Ухвала № 139159602 у справі № 420/22300/26 від 21.08.2026

Справа № 420/22300/26

УХВАЛА

21 серпня 2026 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Аракелян М.М.

Розглянувши поза межами судового засідання заяву позивача про забезпечення позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

21 липня 2026 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (сформована в системі "Електронний суд" 21.07.2026 року) до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якій представник позивача просить суд:

визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення відомостей до реєстру Оберіг: порушення правил військового обліку; не прибули за повісткою до ТЦК та СП; особа, яка вчинила правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП; направлення звернення від 01.06.2026 № Е5335723 до органів Національної поліції України щодо ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , як такого, що вчинив адміністративне правопорушення за статтями 210, 210-1 КУпАП;

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 виключити: з реєстру Оберіг наступні відомості: порушення правил військового обліку; не прибули за повісткою до ТЦК та СП; особа, яка вчинила правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП; щодо ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 ; з облікової картки до військового квітка НОМЕР_3 запис "Розшук";

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 направити до Головного управління Національної поліції в Одеській області повідомлення про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , як такого, що вчинив адміністративне правопорушення за статтями 210, 210-1 КУпАП до обласного, районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для складання протоколів про адміністративні правопорушення, відповідно до п. 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487;

постановити окрему ухвалу згідно зі ст.249 КАС України щодо службової відповідальності посадових (службових) осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 за внесення недостовірної інформації до державних реєстрів щодо вчинення позивачем правопорушення та його розшуку, надіслати її до Міністерства оборони України, Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Миколаєві (м.Одеса) для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності посадових (службових) осіб ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

розподілити судові витрати.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями в адміністративна справа розподілена на суддю Аракелян М.М.

В обґрунтування вимог позову зокрема, зазначено, що позивач перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 , з 29.01.2026 р. Згідно відомостей за стосунку "Резерв+", ІНФОРМАЦІЯ_6 звернувся до Національної поліції, щоб доставити позивача для складання протоколу у зв`язку із неприбуттям за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_6 ". Зазначені відомості підтверджуються відповіддю на адвокатський запит №[номер приховано] від 04.06.2026. Зазначено, що позивач облікований за категорією "особа, яка вчинила правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП", ініціатор звернення - ІНФОРМАЦІЯ_7 , Електронне звернення від 01.06.2026 № Е5335723. Позивач з незрозумілих причин розшукується, тобто знаходиться у розшуку, що суттєво обмежує його права. Зазначені підстави для розшуку позивача, а саме начебто вчинення ним правопорушення є безпідставними, а тому позивач звернувся до суду з даним позовом. Також покликається на те, що рішеннями Одеського окружного адміністративного суду встановлена незаконність дій ТЦК та СП по відношенню до нього.

Ухвалами суду:

-від 23.07.2026 року відмовлено у забезпеченні позову у справі №420/22300/26 за заявою представника ОСОБА_1 (вх.№82549/26 від 21.07.2026 року);

-від 27.07.2026 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрити провадження у справі; постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

19.08.2026 року позивач подав заяву про забезпечення позову, у якій позивач просить вжити заходи забезпечення адміністративного позову шляхом заборони ГУНП в Одеській області (Код ЄДРПОУ 40108740) та підпорядкованим підрозділам до набрання законної сили рішенням у справі №420/22300/26 здійснювати щодо ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) адміністративне затримання (ст.260 КУпАП) та/або доставлення (ст.259 КУпАП) до органів ТЦК та СП на підставі запису у системі Інформаційний портал Національної поліції України щодо електронного звернення ІНФОРМАЦІЯ_8 №Е5335723 від 01.06.2026, зареєстрованого у ВП №4 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області за №13000.

В обґрунтування заяви з посиланням на норми ст.ст.150-157 КАС України зазначено, що ризик адміністративного затримання та доставлення позивача є реальним, що підтверджується листом ГУНП в Одеській області від 04.06.2026 №198455-2026 про внесення звернення ІНФОРМАЦІЯ_4 від 01.06.2026 №Е5335723 до системи ІПНП (ВП №4 ОРУП №1 за №13000). Здійснення затримання до вирішення справи нівелює можливість ефективного захисту права на особисту свободу в разі задоволення позову. Запитуваний захід є співмірним та направленим на забезпечення позову: він не вирішує спір по суті, не підміняє собою рішення суду та не обмежує законні повноваження поліції (зокрема щодо перевірки документів). Просить лише тимчасово заборонити затримання та доставлення позивача виключно на підставі оскаржуваного звернення №Е5335723 задля збереження існуючого стану до ухвалення рішення у справі.

Вивчивши заяву про забезпечення позову та додані докази, суд дійшов наступного.

Згідно ч.1 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

У відповідності до ч.1 ст.152 КАС України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити:

1) найменування суду;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності; або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти;

3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;

4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;

5) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Згідно із ч.2 ст.152 КАС України якщо заява про забезпечення позову подається до відкриття провадження у справі, в такій заяві додатково зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших осіб, які можуть отримати статус учасника справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, а також відомі заявнику: реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб), за його наявності, або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Частиною 4 цієї ж статті визначено, що до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Частиною 7 статті 154 КАС України визначено, що суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 152 цього Кодексу, повертає її заявнику без розгляду, про що постановляє ухвалу.

