ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
21 серпня 2026 року Справа № 160/23457/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Бондар Марина Володимирівна, перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся через систему «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.
Ухвалою суду від 04.08.2026 роз`єднано позовні вимоги у справі №160/23261/26 в самостійні провадження.
В самостійне провадження №160/23457/26 виділено позовні вимоги ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_3 про:
- визнання протиправними дії Військової частини НОМЕР_3 , які полягають у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в період з 10 жовтня 2023 року по 28 березня 2024 року в неповному обсязі, а саме: з порушенням абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078;
- зобов`язання Військову частину НОМЕР_3 , нарахувати і виплатити ОСОБА_1 різницю індексації грошового забезпечення за період з 10 жовтня 2023 року по 28 березня 2024 року в загальній сумі 22 788,66 грн., відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, із одночасним відрахуванням 1,5 % військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.
- визнання протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_3 , яка виразилась у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 10 жовтня 2023 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати;
- зобов`язання Військову частину НОМЕР_3 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 10 жовтня 2023 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати.
Ухвалою суду від 10.08.2026 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачу час для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали суду шляхом надання до суду обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з доказами на підтвердження поважності причин його пропуску.
На виконання вимог вказаної ухвали, представником позивача надано до суду заяву про поновлення процесуального строку, в якій позивач просить поновити строк звернення до суду з цим позовом. В заяві позивач вказує: «суд зазначив, що вимоги щодо індексації за 2023- 2024 роки не є достатньо обґрунтованими з огляду на норми законів про державний бюджет.».
З тексту поданої заяви випливає, що вона не містить посилань на поважність причин пропуску строку звернення до суду та не містить доказів на їх підтвердження.
Водночас, заява містить лише обґрунтування щодо підстав для проведення індексації грошового забезпечення за 2020-2023 роки.
Проте, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху суд не зазначав, що «вимоги щодо індексації за 2023- 2024 роки не є достатньо обґрунтованими з огляду на норми законів про державний бюджет».
Отже, подана представником позивача заява про поновлення строку звернення до суду не містить обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду, не зазначає об`єктивних обставин, які перешкоджали позивачу своєчасно звернутися до суду, та не містить доказів на підтвердження таких обставин.
Суд наголошує, що ухвалою від 10.08.2026 суд не надавав оцінки обґрунтованості позовних вимог по суті, а лише встановив необхідність подання позивачем обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням поважних причин його пропуску та доказами на їх підтвердження.
Таким чином, вимоги ухвали суду від 10.08.2026 позивачем не виконано, недоліки позовної заяви не усунуто у встановлений судом строк.
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
За таких обставин, суд дійшов висновку про повернення позивачу позовної заяви.
На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - повернути позивачеві.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Роз`яснити позивачеві, що відповідно до частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.В. Бондар