ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
Справа № 500/4878/25
20 серпня 2026 року м.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Грицюка Р.П., розглянувши заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Тернопільського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2025 року, яке набрало законної сили 24.10.2025, у цій справі позов задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, які полягають у відмові у проведенні перерахунку та виплаті ОСОБА_1 пенсії у разі втрати годувальника з 04.06.2019 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 16.06.2025 №11/1/9191 про розмір грошового забезпечення загиблого ОСОБА_2 , оформленої листом №4533/4591/П-02/8-1900/25 від 15.07.2025.
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію у разі втрати годувальника з 04.06.2019 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 16.06.2025 №11/1/9191 про розмір грошового забезпечення загиблого ОСОБА_2 із урахуванням раніше виплачених сум.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 у разі втрати годувальника до 30 відсотків грошового забезпечення загиблого ОСОБА_2 .
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області з 15.02.2025 перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію у разі втрати годувальника у розмірі 70 відсотків грошового забезпечення загиблого ОСОБА_2 із урахуванням раніше виплачених сум.
Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 24.10.2025 у справі №500/4878/25 залишено без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.05.2026.
10.07.2026 видано виконавчі листи по справі.
11.08.2026 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду на підставі статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Ухвалою суду від 12.08.2026 прийнято до розгляду заяву про встановлення судового контролю. Вирішено розгляд заяви здійснювати в порядку письмового провадження.
Встановлено відповідачу строк для подання пояснень що виконання судового рішення.
Відповідач подав заперечення на заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду. В обґрунтування доводів представник вказує, що рішення Тернопільського окружного адміністративного суду виконано в межах повноважень у травні 2026 року. У результаті виконання рішення суду, розмір пенсії склав - 14258,83 грн. Заборгованість по пенсії - 140010,72 грн. Залишок невиплачених коштів - 140010,72 грн.
Згідно із частинами першою та другою статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. З урахуванням пункту 8 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України бюджетне призначення має кількісні, часові і цільові обмеження.
Відповідно до пункту 3 розділу І Порядку розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 31.08.2009 № 21-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.09.2009 за № 897/16913 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 09.12.2021 № 35-1), нормативно-правове регулювання бюджетного процесу Пенсійного фонду здійснюється відповідно до Конституції України, Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік, Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" та інших законодавчих актів, Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 № 280, інших нормативно-правових актів та цього Порядку.
Передбачений пунктом 14 розділу "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" механізм фінансування з бюджет Пенсійного фонду України видатків на виплату ретроспективних судових рішень та перерахованих пенсій за рішенням суду передбачає визначення відповідного порядку Кабінетом Міністрів України. Аналогічні положення були передбачені пунктом 25 розділу "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік". Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 (далі - Постанова № 821).
Вказує, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 у справі № 320/51895/25, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2026, Постанову № 821 визнано протиправною та нечинною.
Нормативно-правовий механізм використання бюджетних коштів, визначений Порядком використання коштів державного бюджету, передбачених на фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2025 № 157, обумовлює можливість їх спрямування на виплату перерахованих пенсій за рішенням суду та виплату ретроспективних судових рішень - у визначеному Кабінетом Міністрів України порядку (підпункти 12, 13 пункту 4 зазначеного Порядку).
Відповідно до частин першої та другої статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України, а останнє має кількісні, часові і цільові обмеження.
Суми пенсії, донараховані на виконання судових рішень, що виплачуються за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету, обліковуються в автоматизованих системах обробки пенсійної документації (електронних пенсійних справах) та на їх підставі - в автоматизованій базі даних у підсистемі "Реєстр судових рішень" Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України.
Поняття електронної пенсійної справи, порядок її формування та ведення визначені у Положенні про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженому постановою правління Пенсійного фонду України від 30.07.2015 № 13-1, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 18.08.2015 за №991/27436 (зі змінами), та Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженому постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005№22-1, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за№1566/11846 (із змінами).
Просить врахувати суд, що у постанові від 24.07.2023 у справі №420/6671/18 Верховний Суд зазначив, що фактичне, у повному обсязі виконання судового рішення, можливо лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету України. Водночас, стягнення з суб`єкта владних повноважень (територіального органу Пенсійного фонду України) коштів, які знаходяться на його рахунках, але призначені для іншої мети, можуть поставити під загрозу функціонування такого суб`єкта, виконання покладених на нього функцій та, відповідно, нанесення шкоди необмеженій кількості осіб.
Зазначає, що відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 24.01.2018 у справі № 405/3663/13-а, невиконання судового рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.
Отже, враховуючи викладене в сукупності, Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області вважає, що відсутні підстави для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у цій справі. Враховуючи наведене, просить суд, відмовити в задоволенні вимог щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення у вищевказаній справі.
Вирішуючи питання про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, суд враховує таке.
За змістом статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення.
У статті 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Одним з основних засад/принципів адміністративного судочинства, згідно з пунктом 5 частини третьої статті 2 КАС України є обов`язковість судового рішення.
