Справа № 420/2424/26
ОКРЕМА УХВАЛА
21 серпня 2026 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стефанова С.О., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 в порядку ст.383 КАС України про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В:
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2026 року по справі № 420/2424/26 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження ОСОБА_1 розміру пенсії з 01.01.2026 із застосуванням коефіцієнтів, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778.
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести ОСОБА_1 з 01.01.2026 перерахунок та виплату пенсії з розрахунку 80% грошового забезпечення, без обмеження максимальним розміром, без застосування обмежувальних коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України №1778 від 30.12.2025 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану», з урахуванням раніше виплачених сум.
Зазначене рішення набрало законної сили 16.04.2026 року.
10 липня 2026 року від позивача до суду надійшла заява в порядку ст. 383 КАС України (вхід. № 78230/26), в якій заявник просить суд постановити окрему ухвалу у порядку ст. ст. 249 та 383 КАС України, відповідно до якої:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, вчинені на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.02.2026 року по справі № 420/2424/26, та такими, що продовжують порушення прав позивача, підтверджені зазначеним рішенням суду, щодо продовження обмеження розміру пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнтів, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 № 1778, та не здійснення виплати ОСОБА_1 пенсії без обмеження її розміру та без застосування коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 № 1778.
В обґрунтування заяви позивач зазначив, що листом від 25.06.2026 року №1500-0203-8/102515, наданим на запит представника позивача щодо здійснення боржником виконання судового рішення, ГУПФУ повідомило про проведення 25.06.2026 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.02.2026 року по справі № 420/2424/26, залишеного без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2026, перерахунку пенсії. При цьому, як це вбачається з доданих до вказаного листа перерахунків пенсії з 01.01.2026, з 01.07.2026 та з розрахунку на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою №[номер приховано] від 25.06.2026 на виконання вищевказаного рішення ГУПФУ з вказаних дат здійснило нарахування пенсії для її виплати в розмірі 55052,75 грн.
Натомість, як вказує позивач 03.07.2026 року під час виплати позивачу пенсії за липень 2026 року розмір фактичної виплати пенсії становив лише 34231,33 грн., що підтверджується випискою по рахунку від 06.07.2026 року. Саме в такому розмірі (34231,33 грн.) позивачу відповідачем здійснювалась фактична виплата пенсії щомісячно починаючи з березня 2026 року, з обмеженням розміру із застосуванням коефіцієнтів, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 № 1778.
Таким чином, ГУПФУ дійсно повідомив про виконання рішення суду, на підтвердження чого надав належним чином оформлені перерахунки пенсії позивача, проте фактично замість належної до сплати позивачу після виконання рішення суми пенсії відповідач протиправно здійснив її виплату в розмірі, у якому пенсія позивачу виплачувалась до здійснення її перерахунку на виконання судового рішення, що є значно меншим, ніж має бути виплачений.
Згідно абз.1 ч.5 ст.383 КАС України, у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.
У відповідності до приписів ч.5 ст.383 КАС України, заява розглядається в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для постановлення окремої ухвали відносно суб`єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за неналежне виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду по даній справі.
Судом встановлено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2026 року по справі № 420/2424/26 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження ОСОБА_1 розміру пенсії з 01.01.2026 із застосуванням коефіцієнтів, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778.
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести ОСОБА_1 з 01.01.2026 перерахунок та виплату пенсії з розрахунку 80% грошового забезпечення, без обмеження максимальним розміром, без застосування обмежувальних коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України №1778 від 30.12.2025 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану», з урахуванням раніше виплачених сум.
На виконання судового рішення Одеським окружним адміністративним судом 18.05.2026 року видано виконавчий лист №420/2424/26. Виконавчий лист пред`явлено до примусового виконання 26.05.2026 року до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.
28.05.2026 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №81127211. Вказана постанова надійшла для виконання до ГУПФУ.
Листом від 25.06.2026 року №1500-0203-8/102515, наданим на запит представника позивача щодо здійснення боржником виконання судового рішення, ГУПФУ повідомило про проведення 25.06.2026 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.02.2026 року по справі № 420/2424/26, залишеного без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2026 року, перерахунку пенсії.
При цьому, як це вбачається з доданих до вказаного листа перерахунків пенсії з 01.01.2026, з 01.07.2026 та з розрахунку на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою №[номер приховано] від 25.06.2026 року на виконання вищевказаного рішення ГУПФУ з вказаних дат здійснило нарахування пенсії для її виплати в розмірі 55052,75 грн.
Натомість 03.07.2026 року під час виплати позивачу пенсії за липень 2026 розмір фактичної виплати пенсії становив лише 34231,33 грн., що підтверджується випискою по рахунку від 06.07.2026 року.
Суд враховує, що саме в такому розмірі (34231,33 грн.) позивачу відповідачем здійснювалась фактична виплата пенсії щомісячно починаючи з березня 2026 року, з обмеженням розміру із застосуванням коефіцієнтів, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 № 1778.
