своє переважне право як власника розташованого на земельній ділянці нерухомого майна на набуття права на відповідну земельну ділянку.
Вважаючи рішення відповідача незаконним, позивач, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить визнати протиправним рішення Вінницької міської ради від 30.01.2026 №3294 та зобов`язати відповідача прийняти рішення про поділ земельної ділянки кадастровий номер [номер приховано]:01:059:0040 на дві земельні ділянки площею 1,3423 га та 1,0085 га відповідно до поданої ним схеми розподілу земельної ділянки.
Представник відповідача щодо заявлених позовних вимог заперечив, зокрема щодо заяви про уточнення позовних вимог. Просив залишити позовну заяву без розгляду. В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначив, що заява про уточнення позовних вимог подана представником позивача в день проведення першого судового засідання, тобто з пропуском встановленого частиною першою статті 47 КАС України процесуального строку. Крім того, відповідач звернув увагу на відсутність доказів направлення копії як позовної заяви, так і заяви про уточнення позовних вимог Вінницькій міській раді, що, на його думку, свідчить про зловживання представником позивача процесуальними правами.
Також відповідач зазначив, що адвокат, який представляє інтереси позивача, не надав відомостей щодо наявності зареєстрованого електронного кабінету в ЄСІТС, хоча його реєстрація є обов`язковою. Окремо відповідач наголосив, що процесуальне законодавство не передбачає такого самостійного способу зміни позову, як «уточнення позовних вимог», а позивач має право лише змінити предмет або підстави позову, збільшити чи зменшити розмір позовних вимог у встановленому законом порядку.
В судовому засіданні головуючим суддею було враховано надані представником відповідача зауваження, встановлено, що заява про уточнення позовних вимог була подана стороною позивача до першого судового засідання, такою заявою фактично було самостійно усунуто недолік позовної заяви щодо невідповідності заявлених позовних вимог складу відповідачі. Також з`ясовано, що сторона відповідача мала достатньо часу для підготовки власних заперечень щодо заявлених позовних вимог з урахуванням їх уточненої редакції. Крім того, судом встановлено, що представник позивача має зареєстрований електронний кабінет в ЄСІТС, з використанням якого до суду 09.07.2026 була подана заява про уточнення позовних вимог.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи з урахуванням уточнених позовних вимог, в зв`язку з чим протокольною ухвалою відмовив в задоволенні заявленого стороною відповідача клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником об`єктів нерухомого майна, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.
Земельна ділянка з кадастровим номером [номер приховано]:01:059:0040 загальною площею 2,3508 га, на якій розташовані належні позивачу нежитлові будівлі та споруди, перебуває у комунальній власності Вінницької міської територіальної громади.
З матеріалів справи також вбачається, що позивач звертався до Вінницької міської ради з питанням щодо набуття права на зазначену земельну ділянку. Водночас, з огляду на часткове розташування земельної ділянки в межах червоних ліній, її продаж позивачу не було погоджено.
У подальшому позивачем було розроблено схему поділу земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:01:059:0040 на дві окремі земельні ділянки, а саме: земельну ділянку №1 площею 1,3423 га та земельну ділянку №2 площею 1,0085 га.
При цьому, як зазначає позивач та підтверджується наявними у справі матеріалами, на земельній ділянці №1 площею 1,3423 га розташовані належні йому об`єкти нерухомого майна, а її межі сформовані з урахуванням містобудівної документації та розташування червоних ліній.
27.11.2025 позивач звернувся до Вінницької міської ради із заявою щодо надання дозволу на поділ земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:01:059:0040 відповідно до розробленої схеми.
За результатами розгляду зазначеної заяви Вінницька міська рада прийняла рішення від 30.01.2026 №3294 «Про відмову гр. ОСОБА_1 у наданні дозволу на поділ земельної ділянки».
Не погоджуючись із таким рішенням, позивач звернувся до суду із цим адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи місцевого самоврядування та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, а також обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Отже, предметом судової перевірки у цій справі є відповідність рішення Вінницької міської ради від 30.01.2026 №3294 наведеним критеріям правомірності.
Відповідно до положень Земельного кодексу України земельні ділянки можуть бути об`єктом поділу за умови дотримання вимог земельного та містобудівного законодавства. При цьому формування земельної ділянки шляхом її поділу передбачає визначення нових меж земельних ділянок та їх площ, що здійснюється з урахуванням установлених законодавством обмежень і обтяжень, а також вимог містобудівної документації.
Суд враховує, що сама по собі наявність обмежень щодо використання частини земельної ділянки, зокрема її розташування в межах червоних ліній, не може бути безумовною підставою для відмови у її поділі за умови, якщо запропонований поділ передбачає формування земельних ділянок з дотриманням установлених законодавством вимог та не суперечить відповідній містобудівній документації.
З матеріалів справи вбачається, що позивач, звертаючись до відповідача, запропонував здійснити поділ земельної ділянки саме з урахуванням обставини її часткового розташування в межах червоних ліній. Відповідно до поданої схеми, земельна ділянка № НОМЕР_1 площею 1,3423 га, на якій розташовані належні позивачу об`єкти нерухомого майна, виокремлюється таким чином, що червоні лінії через неї не проходять, тоді як відповідна частина вихідної земельної ділянки включена до земельної ділянки №2 площею 1,0085 га.