З матеріалів заяви про забезпечення позову вбачається, що вона відповідає положенням ст.152 КАС України. Підстав для повернення заяви про забезпечення позову заявнику без розгляду суд не убачає.

Згідно ч.2 ст.150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Частиною 1 ст.151 КАС України передбачено, що позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

У відповідності до ч.1 ст.154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Необхідною передумовою вжиття заходів забезпечення позову є існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю, а також вірогідність того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Суд зазначає, що предметом оскарження у цій справі є дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення відомостей до реєстру Оберіг: порушення правил військового обліку; не прибули за повісткою до ТЦК та СП; особа, яка вчинила правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП; направлення звернення від 01.06.2026 № Е5335723 до органів Національної поліції України щодо ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , як такого, що вчинив адміністративне правопорушення за статтями 210, 210-1 КУпАП.

Як вбачається з матеріалів справи, звернення заявника до суду із відповідною заявою обумовлено прагненням зупинити дію запису про порушення позивачем правил військового обліку, який міститься у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, законність внесення якого є предметом дослідження за результатами судового розгляду.

Задоволення цієї заяви про вжиття заходів забезпечення позову у спосіб, який просить заявник, на думку суду, призведе до фактичного вирішення позовних вимог позивача без розгляду справи по суті позовних вимог.

Порушення правил військового обліку - це невиконання або неналежне виконання встановлених законодавством вимог щодо реєстрації, оновлення даних та виконання обов`язків військовозобов`язаними, призовниками, а також резервістами. Такі дії можуть виражатися у непостановці на облік, несвоєчасному оновленні даних, ухиленні від медичних оглядів чи військової служби, а також у порушеннях з боку роботодавців тощо. У разі виявлення порушення особою правил військового обліку така особа підлягає притягненню до адміністративної відповідальності.

У даному випадку дії відповідача щодо звернення до органу Національної поліції України про розшук, затримання та доставлення позивача не є очевидно протиправними, оскільки здійснюються в межах повноважень даного органу, визначених Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022р. №1487.

Так, відповідно до п.79 Порядку №1487, районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку, з урахуванням вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку.

Після отримання такого звернення органи поліції здійснюють розшук та доставлення особи до ТЦК та СП для складення протоколу про вчинення адміністративного правопорушення.

Отже, відмітка в електронному військово-обліковому документі про порушення правил військового обліку означає, що ТЦК звернувся до органів поліції щодо доставлення громадянина за вчинення адміністративного правопорушення для складення протоколу про вчинення адміністративного правопорушення та можливого притягнення до відповідальності.

Сам по собі факт відображення в електронному військово-обліковому документі даних щодо порушення позивачем правил військового обліку та розшук його ТЦК не вказує на очевидність протиправних дій відповідача. Посилання позивача на те, що відносно нього може бути наразі прийняте рішення про затримання, що порушить його права, носить характер припущення та не підтверджене належними, достовірними та достатніми доказами.

Наведені позивачем у заяві про забезпечення позову аргументи про можливе затримання на цій стадії судового процесу не дають підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Суд шляхом забезпечення позову має попередити неможливість виконання рішення суду або ефективний захист порушених прав позивача, а не тих, що ймовірно можуть бути порушені у майбутньому, а можливе настання негативних наслідків не є беззаперечним доказом для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову. Сама ж лише незгода позивача із діями суб`єкта владних повноважень та звернення до суду з позовом про визнання їх протиправними ще не є достатньою підставою для застосування судом заходів забезпечення позову.

Таким чином, суд приходить до висновку, що наведені заявником обставини не є обґрунтованими для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову визначеним заявником шляхом, оскільки матеріали заяви про забезпечення позову не містять доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника до ухвалення рішення в адміністративній справі, неможливості захисту цих прав, свобод та інтересів без вжиття таких заходів.

Сама лише незгода позивача із рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень та звернення до суду з позовом про визнання таких протиправними не є достатньою підставою для застосування судом заходів забезпечення позову.

Під час розгляду заяви про забезпечення позову судом не встановлено факту існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення у цій справі, або неможливості захисту таких прав та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову, або необхідності докладання значних зусиль та витрат для відновлення таких прав та інтересів під час виконання у майбутньому судового рішення, якщо його буде ухвалено на користь позивача (заявника).

З цих підстав суд відмовляє позивачу у забезпеченні позову.

Керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 241-243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у забезпеченні позову у справі №420/22300/26 за заявою ОСОБА_1 (вх.№95198/26 від 19.08.2026 року).

Відповідно до ч.ч.8,9 ст.154 КАС України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи. Оскарження ухвали про скасування забезпечення позову або про заміну одного заходу забезпечення позову іншим зупиняє виконання цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення апеляційної скарги.

Суддя М.М. Аракелян