З огляду на викладене суд приходить до висновку, що ГУ ПФУ в Одеській області дійсно повідомив про виконання рішення суду, на підтвердження чого надав належним чином оформлені перерахунки пенсії позивача, проте фактично замість належної до сплати позивачу після виконання рішення суми пенсії відповідач протиправно здійснив її виплату в розмірі, у якому пенсія позивачу виплачувалась до здійснення її перерахунку на виконання судового рішення, що є значно меншим, ніж має бути виплачений.
Отже, вищезазначені дії відповідача суперечить рішенню Одеського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2026 року по справі № 420/2424/26, яким, зокрема, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести ОСОБА_1 з 01.01.2026 перерахунок та виплату пенсії з розрахунку 80% грошового забезпечення, без обмеження максимальним розміром, без застосування обмежувальних коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України №1778 від 30.12.2025 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану», з урахуванням раніше виплачених сум.
Суд вважає, що відповідач не виконав належним чином рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2026 року по справі № 420/2424/26.
Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Проголошені принципи обов`язковості судових рішень передбачені статтею 124 Конституції.
Відповідно до ч. 1 ст. 129-1 Конституції України сул ухвалює рішення іменем України.
Судове рішення є обов`язковим до виконання.
Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх
об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
За приписами ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів,
підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і
підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними
договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом
взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Принцип обов`язковості судового рішення також закріплений у ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, якою визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Виконання судового рішення, ухваленого будь-яким судом, має розглядатися як невід`ємна частина судового розгляду у контексті ст.6 Конвенції. Провадження в суді та виконавче провадження є відповідно першою і другою стадіями одного провадження.
Право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Важко уявити ситуацію, щоб пункт 1 статті 6 докладно описував процедурні Гарантії, що надаються сторонам цивільного судового процесу - у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним, - і не передбачав при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що його Договірні Сторони зобов`язалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію. Отже, виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід`ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6 Конвенції (Рішення у справі «Горнсбі проти Греції» (Hornsby v. Greece) від 19.03.1997 заява № 18357/91, п. 40).
Таким чином, своєчасне виконання законного рішення суду гарантує захист прав та свобод особи і є одним із показників утвердження принципу верховенства права у державі.
3 метою належного захисту прав особи щодо виконання судових рішень законодавцем нормативно врегульовано питання судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах, зокрема ст.383 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст.383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого
рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
За змістом ст.249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.
З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.
Дана правова позиція щодо способу захисту порушеного права особи викладена у
постанові Верховного Суду від 23.09.2020 року у справі № 760/3142/17 в аналогічних правовідносинах.
Згідно з ч. 4 ст. 383 КАС України заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.
Відповідно до ч. 6 ст. 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.
Суд зазначає, що дія - це активна поведінка, під час якої приймаються певні рішення, вчиняються певні активні дії, які змінюють існуюче (статичне) положення, а бездіяльність - це пасивна поведінка, тобто невиконання будь-яких активних дій в конкретних умовах.
Таким чином, з урахуванням того, що відповідачем на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2026 року по справі № 420/2424/26 відповідачем вчинені протиправні дії, які виразилися у тому, що замість належної до сплати позивачу після виконання рішення суми пенсії відповідач протиправно здійснив її виплату в розмірі, у якому пенсія позивачу виплачувалась до здійснення її перерахунку на виконання судового рішення, що є значно меншим, ніж має бути виплачений, у зв`язку із чим суд дійшов висновку про наявність підстав для постановлення окремої ухвали в порядку ст. 383 КАС України.
В даному випадку, відповідачем порушено вимоги ст.129-1 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», згідно з якою судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
Таким чином, зазначене вище дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області призвели до порушення прав та інтересів позивача, інтереси якого були захищені судовим рішенням, що набрало законної сили, проте не виконано належним чином відповідачем.
Положення ст. 383 КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії суб`єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо виконання рішення суду в порядку ст. 383 КАС України із одночасним покладанням обов`язку вжити заходи щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, та наданням строку для повідомлення про вжиті заходи реагування.
При цьому суд вважає на теперішній час цілком достатнім та адекватним захід реагування у вигляді повідомлення відповідача про виявлені порушення вимог законодавства при виконанні судового рішення, із наданням місячного строку для повідомлення про вжиті заходи реагування щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви позивача та застосування до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області заходів, передбачених ст. 249 КАС України.
Так, відповідно до ч.5 ст. 249 КАС України з метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.
Враховуючи вищенаведене суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повідомити Одеський окружний адміністративний суд про вжиті заходи у 30-денний строк з дня отримання даної ухвали.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 249, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 в порядку ст.383 КАС України - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області вчинені на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.02.2026 року по справі № 420/2424/26, та такими, що продовжують порушення прав позивача, підтверджені зазначеним рішенням суду, щодо продовження обмеження розміру пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнтів, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 року № 1778 та не здійснення виплати ОСОБА_1 пенсії без обмеження її розміру та без застосування коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 року № 1778.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області усунути причини та умови, що сприяли порушенню закону відносно ОСОБА_1 при виконанні рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.02.2026 року по справі № 420/2424/26.
Про вжиті заходи реагування повідомити суд протягом одного місяця з дня отримання даної окремої ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена шляхом подачі протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя С.О. Стефанов