Відповідно до статей 14, 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно з статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Викладені обставини свідчать про те, що відповідачем виконується рішення ухвалене у справі № 500/4878/25 в рамках вимог постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821.
Верховний Суд у своїй постанові від 30.04.2026, прийнятої у справі №340/7985/25, зробив висновок про те, що застосування Головним управлінням Пенсійного фонду України положень Порядку №821 під час здійснення виплати пенсії є самостійною підставою для звернення з до суду з позовом, адже судові рішення не містили висновку про необхідність виплати пенсії без застосування положень Порядку №821. У випадку ж після формального виконання судового рішення, тобто, після здійснення перерахунку пенсії виникає окрема дія, яка полягає у виплаті вже нарахованої пенсії із застосуванням Порядку №821, що є іншим об`єктом спірних відносин, який має розглядатися в самостійному позові.
Судом встановлено, що на виконання рішення суду відповідачем нараховано заборгованість по пенсії у сумі 140010,72 грн. Виплата боргу здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
ГУ ПФУ повідомило, що погашення заборгованості, обчисленої на виконання рішення суду буде здійснено в межах відповідних бюджетних призначень, виділених на цю мету.
Черговість виплат на виконання рішень суду визначається датою набрання ними законної сили.
На підставі виділених з Державного бюджету України коштів для виплати за судовими рішеннями, з дотриманням черговості виплати коштів, визначеної датою набрання судовими рішеннями законної сили.
Постановою № 821 затверджено відповідний Порядок. Нараховані на виконання рішень суду кошти виплачуються в межах затверджених бюджетних призначень. Зокрема, позивачці на виконання Постанови № 821 в межах коштів, передбачених бюджетом Пенсійного фонду України, на виконання рішення не здійснено повністю виплату заборгованості. У подальшому погашення заборгованості буде здійснюватися в межах коштів, передбачених бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, без додаткового звернення пенсіонера чи вчинення будь-яких інших дій.
Оцінюючи невиплату грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів на їх виплату, суд звертає увагу на таке.
Приписами статей 23 та 116 Бюджетного кодексу України передбачено, що будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом. Взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства.
Згідно із пунктами 1, 2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2 (далі - Положення № 28-2), Управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також об`єднані управління (далі - управління Фонду) є територіальними органами Пенсійного фонду України (далі - Фонд). Управління Фонду підпорядковуються Фонду та безпосередньо відповідним головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головні управління Фонду), що разом з цими управліннями утворюють систему територіальних органів Фонду. Управління Фонду у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, а також постановами правління Фонду, у тому числі цим Положенням, та наказами Фонду і головних управлінь Фонду.
Пунктом 3 Положення № 28-2 визначено, що основними завданнями управління Фонду є: реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення; ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; виконання інших завдань, визначених законом.
Відповідно до пункту 4 Положення № 28-2 управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема: планує доходи та видатки коштів Фонду в районі (місті), у межах своєї компетенції забезпечує виконання бюджету Фонду; призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства; забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством.
Аналіз наведених вище норм, надає суду підстави для висновку, що фактичне та у повному обсязі виконання судового рішення органом Пенсійного фонду України можливе за умови наявності відповідних бюджетних асигнувань на відповідні цілі за рахунок коштів Державного бюджету України.
Зі змісту заяви, що розглядається, суд вбачає, що остання фактично обґрунтована протиправністю застосування відповідачем Порядку №821 при виплаті нарахованої позивачу пенсії.
Нормами Порядку № 821 встановлено, що облік нарахованих на виконання рішень суду сум пенсій за минулий час та перерахованих пенсій за рішенням суду ведеться в базах даних одержувачів відповідних виплат на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України про призначення (перерахунок) відповідних виплат та у сформованому на їх підставі переліку одержувачів виплат на виконання судових рішень.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 у справі №320/51895/25 постанову №821 визнано протиправною та нечинною. Інший нормативно-правовий акт, який би визначав порядок здійснення видатків на виплату пенсій, призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, на сьогодні відсутній.
Наведені вище обставини та правомірність застосування відповідачем положень Порядку №821, а також згаданих сторонами інших нормативно правових актів - Закону України "Про Державний бюджет на 2026 рік", постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження бюджету Пенсійного фонду України на 2026 рік" від 05.02.2026 № 127, які застосовані відповідачем при виплаті позивачу пенсії, вимагають проведення судом відповідної правової оцінки, яка має надаватись під час вирішення відповідного спору по суті.
Разом з тим, зазначені обставини взагалі не досліджувались у цій справі під час її розгляду по суті, зазначені правовідносини виникли після ухвалення рішенням суду, врегульовані нормами законодавства, яким у рішенні Тернопільського окружного адміністративного суду від 24.10.2025 та постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.05.2026 жодної оцінки не надавалося, а отже зазначені правовідносини, за наявності певних обставин, можуть становити окремий предмет спору та, відповідно, не можуть бути вирішені у межах судового контролю за виконанням рішення суду.
Так, у постанові Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 01.05.2026 у справі №340/7985/25 йдеться про те, що "42. Суди вдалися до надмірного узагальнення, трактуючи оскарження будь-яких обмежень при виплаті пенсії як питання порядку виконання попередніх рішень. Проте, застосування Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області положень Порядку №821 під час здійснення виплати пенсії ОСОБА_1 є самостійною підставою для звернення з цим позовом, яка не була предметом дослідження у попередніх справах, а тому позивач має право на розгляд цієї вимоги по суті в межах нового позовного провадження.
43. Таким чином суди першої і апеляційної інстанцій, посилаючись на наявність раніше ухвалених судових рішень між тими самими сторонами, не проаналізували критерії тотожності та фактично підмінили їх міркуванням про існування пов`язаних судових рішень. Сам факт наявності попередніх рішень між тими самими сторонами не може виключати можливість виникнення нових вимог, що виникли після ухвалення таких рішень й стосуються іншого об`єкта порушення (виплата/невиплата пенсії, або виплата у меншому розмірі).
44. Суди також вважали, що позивач мав звертатися із заявою про встановлення судового контролю за виконанням судових рішень у справах №340/1285/25, №340/4817/25, застосувавши правовий підхід, згідно з яким не можна змусити виконувати попереднє рішення шляхом ухвалення нового рішення.
45. Однак колегія суддів вважає такий підхід надто формалізованим та таким, що не відповідає природі заявлених вимог.
46. Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2025 року у справі №340/4817/25 та рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 червня 2025 року у справі №340/1285/25 не містили висновку про необхідність виплати пенсії ОСОБА_1 без застосування положень Порядку №821, оскільки цими рішеннями встановлено лише обов`язок здійснити перерахунок пенсії на підставі оновленої довідки та без застосування понижуючих коефіцієнтів, передбачених постановою КМУ №1.
47. Варто зазначити, що вказівка судів на застосування механізмів судового контролю, передбачених положеннями статей 382, 383 КАС України, може вважатися обґрунтованою у ситуації, коли триває чи оскаржується сам процес виконання тієї дії, яку приписано у рішенні. У випадку ж після формального виконання судового рішення, тобто, в даному випадку, здійснення перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки та без застосування понижуючих коефіцієнтів, передбачених постановою КМУ №1, виникає окрема дія, яка полягає у виплаті вже нарахованої пенсії із застосуванням Порядку №821, що є іншим об`єктом спірних відносин, який має розглядатися в самостійному позові.
48. Ототожнення такого позову з повторним зобов`язанням виконати попереднє судове рішення спотворює зміст вимог позивача та позбавляє ефективного способу захисту порушеного права.
49. Суди попередніх інстанцій, посилаючись на те, що спірні правовідносини перейшли до стадії виконання судового рішення, не врахували повною мірою позицію позивача про те, що виконання одного судового рішення може породжувати нові рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, які також можуть бути протиправними та підлягати окремому судовому оскарженню, якщо вони виходять за межі визначеного законодавством механізму виконання вже встановлених судом зобов`язань.
50. Верховний Суд наголошує, що правовий підхід згідно з яким не можна зобов`язати суб`єкта владних повноважень виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового рішення, не підлягає формальному застосуванню до ситуації, коли новий позов спрямований не на повторне зобов`язання виконати попередні рішення як такі, а на захист іншого права, що виникло після його виконання у частині щодо перерахунку та виплати пенсії без застосування Порядку №821, тобто права на отримання пенсії у розмірі, який, на думку позивача, визначено відповідачем із застосуванням Порядку №821, правомірність якого є предметом спору у цій справі. Це якісно інші правовідносини, інший предмет із самостійною підставою позову".
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що правові підстави для задоволення заяви позивача про встановлення судового контролю відсутні, оскільки виплата грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення відповідача є неможливою, а накладення штрафу, у розглядуваному випадку, жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
До того ж, як зазначено у наведених правових висновках Верховного Суду, у разі незгоди заявника із діями пенсійного органу щодо застосування Прядку №821 при виплаті пенсії, позивач не позбавлений права на звернення до суду із окремим позовом щодо їх оскарження.
Зважаючи на викладене суд приходить до висновку про наявність підстав для відмови у задоволені заяви про встановлення судового контролю.
Суд відхиляє решту доводів заявника, оскільки такі на правильність висновків суду не впливають, адже Верховний Суд наголосив, що правовий підхід згідно з яким не можна зобов`язати суб`єкта владних повноважень виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового рішення, не підлягає формальному застосуванню до ситуації, коли новий позов спрямований не на повторне зобов`язання виконати попередні рішення як такі, а на захист іншого права, що виникло після його виконання у частині щодо перерахунку та виплати пенсії без застосування Порядку №821, тобто права на отримання пенсії у розмірі, який, на думку позивача, визначено відповідачем із застосуванням Порядку №821. Це якісно інші правовідносини, інший предмет із самостійною підставою позову.
Керуючись статтями 248, 256, 382, 382-1 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі № 500/4878/25 відмовити.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Повний текст ухвали виготовлено і підписано 20 серпня 2026 року.
Головуючий суддя Грицюк Р.П.