Таким чином, звернення позивача було спрямоване саме на усунення перешкод, пов`язаних із частковим розташуванням вихідної земельної ділянки в межах червоних ліній, шляхом її поділу відповідно до містобудівної документації.
Разом із тим, приймаючи оскаржуване рішення, відповідач не навів належних та достатніх мотивів, які б свідчили про неможливість здійснення запропонованого позивачем поділу земельної ділянки. Відповідачем також не доведено, що подана позивачем схема розподілу земельної ділянки суперечить вимогам земельного чи містобудівного законодавства або що формування земельних ділянок із запропонованими площами є неможливим з інших визначених законом підстав.
При цьому суд звертає увагу, що відповідно до принципу обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень останній зобов`язаний при його прийнятті врахувати всі обставини, що мають значення для вирішення відповідного питання, та навести належні мотиви, які стали підставою для прийнятого рішення.
Однак оскаржуване рішення №3294 не містить належного обґрунтування, яке б давало можливість встановити конкретні законодавчо визначені перешкоди для надання дозволу на поділ земельної ділянки відповідно до запропонованої позивачем схеми.
Посилання відповідача на те, що рішення прийнято в межах наданих йому повноважень, саме по собі не свідчить про його правомірність, оскільки реалізація дискреційних чи владних повноважень органом місцевого самоврядування не звільняє його від обов`язку діяти обґрунтовано та з урахуванням усіх обставин конкретного звернення.
Суд також враховує, що позивач є власником об`єктів нерухомого майна, розташованих на частині спірної земельної ділянки. Зазначена обставина має істотне значення для вирішення порушеного ним питання, оскільки земельне законодавство передбачає особливий правовий зв`язок між об`єктом нерухомого майна та земельною ділянкою, необхідною для його розміщення та обслуговування.
За таких обставин суд дійшов висновку, що рішення Вінницької міської ради від 30.01.2026 №3294 про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на поділ земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:01:059:0040 не відповідає критеріям обґрунтованості та правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.
Вирішуючи питання щодо належного способу захисту порушеного права позивача, суд виходить з такого.
Згідно з частиною другою статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може застосувати інший спосіб захисту прав, свобод та інтересів особи, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
При цьому завданням адміністративного судочинства є не лише встановлення факту протиправності рішення суб`єкта владних повноважень, а й забезпечення реального та ефективного поновлення порушеного права.
У даному випадку просте скасування оскаржуваного рішення без вирішення питання щодо подальшого обов`язку відповідача не забезпечить повного захисту прав та законних інтересів позивача, оскільки останній повторно перебуватиме у стані невизначеності щодо можливості реалізації права на поділ земельної ділянки.
Водночас судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача із конкретною заявою про поділ земельної ділянки та надав схему її розподілу. Матеріалами справи не підтверджено наявності законодавчо визначених перешкод для прийняття рішення про поділ земельної ділянки відповідно до запропонованої схеми, представником відповідача як у відзиві на позовну заяву, так і в судовому засіданні про наявність таких обставин суду не повідомлено.
За наведених обставин, з метою повного та ефективного захисту прав позивача, суд вважає належним способом захисту зобов`язання Вінницької міської ради прийняти рішення про поділ земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:01:059:0040 загальною площею 2,3508 га на дві земельні ділянки: №1 площею 1,3423 га та №2 площею 1,0085 га відповідно до схеми розподілу земельної ділянки.
При цьому застосування такого способу захисту не є втручанням суду у дискреційні повноваження відповідача, оскільки воно спрямоване на поновлення порушеного права позивача за встановленої судом відсутності законних підстав для відмови у вирішенні порушеного ним питання.
Доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву та запереченнях щодо заяви про уточнення позовних вимог, висновків суду не спростовують та не містять обставин, які б свідчили про правомірність оскаржуваного рішення.
Щодо тверджень відповідача про відсутність факту порушення прав позивача, суд зазначає, що прийняття рішення про відмову у задоволенні заяви позивача без належного правового та фактичного обґрунтування безпосередньо впливає на можливість реалізації ним права щодо оформлення земельної ділянки, необхідної для обслуговування належних йому об`єктів нерухомого майна.
Таким чином, суд дійшов висновку, що уточнені позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до статті 139 КАС України, з огляду на задоволення позовних вимог, понесені позивачем та документально підтверджені судові витрати підлягають стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
в и р і ш и в :
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним рішення Вінницької міської ради від 30.01.2026 за №3294 "Про відмову в наданні дозволу на поділ земельної ділянки", яким громадянину ОСОБА_1 відмовлено в наданні дозволу на поділ земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер [номер приховано]:01:059:0040.
Зобов`язати Вінницьку міську раду прийняти рішення про поділ земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:01:059:0040 загальною площею 2.3508 га на дві земельні ділянки, а саме №1 площею 1,3423 га та №2 площею 1,0085 га відповідно до схеми розподілу земельної ділянки.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1331,20 (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької міської ради.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 )
Відповідач: Вінницька міська рада (вул. Соборна, 59, м. Вінниця, 21050, код ЄДРПОУ 25512617)
Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна